Рішення

від 16.04.2025 по справі 640/29577/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року Справа № 640/29577/20 ЗП/280/583/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Державної судової адміністрації України (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795)

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м.Київ, 01001; код ЄДРПОУ 37471975), Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул.Городецького, буд.13, м.Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00015622)

про скасування постанови від 22.10.2020 ВП №60891651 про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

26.11.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Державної судової адміністрації України (далі позивач, ДСА України) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі відповідач-1), в якому позивач просить суд:

- зупинити виконання постанови головного Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. від 22.10.2020 ВП №60891651 про накладення штрафу до розгляду позовної заяви ДСА України по суті;

- постанову головного Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В., винесену у виконавчому провадженні 22.10.2020 ВП №60891651 про накладення штрафу скасувати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2020 позовну заяву Державної судової адміністрації України залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2021 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання по справі №640/29577/20 на 04.02.2021.

У судовому засіданні 04.02.2021 протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва задоволено клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду із даною позовною заявою. Крім того, вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 12.03.2021 протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва задоволено клопотання представників сторін та ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» Окружний адміністративний суд м. Києва було ліквідовано.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дану адміністративну справу надіслано до Київського окружного адміністративного суду.

16.07.2024 Верховна Рада України ухвалила Закон України від 16.07.2024 № 3863-IX «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

На виконання даного нормативно-правового акту, враховуючи положення Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, Київським окружним адміністративним судом дану адміністративну справу передано Запорізькому окружному адміністративному суду.

18.03.2025 автоматизованою системою документообігу суду у порядку, визначеному п. 15.4 Перехідних положень КАС України, для розгляду адміністративної справи № 640/29577/20 призначено суддю Садового Ігоря Вікторовича.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/29577/20 (провадження ЗП/280/583/25) за позовом Державної судової адміністрації України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови від 22.10.2020 ВП №60891651 про накладення штрафу та вирішено розпочати спочатку судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 залучено Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі відповідач-2) до участі в справі в якості співвідповідача та вирішено розгляд адміністративної справи розпочати спочатку.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладене в позовній заяві від 26.11.2020. Зокрема зазначено, що 06.11.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист про зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити фінансування Апеляційному суду Запорізької області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_1 заробітної плати, виходячи із розрахунку надбавки за вислугу років - ч.4 ст.44 Закону України Про статус суддів - з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, та індексації доходу з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за періоди з 15.05.2001 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно. Водночас вказано, що 02.10.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про перебування Апеляційного суду Запорізької області в стані припинення (ліквідації). У зв`язку з процедурою ліквідації Апеляційного суду Запорізької області усі його рахунки закриті. Таким чином, зазначене рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2019 можливо виконати лише шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України визначеної (перерахованої) Апеляційним судом Запорізької області суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", про що ДСА України було проінформовано ОСОБА_1 та Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. З огляду на об`єктивну неможливість виконання ДСА України виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №280/676/19, вказано про відсутність у відповідача правових підстав для накладення на позивача штрафу. На підставі вищенаведеного представник позивача просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі, визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення на ДСА України штрафу в розмірі 5100,00 грн, винесену 22.10.2020 у виконавчому провадженні №60891651.

Заперечення відповідачів проти задоволення позовних вимог викладено у відзивах на позовну заяву від 01.02.2021 та від 01.04.2025. Зокрема зазначено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №60891651 з примусового виконання виконавчого листа №280/676/19, виданого 06.11.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом. Зауважено, що Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановлених виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ). У зв`язку із відсутністю інформації про виконання судового рішення, державним виконавцем винесено постанову від 22.10.2020 ВП №60891651 про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100,00грн. Разом з цим вказано, що постанову про накладення штрафу виконавець має право винести за результатами невиконання боржником рішення суду у строк, встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження та після перевірки виконання такого рішення, тому застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження. Додатково відзначено, що сторони виконавчого провадження не повідомляли державного виконавця про обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Боржником не було надано документи, що підтверджують виконання рішення суду, чи пояснення щодо поважності причин невиконання вимог виконавчого листа, зокрема, на момент винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 22.10.2010 ВП № 60891651, на адресу відповідача-2 не надходило жодних документів, які слугували б підставою для зупинення чи закінчення виконавчого провадження, відповідно до вимог чинного законодавства України. З огляду на вищевикладене вказано, що Державним виконавцем з метою недопущення порушень Закону №1404-VІІІ та відповідно до вимог статей 18, 63, 75 Закону №1404-VІІІ, в межах повноважень 22.10.2020 правомірно винесено постанову про накладення на позивача штрафу у виконавчому провадженні №60891651 у розмірі 5100,00грн, а тому підстави для задоволення позовних вимог повністю відсутні.

Крім того, у відзивах на позовну заяву відповідачами зазначено клопотання про залишення позовної заяви Державної судової адміністрації України без розгляду, аргументоване пропуском позивачем строку звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 60891651 з примусового виконання виконавчого листа № 280/676/19, виданого 06.11.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом, в резолютивній частині якого зазначено: «Зобов`язати Державну судову адміністрацію України (01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5; код ЄДРПОУ 26255795) здійснити фінансування Апеляційному суду Запорізької області (69005, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.162; код ЄДРПОУ 02891457) з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заробітної плати, виходячи із розрахунку надбавки за вислугу років - ч.4 ст.44 Закону України Про статус суддів - з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, та індексації доходу з урахуванням компенсації відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за періоди з 15.05.2001 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно» (а.с.87 т.1).

22.10.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. Мельниченко Я.О. винесено постанову ВП №60891651 про накладення на Державну судову адміністрацію України штрафу у розмірі 5100,00 грн (а.с.21-22 т.1).

Не погоджуючись із вказаною постановою, Державна судова адміністрація України звернулася до суду із даними адміністративним позовом про її скасування.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд застосовує положення законодавства, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин (станом на дату винесення постанови головного Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. від 22.10.2020 ВП №60891651).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункти 1, 16 частини третьої, четвертої статті 18 Закону №1404-VIII).

За частиною восьмою статті 19 Закону №1404-VIII особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями статтею 75 Закону №1404-VIII.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

За умовами частини другої статті 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі №280/676/19, яке набрало законної сили 21.10.2019, зокрема, зобов`язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Апеляційному суду Запорізької області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_1 заробітної плати, виходячи із розрахунку надбавки за вислугу років - ч.4 ст.44 Закону України Про статус суддів - з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, та індексації доходу з урахуванням компенсації відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за періоди з 15.05.2001 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно.

Як вбачається з наведених у позовній заяві обставин, в обґрунтування неможливості виконання вказаного судового рішення представник позивача зазначає, що Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» Апеляційний суд Запорізької області ліквідовано та утворено Запорізький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Запорізьку область, з місцезнаходженням у місті Запоріжжі.

Відповідно до частини шостої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ, у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосудця на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосудця з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Повідомлення про початок роботи Запорізького апеляційного суду оприлюднене в газеті «Голос України» 05.10.2018 № 188 (6943).

Таким чином, з 05.10.2018 (дня початку роботи новоутвореного Запорізького апеляційного суду) Апеляційний суд Запорізької області припинив здійснювати правосуддя.

02.10.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про перебування його в стані припинення (ліквідації).

У зв`язку з процедурою ліквідації Апеляційного суду Запорізької області усі його рахунки закриті.

Відповідно до частини десятої статті 51 Бюджетного кодексу України у разі утворення державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у цьому періоді здійснюється в межах видатків, передбачених державним органам, які ліквідуються або реорганізуються у зв`язку з утворенням таких нових державних органів.

У разі ліквідації або реорганізації державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у наступних бюджетних періодах до завершення процедур ліквідації або реорганізації здійснюється в межах видатків, передбачених новим державним органам, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються.

З огляду на викладене, позивач зазначає, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/676/19 від 22.04.2019 в частині зобов`язання ДСА України здійснити фінансування Апеляційного суду Запорізької області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_1 заробітної плати, виходячи із розрахунку надбавки за вислугу років - частини четвертої статті 44 Закону України "Про статус суддів" - з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, та індексації доходу з урахуванням компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за періоди з 15.05.2001 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з22.05.2008 по 31.12.2011 включно, не може бути виконано ДСА України, з об`єктивних, незалежних від нього причин.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи листом №10-20800/20 від 16.11.2020 ДСА України повідомила Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі Порядок №845).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Абзацом десятим пункту 25 Порядку передбачено, що в разі наявності в боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за такою бюджетною програмою.

Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

З огляду на зазначене рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2019, залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019, можливо виконати лише шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України визначеної (перерахованої) Апеляційним судом Запорізької області суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів".

У зв`язку з тим, що невиконання ДСА України виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі № 280/676/19 допущено виключно з об`єктивних причин, ДСА України просила утриматися від накладення штрафів та вчинення інших дій.

Дослідивши наведені у листі №10-20800/20 від 16.11.2020 доводи Державної судової адміністрації України суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Згідно з пунктом 25 Порядку №845 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою.

Суд зазначає, що судові рішення, які передбачають виплату на користь суддів коштів, здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів суддів та працівників органів і установ системи правосуддя».

Отже, на думку суду, виконання зазначеного виконавчого листа має здійснюватися в межах визначеного Кабінетом Міністрів України порядку, що, у свою чергу, виключає відповідальність боржника (позивача) за невиконання цього судового рішення.

Висновки, аналогічні зазначеним, наведені у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №826/721/16, в якій зокрема вказано, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення.

Разом з цим, при вирішенні спору по суті судом враховано, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі №280/788/19 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у адміністративній справі №280/676/19 від 22.04.2019.

Встановлено спосіб і порядок виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у адміністративній справі №280/676/19 від 22.04.2019 шляхом стягнення коштів у сумі 279939 грн. 28 коп. на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 за №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність поважних причин, що перешкодили Державній судовій адміністрації України станом на дату прийняття оскаржуваної постанови - 22.10.2020 з незалежних від останньої причин виконати рішення суду у справі №280/676/19 у повному обсязі, які нівелюють висновки державного виконавця про наявність правових підстав для притягнення боржника до відповідальності у виконавчому провадженні у вигляді штрафу.

Вказана позиція, також викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 у справі №640/34160/21.

Викладене у своїй сукупності вказує на наявність підстав для скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 22.10.2020 ВП №60819651, а тому заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що доводи відповідачів про те, що боржник у виконавчому провадженні на момент винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 22.10.2010 ВП № 60891651 на адресу відповідача-2 не надходило жодних повідомлень щодо наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду чи є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, на думку суду, не є визначальними у даній справі, адже ключовим є встановлення чи мав реальну можливість боржник у встановлений законом строк виконати рішення суду.

Щодо зазначеного відповідачами у відзивах на позовну заяву клопотання про залишення позовної заяви Державної судової адміністрації України без розгляду, у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду, суд зауважує, що у судовому засідання 04.02.2021 Окружним адміністративним судом м. Києва було встановлено поважність причин пропуску строку звернення до суду та наявність обґрунтованих підстав для його поновлення. Як наслідок протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва задоволено клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду та поновленою позивачу строк звернення до суду із даною позовною заявою.

Водночас, з наведених відповідачем обставин, у сукупності із наявними у матеріалах справи письмовими доказами, судом не встановлено передчасності висновків Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, у зв`язку з чим заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору і доказів на підтвердження чи спростування цих обставин.

Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00грн, що підтверджується Платіжним дорученням №871 від 25.11.2020 (а.с.6 т.1).

За таких обставин, судовий збір у розмірі 2102,00грн підлягає відшкодуванню Державній судовій адміністрації України за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 287 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державної судової адміністрації України (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м.Київ, 01001; код ЄДРПОУ 37471975), Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд.13, м.Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00015622) про скасування постанови від 22.10.2020 ВП №60891651 про накладення штрафу,- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інни Вікторівни від 22.10.2020 ВП №60891651 про накладення на Державну судову адміністрацію України штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул.Городецького, буд.13, м.Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00015622) на користь Державної судової адміністрації України (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір у розмірі 2102,00грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 16.04.2025.

Суддя І.В.Садовий