Рішення від 15.04.2025 по справі 380/24999/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2025 рокусправа № 380/24999/24місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (законний представник ОСОБА_4 ) до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Міністерства оборони України код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 4 рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразовою грошової допомоги та компенсаційних сум № 14/в від 16.08.2024;

- зобов`язати Відповідача призначити та здійснити виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, станом на 2022 рік.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 був призваний 25.02.2022 у військову частину НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Жовківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) серії НОМЕР_3 від 18.11.2022. Відповідно до пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1); смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2). Згідно зі статтею 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).Згідно з підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону. Позивач, з метою реалізації свого права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із відповідним пакетом документів. Згідно з протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 року за №14/в, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

Позивач зазначає, що 14.11.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_4 № 1524 було призначене службове розслідування з метою уточнення причин, умов та обставин, які призвели до смерті головного сержанта-командира міномету 2 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_4 старшого солдата ОСОБА_5 . Згідно з п. 3.1. Акту службового розслідування (без номера та дати), близько 03:00 години 12.11.2022 року старшого солдата ОСОБА_5 , який перебував в селі Червона Долина Баштанського району Миколаївської області, виявлено без свідомості та евакуйовано в село Червоний Став Баштанського району Миколаївської області, а далі його доставили в Комунальне некомерційне підприємство Баштанська багатопрофільна лікарня Баштанської міської ради Миколаївської області, де він помер. Відповідно до п. 3.2. Акту службового розслідування, у ході розслідування встановлено, що смерть старшого солдата ОСОБА_5 не є наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Згідно з п. 5.2. службовим розслідуванням встановлено, що подія відбулась під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

Пунктом 8.2. Акту службового розслідування встановлено, що смерть головного сержанта-командира міномету 2 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_4 старшого солдата ОСОБА_5 , настала внаслідок шлунково-кишкової кровотечі з розширених вен стравоходу та цирозу печінки, в Комунальному некомерційному підприємстві Баштанська багатопрофільна лікарня Баштанської міської ради Миколаївської області та не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення

собі тілесного ушкодження.

Додаток 18 копія акту службового розслідування (без номеру та дати). Таким чином, на момент смерті, до моменту різкого погіршення стану здоров`я та евакуації до лікарського закладу, ОСОБА_5 виконував обов`язки військової служби, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій.

Враховуючи те, що подія відбулась під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби, та висновок 16 Регіональної ВЛК, позивач вважає, що смерть ОСОБА_5 настала під час виконання під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби внаслідок захворювання, а тому призначення та виплата одноразової грошової допомоги повинно бути здійснене на підставі саме пункту 1 частини другої 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

07.01.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що згідно з Висновком експерта Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи №4467 від 02.02.2023 під час проведення судово-токсикологічного дослідження крові померлого ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,18 %. Відповідно до підпункту а, б частини 1 статті 16-4 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (в редакції чинній на час виникнення спріних правовідносин) призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. Крім того, як йдеться із Рапорта старшого оперативного чергового капітана ОСОБА_6 (на підставі якого, зокрема і розпочато службове розслідування) попереднім діагнозом було встановлено, що смерті ОСОБА_5 , серед іншого, послужило отруєння сурогатами алкоголю. Також в посмертному епікризі на ОСОБА_5 зазначено про те, що загиблий госпіталізований у зв`язку із отруєнням невідомою речовиною. Положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено складання протоколу про адміністративні правопорушення відносно померлої особи, при цьому не складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно померлої особи не свідчить, що таке правопорушення не вчинялося такою особою.

09.01.2025 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій просить позов задовольнити повністю. Відповідь обґрунтована тим, що попередній діагноз вказаний у рапорті старшого оперативного чергового капітана ОСОБА_6 , який не уповноважений визначати будь-які діагнози, оскільки не наділений ні такими повноваженнями, ні необхідними знаннями. У спірній ситуації єдиною установою, уповноваженою на встановлення будь-яких діагнозів, є виключно комунальне некомерційне підприємство Баштанська багатопрофільна лікарня Баштанської міської ради Миколаївської області, до якого було доставлено ОСОБА_5 . Так, відповідач також посилається на те, що в посмертному епікризі на ОСОБА_5 зазначено про те, що загиблий госпіталізований у зв`язку із отруєнням невідомою речовиною. Варто відзначити, що у посмертному епікризі, підписаному лікарем Баштанської багатопрофільної лікарні перелічений ряд попередніх діагнозів, які могли стати причиною госпіталізації ОСОБА_5 . Зокрема, біля деяких діагнозів, у тому числі біля словосполучення отруєння невідомою речовиною в дужках написаний від руки знак питання (?), що вказує виключно на припущення про наявність певного діагнозу та не свідчить про його доведеність. По-друге, такий попередній діагноз є лише основою для подальшого належного встановлення причинного зв`язку захворювання та встановлення причини смерті. Така причина смерті і була встановлена у встановленому законодавством порядку, а саме лікарським свідоцтвом про смерть № 4467 виданим Миколаївським обласним бюро судово-медичної експертизи від 16.11.2022 року причиною смерті є шлунково-кишкова кровотеча з розширених вен стравоходу, цироз печінки. Крім цього, згідно з Витягом з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 1939 від 07.09.2023 року, захворювання старшого солдата ОСОБА_5 , 1984 року народження, Шлунково-кишкова кровотеча з розширених вен стравоходу. Цироз печінки послужили причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , - Захворювання та причина смерті, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

25.03.2025 від законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до суду надійшли пояснення на позовну заяву. У вказаних поясненнях третя особа зазначила, що ОСОБА_3 є донькою померлого ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 05 лютого 2010 року. Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_3 під час захисту Батьківщини. Так, після смерті батька, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою одержання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька. Після розгляду документів, одержано відмову в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з виявленням етилового спирту в крові батька на момент смерті, яку вважають необґрунтованою та незаконною. Спірна відмова позбавила ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , зокрема, законного права на отримання грошової компенсації за смерть їхнього батька, ОСОБА_5 . У зв`язку з викладеним, позов ОСОБА_1 просила задовольнити повністю.

25.03.2025 від ОСОБА_2 до суду надійшли пояснення на позовну заяву. У вказаних поясненнях третя особа зазначила, що є донькою померлого ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 18 березня 2005. Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_3 під час захисту Батьківщини. Так, після смерті батька, третя особа, її матір ОСОБА_4 від імені неповнолітньої сестри ОСОБА_3 та бабуся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою одержання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька. Після розгляду документів, одержано відмова в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з виявленням етилового спирту в крові батька на момент смерті, яку третя особа вважає необґрунтованою та незаконною. Спірна відмова позбавила ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та бабусю законного права на отримання грошової компенсації за смерть батька, ОСОБА_5 . У зв`язку з викладеним, позов ОСОБА_1 просила задовольнити повністю.

ІНФОРМАЦІЯ_1 пояснення на позовну заяву не подав.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 25.09.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 01.01.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалами від 03.03.2025 та 12.03.2025 сд залучив до участі у розгляді справи треті особи.

Заходи забезпечення позову та доказів не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

ОСОБА_5 був призваний 25.02.2022 у Військову частину НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З 27.02.2022 по момент смерті проходив службу на посаді головного сержанта командира міномету 2 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_5 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Жовківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) серії НОМЕР_3 від 18.11.2022.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 4467, виданим Миколаївським обласним бюро судово-медичної експертизи від 16.11.2022 причиною смерті є шлунково-кишкова кровотеча з розширених вен стравоходу, цироз печінки.

Згідно з Витягом з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 1939 від 07.09.2023, захворювання старшого солдата ОСОБА_5 , 1984 року народження, Шлунково-кишкова кровотеча з розширених вен стравоходу. Цироз печінки стало причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 - Захворювання та причина смерті, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

ОСОБА_5 похований 18.11.2022 в с. Стара Скварява на місцевому кладовищі, що підтверджується довідкою № 129 від 22.11.2022 та Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання.

11.12.2022 командир Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) видав наказ №338, яким старшого солдата ОСОБА_5 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення із 13.11.2022.

Позивач, з метою реалізації свого права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із відповідним пакетом документів.

Згідно з протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 року за № 14/в, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

Відповідач обґрунтовує відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги тим, що згідно з Висновком експерта Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи № 4467 від 02.02.2023, під час проведення судово-токсикологічного дослідження крові померлого ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,18 %.

Із урахуванням викладеного, комісія дійшла висновку, що смерть ОСОБА_5 є наслідком вчинення адміністративного правопорушення та дій у стані алкогольного сп`яніння, що є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги.

Вважаючи пункт 4 рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразовою грошової допомоги та компенсаційних сум № 14/в від 16.08.2024 протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України від 25.02.1993 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За приписами статті 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII).

У постанові від 29.06.2022 у справі № 640/6477/19 Верховний Суд зазначив: «Системний аналіз положень Закону №2011-XII, Порядку №975, статті 58 Конституції України, з урахуванням Рішень Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 13 травня 1997 року № 1-зп, та встановлених судами обставин справи, дають підстави колегії суддів для висновку, що призначення і виплата позивачам спірної грошової допомоги, в тому числі й вирішення питань стосовно обчислення її розміру, необхідно здійснювати в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, тобто станом на дату, що зазначена у свідоцтві про смерть [……], а не на день прийняття відповідачем спірного рішення.».

Згідно з пунктом 1 статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1);

смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2).

Згідно зі статтею 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Згідно з підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Згідно з пунктами 1, 6, 8 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Суд звертає увагу відповідача на те, що саме Міністерство оборони України уповноважене призначати і виплачувати одноразову допомогу, отже аргументи відповідача, відповідно до яких уповноважений орган це обласні військові комісаріати (ТЦКСП) не відповідає чинному законодавству.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Водночас статтею 16-4 Закону №2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються - якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ).

Так, на виконання Закону № 2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 (далі - Порядок №975 у редакції, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин).

Такий Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Пунктом 4 Порядку №975 визначено, одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Відповідно до пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до пункту 10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

Пунктами 15, 19 Порядку № 975 визначено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком:

вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Суд встановив, що згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 4467, виданим Миколаївським обласним бюро судово-медичної експертизи від 16.11.2022 причиною смерті ОСОБА_5 є шлунково-кишкова кровотеча з розширених вен стравоходу, цироз печінки.

Згідно з Витягом з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 1939 від 07.09.2023, захворювання старшого солдата ОСОБА_5 , 1984 року народження, Шлунково-кишкова кровотеча з розширених вен стравоходу. Цироз печінки стало причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 - Захворювання та причина смерті, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

Отже, смерть військовослужбовця настала у результаті шлунково-кишкової кровотечі з розширених вен стравоходу, цирозу печінки, у період проходження військовослужбовцем військової служби та є пов`язаною із захистом Батьківщини.

Втім, відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 16.08.2024 № 14/в матері та донькам померлого ОСОБА_5 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки на момент смерті ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено Висновком експерта Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи № 4467 від 02.02.2023, де вказано, що під час проведення судово-токсикологічного дослідження крові померлого ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,18 %. При цьому у спірному рішенні наявне посилання на статтю 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за якою призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю, або дій у стані алкогольного сп`яніння.

Надаючи оцінку такій відмові, суд наголошує на тому, що за змістом частини першої статті 16-4 Закону №2011-ХІІ та пункту 19 Порядку № 975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених такими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).

Водночас, сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/6477/19 від 29.06.2022.

Отже, у такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між станом сп`яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю).

Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про те, що настання смерті ОСОБА_5 (шлунково-кишкова кровотеча з розширених вен стравоходу, цироз печінки) перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із вчинення померлим певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).

За таких обставин суд зазначає, що факт перебування ОСОБА_5 на момент смерті у стані алкогольного сп`яніння є необґрунтованою підставою для відмови у призначенні та виплаті членам сім`ї померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги.

Таким чином, відсутні належні та достатні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_5 дій у стані алкогольного сп`яніння, що мали своїм наслідком його смерть, а отже висновок відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу членам його родини є безпідставним.

Отже, під час судового розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав належних, достатніх та достовірних доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого рішення, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнійший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Зобов`язання судом відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу у зв`язку зі смертю військовослужбовця може мати місце лише у випадку, якщо суд встановив відсутність інших підстав для відмови у призначенні та виплаті такої допомоги, які передбачені законом.

Враховуючи те, що суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки, а прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, без перевірки наявності чи відсутності усіх підстав для відмови у її виплаті, є передчасним.

За таких обставин, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву та додані до неї документи про призначення та виплату ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_5 , що пов`язана із захистом Батьківщини, у порядку і розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Вказаний правовий висновок в частині обрання належного способу захисту порушеного права узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.01.2024 у справі № 480/4122/22.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

V. Судові витрати

Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 605,6грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (законний представник ОСОБА_4 ) до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 16.08.2024 № 14/в, про відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_5 .

Зобов`язати комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Великої Богданни Русланівної з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_5 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять)грн 60коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

СуддяГулик Андрій Григорович