Постанова

від 09.04.2025 по справі 160/8128/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/8128/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., секретар судового засіданні Жмуренко В.В., за участі представника позивача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» Байда В.В., представника відповідача Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Писаревського О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 року в адміністративній справі №160/8128/18 (головуючий суддя першої інстанції Ільков В.В.) за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС №0007754615 від 16.10.2018 року щодо нарахування зобов`язань за платежем екологічний податок - надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення на загальну суму 2262759,88 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що метан є парниковим газом та не відноситься до забруднюючих речовин, тому викиди метану не підлягають оподаткуванню відповідно до статті 243 Податкового кодексу України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС №0007754615 від 16.10.2018 року щодо нарахування зобов`язань за платежем екологічний податок - надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати такі рішення та ухвалити нове про відмову у позові.

Постановою Верховного Суду від 25.02.2021 року - постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2019 року та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС №0007754615 від 16.10.2018 року щодо нарахування зобов`язань за платежем екологічний податок - надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Стягнуто на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» судові витрати в розмірі 33941,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник позивача просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» (далі АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз»), є суб`єктом господарювання (ЄДРПОУ №03341397), основним видом діяльності є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи. (код 35.22). Позивач перебуває на податковому обліку в органах ДПС України, є платником податку на додану вартість (ІПН - 033413904848).

Відповідач Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, на підставі наказу від 23.07.2018 року № 1352 Про проведення документальної позапланової перевірки ПАТ Криворіжгаз Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ Криворіжгаз з питання повноти нарахування та сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в частині використання газу на виробничо-технологічні втрати та витрати за період з 01.07.2014 року до 30.06.2017 року.

Так, перевірка проводилася без залучення спеціалістів з органів охорони довкілля, що також не заперечується учасниками справи.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт від 25.09.2018 року № 78/28-10-46-15/03341397 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства Криворіжгаз з питання повноти нарахування та сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в частині використання газу на виробничо-технологічні втрати та витрати за період з 01.07.2014 по 30.06.2017р., яким встановлено порушення:

- пп.240.1.1 п.240.1 ст.240, пп.242.1.1 п.242.1 ст.242, п.249.3 ст.249 Податкового кодексу, в результаті чого ПАТ Криворіжгаз занижено екологічний податок на загальну суму 2837262,17 грн., у тому числі:

3 квартал 2014 року - 44 215,44 грн.,

4 квартал 2014 року - 695 248,09 грн.,

1 квартал 2015 року - 164 501,44 грн.,

2 квартал 2015 року - 123 088,30 грн.,

3 квартал 2015 року - 125 278,11 грн.,

4 квартал 2015 року - 163 895,00 грн.,

1 квартал 2016 року - 221 100,03 грн.,

2 квартал 2016 року - 183 224,41 грн.,

3 квартал 2016 року - 166 338,50 грн.,

4 квартал 2016 року - 210 500,55 грн.,

1 квартал 2017 року - 567 993,57 грн.,

2 квартал 2017 року - 171 878,72 гривень.

Згідно висновків здійснених відповідачем, податковий орган вважає, що використані позивачем обсяги природного газу на виробничо-технологічні витрати та нормовані втрати, за виключенням зведених витрат на власні потреби та витрат при вимірюванні побутовими лічильниками у разі не приведення об`єму газу до стандартних умов, є викидами в атмосферне повітря забруднюючої речовини (метану) та об`єктом оподаткування екологічним податком.

При цьому, контролюючий орган виходив із того, що до визначеного пунктом 243.1 статті 243 ПК України переліку забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення включені, зокрема «вуглеводні», до яких згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 березня 2002 року № 104 «Про затвердження Переліку речовин, які входять до «твердих речовин» та «вуглеводнів» і за викиди яких справляється збір» входить «метан» основна складова (96-97,6%) природного газу.

Враховуючи, що викиди метану, як забруднювача, здійснюються обладнанням, яке ПАТ «Криворіжгаз» використовує у господарській діяльності трубопроводами, газовим обладнанням та газовими приладами, які є дифузними джерелами і для яких згідно з пунктом 9 статті 2 Протоколу про реєстри викидів та перенесення забруднювачів, ратифікованого Законом України від 3 лютого 2016 року № 980-VIII, надавати звітність для кожного окремого джерела недоцільно, розрахунок екологічного податку необхідно здійснювати для стаціонарного (дифузного) джерела підприємства в цілому.

Так, на підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 16.10.2018 року щодо нарахування зобов`язань за платежем екологічний податок - надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення на загальну суму 2 262 759,88 гривень.

Відповідно до матеріалів справи, підставою нарахування позивачу грошових зобов`язань за оскаржуваним рішенням є висновок відповідача про те, що перевіркою повноти визначення сум екологічного податку (надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення) за період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року встановлено порушення підпунктів п.п. 242.1.1 п.242.1 ст.242, п.249.2, п.249.3 ст. 249 ПК України.

При цьому, податковий орган посилався на те, що виробничо-технологічні (нормовані) втрати газу позивача як оператора ГРМ - це граничний витік газу, під час якого ще можливо забезпечити надійне функціонування та умовну нормативну герметичність газопроводів, з`єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, приладів тощо. Крім того, до виробничо - технологічних втрат належить об`єм витоку газу під час технічного обслуговування, поточного ремонту, заміни арматури, приладів, обладнання, що використовує газ, і з`єднувальних деталей, який не перевищує норм, установлених чинними нормативними документами. Наслідком такого процесу є безпосереднє потрапляння в атмосферне повітря газу, в складі якого міститься забруднююча речовина «метан».

Враховуючи наведене, контролюючий орган під здійснення перевірки дійшов до висновку, що придбаний позивачем газ, використовувався на виробничо-технологічні витрати, а виробничо-технологічні втрати є втратами природного газу, у відповідності до ст.1 Закону України Про охорону атмосферного повітря, тому дані втрати є викидами та об`єктом оподаткування екологічним податком.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі ПК України); у редакції на час виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

При цьому, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4 пункт 20.1 статті 20 ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 14.1.57 пункту 14.1 статті 14 ПК України екологічний податок - загальнодержавний обов`язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об`єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Підпунктом 240.1.1 пункту 240.1 статті 240 ПК України встановлено, що платниками екологічного податку є суб`єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991р. №1264-ХІІ, а правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992р. №2707-ХІІ.

Відповідно до статті 1 Закону «Про охорону атмосферного повітря» забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що наявна або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища.

Норми ПК України не встановлюють виключного переліку забруднюючих речовин, обсяги яких є об`єктом та базою оподаткування екологічним податком.

Із метою встановлення ставок податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення перелік окремих забруднюючих речовин встановлений нормою пункту 243.1 статті 243 ПК, серед яких «вуглеводні» та «тверді речовини».

Перелік забруднюючих речовин, що об`єднані у зазначених групах, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.03.2002р. №104 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.04.2022р. за №322/6610) «Про затвердження Переліку речовин, які входять до «твердих речовин» та «вуглеводнів» і за викиди яких справляється збір». До вуглеводнів, згідно з цим переліком, входить метан. Та обставина, що цей наказ регулював відносини щодо сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, не змінює сутність метану як забруднюючої речовини і в цілях справляння екологічного податку. З набранням чинності ПК України збір за забруднення навколишнього природного середовища набув інноваційних ознак в розділі VIII «Екологічний податок», проте не змінив своєї сутності та призначення.

За визначенням статті 1 Закону України від 12.07.2001р. №2665-III «Про нафту і газ» газ - корисна копалина, яка являє собою суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиску 760 мм ртутного стовпа і температури 20 град. C) і є товарною продукцією.

До вуглеводнів належать органічні речовини, що складаються лише з вуглецю (карбону) та водню (гідрогену). До них відносять насичені вуглеводні СnН2n+2 (метан, етан тощо), ненасичені СnН2n та СnН2n2-2.

Отже, метан належить до вуглеводнів і згідно з додатком ІІ Протоколу про регістри викидів і перенесення забруднювачів від 21.05.2003р. (ООН; Протокол, Міжнародний документ) метан (CH 4) - забруднююча речовина.

Сутність виробничо-технологічних витрат та втрат (нормованих втрат) газу розкрито в Методиках №264.

Так, у розділах 1, 4 Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами виробничо-технологічні втрати газу визначено як газ, що втрачається під час транспортування газу газорозподільними та внутрішньо будинковими мережами, а також під час виконання профілактичних робіт і поточних ремонтів. Виробничо-технологічні (нормовані) втрати газу - граничний витік газу, під час якого ще можливо забезпечити надійне функціонування та умовну нормативну герметичність газопроводів, з`єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, приладів тощо. Крім того, до виробничо-технологічних втрат належить об`єм витоку газу під час технічного обслуговування, поточного ремонту, заміни арматури, приладів, обладнання, що використовує газ, і з`єднувальних деталей, який не перевищує норм, установлених чинними нормативними документами.

Виробничо-технологічні витрати газу - це газ, що витрачається під час виконання комплексу робіт, пов`язаних з введенням в експлуатацію новозбудованих, реконструйованих або капітально відремонтованих об`єктів системи газопостачання та на опалення газорегуляторних пунктів та іншого газорегуляторного обладнання. До виробничо-технологічних витрат газу належать витрати газу під час врізування або підключення новозбудованих, або після капітального ремонту, або реконструйованих газопроводів, об`єктів системи газопостачання житлових та громадських будівель, промислових підприємств тощо, а також у разі виконання пусконалагоджувальних робіт на них та витрати газу на опалення газорегуляторних пунктів та іншого газорегуляторного обладнання (розділи 1, 3 Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами).

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 25.02.2021 року у справі №160/8128/18 відступила від правової позиції Верховного Суду, викладеної у його постанові від 13.01.2021 року у справі №824/1033/18-а, вказавши, що ця правова позиція є наслідком відступлення з порушенням порядку, встановленого статтями 346-347, та всупереч приписам частини п`ятої статті 242 КАС України від раніше висловленої Верховним Судом. Водночас вона не відповідає і сутності правового регулювання спірних правовідносин, встановленого чинним законодавством, належну правову кваліфікацію, якому дано у постанові Верховного Суду від 14.09.2020 року (справа №520/9364/18).

Також судова палата знаходить обов`язковим, зокрема сформувати висновок про те, що ПК встановлено обов`язок сплачувати екологічний податок за викиди в атмосферне повітря природного газу (метану), який належить до вуглеводнів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 07.04.2021 року вказав, що підстав для відступу від правової позиції щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної в постанові Верховного Суду від 25.02.2021 року у справі №160/8128/18, у справі №140/2121/18 - не знаходить.

Як встановлено судом першої інстанції, при новому судовому розгляді цієї справи підлягав встановленню обсяг фактичних викидів метану, який підлягає оподаткуванню екологічним податком. Крім того, правовій оцінці підлягав також розрахунок нарахованого позивачу екологічного податку.

Дослідивши докази по справі, встановлено та не є спірним те, що позивач здійснює придбання природного газу у Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК Трейдинг» та Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» лише для виробничо-технологічних витрат та втрат (нормованих втрат); щодо питомої частки метану в природному газі; використання придбаних обсягів природного газу відповідно до призначення.

На підставі наказу від 23.07.2018 року №1352 Про проведення документальної позапланової перевірки ПАТ Криворіжгаз Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ Криворіжгаз з питання повноти нарахування та сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в частині використання газу на виробничо-технологічні втрати та витрати за період з 01.07.2014 року до 30.06.2017 року.

Згідно матеріалів справи, перевірка проводилася без залучення спеціалістів з органів охорони довкілля, що також не заперечується учасниками справи, про що також було зазначено в у висновках здійснених в окремій думці, викладеної Верховним Судом 25.02.2021 року по цій справі.

Відповідно до пункту 250.12 статті 250 ПК України контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів.

Окрім того, під час розгляду справи встановлено, що під час здійснення перевірки відповідачем не здійснювалися виїзд на місце розташування та заміри фактичних обсягів викидів по стаціонарному джерелу з урахуванням його технологічного режиму роботи.

Разом з тим, позивач не спростував доводи про те, що викиди метану підлягають оподаткуванню відповідно до статті 243 ПК України та відповідно у товариства є обов`язок сплачувати екологічний податок за викиди в атмосферне повітря природного газу (метану).

Встановлено, на підставі висновків акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 16 жовтня 2018 року №0007754615, яким нараховано зобов`язання за платежем екологічний податок надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення на загальну суму 2262759,88 гривень.

За висновком відповідача використані позивачем обсяги природного газу на виробничо-технологічні витрати та нормовані втрати, за виключенням зведених витрат на власні потреби та витрат при вимірюванні побутовими лічильниками у разі не приведення об`єму газу до стандартних умов, є викидами в атмосферне повітря забруднюючої речовини (метану) та об`єктом оподаткування екологічним податком.

Офіс великих платників податків ДФС виходив із того, що до визначеного пунктом 243.1 статті 243 ПК України переліку забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення включені, зокрема «вуглеводні», до яких згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 березня 2002 року № 104 «Про затвердження Переліку речовин, які входять до «твердих речовин» та «вуглеводнів» і за викиди яких справляється збір» входить «метан» основна складова (96-97,6%) природного газу. Враховуючи, що викиди метану, як забруднювача, здійснюються обладнанням, яке ПАТ «Криворіжгаз» використовує у господарській діяльності трубопроводами, газовим обладнанням та газовими приладами, які є дифузними джерелами і для яких згідно з пунктом 9 статті 2 Протоколу про реєстри викидів та перенесення забруднювачів, ратифікованого Законом України від 3 лютого 2016 року № 980-VIII, надавати звітність для кожного окремого джерела недоцільно, розрахунок екологічного податку необхідно здійснювати для стаціонарного (дифузного) джерела підприємства в цілому.

За приписами підпункту 249.1 статті 249 ПК України суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.

Згідно із пунктом 249.2 статті 249 ПК України у разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов`язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.

Пунктом 249.3 статті 249 ПК України визначено формулу обчислення суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), яка передбачає врахування фактичного обсягу викиду забруднюючої речовини, розрахованого в тонах.

Оскільки для з`ясування обставин справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, тому у цій справі ухвалою суду було призначено комплексну екологічно-економічну судову експертизу, проведення, якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6).

На вирішення комплексної екологічно-економічної судової експертизи поставлено такі питання:

1) Чи є метан, який був викинутий в повітря під час діяльності АТ Оператор газорозподільної системи Криворіжгаз у період часу з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року, складовою природного газу? Який відсоток цього метану у природньому газі? Чи є цей обсяг сталим? Які фактори впливають на зміну такого обсягу метану у природньому газі та як вони впливають?

2) Який фактичний обсяг метану був викинутий в повітря від господарської діяльності АТ «Криворіжгаз» в період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року в помісячному розрізі?

3) Який показник вмісту метану в компонентному складі природного газу у період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року був використаний відповідачем при здійсненні розрахунку заниження екологічного податку АТ «Криворіжгаз» в акті про порушення від 25.09.2018 року № 78/28-10-46-15/03341397?

4) Чи співпадають фактичний вміст метану в компонентному складі природного газу, який був у період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року, з тим, що використано відповідачем при розрахунку заниження екологічного податку АТ «Криворіжгаз» в акті про порушення від 25.09.2018 року № 78/28-10-46-15/03341397?

5) Яка густина метану у період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року була використана відповідачем при здійснені розрахунків заниження екологічного податку АТ «Криворіжгаз» в акті про порушення від 25.09.2018 року № 78/28-10-46-15/03341397? Чи співпадає вона з фактичною та як вплинула на розрахунки?

6) Які фактичні температурні режими було використано Відповідачем при здійсненні розрахунків заниження екологічного податку АТ «Криворіжгаз» в акті про порушення від 25.09.2018 року № 78/28-10-46-15/03341397 та як вони на них вплинули?

7) На скільки змінюється фактичний об`єм метану, як компоненту природного газу, від зміни температури? Чи відображені зазначені зміни в розрахунку заниження екологічного податку АТ «Криворіжгаз» в акті про порушення від 25.09.2018 року №78/28-10-46-15/03341397, в якому обсязі?

8) Який обсяг метрологічних втрат метану, як компоненту природного газу, у відсотковому та об`ємному значенні було віднято відповідачем від розрахунку заниження екологічного податку АТ «Криворіжгаз» у акті про порушення від 25.09.2018 року № 78/28-10-46-15/03341397 за період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року (помісячно) у зв`язку з тим, що він не є викидами в атмосферне повітря, а був втрачений АТ «Криворіжгаз» внаслідок похибок вимірювання на приладах обліку Споживачів?

9) Які фактичні обсяги виробничо-технологічних витрат та виробничо-технологічних втрат, що є викидами в атмосферне повітря ПАТ «Криворіжгаз», за період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 рік?

10) Чи підтверджується документально зазначене в акті про порушення від 25.09.2018 року №78/28-10-46-15/03341397 заниження об`єкта оподаткування АТ «Криворіжгаз» (обсяги фактичних викидів метану в атмосферне повітря) за період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року і донарахування до сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин?

11) Чи підтверджуються документально висновки акта про порушення від 25.09.2018 року №78/28-10-46-15/03341397 про заниження АТ «Криворіжгаз» заявленого до сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин за період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року?.

За результатами проведеного дослідження, відповідно до діючих законодавчих і нормативних актів та у межах наданих на дослідження документів встановлено наступне:

- на підставі даних паспортів фізико-хімічних властивостей природного газу, наданих до перевірки АТ «Криворіжгаз» проведено розрахунки екологічного податку з викидів забруднюючих речовин в частині використання газу на виробничо-технологічні втрати та витрати за період з 01.07.2014 р. по 30.06.2017 р. У вищевказаних розрахунках наведені дані про об`ємну частку метану (%) за кожний місяць розрахункового періоду. Мінімальна об`ємна частка метану у природному газі (90,97 %) була у січні 2015р., максимальна (96,003 %) була у листопаді 2015р. Отже, метан, який був викинутий в повітря під час діяльності АТ «Оператор газорозподільної системи Криворіжгаз у період часу з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року є складовою природного газу. У розрахунках екологічного податку за період з 01.07.2014р. по 30.06.2017р. врахований різний відсоток (об`ємна частка) метану у природному газі від 90,97% до 96,003 %, тобто цей обсяг не є сталим;

- з урахуванням наданих матеріалів не підтверджуються як фактичні викиди природного газу (метану) відображені в Акті перевірки від 25.09.2018 року №78/28-10-46- 15/03341397 обсяги ВТВ/балансування газу 41374,853 тис.куб.м (обсяг викиду метану 27948,048 т). Визначити фактичні викиди природного газу (метану) за наданими матеріалами не вбачається за можливе;

- при здійсненні розрахунку заниження екологічного податку АТ «Криворіжгаз» у Акті від 25.09.2018 року №78/28-10-46-15/03341397 були використані різні показники вмісту метану в компонентному складі природного газу у період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року - мінімальний 90,97%, максимальний - 96,003 %;

- за наданими матеріалами визначити фактичний вміст метану в компонентному складі природного газу, який був (фактично викинутий в атмосферне повітря) у період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року не вбачається за можливе. Тому надати відповідь на питання «Чи співпадають фактичний вміст метану в компонентному складі природного газу, який був у період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року, з тим, що використано відповідачем при розрахунку заниження екологічного податку АТ «Криворіжгаз» в акті про порушення від 25.09.2018 року №78/28-10-46- 15/03341397» також не вбачається за можливе;

- при здійснені розрахунків , заниження екологічного податку АТ «Криворіжгаз» у Акті від 25.09.2018 року № 78/28-10-46-15/03341397 були використані різні числові значення густини метану (кг/м.куб) у період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року. Визначити фактичні викиди природного газу (метану) за наданими матеріалами не вбачається за можливе, тому надати відповідь на питання «Чи співпадає вона (густина метану) з фактичною та як вплинула на розрахунки?» також не вбачається за можливе;

- при здійсненні розрахунків заниження екологічного податку АТ «Криворіжгаз» у Акті від 25.09.2018 року № 78/28-10-46-15/03341397 було використано стандартні температурні режими природного газу 20 градусів Цельсія (зазначено у відповідних договорах). Визначити фактичні викиди природного газу (метану) за наданими матеріалами не вбачається за можливе, тому надати відповідь на питання «Як вплинули використані Відповідачем значення температурних режимів на здійсненні ним розрахунки заниження екологічного податку АТ «Криворіжгаз»?» також не вбачається за можливе;

- визначити фактичні викиди природного газу (метану) за наданими матеріалами не вбачається за можливе, тому надати відповідь на питання: «Чи відображені зазначені зміни (фактичного об`єму метану, як компоненту природного газу, від зміни температури) в розрахунку заниження екологічного податку АТ «Криворіжгаз» в акті про порушення від 25.09.2018 року № 78/28- 10-46- 15/03341397, в якому обсязі?» також не вбачається за можливе;

- визначити, фактичні викиди природного газу (метану) за наданими матеріалами не вбачається за можливе, тому надати відповідь на питання «Які фактичні обсяги вуробничо-технологічних витрат та виробничо-технологічних втрат, що є викидами в атмосферне повітря АТ «Криворіжгаз», за період з 01.07.2014 року по 30.06.2017рік?» також не вбачається за можливе;

- з урахуванням наданих матеріалів не підтверджуються визначені Офісом великих платників податків ДФС України (зафіксовані в Акті Перевірки від 25.09.2018р. № 78/28-10-46-15/03341397) обсяги ВТВ/балансування газу 41374,853 тис.куб.м (обсяг викиду метану 27948,048 т) як фактичні викиди природного газу (метану). Визначити фактичні викиди природного газу (метану) за наданими матеріалами не вбачається за можливе.

За таких обставин, зазначене в Акті про порушення від 25.09.2018 року №78/28-10-46-15/03341397 заниження об`єкта оподаткування АТ «Криворіжгаз» (обсяги фактичних викидів метану в атмосферне повітря) за період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року і донарахування до сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин документально не підтверджується.

З урахуванням результатів інженерно-екологічної експертизи та у межах наданих на дослідження документів документально не підтверджуються висновки Акта від 25.09.2018 року №78/28-10-46-15/03341397 щодо заниження АТ «КРИВОРІЖГАЗ» заявленого до сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин за період з 01.07.2014 року по 30.06/2017 року у загальній сумі 2 837 272,17 гривень.

На підставі викладеного, здійснено експертами такі висновки:

1. Основну частину природного газу складає метан (СН4) - від 70 до 98%. До складу природного газу можуть входити більш важкі вуглеводні - гомологи метану: етан, пропан, бутан, пентан. Природний газ містить також інші речовини, які не є вуглеводнями: водень, сірководень, вуглекислий газ, азот, гелій і інші інертні гази. Для полегшення можливості визначення витоку газу в нього в невеликій кількості додають одорант (меркаптани). У відзиві на позовну заяву від 27.11.2018 наводиться наступний склад природного газу: метан 96%- 97,6%, етан 1,24-1,88%, пропан 0,30- 0,57%, бутан 0,04%-0,083%.

Якість природного газу відповідність фізико-хімічних показників вимогам нормативних документів залежать від джерел надходження газу, на які газорозподільні підприємства реального пливу не мають. Натомість якість послуг з розподілу природного газу - відповідність вимогам нормативних документів величин тиску, вмісту вологи та твердих часток у природному газі, який надходить до споживача. Вона визначається якістю експлуатації газорозподільних мереж та якістю послуг з технічного обслуговування обладнання, правильності вибору режиму роботи (режимних карт) ГРП (особливо в умовах осінньо-зимового періоду), стану регуляторів тиску, фільтрів, збірників конденсату води та важких вуглеводнів тощо.

За одиницю виміру кількості газу при його обліку приймається один кубічний метр приведений до стандартних умов: t = 20 градусів Цельсія, тиск газу Р = 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа).

На підставі даних паспортів фізико-хімічних властивостей природного газу, наданих до перевірки АТ «Криворіжгаз» проведено розрахунки екологічного податку з викидів забруднюючих речовин в частині використання газу на виробничо-технологічні втрати та витрати за період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року. У вищевказаних розрахунках наведені дані про об`ємну частку метану (%) за кожний місяць розрахункового періоду. Мінімальна об`ємна частка метану у природному газі (90,97 %) була у січні 2015 року, максимальна (96,003 %) була у листопаді 2015 року.

Метан, який був викинутий в повітря під час діяльності АТ «Оператор газорозподільної системи Криворіжгаз у період часу з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року є складовою природного газу. В розрахунках екологічного податку за період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року врахований різний відсоток (об`ємна частка) метану у природному газі від 90,97% до 96,003 %, тобто цей обсяг не є сталим.

2. 3 урахуванням наданих матеріалів можливо стверджувати, що визначені Офісом великих платників податків ДФС України (зафіксовані в Акті перевірки від 25.09.2018 року №78/28-10-46-15/03341397) обсяги ВТВ/балансування газу 41374,853 тис.куб.м (обсяг викиду метану 27948,048 т) не підтверджуються як фактичні викиди природного газу (метану). Визначити фактичні викиди природного газу (метану) за наданими матеріалами не вбачається за можливе.

3. Відповідачем при здійсненні розрахунку заниження екологічного податку АТ «Криворіжгаз» в акті про порушення від 25.09.2018 року №78/28-10- 46-15/03341397 були використані різні показники вмісту метану в компонентному складі природного газу у період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року - мінімальний 90,97%, максимальний - 96,003 %.

4. За наданими матеріалами визначити фактичний вміст метану в компонентному складі природною газу, який був (фактично викинутий в атмосферні повітря) у період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року не вбачається за можливе. Тому надати відповідь на питання «Чи співпадають фактичний вміст метану в компонентному складі природного газу, який був у період з 01.07:2014 року по 30.06.2017 року, з тим, що використано відповідачем при розрахунку заниження екологічного податку АТ «Криворіжгаз» в акті про порушення від 25.0.12018 року №78/28-10-46-15/03341397?» також не вбачається за можливе.

5. Відповідачем при здійсненні розрахунків заниження екологічного податку АТ «Криворіжгаз» у Акті від 25.09.2018 року № 78/28-10-46-15/03341397 були використані різні числові значення густини метану (кг/м.куб) у період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року. Визначити фактичні викиди природного газу (метану) за наданими матеріалами не вбачається за можливе, тому надати відповідь на питання «Чи співпадає вона (густина метану) з фактичною та як вплинула на розрахунки?» також не вбачається за можливе.

6. При здійсненні розрахунків заниження екологічного податку АТ «Криворіжгаз» у Акті від 25.09.2018 № 78/28-10-46-15/03341397 було використано стандартні температурні режими природного газу 20 градусів Цельсія (зазначено у відповідних договорах). Визначити фактичні викиди природного газу (метану) за наданими матеріалами не вбачається за можливе, тому надати відповідь на питання «Як вплинули використані Відповідачем значення температурних режимів на здійсненні ним розрахунки заниження екологічного податку АТ«Криворіжгаз»?» також не вбачається за можливе.

7. Природний газ має фізичну властивість змінювати фактичний об`єм від зміни температури - при її збільшенні об`єм газу збільшується, при зменшенні - відповідно зменшується (Закон Гей-Люссака). Це створює різницю між показниками лічильників постачальника та споживача.

Оператори ГРМ відповідно до умов договорів розподілу отримують природний газ в мережі за стандартних умов - при температурі +20 градусів та тиску 760 мм ртутного стовпчика. Але y більшості споживачів, що використовують природний газ для опалення, лічильники розташовані на відкритому повітрі. Враховуючи, що більшу кількість природного газу вони отримують взимку при температурі до - 10, -20 градусів, відповідно при падінні температури зменшується фактичний обсяг отримуваного природного газу (на З, 6% кожні 10 градусів). Таким чином, об`єм природного газу, відпущений за стандартних умов + 20 градусах, зменшиться на 7,2% при 0 градусів і на 14,4% при -20 градусах (порівняно з його об`ємом при +20°С).

Визначити фактичні викиди природного газу (метану) за наданими матеріалами не вбачається за можливе, тому надати відповідь на питання: «Чи відображені зазначені зміни (фактичного об`єму метану, як компоненту природного газу, від зміни температури) в розрахунку заниженням екологічного податку АТ «Криворіжгаз» в акті про порушення від 25.09.2018 року № 78/28-10-46-15/03341397, в якому обсязі?» також не вбачається за можливе.

8. В «Поясненнях Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДФС щодо Розрахунку донарахувань по екологічному податку на прикладі 2015 року» вказується, що «Офісом ВПП ДФС в розрахунку обчислено об`єкт оподаткування (втрати) по екологічному податку виключно для Дифузних джерел, який складає 9777,342 тис.куб.м. (стор. 20 Акгу перевірки). До розрахунку не було включено ВТВ на власні потреби, ВТВ при вимірюванні побутовими лічильниками у разі не приведення обєму газу до стандартних умов, числові значення (помісячно) обсягів балансування ВТВ/балансування газу (тис.куб.м.), які вказані у таблиці (стор. 20 Акту перевірки) відповідають числовим значенням, вказаним у «Зведеному розрахунку плануємих виробничо-технологічних втрат природного газу по ПАТ «Криворіжгаз» на 2015 рік».

9. Визначити фактичні викиди природного газу (метану) за наданими матеріалами не вбачається за можливе, тому надати відповідь на питання «Які фактичні обсяги виробничо-технологічних витрат та виробничо-технологічних втрат, що викидами в атмосферне повітря ПАТ «Криворіжгаз», за період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 рік?» також не вбачається за можливе.

10. З урахуванням наданих матеріалів не підтверджуються визначені у Акті перевірки від 25.09.2018 року № 78/28-10-46-15/03341397 обсяги ВТВ/балансування газу 41374,853 тис.куб.м (обсяг викиду метану 27948,048 т) як фактичні викиди природного газу (метану). Визначити фактичні викиди природного газу (метану) за наданими матеріалами не вбачається за можливе. За таких обставин, зазначене в Акті про порушення від 25.09.2018 року №78/28-10-46-15/03341397 заниження об`єкта оподаткування АТ «Криворіжгаз» (обсяги фактичних викидів метану в атмосферне повітря) за період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року і донарахування до сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин документально не підтверджується.

11. У межах наданих на дослідження документів та з урахуванням відповідей на 1-10 питання цього висновку документально не підтверджуються висновки Акта від 25.09.2018 року №78/28-10-46-15/03341397 щодо заниження АТ «КРИВОРІЖГАЗ» заявленого до сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин за період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року у загальній сумі 2 837 272,17 гривень.

Згідно із частинами першою, другою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами частин першої четвертої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно із частиною першою статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Враховуюче викладене, висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18.07.2024 року №22492/21-48/22493/21-72 за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи відповідає вимогам, передбаченим частинами шостою, сьомою статті 101 КАС України.

Підстав для його відхилення немає.

Таким чином, матеріалами справи, висновком судового експерта не підтверджуються визначені у Акті перевірки від 25.09.2018 року № 78/28-10-46-15/03341397 обсяги ВТВ/балансування газу 41374,853 тис.куб.м (обсяг викиду метану 27948,048 т) як фактичні викиди природного газу (метану).

Також позивач визнав обставини щодо: придбання природного газу у Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК Трейдинг» та Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» лише для виробничо-технологічних витрат та втрат (нормованих втрат); щодо питомої частки метану в природному газі; використання придбаних обсягів природного газу відповідно до призначення.

Позивач зазначив, що викиди метану підлягають оподаткуванню відповідно до статті 243 ПК України, згідно положень чинного законодавства.

Вказані висновки також були вкладені у постанові Верховного Суду від 25.02.2022 року у справі №160/8128/18.

Так, згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 25.02.2021 року по справі №160/8128/18 встановлено таке, зокрема: «….судова палата вважає необхідним відступити від правової позиції Верховного Суду, викладеної у його постанові від 13 січня 2021 року у справі № 824/1033/18-а. Ця правова позиція є наслідком відступлення з порушенням порядку, встановленого статтями 346-347, та всупереч приписам частини п`ятої статті 242 КАС України від раніше висловленої Верховним Судом. Водночас вона не відповідає і сутності правового регулювання спірних правовідносин, встановленого чинним законодавством, належну правову кваліфікацію якому дано у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2020 року (справа №520/9364/18). Також судова палата знаходить обов`язковим, зокрема сформувати висновок про те, що ПК України встановлено обов`язок сплачувати екологічний податок за викиди в атмосферне повітря природного газу (метану), який належить до вуглеводнів.

Сутність виробничо-технологічних витрат та втрат (нормованих втрат) газу розкрито в методиках, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30 травня 2003 року №264 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 липня 2003 року за №570/789) «Про затвердження методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами».

Так, у розділах 1, 4 Методикивизначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами виробничо-технологічні втрати газу визначено як газ, що втрачається під час транспортування газу газорозподільними та внутрішньобудинковими мережами, а також під час виконання профілактичних робіт і поточних ремонтів. Виробничо-технологічні (нормовані) втрати газу граничний витік газу, під час якого ще можливо забезпечити надійне функціонування та умовну нормативну герметичність газопроводів, з`єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, приладів тощо. Крім того, до виробничо-технологічних втрат належить об`єм витоку газу під час технічного обслуговування, поточного ремонту, заміни арматури, приладів, обладнання, що використовує газ, і з`єднувальних деталей, який не перевищує норм, установлених чинними нормативними документами.

Виробничо-технологічні витрати газу це газ, що витрачається під час виконання комплексу робіт, пов`язаних з введенням в експлуатацію новозбудованих, реконструйованих або капітально відремонтованих об`єктів системи газопостачання та на опалення газорегуляторних пунктів та іншого газорегуляторного обладнання. До виробничо-технологічних витрат газу належать витрати газу під час врізування або підключення новозбудованих, або після капітального ремонту, або реконструйованих газопроводів, об`єктів системи газопостачання житлових та громадських будівель, промислових підприємств тощо, а також у разі виконання пусконалагоджувальних робіт на них та витрати газу на опалення газорегуляторних пунктів та іншого газорегуляторного обладнання (розділи 1, 3 Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами).

Ураховуючи наведене, суди у цій справі дійшли помилкового висновку, що викиди метану не підлягають оподаткуванню відповідно до статті 243 ПК України.

При цьому Судова палата не вбачає перешкод для застосування при нарахуванні екологічного податку величин, розрахованих згідно з наведеними Методиками, ураховуючи те, що такі величини були враховані податковим органом при визначенні фактичного обсягу викидів.

З урахуванням наведеного, ухвалені у справі судові рішення підлягали скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції, який під час нового розгляду повинен дослідити надані сторонами докази щодо визначення обсягу фактичних викидів метану, який підлягає оподаткуванню екологічним податком, зокрема надати оцінку розрахункам податкового органу».

Так, дослідивши долучені до матеріалів справи докази по справі, судом встановлено, що розрахунки проведено на підставі даних паспортів фізико-хімічних властивостей природного газу, наданих до перевірки ПАТ «Криворіжгаз» за період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року, які наведено у додатку 2 до акту перевірки.

В розрахунку обчислено об`єкт оподаткування екологічним податком виключно для Дифузійних джерел втрат, що нормовані для: трубопроводів (Додаток 1 Методики), обладнання (Додаток 2 Методики), приладів.

При виконанні розрахунків використано густину метану, середній вміст метану в компонентному складі природного газу, ставки екологічного податку для вуглеводів.

Відповідно до п.243.1 ст. 243 ПКУ ставка податку за викиди в атмосферне повітря вуглеводів стаціонарними джерелами забруднення, із змінами, внесеними до ПКУ, складав:

- за ІІІ, ІV квартали 2014 року та 2015 рік - згідно Закону України від 27.03.2014 р. №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» складає 87,81 грн.;

- за 2016 рік - згідно Закону України від 24.12.2015 року № 909-VIII складає 111,26 грн.;

- за 2017 рік - згідно Закону України 20.12.2016 року № 1791-VIII складає 124,61 гривень.

Однак, слід вказати про те, що в реальності з урахуванням зміни параметрів температури та тиску у зв`язку зі зміною погодних умов, досягти параметрів природного газу, що відповідають стандартним неможливо.

Так само неможливим є встановлення фактичного обсягу викидів природного газу, які мали місце, що також і не заперечує сам позивач, оскільки для здійснення такого розрахунку необхідно точно знати в який саме час (місяць, дату, пору доби) відповідний об`єм газу «потрапляв» в атмосферне повітря, адже в залежності від пори доби та погодних умов такий об`єм газу мав би змінюватися в залежності від фактичного тиску атмосферного повітря в певний проміжок часу, та від температури в кожному конкретному місці витоку (втрати) газу, яка мала місце відповідно.

При цьому, наведений вище альтернативний розрахунок, в якому враховувалася зміна єдиного параметру (температури повітря), вказує на різницю в обсязі 25% від розрахованого відповідачем обсягу газу, з якого в подальшому вираховувався обсяг викинутого в атмосферне повітря метану, при тому що середньомісячна температура, яка використовувалася у формулі визначалася шляхом додавання найвищої температури протягом місяця до найнижчої зафіксованої протягом місяця температури і такий додаток ділився на 2.

Отже, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що визначити фактичні викиди природного газу (метану) за наданими матеріалами не вбачається за можливе, у тому числі враховуючи висновки експерта.

Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

За таких обставин, слід дійти до висновку, що зазначене в Акті перевірки від 25.09.2018 року №78/28-10-46-15/03341397 заниження об`єкта оподаткування АТ «Криворіжгаз» (обсяги фактичних викидів метану в атмосферне повітря) за період з 01.07.2014 по 30.06.2017 і донарахування до сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин документально не підтверджується.

Таким чином, слід дійти до висновку, що обсяг фактичних викидів саме метану, який підлягає оподаткуванню екологічним податком, на підставі наявних у справі доказів достовірно встановити неможливо; в акті перевірки відсутні відомості про обсяги саме фактичних викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, без яких неможливе застосування передбаченої пунктом 249.3 статті 249 ПК України формули обчислення суми екологічного податку

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час нового судового розгляду справи наведений в акті перевірки та додатках до нього розрахунок екологічного податку судом відхилений, а з об`єктивних причин суд позбавлений можливості самостійно визначити суму екологічного податку (зокрема, з тих підстав, що обсяг фактичних викидів саме метану, який підлягає оподаткуванню екологічним податком, на підставі наявних у справі доказів достовірно встановити неможливо) доводи позивача про протиправність спірного рішення є обґрунтованими та підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами.

Також, додатково слід вказати про те, що відповідачем не було вказано переліку стаціонарних джерел забруднення та не визначено, які обсяги фактичних викидів здійснювалися по кожному з них, визнавши таке «практично не доцільним», а об`єкт оподаткування в розрахунку обчислено виключно для «дифузних джерел» втрат, що нормовані для трубопроводів, обладнання, приладів.

Як об`єкт і базу оподаткування контролюючим органом було взято весь обсяг придбаного позивачем для виробничо-технічних витрат і нормативних втрат природного газу та покриття обсягів негативного місячного балансу, без визначення фактично скинутого в атмосферне повітря газу.

За періоди 2015-2016 років розрахунки були виконані на підставі документів, запитаних від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕП).

При цьому, контролюючим органом використано дані про густину метану, середній вміст метану в компонентному складі природного газу, визнано, що метрологічні втрати на приладах обліку не є викидами в атмосферне повітря, та здійснено певні коригування через фізичні властивості (зміна показників при зміні температур), так само не враховані обсяги втрат при вимірюваннях побутовими лічильниками.

Розрахунки на ІІ півріччя 2014 року та І півріччя 2017 року залишені без змін, бо позивачем не надано жодних підтверджуючих документів.

Слід зазначити про те, що такі суттєві відмінності, істотно впливають на юридичну оцінку викладених вище обставин і безпосередньо на результати розгляду справи.

Враховуючи наведені вище обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій та відповідно рішення щодо винесення податкового повідомлення-рішення №0007754615 від 16.10.2018 року щодо нарахування позивачу зобов`язань за платежем екологічний податок - надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року в адміністративній справі №160/8128/18 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року в адміністративній справі №160/8128/18 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови складена та проголошена в судовому засіданні 09.04.2025 року, в повному обсязі постанова складена 14 квітня 2025 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складання повного тексу постанови.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко