Постанова

від 15.04.2025 по справі 240/9030/24

КРИМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/9030/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

15 квітня 2025 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Коваля А.Д.,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та стягнення шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у неприйнятті рішення встановлення економічно обґрунтованих тарифів на розподіл електричної енергії для Акціонерного товариства "Житомиробленерго" у 2024 році;

- зобов`язати встановити для Акціонерного товариства "Житомиробленерго" економічно обґрунтований тариф на розподіл електричної енергії у відповідності до затвердженої Постановою НКРЕКП від 9 грудня 2023 року №2328 структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на 2024рік.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, який прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем листом від 24.11.2023 року було запропоновано внести зміни до вказаного проекту постанови та встановити інші тарифи на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Житомиробленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання, а саме:

- на період з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року для першого класу напруги в розмірі 334,43 грн/МВт/год (без врахування ПДВ) і для другого класу напруги - 1664,51 грн/МВт/год (без врахування ПДВ);

- на період з 01.04.2024 року по 30.06.2024 року для першого класу напруги в розмірі 390,20 грн/МВт/год (без врахування ПДВ) і для другого класу напруги - 1871,08 грн/МВт/год (без врахування ПДВ);

- на період з 01.07.2024 року по 31.12.2024 року для першого класу напруги в розмірі 459,90 грн/МВт/год (без врахування ПДВ) і для другого класу напруги - 2129,30 грн/МВт/год (без врахування ПДВ) (а.с.97-99 т.1).

09.12.2023 року на засіданні НКРЕКП за результатами розгляду звернення Позивача від 29.09.2023 року було прийнято постанову НКРЕКП №2328, яка передбачала встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Житомиробленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання лише на період з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року для першого класу напруги в розмірі 327,86 грн/МВт/год (без врахування ПДВ) і для другого класу напруги - 1643,05 грн/МВт/год (без врахування ПДВ) (а.с.118-120 т.2).

12.03.2024 року на засіданні НКРЕКП була прийнята постанова №487, яка передбачала продовження дії вказаних тарифів на період до 30.06.2024 року.

26.06.2024 року на засіданні НКРЕКП була прийнята постанова №1188, яка передбачала продовження дії вказаних тарифів на весь 2024 рік.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, за приписами частини 12 статті 2 Закону № 2019-VIII рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають прийматися на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, відповідати меті, з якою повноваження надані, бути обґрунтованими, відповідати принципам неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності, прозорості, недискримінації та своєчасності.

Згідно з принципом пропорційності рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети - задоволення загальносуспільного інтересу.

Згідно з принципом прозорості рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб`єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію.

Згідно з принципом недискримінації рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень не можуть призводити:

до юридичного або фактичного обсягу прав та обов`язків особи, який є відмінним від обсягу прав та обов`язків інших осіб у подібних ситуаціях, якщо лише така відмінність не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу;

до юридичного або фактичного обсягу прав та обов`язків особи, який є таким, як і обсяг прав та обов`язків інших осіб у неподібних ситуаціях, якщо така однаковість не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу.

Дія принципів пропорційності, прозорості і недискримінації поширюється також на учасників ринку електричної енергії у випадках, передбачених цим Законом.

Однак, всупереч вказаними вимогам частини 12 статті 2 Закону № 2019-VIII при встановленні тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на 2024 рік Відповідачем допущено порушення принципу недискримінації при ухваленні таких рішень та при вчиненні відповідних дій.

Так, судом встановлено, що при встановленні тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на 2024 рік Відповідачем допущено поділ операторів системи розподілу (ОСР) на відповідні три групи.

Жодних доводів із наведенням відповідного правового обґрунтування щодо наявності таких повноважень у НКРЕКП його представниками суду не надано.

Більш того, в ході дослідження судом рішень (постанов) Відповідача щодо встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на 2024 рік відносно всіх операторів системи розподілу (ОСР) встановлено, що такі тарифи є різними як за періодом їх дії так і за розміром самих тарифів.

Суд вважає безпідставними доводи представника Відповідача, наведені у судовому засіданні, що такі розбіжності в розмірі тарифів замовлені різними відстанями, на які передається та розподіляється електрична енергія.

Відповідачем не врахувано, що приписами частини 2 статті 7 Закону № 2019-VIII прямо передбачено, що ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плата за приєднання), повинні бути недискримінаційними, прозорими та встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку.

Також не було враховано, що приписами частини 4 статті 7 Закону № 2019-VIII прямо передбачено, що тарифи на послуги з передачі та розподілу електричної енергії розраховуються незалежно від відстані, на яку вона передається та розподіляється.

Жодних інших доводів із наведенням відповідного правового обґрунтування щодо такого непропорційного і дискреційного підходу НКРЕКП його представниками суду не надано.

Одночасно суд враховує, що правовими нормами Закону №2019-VIII, Закону № 1540-VIII та Порядку №1175 не передбачено підстав для встановлення за зверненням операторів системи розподілу (ОСР) тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії на період менший ніж календарний рік.

Так, приписами п.1.1 Порядку №1175 прямо передбачено встановлення для ліцензіатів тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на перший рік регуляторного періоду на підставі розрахованого необхідного доходу на прогнозний рік або регуляторний період, тобто на період часу між двома послідовними переглядами необхідного доходу та параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, який становить 5 років.

В розумінні вимог пункту 8 частини 4 статті 6 Закону № 2019-VIII Відповідач. як Регулятор має право встановлювати тимчасові тарифи на передачу та розподіл електричної енергії, у разі якщо оператор системи передачі, оператор системи розподілу у строк, визначений законодавством, не надав розрахунки відповідних тарифів для їх встановлення Регулятором, а також приймати рішення про механізм надання компенсації, якщо остаточні тарифи відрізняються від тимчасових.

Разом з тим, Відповідачем не було надано суду жодних пояснень та обґрунтувань того, що встановлення постановою № 2328 від 09.12.2023 року Позивачу тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на період з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року, тобто на період менший ніж календарний рік, є тимчасовим встановленням таких тарифів

Більш того, постанова № 2328 від 09.12.2023 року всупереч вимогам пункту 8 частини 4 статті 6 Закону № 2019-VIII не містить механізму надання компенсації, якщо остаточні тарифи відрізняються від тимчасових.

Суд враховує, що алгоритм дій Відповідача як Регулятора щодо встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії врегульовані правовими нормами Порядку №1175.

Так, в розумінні вимог пункту 2.1 цього Порядку №1175 підставою для встановлення тарифів є заява за відповідною формою та додатки до неї, які ліцензіат подає до НКРЕКП у друкованій та електронній формах.

За результатами розгляду заяви ліцензіата та доданих до неї документів, оформлених відповідно до вимог, визначених главою 2 цього Порядку, та надання ліцензіатом усіх додаткових матеріалів (у разі їх запиту) НКРЕКП приймає рішення щодо перегляду або уточнення тарифів не пізніше ніж за 20 днів до прогнозного року, з якого передбачається встановлення тарифів (п.3.8 Порядку №1175).

Лише у разі якщо заява та додані документи не подані у встановлені пунктами 3.1 та 3.2 цієї глави терміни, НКРЕКП може за власною ініціативою здійснювати розрахунки, що необхідні для встановлення тарифів (крім перегляду тарифів при переході на стимулююче регулювання) (п.3.7 Порядку №1175).

Окрім цього, НКРЕКП має право встановити тарифи за власною ініціативою у разі виявлення факту надання ліцензіатом до НКРЕКП недостовірної інформації щодо здійснення ліцензованої діяльності та у випадку, передбаченому пунктом 3.7 глави 3 цього Порядку, відповідно до наявної в НКРЕКП інформації та зменшити необхідний дохід ліцензіата на суму до 10 % (п.4.1 Порядку №1175).

Разом з тим, встановлено, що заява Позивача подана з дотримання строків, передбачених Порядком №1175, та із долученням всіх необхідних додатків.

В постанові Відповідача від 09.12.2023 року №2328 не зазначено і в судовому засіданні не наведено жодних обґрунтувань виявлення факту надання ліцензіатом до НКРЕКП недостовірної інформації щодо здійснення ліцензованої діяльності як підстави для встановлення тарифів за власною ініціативою із зменшенням необхідного доходу ліцензіата на суму до 10 %.

За приписами абзацу другого частини четвертої статті 17 Закону № 1540-VIII у разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості. Такі порядки (методики) повинні сприяти використанню місцевих, відновлюваних та вторинних енергетичних ресурсів, а також сприятливих до навколишнього природного середовища технологій.

Разом з тим, всупереч вказаним вимогам абзацу другого частини четвертої статті 17 Закону № 1540-VIII представником Відповідача не надано суду жодних обґрунтувань того, що при розгляді звернення Позивача від 29.09.2023 року було забезпечено покриття економічно обґрунтованих витрат Позивача на послуги з розподілу електричної енергії на 2024 рік.

Однак, за результатами розгляду звернення Позивача від 29.09.2023 року Відповідач, як суб`єкта владних повноважень, у відповідності до вимог Закону № 2019-VIII, Закону № 1540-VIII та Порядку №1175 зобов`язаний був прийняти рішення у вигляді постанови про встановлення тарифів, в тому числі на розподіл електричної енергії на 2024 рік, тобто прийняти відносно Позивача індивідуально-правовий акт, який породжує права та обов`язки для Позивача, який має відповідати вимогам статті 2 КАС України.

Суд враховує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав прийняття (фактичних і юридичних) таких актів, а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Приписами статті 2 КАС України прямо зазначено, що обґрунтованість є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Більш того, головною рисою акту індивідуальної дії, є його конкретність (гранична чіткість), а саме:

- чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктом адміністративного права, який видає такий акт;

- розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління;

- чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб;

- виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами;

- чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

В дослідженій судом постанові Відповідача від 09.12.2023 року №2328 наведено виключно перелік нормативно-правових актів, які регулюють спірні відносини.

В даній постанові Відповідача від 09.12.2023 року №2328 не наведено жодних обґрунтувань щодо:

- підстав для неврахування та відхилення пропозицій АТ "Житомиробленего", наведених у заяві від 29.09.2023 року та додатках до неї, щодо запропонованих ліцензіатом у відповідності до вимог Порядку №1175 розмірів спірних тарифів;

- щодо підстав встановлення таких тарифів для Позивача фактично за власною ініціативою НКРЕКП і що такі тарифи забезпечують покриття економічно обґрунтованих витрат цього оператора системи розподілу (ОСР);

- щодо підстав віднесення Позивача до відповідної групи операторів системи розподілу (ОСР).

Системний аналіз установлених обставин справи дає змогу дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості свого рішення, ухваленого за результатами розгляду звернення Позивача від 29.09.2023 року Відповідачеві не достатньо було вказати у ньому лише перелік відповідних нормативно-правових актів, які регулюють спірні відносини, а навести конкретні обґрунтування дотримання Відповідачем дії принципів пропорційності, прозорості і недискримінації, передбачених Законом.

Разом з тим, судом встановлено, що в постанові Відповідача від 09.12.2023 року №2328, ухваленій за результатами розгляду звернення Позивача від 29.09.2023 року, відсутні жодні обґрунтування дотримання Відповідачем дії принципів пропорційності, прозорості і недискримінації, передбачених Законом № 2019-VIII.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заява Акціонерного товариства "Житомиробленерго" від 29.09.2023 року про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на 2024 рік не є розглянутою Відповідачем у відповідності до вимог Закону № 2019-VIII, Закону № 1540-VIII та Порядку №1175, що свідчить про протиправну бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо неналежного розгляду такої заяви.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.