Рішення

від 15.04.2025 по справі 826/8922/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року справа № 826/8922/17 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Інститут транспорту нафти до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в особі Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

В липні 2017 року Публічне акціонерне товариство Інститут транспорту нафти звернулося до суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в особі Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 1068-ЦД-1-Е від 14.06.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання розпорядження від 15.03.2017 №258-ЦД-1-Е Товариством надано інформацію та пояснення щодо причин відсутності запитуваних документів, при цьому Відповідач необґрунтовано та безпідставно прийнято спірну постанову про застосування штрафних санкцій за невиконання вказаного розпорядження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2017 зупинено провадження у справі № 826/8922/17 до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/5458/17.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 суддя Янківська В.П. прийняла справу до свого провадження.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 поновлено провадження у справі №826/8922/17.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Розпорядженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.03.2017 №258-ЦД-1-Е встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме п.10 ст.8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», зокрема не надано інформації та копії документів на запит Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Термін для надання документів встановлено до 24.04.2017.

Відповідно до акту від 30.05.2015 №942-ЦД-1-Е про правопорушення на ринку цінних паперів відповідачем зазначено, що станом на 05.05.2017 року ПАТ «ІТН» не усунуто порушення законодавства про цінні папери та до 24.04.2017 письмово не повідомлено уповноважену особу комісії про виконання розпорядження з наданням підтверджуючих документів.

Постановою від 14.06.2017 №1068-ЦД-1-Е за невиконання розпорядження уповноваженої особи комісії про усунення порушень законодавства про цінні папери №258-ЦД-1-Е від 15.03.2017 накладено на ПАТ «ІТН» штрафну санкцію у розмірі 6000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 102000 грн.

Не погодившись із прийнятим відповідачем рішенням позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 року №448/96-ВР (надалі - Закон №448/96-ВР) (в редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №448/96-ВР передбачено, що державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексу заходів з метою упорядкування контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та попередження зловживань та порушень у цій сфері.

Як вбачається з п. 4 ст. 7 названого Закону основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Відповідно до ст. 5 Закону №448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Так, ст. 6 Закону №448/96-ВР Національна комісія здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Комісія може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення в установленому порядку.

Частинами 1, 5 ст. 12 Закону №448/96-ВР, передбачено, що уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка виявила факт вчинення юридичною особою правопорушення на ринку цінних паперів, складає акт, який разом з письмовими поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та пов`язаними з таким правопорушенням документами протягом п`яти робочих днів подає уповноваженій особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка має право застосовувати санкцію за правопорушення на ринку цінних паперів.

Згідно із п. 10 ч.1 ст. 8 Закону №448/96-ВР Національна комісія має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов`язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.11 №448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за: неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від тисячі до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 6) нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від тисячі до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 7) неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від тисячі до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем вимагалось у Позивача надати наступну інформацію на запит Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Позивач посилається на те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 року по справі №910/12807/16 визнано недійсним рішення позачергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти», оформленого протоколом від 08.07.2016 року.

При цьому, слід зауважити, що розпорядженням вимагалось надати запитувану інформацію до 24.04.2017.

Проте, Позивачем до встановленого строку не було надано жодної інформації, товариством не повідомлено Відповідача про виконання розпорядження.

Листами від 30.05.2017 №01-40/570 та від 21.02.2017 року №01-40/166 позивач надіслав на запит Комісії наявні документи з питань, що порушувалися в постанові про порушення справи від 05.05.2017.

Суд наголошує, що Позивач зобов`язаний був повідомити про ці обставини та надати повну запитувану інформацію у межах строку, який було зазначено у розпорядженні. Також слід зазначити, що розпорядження від 15.03.2017 №258-ЦД-1-Е не було оскаржено та є чинним та нескасованим в судовому порядку.

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону №448/96-ВР за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, -у розмірі від тисячі до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, відповідачем обґрунтовано та правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 102000 грн. постановою від 14.06.2017 року №1068-ЦД-1-Е, а позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 2 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 4 статті 73 КАС України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, не встановивши під час розгляду справи факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та встановивши, що дії відповідача є такими, що відповідають вимогам частини 2 статті 2 КАС України, приймаючи оскаржувані рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому суд не вбачає правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА