Рішення від 16.04.2025 по справі 520/4641/25

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 квітня 2025 року справа № 520/4641/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григоров Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський плитковий завод" (просп. Героїв Харкова, буд. 297,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61105, код ЄДРПОУ00293628) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61052, код ЄДРПОУ44131658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Харківський плитковий завод" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило :

- визнати протиправним та скасувати рішення Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків - ПрАТ «Харківський плитковий завод» свого податкового обов`язку від 23.08.2024р. № 2539/6/35-00-04-02-22;

- зобов`язати Північне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків ухвалити рішення про неможливість виконання платником, а саме ПрАТ «Харківський плитковий завод», своїх податкових обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що порушує права позивача.

Відповідач позов не визнав та надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від

29.04.2024 р., Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024 р. у по справі № 520/32757/23 було повторно розглянуто заяву ПрАТ «ХПЗ» про неможливість виконувати податкові зобов`язання, а саме: подання податкової звітності з 24.02.2022 року та реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування з 24.02.2022 року та прийнято Рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 23.08.2024 за № 2539/6/35-00-04-02-22.

Відповідач стверджував, що за даними форми 20-ОПП (відомостей про об`єкти оподаткування) підприємство має виробничі потужності (основні фонди, об`єкти нерухомості), що розташовані за адресою підприємства: 61106, м. Харків, пр. Героїв Харкова, б.297, а також згідно з даними автоматизованих інформаційно-комунікаційних систем ДПС, позивачем подана податкова звітність, а також позивачем з 24.02.2022 по 29.09.2022 року зареєстровано 180 податкових накладних. Крім того представником відповідача зазначено, що позивач своєчасно сплачує податки та збори до відповідача за період з лютого 2022 року по вересень 2022 року. Отже представником відповідача вказано, що позивачем своєчасно надавалась звітність, сплачуватись податки та збори, здійснювалась реєстрація податкових накладних у період з 24 лютого 2022 року по 30 вересня 2022 року, що свідчить про можливість виконувати податкові обов`язки.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Харківський плитковий завод", код ЄДРПОУ 00293628, зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична адреса: пр. Героїв Харкова, 297, м. Харків, 61106.

Позивачем було надано заяву до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.09.2022 р. №29/09 (вх. № 1198/6 від 30.09.2022) про неможливість виконання платником податкових обов`язків, визначених у пункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

До вказаної заяви позивачем було додано наступні документи:

наказ від 24.02.2022 р. № 24/01 (про призупинення роботи підприємства та його працівників викладене обставинами невідворотної сили з 24.02.2022р.);

наказ від 28.02.2022 р. № 28/02-1 (про переведення працівників на дистанційну роботу в зв`язку з небезпекою для їх життя);

Перелік територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) станом на 13.09.2022, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 у редакції наказу від 01.07.2022 №143;

Перелік територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) станом на 27.04.2022, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 у редакції Наказу від 28.04.2022 №80; акти від 15.06.2022, 17.06.2022 ПРАТ "ХАРКІВСЬКИЙ ПЛИТКОВИЙ ЗАВОД" (про пошкодження, знищення рухомого та нерухомого майна); заява від 30.09.2022 №463 до Індустріального відділу поліції ГУНП в Харківській області (про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження); фото місця пошкодження/знищення майна що знаходиться на балансі підприємства; витяг з ЄРДР про відкриття кримінального провадження.

У зазначеній заяві позивачем було наголошено на відсутності можливості виконати наступні податкові обов`язки за податкові періоди:

- граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року і до періоду у якому відновиться можливість - податковий обов`язок Дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, проведення інвентаризації та своєчасного надання документів, інформації та пояснень на запити контролюючих органів та перевірки;

- граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року і до періоду, у якому буде відновиться можливість - подання звітності.

При цьому, позивачем вказано про повідомлення щодо відсутності змоги подавати податкову та фінансову звітність, сплачувати податки та збори за всі звітні періоди, гранична дата виконання яких припадає на період дії воєнного стану, здійснювати реєстрацію податкових накладних.

Підставою неможливості виконання позивачем податкових обов`язків зазначена підстава: перебування за адресою м. Харків, пр. Героїв Харкова 297, де і знаходяться виробничі потужності, на території населеного пункту, де ведуться бойові дії та знаходяться в блокуванні, а саме в місті Харкові.

Згідно рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 20.10.2022 р. №1536/35-00-04-02-22 було визнано можливість ПАТ «ХРЗ» виконувати своєчасно податкові зобов`язання.

Підставами вказаного рішення визначено, що згідно інформаційних баз даних ДПС України, відповідно до ст. 16 «Обов`язки платників податків» Податкового кодексу України ПРАТ «Харківський плитковий завод» (код ЄДРПОУ 00293628) протягом 2022 року виконує податкові обов`язки платника податку, а саме: подає податкову звітність (річну податкову звітність за 2021 рік, щомісячну та квартальну звітність за 2022 рік; своєчасно сплачує задекларовані податкові зобов`язання, податковий борг відсутній; здійснює реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2024р. у справі № 520/32757/23, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо можливості своєчасного виконання платником податків - Приватним акціонерним товариством "Харківський плитковий завод" свого податкового обов`язку від 20.10.2022 року №1536/35-00-04-02-22; зобов`язано Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський плитковий завод" від 29.09.2022 року №29/09 про неможливість виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з урахуванням висновків суду у цій справі.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 р., відповідачем було повторно розглянуто заяву ПрАТ «ХПЗ» про неможливість виконувати податкові зобов`язання, а саме: подання податкової звітності з 24.02.2022 року та реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування з 24.02.2022 року та прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 23.08.2024 за № 2539/6/35-00-04-02-22, в зв`язку з чим між сторонами виник новий спір.

Згідно доводів відповідача, при ухваленні оскаржуваного рішення він виходив з того, що з працівниками підприємства позивача не було призупинено дію трудових договорів, керівник підприємства Єфімов О.О. та головний бухгалтер Д`яченко Л.М., згідно наданих до контролюючого органу звіту 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» не були звільнені та продовжували отримувати заробітну плату, тобто виконувати свої функціональні обов`язки (відомості надані в додатках).

Крім того, відповідач стверджував, що працівники ПрАТ «Харківський Плитковий Завод» в періоді березень - вересень 2022 року продовжували працювати та отримувати дохід за ознакою 101 «заробітна плата». Відповідно звіту 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» чисельність за червень 2024 року складає 555 осіб.

На підтвердження можливості позивача виконувати свої податкові зобов`язання, на думку відповідача, свідчить і те, що до контролюючого органу ПрАТ «ХПЗ» подана податкова звітність та сплачені задекларовані податкові зобов`язання (з урахуванням термінів визначених Законом України №2260-IX від 12.05.2022 р.), а позивач на момент подання заяви та на час прийняття рішення продовжує своєчасно надавати податкові звіти.

Також встановлено, що податковий борг у підприємства відсутній. Згідно з ЄРПН ПрАТ «ХПЗ» в термін з 24.02.2022 по 29.09.2022 р. зареєстровано 180 податкових накладних по податковим зобов`язанням, з яких 4 податкових накладних (2 податкових накладних по 1 СГД) зареєстровано з запізненням.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.5. ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

За приписами статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Законом України від 12.05.2022 р. № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022 р., внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. №2102-IX, встановлено особливості для справляння податків і зборів.

Отже, приписами п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Частиною II цього Порядку передбачено, що до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є: 1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації; 2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації; 3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень; 4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків); 5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи; 6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації; 7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

З аналізу вищевказаної норми вбачається, що остання дає підстави для висновку про те, що кожна із підстав неможливості виконання податкових обов`язків є самодостатньою, а Порядок не вимагає одночасної наявності усіх визначених Порядком підстав для прийняття рішення про неможливість виконання податкових обов`язків.

Відтак, відповідно до підпункту 6 цього переліку, перебування позивача на території, на якій ведуться воєнні (бойові) дії - є підставою неможливості виконання позивачем податкових обов`язків.

Згідно з пунктом 3 розділу II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, до платників податків, які на дату набрання чинності цим Порядком (а саме: на 06.09.2022) мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків - юридичною особою податкового обов`язку, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225, до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу (пункт 8 передбачає, що платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення).

Пунктом 3 розділу II вищевказаного Порядку також встановлено, що заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов`язки не мав/не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими, обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації; підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, до платників податків, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з`явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів, інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі відсутності у платника податків, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

При цьому, пунктом 7 розділу II вищевказаного Порядку встановлено, що платники податків, які не подали, у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 1 розділу III вищевказаного Порядку заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов`язків.

У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов`язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.

Попереднє рішення має бути направлене платнику податків не пізніше 20 календарних днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви та відповідних документів (копії документів), інформації у порядку передбаченому пунктом 3 цього розділу.

Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування/пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.

Додаткові документи (копії документів) обґрунтування/пояснення розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання.

Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань/пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов`язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов`язків.

Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.

Обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

Попереднє рішення та рішення, надіслане контролюючим органом до Електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо воно сформовано з дотриманням вимог, встановлених розділом II Кодексу.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.

Також суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 затверджено також Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, відповідно до якого такими документами є:

1. акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року №2030;

2. інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі його знищення відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року №599);

3. витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування/втрати майна;

4. інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326;

5. документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків);

6. копія наказу підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників або встановлення простою в роботі підприємства, викликане обставинами непереборної сили (із зазначенням дати початку і закінчення такого призупинення (за можливості));

7. документ або повідомлення оператора поштового зв`язку (вказується посилання на офіційну сторінку оператора, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв`язку та/або об`єктів поштового зв`язку на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації;

8. документ або повідомлення банку (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення роботи банку або його відокремлених підрозділів та/або платіжних систем у зв`язку із введенням воєнного стану;

9. копії платіжних доручень (розрахункових та інших документів щодо ініціювання переказу коштів) або їх скріншот (знімок екрану) платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов`язань, податкового боргу, поданих до банку, що залишилися невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв`язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторизації банку. Надається разом із документом або повідомленням, зазначеним у пункті 8 цього Переліку;

10. документ або повідомлення (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщено таке повідомлення), що підтверджує вимушене призупинення роботи головних управлінь Казначейства у зв`язку з введенням воєнного стану;

11. повідомлення, що підтверджує аварійне (незаплановане) відключення постачання електроенергії в умовах воєнного стану, суб`єкта господарювання до сфери обслуговування якого належить таке підприємство, зокрема скріншот повідомлення в месенджер (Viber, Telegram тощо) і мобільних додатках;

12. документ, що підтверджує вимушене відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов`язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет - провайдера);

13. документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства і є об`єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з якими відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати (перелік майна, його вартість); заява до правоохоронних органів; акт незалежного оцінювача; наявність страхового полісу, заява про страховий випадок тощо);

14. документи, що свідчать про акти мародерства, грабежу, рейдерства, захоплення майна та примусове захоплення приміщення (копія заяви до територіального органу внутрішніх справ та документ, виданий відповідним правоохоронним органом щодо реєстрації кримінального провадження тощо);

15. документи, що свідчать про подання заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження за результатами розгляду такої заяви;

16. документи, що свідчать про пошкодження, втрату, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського обліку або неможливості їх вивезення з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації (інформація про подання до контролюючого органу повідомлення згідно пункту 44.5 статті 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України, повідомлення про неможливість вивезення первинних документів згідно пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України);

17. подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).

Суд зазначає, що залежно від підстави, з якої платник податків пов`язує неможливість виконання податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкового агента), у кожному конкретному випадку визначається і перелік документів, які необхідно подати до податкового органу для підтвердження вказаної підстави. Тобто, на підтвердження певної підстави для визнання платника податків таким, що не мав можливості виконувати податковий обов`язок, необхідно надати до податкового органу інформацію, один документ або кілька документів, який/які стосуються та підтверджують саме цю підставу, а не всю сукупність документів, які передбачені у переліку Міністерства фінансів України.

Аналіз вищевказаних норм вказує, що підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 р. № 225, головною умовою застосування підстав (критеріїв), за якими платник податків став таким, що не може виконувати свій податковий обов`язок, є те, що вони виникли внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, які спричинені військовою агресією російської федерації.

При цьому, метою зазначеної процедури є убезпечення платників податків, які постраждали від збройної агресії російської федерації від негативних наслідків у зв`язку із об`єктивною неможливістю виконати свої податкові обов`язки щодо своєчасного подання звітності, сплати податків, тощо.

Таким чином, платник податків, який у зв`язку із проведенням бойових дій втратив можливість здійснювати господарську діяльність, отримувати дохід від підприємницької діяльності та/або навіть втратив основні засоби для ведення такої господарської діяльності не може бути притягнутий до відповідальності у зв`язку із невиконанням ним податкових обов`язків.

Під час розгляду справи встановлено, що юридичною адресою підприємства є Харківська область, м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 297.

Поряд із тим, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 затверджений "Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 вересня 2022 року".

Відповідно до вказаного "Переліку" на момент виникнення спірних правовідносин Харківська міська територіальна громада є такою, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Під час розгляду справи встановлено, що у зв`язку з початком воєнної агресії та введенням військового стану керівництво позивача прийняло рішення зупинити діяльність підприємства з 24.02.2022 року на підставі наказу №24/01 від 24.02.2022 р. В той же час представником позивача вказано, що з 15.08.2022 р. виробнича діяльність підприємства була частково відновлена згідно наказу №62 від 10.08.2022 року, але підприємство не має можливості працювати на повну потужність. Внаслідок постійних обстрілів, відсутності повного складу робочих кадрів підприємства, відсутності можливості постачання необхідної сировини та матеріалів для виробництва з 9 виробничих ліній ледве працює з перервами при відключенні живлення тільки 1, а 2 лінії, через обстріли м. Харкова та підприємства печі підприємства аварійно зупинялись і запускались 23 рази, позивач зазначив про щонайменше 17 обстрілів з осені минулого року.

Позивач зауважував, що внаслідок обстрілів були пошкоджені будівлі та майно підприємства, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.10.2022 року номер кримінального провадження 12022221180001181 щодо вчинення кримінального правопорушення, саме: порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил та інших відомств російської федерації, що полягали у здійсненні обстрілів із невстановленого виду озброєння та снарядів невстановленого калібру по будівлям та майну товариства.

Також позивач висновував, що товариство знаходиться в Індустріальному районі м. Харкова, у безпосередній близькості від одного з об`єктів критичної енергетичної інфраструктури міста Підстанції «Лосево» НЄК «Укрєнерго», яка на протязі останніх місяців піддавалась обстрілам вже 5 разів, що є загальновідомим. У зв`язку з тим, що вказаний об`єкт знаходиться на відстані 10 метрів від території позивача, внаслідок ворожих обстрілів крім об`єкту критичної енергетичної інфраструктури були пошкоджені виробничі, складські та офісні будівлі товариства.

Враховуючи надані пояснення, суд зазначає, що відповідно до підпункту 6 пункту 1 Розділу ІІ Порядку №225, підставою неможливості виконання платниками податків - юридичними особами податкових обов`язків є: перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації.

Отже, перебування виробничих потужностей на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями рф є підставою неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків. При цьому, те, що на підприємстві були наявні працівники, а також не були звільнені директор та головний бухгалтер вказаних висновків не спростовують.

Як вже було вказано судом, приписами пункту 1 розділу ІІІ Порядку №225 визначено, що обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган та контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

З урахуванням вище вказаного суд зазначає, що відповідно до наведених норм права обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган.

Суд зазначає, що вказані вище доводи представника відповідача про можливість позивачем виконувати у повному обсязі свої податкові зобов`язання, суд відхиляє як необгрунтовані. Вони не можуть вважатися свідченням того, що на дату прийняття контролюючим органом спірного рішення позивач має можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки.

Вирішуючи спір суд, зважає на правові висновки постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) , згідно яких загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В даній справі відповідач мав визначити конкретний перелік документів, що мають бути надані на підтвердження неможливості виконанням позивачем податкових зобов`язань, однак спірне рішення такого чіткого переліку документів не містило, а лише продублювало зміст Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи виконувати податкові зобов`язання.

Обгрунтування оскаржуваного рішення в частині не надання інформації про пошкодження, втрати, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського та податкового обліку або неможливості їх вивезення, не є доречним, оскільки подання такого повідомлення є лише однією, проте не виключною, підставою прийняття рішення про неможливість виконання податкового обов`язку. Як самостійна підстава подання такого повідомлення є іншими за змістом правовідносинами, які врегульовано підпунктом 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, яким установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих РФ територіях України і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень ст. 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Наведене не відповідає вимогам умотивованості та свідчить лише загальне твердження про ненадання платником первинних документів, хоча певні документи, надані платником до контролюючого органу і реальність відомостей цих документів, а також правильність їх складання не поставлена контролюючим органом під сумнів та не спростована. Разом з тим, не визначення конкретного переліку документів, які податковий орган вважає достатніми та належними для підтвердження неможливості виконанням позивачем податкових зобов`язань створило для останнього перешкоди у можливості реалізації свого права щодо доведення вказаних обставин.

Суд зазначає, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Отже, лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган державної влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення від 01.07.2003р. у справі Суомінеен проти Фінляндії № 3780001/97, п. 36).

Верховний Суд у постанові від 15 грудня 2021 року у справі № 1840/2970/18 зазначає, що одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про те, що оскаржуване рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо можливості своєчасного виконання платником податків - ПрАТ "Харківський плитковий завод" свого податкового обов`язку винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а відтак підлягає скасуванню.

Таким чином, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків ухвалити рішення про неможливість виконання платником, а саме ПрАТ «Харківський плитковий завод», своїх податкових обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, суд зауважує, що вони задоволенню не підлягають з огляду на наявність дискреційних повноважень відповідача.

Суд ураховує, що відповідно до наукового висновку Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13 квітня 2018 року, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким:

- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни може, має право, за власної ініціативи, дбає, забезпечує, веде діяльність, встановлює, визначає, на свій розсуд. Однак наявність такого терміну в законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження: подібний термін є приводом для докладною аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним:

- при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів: принципів реалізації відповідної владної управлінської функції: принципів здійснення дискреційних повноважень: змісту публічного інтересу: положень власної компетенції: вказівок, викладених у інтерпретаційних актах: фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики: судової практики; процедурних вимог.

- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність: публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується: зміст конституційних прав та свобод особи: якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги приписи ч.2 ст. 9 КАС України, суд знаходить підстави для виходу за межі заявлених позовних вимог з метою належного захисту прав позивача шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо неможливості своєчасного виконання платником податків - ПрАТ «Харківський плитковий завод» свого податкового обов`язку та ухвалити за ним рішення з урахуванням висновків суду.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково, вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати рішення Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків - ПрАТ «Харківський плитковий завод» свого податкового обов`язку від 23.08.2024р. № 2539/6/35-00-04-02-22;

- зобов`язати Північне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків повторно розглянути заяву ПрАТ «Харківський плитковий завод» від 29.09.2022 р. №29/09 (вх. № 1198/6 від 30.09.2022) про неможливість виконання платником податкових обов`язків, визначених у пункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та ухвалити за нею відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44131658) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський плитковий завод" (код ЄДРПОУ 00293628) витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень). Решту судових витрат залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.В. Григоров