Постанова

від 16.04.2025 по справі 120/13583/24

КРИМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/13583/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик В.В.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

16 квітня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕКС-ІМ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕКС-ІМ" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області та до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року позов задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №68668 від 19.08.2024 року про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕКС-ІМ" критеріям ризиковості платника податку та зобов`язав Головне управління ДПС у Вінницькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕКС-ІМ" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В іншій частині позовних вимог судом першої інстанції відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених вимог, відповідачем - ГУ ДПС у Вінницькій області, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступні обставини.

ТОВ "АГРО-ЕКС-ІМ" є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (номер запису: 1010701020000000344). Основним видом економічної діяльності підприємства є: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насіння і кормами для тварин (КВЕД 46.21); оптова торгівля хімічними продуктами (КВЕД 46.75).

19.08.2024 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №68668 про відповідність ТОВ "АГРО-ЕКС-ІМ" критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підставою для винесення даного рішення, згідно довідника кодів податкової інформації, затвердженого Наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 року №17, слугувало наступне:

03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів) оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

12 - постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковостиі платника податку;

14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

02.09.2024 року позивачем було оскаржено рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області №68668 від 19.08.2024 року в адміністративному порядку внаслідок чого Комісією центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних винесено рішення №72829 від 05.09.2024 року, яким скаргу позивача залишено без задоволення.

Вважаючи вказані рішення податкового органу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

При цьому, суд відзначив, що рішення Комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №72829 від 05.09.2024 року, прийняте за результатами розгляду скарги позивача, саме по собі не є юридично значимим для платника податку, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки останнього шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право, не містить приписів вчинити обов`язкові дії та не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав, а тому не порушує права свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №72829 від 05.09.2024 року за результатами розгляду скарги.

Колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції лише в частині задоволених вимог, відповідно до приписів ст. 308 КАС України, виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно із п.74.1, 74.3 ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Згідно п.3 Порядку № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п.6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання "рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Як встановлено зі спірного рішення Комісії №68668 від 19.08.2024 у графі "податкова інформація, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" зазначено:

- відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів) оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковостиі платника податку;

- постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надано, як і не надано доказів того, що податковий орган вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої від позивача інформації.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, до яких згідно п.8 віднесено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Між тим, як було встановлено судом першої інстанції, між ТОВ "ФУДІНВЕСТГРУП" та ТОВ "АГРО-ЕКС-ІМ" укладено договір поставки №616ккр24 від 29.02.2024 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця продукцію сільськогосподарського виробництва (товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його в повному обсязі.

На виконання вказаного договору в період з 01.03.2024 року по 06.03.2024 року здійснено поставку товару, що підтвереджується видатковими накладними №1 від 01.03.2024 року, №2 від 04.03.2024 року, №3 від 05.03.2024 року, №4 від 06.03.2024 року; товарно-транспортними накладними №Р1 від 01.03.2024 року, №Р2 від 01.03.2024 року, №Р3 від 01.03.2024 року, №Р4 від 01.03.2024 року, №Р5 від 01.03.2024 року, №Р6 від 04.03.2024 року, №Р7 від 04.03.2024 року, №Р8 від 04.03.2024 року, №Р9 від 04.03.2024 року, №Р10 від 04.03.2024 року, №Р11 від 05.03.2024 року, №Р12 від 05.03.2024 року, №Р13 від 05.03.2024 року, №Р14 від 05.03.2024 року, №Р15 від 05.03.2024 року, №Р16 від 06.03.2024 року, №Р17 від 06.03.2024 року, №Р18 від 06.03.2024 року, №Р19 від 06.03.2024 року, №Р20 від 06.03.2024 року.

На підставі виконаних робіт та у відповідності до вимог статті 201 Податкового Кодексу України, ТОВ "АГРО-ЕКС-ІМ" сформовано та направлено на адресу ГУ ДПС у Вінницькій області податкові накладні №1 від 01.03.2024 року, №2 від 04.03.2024 року, №3 від 05.03.2024 року, №4 від 06.03.2024 року, реєстрацію яких зупинено. За результатами розгляду скарг ТОВ "АГРО-ЕКС-ІМ", Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.04.2024 року скасовано рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також слід врахувати, що позивачем, на спростування зазначених відповідачем обставин, надавались відповідачу копії первинних документів в підтвердження прозорості проведених фінансово-господарських операцій позивача із його контрагентом.

Відтак, фактично, Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, що суперечить Порядку №1165.

Наразі, обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач відзначає, що проведеним аналізом господарських операцій позивача встановлено ймовірні ризики:

- відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів) оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковостиі платника податку;

- постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Натомість, будь-яких доказів на підтвердження таких висновків відповідачем не надано.

Відтак, судова колегія доходить до переконання, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, щодо неможливості діяльності позивача, є лише припущенням, яке саме по собі не може свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із його контрагентом, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Щодо доводів апелянта про те, що стосовно контрагентів позивача прийняті рішення про відповідність їх критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, то в даному випадку суд першої інстанції вірно відзначив, що поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності.

При цьому, як засвідчується матеріалами справи, на момент здійснення господарських операцій між ТОВ "АГРО-ЕКС-ІМ" та ТОВ "ФУДІНВЕСТГРУП" в період з 01.03.2024 року по 06.03.2024 року, останнього не віднесено до платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

В даному випадку, судова колегія звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19, у якій, зокрема, зазначено про те, що якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. З огляду на положення статті 90 КАС України відповідні обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

У цій же постанові Великою Палатою Верховного Суду висловлено думку про те, що аналіз норми частини восьмої статті 9 Закону №996-XIV дає підстави вважати, що відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак, кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.

Також, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 23.06.2022 року у справі №640/6130/20, де Суд прийшов до висновку, що аналіз приписів Порядку №1165 дає підстави вважати, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності певної податкової інформації вказаним Порядком не передбачено.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність будь-яких належних та достатніх доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків та доказів того, що позивач задіяний у проведенні ризикових операцій.

З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного та обгрунтованого висновку, що оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №68668 від 19.08.2024 року не містить обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи, з урахуванням чого рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, судова колегія погоджується зі способом відновлення порушеного права позивача, який є ефективним та таким, що виключить подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадках невиконання, або неналежного виконання рішення не викличе необхідність повторного звернення до суду, оскільки матиме місце примусове виконання рішення.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги щодо встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.