Постанова від 15.04.2025 по справі 320/9921/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9921/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Приватної фірми «АНЖІО» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Начальника відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті Кривобока Віктора Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А :

Приватна фірма «АНЖІО» звернулася з позовом до суду, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №351337 від 07.02.2023, винесену начальником відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті Кривобоком Віктором Володимировичем.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено вимоги закону в частині змісту оскаржуваного рішення та порядку його прийняття.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що у межах спірних правовідносин відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що враховуючи, що позивач є юридичною особою, здійснює господарську діяльність за для отримання прибутку, твердження про здійснення перевезення за власної потреби є безпідставним, наявність власних потреб є опцією фізичної особи. Апелянт наполягає, що доводи та твердження позивача не підтверджують факту порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а постанова від 07.02.2023 № 351337 про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню, а судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні неправильно застосовано положення Закону № 2344-ІІІ та Порядку № 1567.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватна фірма «АНЖІО» зареєстрована як юридична особа, код ЄДРПОУ 21475635, основним видом діяльності, якої є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73).

Між позивачем (Роботодавець) та ОСОБА_1 (Працівник) 17.03.2008 укладено Трудовий договір, відповідно до якого Працівник приймається на роботу в якості водія.

Крім того, між позивачем (Наймач) та ОСОБА_2 (Наймодавець) 14.03.2018 укладено Договір найму (оренди) транспортного засобу, відповідно до якого Наймодавець передає, а Наймач приймає у строкове платне користування транспортні засоби: автомобіль марки VOLVO, модель FH 12, 2004 року випуску, зеленого кольору, номер шасі (кузов, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , повна маса 26100кг, об`єм двигуна 12100 см куб, тип ТЗ - вантажний бортовий тентований - С, зареєстрований за Наймодавцем ВРЕР-9 УДАІ в м. Києві 31.12.2010 та належить на праві Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого ВРЕР-9 УДАІ в м. Києві 31.12.2010 та транспортний засіб марки SCHMITZ, модель ZPR 18/L, 2004 року випуску, зеленого кольору, номер шасі (кузов, рами) НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , повна маса 19000кг, тип ТЗ - причіп бортовий тентований-С, зареєстрований за Наймодавцем ВРЕР-9 УДАІ в м. Києві 30.12.2010 та належить на праві Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого ВРЕР-9 УДАІ в м. Києві 30.12.2010.

Відповідно до п. 2.1 вказаного Договору за домовленістю сторін предмет найму (оренди) може використовуватися Наймачем при здійсненні виробничої діяльності, а саме вантажного перевезення.

Так, керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006, Відділом державного нагляду (контролю) у м. Києві на підставі направлення на рейдову перевірку від 15.12.2022 №000399 проведена рейдова перевірка у м. Києві, Столичне шосе, дорога дублер біля АЗС «Амік».

Під час перевірки відповідачем складено акт №347599 від 20.12.2022, у якому зафіксовано, що 20.12.2022 автомобіль VOLVO, модель FH 12, номерний знак НОМЕР_2 , який належить ПФ «АНЖІО», під керуванням водія ОСОБА_1 рухався з відсутнім протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, який відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», та п. 6.1. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №30 та п. 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 повинен знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам.

Листом Відділ Державного нагляду (контролю) у м. Києві від 27.01.2023 запрошено ПФ «АНЖІО» на комісію з розгляду порушень, які встановлені актом №347599.

Відділом Державного нагляду (контролю) у м. Києві 07.02.2023 прийнято постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №351337, передбаченого абазом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17 000 грн.

Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2344 законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Частиною першою статті 5 Закону № 2344 визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Абзацом другим частини сьомої статті 6 Закону № 2344 встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Відповідно до статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 3 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422 «Деякі питання автомобільних перевезень пасажирів та вантажів» для проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) зупинення транспортного засобу здійснюється посадовою особою Укртрансбезпеки в будь-який час на маршруті руху.

Абзацом сьомим пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що водій транспортного засобу зобов`язаний надавати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені законодавством, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи.

Пунктом першим Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення.

Відповідно до підпункту 19 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Процедуру проведення рейдових перевірок визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39, 48 Закону № 2344 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до частин першої-другої статті 48 Закону № 2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Порядком № 1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (пункт 21); справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25); справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (пункт 26); у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27).

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340), тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340) автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Згідно з пунктом 6.3 Положення № 340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Пункт 6.4 Положення № 340 встановлює, що графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Відповідно до п.1.5 Положення № 340 тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Відповідно до пункту 7.1 Положення № 340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція № 385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до положень пункту 1.4 вказаної Інструкції:

- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- перевізники - суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР 994016.

Пунктом 3.3 Інструкції № 385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР994 016, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 3.5 перевізники, зокрема: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий).

Крім того, згідно з пунктом 3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР 994 016 здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Згідно з абз. 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, законодавством передбачено вимогу до облаштування повіреним тахографом будь-якого вантажного автомобіля, вагою понад 3.5 тони.

При цьому, порядок такого облаштування передбачено законодавством лише для осіб, які надають послуги з перевезення (а не здійснюють його для власних потреб, як позивач).

Зокрема пунктом 1.3 Інструкції встановлено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Суд першої інстанції вірно зазначив, що законодавством не передбачено іншого порядку повірки та адаптації тахографів, крім згаданого.

З матеріалів справи вбачається, що позивач використовував автомобіль для внутрішніх перевезень товару між своїми магазинами для власних потреб, а не надавав послуги перевезення третім особам, тому під час рейдової перевірки водій ОСОБА_3 надав працівникам Укртрансбезпеки накладну на внутрішнє переміщення №IK60000006043 від 20.12.2022.

В матеріалах справи також є витяг з сайту позивача, який підтверджує наявність у нього 2-х магазинів, що вказані у накладній на внутрішнє переміщення.

Як додаткове підтвердження того факту, що ПФ «АНЖІО» використовує автомобіль VOLVO днз НОМЕР_2 для власних потреб, а не для надання послуг перевезень за плату, в матеріалах справи є реєстраційне посвідченням №4042 від 17.01.2022 про реєстрацію на даному автомобілі РРО для виїзної торгівлі. Тобто автомобіль використовується позивачем для допоміжної діяльності, що сама по собі не створює прибуток - переміщення товару між магазинами, а також перевезення товару до місця виїзної торгівля.

Враховуючи вимоги п.1.2, 1.3, 1.4 Інструкції №385, ст.1, 33 Закону «Про автомобільний транспорт» Інструкція №385 поширюється лише на перевізника - суб`єкта господарювання, який надає замовнику послугу з перевезення за плату згідно з договором про перевезення, і штраф за абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладається винятково на такого перевізника.

Отже ПФ «АНЖІО», яке не надавало послуг перевезення за плату, і здійснювало перевезення для власних потреб, не може бути оштрафовано за відсутність протоколу повірки тахографу, який передбачений Інструкцією №385.

Оскільки Інструкція №385 щодо використання тахографів не розповсюджується на ПФ «Анжіо» водій ОСОБА_3 використовував індивідуальну контрольну книжку і надав її відповідачу.

Згідно з випискою з ЄДР основний вид діяльності ПФ «АНЖІО» - КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

ПФ «АНЖІО» є мережею магазинів з торгівлі будівельними матеріалами, обладнанням, товарами для дому, меблями, побутовою технікою, також підприємство виконує різні види будівельних робіт, надає в оренду будівельну спецтехніку.

КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт - це один з 70 КВЕД, що є у позивача, і які загалом можна узагальнити за наведеними вище напрямами. Цей конкретний КВЕД не є основним або навіть другорядним видом діяльності ПФ «АНЖІО», це саме допоміжний вид діяльності, а тому позивач не є перевізником (суб`єктом господарювання, метою господарської діяльності якого є отримання прибутку від надання послуг перевезення за плату) і він використовує автомобіль суто для власних потреб.

У розумінні підпункту А) пункту 52 Наказу Держкомстату №396 від 23.12.2011 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт у ПФ «АНЖІО» - це допоміжний вид діяльності, призначений для забезпечення власних потреб ПФ «АНЖІО», і внутрішнє перевезення - це витрати на забезпечення власних потреб.

Перевезення будівельних матеріалів для власних потреб - це перевезення, матеріалів для ремонту свого офісу та магазинів, перевезення будівельних матеріалів між магазинами для вивільнення складу магазину перед проведенням дезинсекції тощо.

Крім того, наявність в ЄДР допоміжного виду діяльності КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт необхідна для належного ведення бухгалтерського обліку, адже ПФ «АНЖІО» має затрати на водіїв, несе затрати на паливо, виплату заробітної плати, обслуговування т/з, несе затрати по оренді т/з, оскільки у власності т/з відсутні. За відсутності даного виду діяльності в ЄДР спрямування коштів на вказані витрати неможливе.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №351337 від 07.02.2023 у сумі 17000,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 15.04.2025.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна