Рішення від 10.04.2025 по справі 925/887/20

Справа №925/887/20

2/705/230/25 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Остропольської О.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуцивільну справуза позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«Уманська комерційнакомпанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Байс - Агро», Комунального підприємства «Реєстраційний - центр», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , про скасування рішення та припинення права оренди,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманська комерційна компанія» до Дочірнього підприємства «Агрофірма «Байс-Агро» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Посівна Компанія», Комунального підприємства «Реєстраційний - центр», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , про скасування рішення та припинення права оренди надійшли до Уманського міськрайонного суду Черкаської області та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2022 передані на розгляд судді Єщенко О.І.

Ухвалою судді від 15.11.2022 матеріали вказаної цивільної справи прийняті до свого провадження та визначено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ЧР № 012958 земельна ділянка площею 4,6195 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Коржівської сільської ради Уманського району Черкаської області, належала ОСОБА_2 . 03.10.2006 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Уманська комерційна компанія» було укладено договір оренди землі строком на 49 років. Договір зареєстрований в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.10.2006 за № 040679400003. У 2011 році ОСОБА_2 було розроблено технічну документацію відносно зазначеної земельної ділянки та уточнено кадастровий номер, а саме на 7124383900:02:000:0404. Згодом, 19.07.2011 було укладено угоду про внесення змін до договору оренди землі від 03.10.2006 та проведено її реєстрацію в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.08.2011 за № 712430004002742. Проводячи інвентаризацію земельних ділянок, що перебувають в оренді ТОВ «Уманська комерційна компанія» у травні 2020 року було з`ясовано, що відносно земельної ділянки з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404, площею 4,6195 га зареєстровано вид іншого речового права, а саме право оренди земельної ділянки, де орендар: ДП «Агрофірма «Байс-Агро» КВФ, дата державної реєстрації: 18.02.2019, реєстрацію здійснено державним реєстратором Кучеренко Аллою Сергіївною. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 01 березня 2019 року в результаті укладення договору міни земельна ділянка з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404 змінила власника. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45789781 від 04.03.2019 приватний нотаріус Волошенюк Леся Олександрівна. Власником стала ОСОБА_1 .

При цьому, з моменту укладення договору оренди позивач не припиняв користуватися земельною ділянкою на правах оренди.

У позові зазначено, що в порушення вимог законодавства України, державним реєстратором при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі б/н від 01.08.2011, який укладений між ОСОБА_1 та ДП «Агрофірма «БайсАгро» КВФ «Байс», належним чином не перевірено наявність права оренди на дану земельну ділянку за позивачем, внаслідок чого неправомірно здійснено повторну реєстрацію права оренди однієї та тієї ж земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одна і та ж земельна ділянка була передана в оренду різним орендарям. Разом з цим, одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося. Вважає, що неналежне використання повноважень державним реєстратором, зокрема, щодо направлення запиту до органів Держземагентства про отримання інформації про зареєстровані до 01.01.2013 права на земельну ділянку, не з`ясування певних обставин призвело до прийняття помилкового рішення, яким порушено права позивача за укладеним раніше та чинним на даний час договором оренди, стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

Після прийняття справи до свого провадження ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15.11.2022 відзиву від відповідачів та пояснень від третьої особи стосовно позову не надходило. Однак 10.06.2024 від представника відповідача ТОВ «Байс-Агро» адвоката Синєгуба Р.П. надійшла заява про застосування строків позовної давності у даній справі з посиланням на те, що позивач про своє порушене право міг дізнатися ще у 2012 році, проте із даним позовом до суду звернувся лише в липні 2020 року.

Ухвалою суду від 03.04.2024 залучено до участі у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманська комерційна компанія» до Дочірнього підприємства «Агрофірма «Байс-Агро» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Посівна Компанія», Комунального підприємства «Реєстраційний - центр», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , про скасування рішення та припинення права оренди правонаступника відповідача Дочірнього підприємства «Агрофірма «Байс-Агро» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Посівна Компанія» Товариство з обмеженою відповідальністю «Байс Агро».

Представник позивача адвокат Патрікєєва І.В. в судове засідання не з`явилася, подавши до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Крім того, у поданій заяві представник позивача повідомила, що у разі ухвалення рішення на користь позивача, вона має намір, в порядку ст. 270 ЦПК України, звернутися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем за час розгляду справи.

Від представника відповідача - Товариства зобмеженою відповідальністю«Байс Агро»Маслової Г.А. надійшла заява, в якій вона просить справу розглядати у її відсутність.

Представник відповідача - Комунального підприємства «Реєстраційний - центр» в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини його неявки суду не відомі.

Третя особа ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, причини її неявки суду не відомі.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія I-ЧР № 012958, зареєстрованого 22 лютого 2002 року № 237-18, земельна ділянка з кадастровим номером 7124383900:02:404, площею 4,6195 га, що розташована на території Коржівської сільської ради Уманського району з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належала ОСОБА_2 .

03.10.2006 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Уманська комерційна компанія» було укладено договір оренди землі. Строк дії договору згідно з п. 6 Договору 49 років. Договір зареєстрований в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 жовтня 2006 року № 040679400003.

У 2011 році ОСОБА_2 було розроблено технічну документацію відносно вище вказаної земельної ділянки та уточнено кадастровий номер, а саме 7124383900:02:000:0404. 19.07.2011 було укладено угоду про внесення змін до договору оренди землі від 03.10.2006 та проведено реєстрацію угоди до договору оренди землі від 03.10.2006. Додаткова угода зареєстрована в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.08.2011 року № 712430004002742.

У травні 2020 року позивачем, ТОВ «Уманська комерційна компанія», було з`ясовано, що відносно земельної ділянки кадастровий номер 7124383900:02:000:0404, площею 4,6195 га, яка перебуває в нього в оренді, зареєстровано вид іншого речового права, а саме право оренди земельної ділянки, де зазначено, що Орендар: ДП «Агрофірма «БайсАгро» КВФ «Байс» код ЄДРПОУ 30334495, дата державної реєстрації 18.02.2019. Реєстрацію здійснено державним реєстратором Кучеренко Аллою Сергіївною комунального підприємства «Реєстраційний центр».

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 01 березня 2019 року в результаті укладення договору міни земельна ділянка кадастровий номер 7124383900:02:000:0404 змінила власника. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45789781 від 04.03.2019 приватний нотаріус Волошенюк Леся Олександрівна. Новим власником стала ОСОБА_1 .

Позивач стверджує, що у порушення вимог законодавства України, державним реєстратором при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі б/н від 01.08.2011, який укладений між ОСОБА_2 та ДП «Агрофірма «БайсАгро» КВФ «Байс», належним чином не було перевірено наявність права оренди на дану земельну ділянку за позивачем, внаслідок чого неправомірно здійснено повторну реєстрацію права оренди однієї тієї самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одна і та ж земельна ділянка була передана в оренду різним орендарям. Разом з цим, одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося. З моменту укладення договору позивач користується земельною ділянкою на правах оренди та вважає, що такими діями відповідачів порушене його право.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом вказаних процесуальних норм, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1- 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Правовідносини, пов`язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією, регулюються, зокрема Земельним кодексом України.

Відповідно до частини 2статті 124 Земельного кодексу України(у ред. 2006 року, з часу виникнення відносин з оренди), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(стаття 126 Земельного кодексу України).

Згідно з положеннями статті17,18 Закону України «Про оренду землі»(у редакції 2006 року) передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Устатті 20 цього Законувизначено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень- офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Частинами 3, 4 та 5 статті 3 Закону визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають з моменту такої реєстрації.

16.03.2010 набрав чинностіЗакон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України», яким статті18та20 Закону «Про оренду землі», статтю 6 доповнено частиною 5, згідно з якою право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Розділом II Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлено, що до 01.01.2012 державна реєстрація, зокрема договорів оренди земельних ділянок, проводиться територіальними органами земельних ресурсів, 09.12.2011 дію вказаної норми продовжено до 01.01.2013. Встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.

Отже, необхідність державної реєстрації права оренди земельної ділянки виникла тільки з 1 січня 2013 року, колипочала діяти нова система реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, передбачена викладеним у новій редакціїЗаконом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». В результаті введення в дію нової системи реєстрації - реєстрація правовстановлюючих документів на нерухомість (свідоцтв про право власності, державних актів, договорів оренди та ін.) замінена реєстрацією відповідних речових прав та обтяжень.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають з моменту такої реєстрації. Водночас, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав (частини 3, 4статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Отже, з наведеного вбачається, що до 2013 року державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок здійснювалась територіальними органами земельних ресурсів шляхом внесення відомостей до Поземельної книги та записів до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, які складали Державний реєстр земель.

Як встановлено судом та підтверджується наданими позивачем доказами, згідно з укладеним договором оренди позивач за актом приймання-передачі отримав у користування спірну земельну ділянку, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_3 відповідно до державного акту на право власності. Як свідчить запис на тексті договору про зареєстроване право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманська комерційна компанія» на земельну ділянку площею 4,6195 га, яка належить ОСОБА_2 , про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 04.10.2006 № 040679400003. Отже, з огляду на наведені вище вимоги законодавства, позивач у визначеному порядку набув право на користування (оренду) спірною земельною ділянкою строком на 49 років. Протягом дії договору позивач належним чином використовував спірну земельну ділянку, щорічно сплачуючи за неї оренду власнику.

Реєстрацію договору було здійснено відповідно до вимог Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель від 02.07.2003 № 174, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25.07.2003 за № 641/7962 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 4.2 Тимчасового порядку № 174 державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Відповідно до пункту 4.5 Тимчасового порядку № 174 державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор), у межах повноважень якого є земельна ділянка.

Пунктом 1.2 Тимчасового порядку № 174 визначено, що оператори державного реєстру земель - структурні підрозділи Центру ДЗК, що проводять приймання, перевірку та систематизацію реєстраційних карток земельних ділянок, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, ведуть книгу реєстрації, формують Поземельну книгу та не мають прямого доступу до бази даних АС ДЗК.

Поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формується за допомогою АС ДЗК.

Внесені дані до Поземельної книги містять інформацію про земельні ділянки (зокрема, кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря чи суборендаря земельної ділянки), а не факт реєстрації договору оренди земельної ділянки. Відомості щодо реєстрації договорів оренди землі містяться у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Згідно з пунктом 12.2 Тимчасового порядку № 174 Поземельна книга (додаток 4) відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку.

Отже, оскільки спірна земельна ділянка мала кадастровий номер, то враховуючи наведені вище положення Тимчасового порядку № 174, така земельна ділянка була зареєстрована територіальним органом Держземагентства за її місцезнаходженням, і відповідно на неї була відкрита Поземельна книга.

Відповідно до пунктів 26, 29 Порядку № 1051 система кадастрової ідентифікації об`єктів Державного земельного кадастру є єдиною на всій території України. Ідентифікатором земель у межах державного кордону, земель у межах територій адміністративно-територіальних одиниць, обмежень у використанні земель у Державному земельному кадастрі є їх обліковий номер. Ідентифікатором земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є її кадастровий номер.

Кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

Внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, передбачене у пункті 116 Порядку № 1051 та здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.

У разі коли до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про зареєстровану раніше земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, такі відомості (зміни до них) вносяться до неї після її відкриття відповідно до пунктів 49 - 54 цього Порядку.

Відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення:

1) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу;

2) нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу;

3) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку (пункт 117 Порядку № 1051).

Вказаним Порядком № 1051 визначено також випадки та порядок державної реєстрації земельної ділянки. Так, згідно з пунктом 107 цього Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49 - 54 цього Порядку. У пункті 109 визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою:

1) особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

2) власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

3) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Водночас, як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, підставою здійснення державної реєстрації зазначено - Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, 25.07.2011. Тобто, даний витяг не містить жодної з наведених вище підстав для проведення реєстрації земельної ділянки, яка мала кадастровий номер, тобто вже повинна була бути зареєстрована і відповідно будь-які зміни пов`язані зі зміною її кадастрового номера, повинні бути відображені або у Поземельній книзі або у разі, якщо Поземельна книга не відкривалася, такі відомості (зміни до них) повинні бути внесені до неї після її відкриття відповідно до пунктів 49 - 54 Порядку №1051.

Всупереч наведеним положенням відомості (зміни до них) про зареєстровану спірну земельну ділянку не були внесені до Державного земельного кадастру, що і стало причиною того, що єдиною інформацію, яка міститься у Земельному кадастрі щодо спірної земельної ділянки є дані, які внесені до кадастру тільки після 2013 року.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно доЗакону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цьогоЗакону.

Порядок проведення державної реєстрації прав визначено у статті 18 Закону, а також Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затвердженийПостановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868.

Пунктами 8 та 13 цього Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові, заяву. Разом із заявою заявник подає необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату адміністративного збору.

Для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до пункту 15 Порядку під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями.

Положеннями статті 10 Закону визначено, що державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Згідно з частиною 4 статті 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

У свою чергу, пунктом 95 Порядку передбачено, що державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про:

державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі прав;

-обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно або іпотеки у Державному реєстрі прав;

-обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

-обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін`юст, - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою для проведення реєстраційної дії від 21.02.2019 державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційнийцентр» про право оренди земельної ділянки став договір оренди землі б/н від 01.08.2011 між орендаремДП «Агрофірма «БайсАгро» та орендодавцем ОСОБА_2 , зі строком дії речового права до 03.10.2055. При цьому ДП «Агрофірма «БайсАгро» не повідомило, що вказана земельна ділянка знаходиться у користуванні третьої особи, згідно з договором оренди, який укладений у 2006 році між позивачем та громадянином ОСОБА_2 . Отже, на момент проведення реєстраційної дії реєстратором, а саме 21.02.2019 право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404 площею 4,6195 га вже було зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Державний реєстратор у силу свого правового статусу повинен перевірити всі документи, необхідні для проведення реєстрації. До повноважень державного реєстратора входить дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження, а також встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно. Крім того, саме зазначені положення Закону встановлюють межі дослідження наведених юридичних фактів. Цими межами і є подані документи та права, які з них виникають.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до вимог частини 1 статті 26 Закону записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Отже, встановлені у ході судового розгляду справи обставини у сукупності із проведеним аналізом норм права свідчать про те, що внесення державним реєстратором запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянкиДП «Агрофірма «Байс- Агро» з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404 площею 4,6195 га було проведено без врахування наявного речового (права оренди) права позивача на цю ділянку.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційнийцентр» про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404 площею 4,6195 га на підставі договору оренди землі б/н від 01.08.2011, укладеного між Дочірнім підприємством «Агрофірма «Байс-Агро» та ОСОБА_2 : індексний номер: 45627651 від 21.02.2019 09:29:08, належить скасувати.

Стосовно позовної вимоги щодо припинення за Дочірнім підприємством «Агрофірма «Байс-Агро» право оренди земельної ділянки суд вважає за необхідне зазначити.

На момент укладення підприємством договору оренди землі б/н від 01.08.2011зі ОСОБА_2 відповідачу було відомо про те, що вказана спірна ділянка перебуває у користуванні позивача, оскільки позивач вказує на те, що земельна ділянка обробляється та не вибувала з його користування до цього часу.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дочірнє підприємство «Агрофірма «Байс-Агро» не надало доказів на спростування заявлених позовних вимог. Отже, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, наведені правові норми, суд дійшов висновку, що оскільки суд скасовує рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки, то вимога позивача припинити за Дочірнім підприємством «Агрофірма «Байс-Агро» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404 є похідною від першої, тому також підлягає до задоволення.

Стосовно застосування у даній справі строків позовної давності, про що заявляв представник відповідача, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людині основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен маєправо на справедливий розгляд його справи судом. ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу».

Такожу постанові ВП ВС від 04.12.2018 у справі №910/18560/16(12-143гс18) зазначено, щопозовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними.

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Як вбачається із позовної заяви, проводячи інвентаризацію земель, які перебувають в оренді, у травні 2020 року позивачем, ТОВ «Уманська комерційна компанія», було з`ясовано, що відносно земельної ділянки кадастровий номер 7124383900:02:000:0404, площею 4,6195 га, зареєстровано вид іншого речового права, а саме право оренди земельної ділянки, де зазначено, що Орендар: ДП «Агрофірма «БайсАгро» КВФ «Байс» код ЄДРПОУ 30334495, дата державної реєстрації 18.02.2019. Реєстрацію здійснено державним реєстратором Кучеренко Аллою Сергіївною комунального підприємства «Реєстраційнийцентр». На підтвердження зазначеного позивачем надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна, з якої вбачається, що дана довідка була сформована 31.03.2020. Також позивачем надано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, з якого вбачається, що він сформований 10.06.2020.

Крім того, позивач стверджує, що вказана земельна ділянка з моменту укладення 03.10.2006 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Уманська комерційна компанія» договору оренди землі постійно перебувала в його користуванні та не вибувала з користування. Вказаного факту не було спростовано ні відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Байс - Агро», ні третьою особою у справі ОСОБА_1 .

Згідно зістаттею 256 ЦК Українипозовна давність- це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу.

Відповідно достатті 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки. За статтями 253-255, 260, 267 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків і перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивач не порушив строків позовної давності, адже дізнався про порушення свого правана початку 2020 року, а з даним позовом звернувся до суду в липні 2020 року, тому підстав для застосування позовної давності судом не встановлено.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача належить задовільнити, то сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню в повній мірі.

Крім того, згідно з ч. 8ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи, що представник позивача подала заяву про надання доказів понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу, їй необхідно встановити строк п`ять днів після ухвалення рішення для подання цих доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 11, 12, 13, 49, 76, 81, 82, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційний центр» про державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404, на підставі договору оренди землі б/н від 01.08.2011, укладеного між Дочірнім підприємством «Агрофірма «Байс-Агро» та ОСОБА_2 , індексний номер 45627651 від 21.02.2019.

Припинити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124383900:02:000:0404.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Байс -Агро»та Комунального підприємства «Реєстраційний - центр» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманська комерційна компанія» сплачений судовий збір в розмірі по 1342,00 грн з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Уманська комерційна компанія»; Черкаська область, Уманський район, с. Коржова, вул. Праці, 34, код ЄДРПОУ 34446160.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро», Черкаська область, Уманський район, селище Бабанка, вул. Соборна, 4, код ЄДРПОУ 30334495.

Відповідач: Комунальне підприємство «Реєстраційний - центр»; Черкаська область, Уманський район, с. Христинівка, вул. Дружби, 4, код ЄДРПОУ 41667240.

Третя особа: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя О.І.Єщенко