Ухвала від 15.04.2025 по справі 580/3161/25

У Х В А Л А

15 квітня 2025 року Справа № 580/3161/25 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/3161/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (вул. Байди Вишневецького 36, м.Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 26323404) про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчитини дії, постановив ухвалу.

24.03.2025 вх.№ 14553/25 представник позивача у позовній заяві просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради щодо не підготовки до розгляду та не винесення на розгляд Виконавчого комітету Черкаської міської ради заяви ОСОБА_1 від 12.09.2024 про взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов у складі сім`ї ( ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 ), які проживають у гуртожитку;

- зобов`язати Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради підготувати до розгляду та не винести на розгляд Виконавчого комітету Черкаської міської ради заяви ОСОБА_1 від 12.09.2024 про взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов у складі сім`ї ( ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 ), які проживають у гуртожитку.

Ухвалою суду від 31.03.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким саме відповідачем; доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку; формування опису з додатками із зазначенням кількості аркушів кожного додатка; доказів отримання відповіді; обгрунтування способу звернення з/без ЦНАП; обгрунтованого клопотання про витребування доказів з дотриманням ч.2 ст.80 КАС України та про залучення третіх осіб (ст.49 КАС України) чи співвідповідачів з дотриманням ст.48 КАС України під час оформлення позовної заяви від належних позивачів.

14.04.2025 вх.№18734/25 адвокат надав до суду заяву на виконання ухвали суду з клопотанням про витребування доказів та залучення третіх осіб.

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

ВПВС у справі № 999/222/23 зауважує, що зазначення у вступній частині позовної заяви особи, яка, на думку позивача, має брати участь в судовому розгляді в якості третьої особи не тягне за собою автоматичного залучення цієї особи в якості третьої особи під час відкриття суддею провадження у справі. Під час вирішення питання про залучення третьої особи суд має заслухати думку відповідача щодо цього. До того ж, третя особа може бути залучена до участі у справі судом першої інстанції до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання ухвалою суду за наслідком розгляду відповідної заяви про залучення третьої особи до участі у справі.

У справі № 711/2520/21 щодо житлових питань позивач звертався з позовом до Черкаської міської ради, проте в уточненій позовній заяві визначав інших учасників.

У постанові Верховного Суду у справі № 405/3360/17 (ЄДРСР 100918809) зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. У разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються у порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до ч.2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, що він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Стандарт доказування це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину доведеною ( ОСОБА_3 . Стандарт доказування: внутрішнє переконання чи баланс вірогідностей/https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/standart-dokazuvannya-vnutrishne-perekonannya-chi-balans-virogidnostey.html).

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі закріплений у частині четвертій статті 9 КАС України, що розуміється у виявленні та дослідженні доказів.

Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, що не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч.3 ст.80 КАС України). Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (ч.6 ст.80 КАС України). Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (ч.7 ст.80 КАС України). У випадку не повідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч.8 ст.80 КАС України). У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами (ч.9 ст.80 КАС України).

Представник позивача не надав доказів на підтвердження обставин, що може підтвердити цей доказ, або аргументи, що він може спростувати, підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа, заходи, яких особа вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Відповідно до Постанови про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР від 11.12.1984 №470 заява про взяття на квартирний облік подається відповідно виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради, сільському голові за місцем проживання громадян та адміністрації підприємства, установи, організації чи органу або іншому громадському об`єднанню (організації) за місцем їх роботи. Заява підписується членами сім`ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік. До заяви додаються: довідки про реєстрацію місця проживання особи на кожного члена сім`ї, видані виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, сільським головою, за формою, встановленою в додатку 13 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 №207,довідки про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи. Громадяни, які беруться на облік на пільгових підставах або користуються правом першочергового чи позачергового одержання жилих приміщень, зазначають про це у заяві і подають відповідні документи.

Позивачем оскаржується лист Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради щодо надання документів для формування облікової справи по квартирному обліку.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 (ЄДРСР 83104634) зазначив, що листи це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21).

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини 1 ст.4 КАС України).

Передумовою звернення до адміністративного суду із позовом є прийняття суб`єктом владних повноважень рішення стосовно позивача, що призвело до порушення його прав, свобод та інтересів, а тому позивачу необхідно в позовній заяві зазначити про існування спору між ним та відповідачем, що стало підставою для звернення до адміністративного суду. Інформаційний лист відповідача не відповідає визначенню рішення суб`єкта владних повноважень. Аналогічні висновки викладені у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі №240/5489/24.

Відкриття провадження у справі має бути наслідком належних дій не тільки суду, а й учасників судового провадження, які мають добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та чітко і послідовно виконувати вимоги процесуального закону.

Добросовісною вважається поведінка, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (висновки Верховного Суду у справі № 357/11125/22).

Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно з частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Керуючись статтями 2, 44, 45, 121, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строк для усунення недоліків за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додатково п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким саме відповідачем; доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку; формування опису з додатками із зазначенням кількості аркушів кожного додатка; обґрунтованого клопотання про витребування доказів з дотриманням ч.2 ст. 80 КАС України та про залучення третіх осіб (ст.49 КАС України) чи співвідповідачів з дотриманням ст.48 КАС України під час оформлення позовної заяви з наданням до суду документів відповідно до вимог Постанови від 11.12.1984 №470 та/або іншого актуального акта у сфері житлових правовідносин з належним відповідачем.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА