Ухвала

від 16.04.2025 по справі 300/2418/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"16" квітня 2025 р. Справа № 300/2418/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області щодо не нарахування та не невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням місяця підвищення доходу (базового місяця) січня 2008 року;

- зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням місяця підвищення доходу (базового місяця) січень 2008 року та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

- визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 13.01.2023 року, з урахуванням абзаців 3. 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078. виходячи з суми індексації у березні 2018 року, розрахованої, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, у розмірі 4435.70 грн. в місяць;

- зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.01.2023 року відповідно до приписів абзаців 3, 4. 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, у розмірі 4435.70 грн. в місяць та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху у зв`язку з наявними в ній недоліками.

Відповідно до статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оспорюваний позивачем період є триваючим, зокрема він охоплює проміжок часу з 01.01.2016 по 13.01.2023. Протягом даного періоду правова норма, яка визначала строк звернення до суду за захистом своїх прав ст. 233 КЗпП була змінена, і, з 19.07.2022 року строк звернення до суду було обмежено.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції, яка діяла до внесення змін до КЗпП України), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, вимоги, що стосуються індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 18.07.2022 вважаються такими, що подані без порушення процесуального строку, оскільки, згідно нормативно-правового регулювання, яке діяло на той момент, строк звернення до суду з такими вимогами не обмежувався.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України (в редакції, яка діє після внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оптимізації трудових відносин") працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Таким чином звернення до суду з вимогою щодо індексації грошового забезпечення в період з 19.07.2022 по 13.01.2023 обмежуються строком, встановленим статтею 233 КЗпП, а саме тримісячним строком з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 651 від 27.06.2023 р. на всій території України відмінено карантин з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року. Відповідно строки, передбачені ч. 1 ст. 233 в силу п. 1 Прикінцевих положень КЗпП починають обчислюватися з 1 липня 2023. Таким чином, строк на звернення за захистом таких порушених прав закінчувався 1 жовтня 2023 року.

Виходячи з наявних у суду матеріалів, неможливо точно встановити, коли позивач дізнався про порушення його права. З наявних у суду матеріалів встановлено, що позивача звільнено з служби цивільного захисту Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області згідно витягу з наказу № 13 від 13.01.2023 року. У даному наказі зазначається що позивача звільнено з виключенням із кадрів ДСНС України. Відповідно до п. 2 розділу ХХХІ Наказу Міністерства внутрішніх справ "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" № 623 від 20.07.2018, грошовий атестат видається у всіх випадках переміщення по службі з одного органу управління (підрозділу) до іншого, у тому числі при направленні в заклади освіти ДСНС для навчання, при направленні з органу управління (підрозділу) для подальшого проходження служби до військових формувань або правоохоронних органів, при відрядженні до органів державної влади та в інших випадках, коли особу рядового і начальницького складу залишено на службі, при звільненні в запас або відставку із призначенням пенсії.

У правовій позиції Великої палати Верховного суду у постанові від 21.03.2025 р. справі № 460/21394/23 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю грошового забезпечення у належному розмірі суд зазначає, що "слід погодитися із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні)". Натомість, у суду відсутні відомості про вручення позивачу грошового атестату і дату його можливого отримання позивачем.

Окрім цього, в контексті вказаного суд у досліджуваному випадку покликається на останні правові висновки, визначені Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо соціальних справ Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (адміністративне провадження № К9901/15971/20):

"32. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

33. Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

35. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені".

Грошове забезпечення є щомісячною виплатою, її розмір щомісяця відомий особі, яка її отримує, та отримуючи її у неналежному на думку особи розмірі вона має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові виплати, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Водночас, заробітна плата (грошове забезпечення) виплачувалася позивачу щомісячно, а тому про ймовірне порушення свого права за вказаний ним період позивач повинен був дізнатися при отриманні грошового забезпечення за кожний місяць.

Надалі, позивач був обізнаний кожного місяця про розмір свого грошового забезпечення, за кожний попередній місяць окремо.

Отже, з дня отримання певної виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до вповноваженої особи із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.

Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

В матеріалах справи міститься заява позивача від 27.01.2025 до відповідача, в якій він просить нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, отримуваного ним у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця січень 2008 року, а також нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.03.2018 по день звільнення з служби. Однак, дана заява є лише свідченням активних дій особи, а не датою, відколи така особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення її права. Крім того, як випливає із змісту вказаної заяви, позивач знав про ненарахування і невиплату індексацїі грошового забезпечення. Оскільки, точну дату встановити неможливо, суд звертає увагу на дату закінчення строків звернення до суду після відміни карантину на всій території України, і, вважає строк на звернення до суду з вимогою зобов`язати провести індексацію грошового забезпечення та його виплату за період з 19.07.2022 по 13.01.2023 таким, що закінчився 1 жовтня 2023 року. У зв`язку з цим висновком, строк на звернення до суду з даною вимогою пропущеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

У позовній заяві не міститься пояснень чи обґрунтування причин пропуску даного строку.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" №28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій чітко вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску, а також навести аргументацію, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Главач І.А.