Постанова

від 16.04.2025 по справі 645/441/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 р. Справа № 645/441/25Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Алтухова О.Ю., м. Харків, по справі № 645/441/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач), від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Голован Я.І. звернувся до суду з позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач-2) та просив суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № б/н від 27.12.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн, справу про адміністративне правопорушення закрити.Також, позивач просив суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі та поновити строки звернення до суду.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.01.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушенняповернуто позивачу.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.01.2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради та йому призначено згідно з вимогами Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою КМУ від 23.09.2020 №859 (зі змінами), компенсацію фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, по догляду за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 та згідно довідки сер. МСЕ №008989 з 01.08.2003 має І групу інвалідності. Зазначене є поважними причинами, непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного звернення до Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги за професійною юридичною допомогою та подання позову для позивача.

Крім того, позивач зазначає, що указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів. Ці обставини перешкоджали ОСОБА_1 вчасно звернутись до Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги. Під час повітряної тривоги, шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту, зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23). Вказане, у сукупності з доглядом за матір`ю, не дозволяло позивачу тривалий час очікувати завершення повітряної тривоги для вчасного звернення за юридичною допомогою.

Відповідачі не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченимст.304 КАС України.

На підставі положень п. 3 ч. 1ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.01.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору; залишено позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Судом зазначено, що для усунення недоліків позовної заяви позивачу слідвказати інші підстави для поновлення строку, ніж ті, що зазначені в його заяві від 22.01.2025 року, а також сліднадати докази про сплату судового збору на суму605,60 грн., або надати суду документи, що підтверджують дійсні підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

31.01.2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позову, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору на суму 605, 60 грн. У цій заяві представник зазначив, що позивач сплатив судовий збір, позивач не займав пасивної позиції щодо захисту свого права під час оскарження постанови від 27.12.2024 року, оскільки звернувся за професійною правовою допомогою, є необізнаним у законодавстві, доглядає за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Представник позивача невідкладно після отримання доручення Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги звернувся до суду з відповідним позовом в межах 10 днів з дня отримання копії постанови.

Дослідивши заявлене клопотання, суд першої інстанції зробив висновки, що позивач у наданий судом термін не усунувнедоліки поданого позову і в заяві представника позивача про усунення недоліків позову від 31.01.2025 року не зазначеніінші підстави для поновлення строку, ніж ті, що зазначені в його заяві від 22.01.2025 року, в задоволенні якої судом було відмовлено, а тому позовна заява підлягає поверненню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Частиною другоюстатті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначаєКАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ч. ч. 1, 2статті 122 КАС України,позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьоюстатті 122 КАС Українивизначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1ст.123 КАС України визначено, щоу разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Длявизначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосуванняКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції) позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбаченихКАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Тобто, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду застосування ч. 1ст. 121 КАС України, уперше сформульовано у постанові від 20.11.2019 року у справі № 9901/405/19. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Однак, закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

З матеріалів справи встановлено, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 № б/н від 27.12.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн. Копія цієї постанови отримана позивачем у той же день, за особистим підписом (а.с. 8).

Положеннями ч. 2ст. 286 КАС України встановлено, щопозовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Таким, чином, позивач мав право звернутися до суду з вказаним позовом протягом десяти днів з дня винесення постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, а саме: до 06.01.2025 включно.

Разом з тим, з позовом про оскарження вказаної постанови позивач звернувся до суду лише 23.01.2025 року (відповідно до штампу на позовній заяві), тобто с пропуском десятиденного строку, визначеного для звернення до суду.

У заяві про поновлення пропущеного процесуального строку зазначено, що 20.01.2025 року дорученням Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги № 265/2025-3755818 призначено адвоката Голована Я.І. для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 щодо оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №б/н від 27.12.2024 року.

З самого доручення вбачається, що воно видане на підставі наказу від 16.01.2025 року.

Окрім того, у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку зазначено, що необхідність догляду за матір`ю позивача, яка є інвалідом І групи та необізнаність у законодавстві завадили позивачеві своєчасно звернутися за правовою допомогою.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу про особливість оскарженнярішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме в межах десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), проте позивач з позовною заявою звернувся до суду майже через місяць після її складання та отримання ним.

Доводи апеляційної скарги про поважність причин пропуску строку звернення до суду, через догляд за матір`ю позивача, яка є інвалідом І групи, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки, згідно довідки сер. МСЕ №008989 ОСОБА_2 має І групу інвалідності ще з 01.08.2003, тобто звернення до суду з пропуском строку не пов`язане, наприклад, з особливими обставинами по догляду за особою з інвалідністю в цей період.

Крім того, позивачем не надано доказів щодо стану здоров`я (наприклад довідок про стаціонарне лікування) ОСОБА_2 , що могло бути безумовними підставами неможливості своєчасної реалізації свого права на судовий захист.

Доводи апеляційної скарги на введення воєнного стану в Україні, ракетні обстріли тощо, безумовно є обставинами, які об`єктивно не залежали від позивача, однак, колегія суддів зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року в адміністративній справі № 990/115/22 зроблено висновок, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Водночас, такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

У той же час, доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

Доводи, якими позивач у даній справі обґрунтовує свої вимоги, колегія суддів розцінює як намагання ОСОБА_1 продовжити встановлений процесуальним законом строк звернення з позовом до суду.

Враховуючи зазначені обставини справи, на думку колегії суддів, Пінкевич П.Ю. з 27.12.2024 був обізнаним про існування (прийняття відносно нього) 27.12.2024 постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП. Проте, своєчасних заходів щодо її оскарження не вживав.

Відповідно до п. 9 ч. 4ст. 169 КАС Українипозовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другоюстатті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 123 КАС України, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для застосування приписівКАС Українищодо визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а відтак і про повернення позовної заяви позивачу.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ч. 1ст. 315 КАС Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для її скасування або зміни відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст.243,250,311,315,316,321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.01.2025 по справі № 645/441/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді О.А. Спаскін В.А. Калиновський