Ухвала

від 09.04.2025 по справі 757/6083/25-к

НЕ ВКАЗАНО

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/6083/25-к Слідчий суддя ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2892/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та представника ОСОБА_8 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКС ПЕЙ ГРУП" на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 лютого 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні №62024000000000286 від 10.04.2024,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 лютого 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , погоджене прокурором другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про арешт майна.

Накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 :

- на 100% частки у статутному капіталі ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41411325), що належать ОСОБА_7 (45% частки), ОСОБА_12 (55% частки), кінцевим бенефіціарним власником якого являється ОСОБА_11 ;

- на об`єкт інтелектуальної власності - комп`ютерна програма «Програмно-технічний комплекс XPAY», а саме на майнові права на твір, що належить ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП» на підставі Договору про відчуження майнових прав на твір, який було зареєстровано УКРНОІВІ 09.02.2021 за № 5976;

- на майнові права на об`єкт інтелектуальної власності - літературний письмовий твір «Правила використання електронних грошей XPAY, засобом доступу до яких є, у тому числі, наперед оплачені картки міжнародних платіжних систем VISA та MASTERCARD», що належить громадянину України ОСОБА_11 . Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 78754 від 03.05.2018;

- на майнові права на об`єкт інтелектуальної власності - торговельна марка XPAY, який належить ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП». Свідоцтво про реєстрацію торгівельної марки № 268238 від 10.12.2019.

Частково не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині накладення арешту на 100% частки у статутному капіталі ТОВ "ІКС ПЕЙ ГРУП", що належать ОСОБА_7 45% частки.

Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що ОСОБА_7 є єдиним законним власником частки в статутному фонді ТОВ "ІКС ПЕЙ ГРУП" в розмірі 45%, що підтверджується відповідними документами.

Апелянт зазначає, що за час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ані ОСОБА_7 , ані жодна службова особа, співробітник чи учасник ТОВ "ІКС ПЕЙ ГРУП", ані товариство в цілому, не були притягнуті та не притягувалися до кримінальної чи іншої відповідальності через відсутність підстав для такої відповідальності.

Крім того, апелянт наголошує на тому, що твердження слідчого про те, що частка ОСОБА_7 в статутному фонді Товариства в розмірі 45% фактично належить підозрюваному ОСОБА_11 є такими, що не відповідають дійсності.

Частково не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_8 в інтересах ТОВ "ІКС ПЕЙ ГРУП" подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині накладення арешту на 100% частки у статутному капіталі ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП», що належать ОСОБА_7 (45% частки), ОСОБА_12 (55% частки), кінцевим бенефіціарним власником якого являється ОСОБА_11 ; на об`єкт інтелектуальної власності - комп`ютерна програма «Програмно-технічний комплекс XPAY», а саме на майнові права на твір, що належить ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП» на підставі Договору про відчуження майнових прав на твір, який було зареєстровано УКРНОІВІ 09.02.2021 за № 5976; на майнові права на об`єкт інтелектуальної власності - торговельна марка XPAY, який належить ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП». Свідоцтво про реєстрацію торгівельної марки № 268238 від 10.12.2019, та постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на вказане майно.

Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що матеріали клопотання не містять відомостей про те, що ОСОБА_11 надавав органам управління Товариства будь-які зобов`язуючі вказівки, вів перемовини про вчинення правочинів із визначенням їх суттєвих умов, здійснював операції за рахунками Товариства, або був зазначений як засновник Товариства під час відкриття рахунків, впливав на рішення, які приймаються Товариством або його посадовими особами, брав участь у розподіленні прибутку Товариства.

Крім того, апелянт наголошує на тому, що клопотання про арешт майна не підтверджує належність арештованого майна ОСОБА_11 , тому без повного та всебічного дослідження всіх обставин, слідчим суддею було постановлено ухвалу, яка порушує права реальних власників арештованого майна.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представників власників майна - адвоката ОСОБА_8 в інтересах ТОВ "ІКС ПЕЙ ГРУП", адвоката ОСОБА_6 , ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_7 , які підтримали доводи апеляційних скарг, думку прокурора ОСОБА_14 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями до неї, колегія суддів доходить висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки клопотання розглянуто слідчим суддею за відсутності власників майна, копію ухвали власники майна не отримали, тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційних скарг вбачається, що ухвала слідчого судді підлягає перегляду лише в частині накладення арешту на:

- 100% частки у статутному капіталі ТОВ "ІКС ПЕЙ ГРУП", що належать ОСОБА_7 45% частки;

- об`єкт інтелектуальної власності - комп`ютерна програма «Програмно-технічний комплекс XPAY», а саме на майнові права на твір, що належить ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП» на підставі Договору про відчуження майнових прав на твір, який було зареєстровано УКРНОІВІ 09.02.2021 за № 5976;

- майнові права на об`єкт інтелектуальної власності - торговельна марка XPAY, який належить ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП». Свідоцтво про реєстрацію торгівельної марки № 268238 від 10.12.2019.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000286 від 10.04.2024 за підозрою ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, за підозрою ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, за підозрою ОСОБА_20 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 309 КК України та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 365-3 КК України.

05.12.2024 громадянам РФ ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, а громадянам України ОСОБА_16 та ОСОБА_15 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Крім того, 18.12.2024 голові КРАІЛ ОСОБА_20 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 1112 , ч. 2 ст. 309 КК України.

08.01.2025 повідомлено про підозру номінальному власнику ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» ОСОБА_21 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

15.01.2025 повідомлено про підозру члену КРАІЛ ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111-2 КК України є особливо тяжким злочином.

У тому числі санкція ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Таким чином, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в особливо тяжкому злочині, відповідальність за який передбачає конфіскацію майна, у зв`язку із чим виникла необхідність в накладенні арешту на майно підозрюваного.

Відповідно до документально підтверджених у рамках кримінального провадження відомостей, ОСОБА_11 з серпня 2023 року по цей час є фактичним кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41411325).

Встановлено, що ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП» є технологічним оператором платіжних послуг згідно з повідомленням про його внесення до Реєстру платіжної інфраструктури Національного банку України від 19 червня 2018 року № 27-0018/33703.

Попередньо, з червня 2017 року до грудня 2020 року, ОСОБА_11 був одним із засновників (володів часткою у розмірі 10 % статутного капіталу) ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП».

З червня 2017 року до липня 2023 року ОСОБА_11 обіймав посаду керівника ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП».

Директором ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП» є ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , бухгалтером - ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , юридична адреса товариства: м. Київ, вул. Зарічна, буд. 1-Б, оф. 233.

Також, встановлено причетність члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_11 і ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП» до протиправних схем легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

Такі схеми реалізовано за участю суб`єктів нагляду Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей в особі юридичних осіб з правом на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет (онлайн-казино), зокрема ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44130446), яке представлене брендом онлайн-казино «pin-up». Слід зауважити, що вищезазначені суб`єкти є клієнтами окремих банківських установ, операції яких як технологічний оператор обслуговує саме ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП».

Водночас наявні дані свідчать про факти здійснення виведення коштів із використанням, зокрема, інфраструктурної мережі ряду ФОПів та механізму «гіг-контрактів».

Корпоративні права ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41411325) у розмірі 100 %, 55 % з яких належить громадянину України ОСОБА_24 та 45 % належить ОСОБА_7 , проте фактично належать підозрюваному члену КРАІЛ ОСОБА_11 , є способом легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, та предметом протиправних дій з боку посадової особи категорії «А», тобто члена КРАІЛ ОСОБА_11 , а також пов`язаних із ним осіб.

У зв`язку з викладеним, органом досудового розслідування встановлено наступне майно підозрюваного ОСОБА_11 :

- об`єкт інтелектуальної власності - комп`ютерна програма «Програмно-технічний комплекс XPAY», а саме - майнові права на твір, що належить ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП», на підставі Договору про відчуження майнових прав на твір, який було зареєстровано УКРНОІВІ 09.02.2021 за № 5976 (детальна інформація за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4

- майнові права на об`єкт інтелектуальної власності - літературний письмовий твір «Правила використання електронних грошей XPAY, засобом доступу до яких є, у тому числі, наперед оплачені картки міжнародних платіжних систем VISA та MASTERCARD», що належить громадянину України ОСОБА_11 , свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_4 від 03.05.2018 (детальна інформація за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5

- майнові права на об`єкт інтелектуальної власності - торговельна марка «XPAY», свідоцтво про реєстрацію торгівельної марки № 268238 від 10.12.2019 (детальна інформація за посиланням: https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/ 1364081/).

07.02.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_11 :

- на 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Ікс Пей Груп» (код ЄДРПОУ 41411325), що належать ОСОБА_7 (45% частки), ОСОБА_12 (55% частки), кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_11 ;

- на об`єкт інтелектуальної власності - комп`ютерна програма «Програмно-технічний комплекс XPAY», а саме на майнові права на твір, що належить ТОВ «Ікс Пей Груп» (код ЄДРПОУ 41411325) на підставі Договору про відчуження майнових прав на твір, який було зареєстровано УКРНОІВІ 09.02.2021 за № 5976;

- на майнові права на об`єкт інтелектуальної власності - літературний письмовий твір «Правила використання електронних грошей XPAY, засобом доступу до яких є, у тому числі, наперед оплачені картки міжнародних платіжних систем VISA та MASTERCARD», що належить громадянину України ОСОБА_11 . Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 78754 від 03.05.2018;

- на майнові права на об`єкт інтелектуальної власності - торговельна марка XPAY, який належить ТОВ «Ікс Пей Груп» (код ЄДРПОУ 41411325). Свідоцтво про реєстрацію торгівельної марки № 268238 від 10.12.2019.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини п`ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Згідно положенням ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

За змістом частини десятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, перевіривши наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, задовольнив клопотання слідчого про накладення арешту на майно, що фактично належать підозрюваному члену КРАІЛ ОСОБА_11 , з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного та недопущення його відчуження, позаяк зазначені обставини підозри у вчиненні ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказами, тобто, існують обґрунтовані підстави підозрювати його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає, у тому числі, конфіскацію майна, а тому існує обґрунтований ризик відчуження, приховання чи знищення майна задля запобігання можливої конфіскації, у разі в майбутньому доведеності висунутого обвинувачення.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, та встановлено, що корпоративні права ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41411325) у розмірі 100 %, 55 % з яких належить громадянину України ОСОБА_24 та 45 % належить ОСОБА_7 , проте фактично належать підозрюваному члену КРАІЛ ОСОБА_11 , об`єкт інтелектуальної власності - комп`ютерна програма «Програмно-технічний комплекс XPAY», а саме на майнові права на твір, що належить ТОВ «Ікс Пей Груп» (код ЄДРПОУ 41411325) на підставі Договору про відчуження майнових прав на твір, який було зареєстровано УКРНОІВІ 09.02.2021 за № 5976; майнові права на об`єкт інтелектуальної власності - торговельна марка XPAY, який належить ТОВ «Ікс Пей Груп» (код ЄДРПОУ 41411325). Свідоцтво про реєстрацію торгівельної марки № 268238 від 10.12.2019, може бути способом легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом та предметом протиправних дій з боку посадової особи категорії «А», тобто члена КРАІЛ ОСОБА_11 , а також пов`язаних із ним осіб, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування такого заходу забезпечення може призвести до можливого приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження майна.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

З урахуванням наведеного, доводи апелянтів про те, що матеріали клопотання не містять відомостей, що ОСОБА_11 надавав органам управління Товариства будь-які зобов`язуючі вказівки, вів перемовини про вчинення правочинів із визначенням їх суттєвих умов, здійснював операції за рахунками Товариства, або був зазначений як засновник Товариства під час відкриття рахунків, впливав на рішення, які приймаються Товариством або його посадовими особами, брав участь у розподіленні прибутку Товариства на даному етапі досудового розслідування є такими, що не спростовують висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту.

Перевірка наведених апелянтами обставин, збір доказів на їх підтвердження або спростування, і є метою проведення подальшого досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Сукупність долучених до клопотання матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.

Таким чином, колегія суддів вважає доводи апеляційних скарг в цій частині безпідставними.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження майна, забезпечення заходу кримінального правового характеру у виді конфіскації майна, і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого частиною першою статті 170 КПК України.

Сукупність долучених до клопотання матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах власника майна або інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Зважаючи на викладене та встановлені під час здійснення досудового розслідування обставини, спростовуються доводи представників апелянтів про те, що клопотання слідчого та додані до нього матеріали не містять обставин та посилань на належні та допустимі докази, які б обґрунтовували підозру того, що власник майна може приховати, сховати, знищити, пошкодити або відчужити майно.

При цьому, колегія суддів зауважує, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.

У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, а тому доводи представників апелянтів стосовно незаконності ухвали слідчого судді колегія суддів вважає непереконливими.

Інші зазначені в апеляційних скаргах доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст.170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Поновити представнику ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та представнику ОСОБА_8 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКС ПЕЙ ГРУП" строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 лютого 2025 року.

Апеляційні скарги представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та представника ОСОБА_8 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКС ПЕЙ ГРУП" залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 лютого 2025 року в оскаржуваній частині - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Судді:

ОСОБА_26