Постанова від 16.04.2025 по справі 120/10143/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/10143/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян Марина Бондівна

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

16 квітня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Шпарага М. Ю.,

представника позивача: Московко О.О.

представника відповідача: Франчук І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. Приватне акціонерне товариство "Гніванський завод спецзалізобетону" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги

2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону» за період 01.07.2020 по 31.03.2024. За результатами проведеної ревізії складено вимогу від 21.05.2024 за № 260206-14/1647-2024, якою зобов`язано вжити заходи з усунення виявлених порушень, встановити винних осіб, відшкодувати завдану шкоду та разом із завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів надати вичерпну інформацію до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області до 17.06.2024.

2.1. Разом із тим, позивач зазначає, що перевірка проводилася за відсутності письмового рішення керівника відповідного органу державного фінансового контролю.

2.2. Крім того зазначає, що Постановою № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» було передбачено припинення проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено.

3.1. Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 21.05.2024 за № 260206-14/1647-2024.

3.2. Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім гривень) 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, відповідач дотримався всіх вимог законодавства для проведення ревізії окремих питань в порядку та в спосіб встановлений законодавством. Відповідач вказує, що позивач помилково вважає необхідним застосування Закону України від 05.04.2024 №877-V «Про основні засади державного нагляд) (контролю) у сфері господарської діяльності» до спірних правовідносин, оскільки правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII.

6. Крім того, оскільки позивач є акціонерним товариством, засновником та єдиним акціонером якого є держава в особі АТ «Українська залізниця», то товариство є суб`єктом господарювання державного сектору економіки, відповідно ревізія проведена на законних підставах.

7. Що стосується виявлених порушень в ході перевірки, то відповідач зазначає, що його висновки щодо наявності порушень у діяльності Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" є обґрунтованими та відповідають положенням нормативно-правових актів та дослідженим в ході перевірки документам. З огляду на зазначене відповідач вважає, що вимога від 21.05.2024 за № 260206-14/1647-2024 «Про усунення виявлених порушень» винесена у межах повноважень органів державного фінансового контролю та у спосіб визначений законодавством.

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем, відповідно до п. 2.2.3.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2024 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 26.04.2024 №143,144 виданих начальником Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області Вахновською О.В., головним державним аудитором відділу контролю у галузі промисловості, інфраструктури та ЖКГ Калініченко Н.I. та провідного державного фінансового інспектора цього ж відділу Тростогона В.О. проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності приватного акціонерного товариства «Гніванський завод спецзалізобетону» за період з 01.07.2020 по 31.03.2024.

9. Ревізію проведено з 29.04.2024 по 07.05.2024 відповідно до питань програми ревізії з відома т.з.п. генерального директора Товариства Потьомкіна Ігоря Михайловича та головного бухгалтера Бараболі Руслана Владиславовича.

10. Результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності приватного акціонерного підприємства «Гніванський завод спецзалізобетону» за період з 01.07.2020 по 31.03.2024, викладено у акті №260206-30/10 від 07.05.2024.

11. Відповідачем встановлено, що на порушення статті 15 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці», статті 5 Закону України від 01.07.1993 № 3356-XII «Про колективні договори і угоди», п. 2 р. 2 Положення про преміювання керівників (Додаток 14) до Колективного договору між правлінням та трудовим колективом Товариства на 2019-2022 роки, зареєстрованого Гніванською міською радою від 22.11.2019 №57, прийнятого на загальних зборах трудового колективу від 06.11.2019 (далі - Колективний договір) нараховано та виплачено премію працівникам Товариства при наявності заборгованості за розрахунками з бюджетом, цільовими фондами та виплатою заробітної плати працівникам на суму 1541611,69 грн та проведено перерахування єдиного соціального внеску на суму 339154,57 грн, чим заподіяно матеріальної шкоди (збитків) Товариству на загальну суму 1880766,26 грн.

12. Також, на порушення статті 15 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці», статті 5 Закону України від 01.07.1993 № 3356-XII «Про колективні договори і угоди», статті 143 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII, п. 7.3 та п. 7.6 Колективного договору, п.п. 1.1 та п.п. 1.5 Положення про одноразові преміювання працівників Товариства (Додаток №32) Колективного договору в липні та листопаді 2023 року Товариством проведено нарахування та виплату матеріального заохочення до професійних свят у завищених розмірах на загальну суму 2247000,0 грн та проведено перерахування єдиного соціального внеску на суму 494340,0 грн, чим заподіяно матеріальної шкоди (збитків) Товариству на загальну суму 2741340,0 грн.

13. На порушення п. 6.5. та п. 6.7 Колективного договору, статті 12 та статті 15 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці», статті 72 Кодексу законів про працю України, в період незастосування норм компенсації за роботу у вихідні дні та у випадках непередбачених Колективним договором, нараховано і виплачено заробітну плату в подвійному розмірі на суму 970521,66 грн та проведено перерахування єдиного соціального внеску на суму 213514,76 грн, чим заподіяно матеріальної шкоди (збитків) Товариству на загальну суму 1184036,43 грн.

14. На порушення статті 655, частини 1 статті 692, статті 629 Цивільного кодексу України, статті 265, статті 193 Господарського кодексу України, п.7.3 Договорів від 21.04.2022 №97-16/П-22, від 02.12.2021, №133-16/11-21, №134-16/11-21, №135-16/11-21, №136-16/11-21, №137-16/П-21, №138-16/11-21, №139-16/11-21, укладених між Товариством та ТОВ «Західтрейдер», через неналежне виконання зобов`язань по господарських договорах Товариству завдано матеріальної шкоди (збитків) у вигляді сплати пені, інфляційних, виконавчих судових витрат на загальну суму 1375358,26 грн.

15. На порушення п. 14 ПсБО «Запаси», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, частини 3 статті 62, п. 3.4 Статуту Товариства, затвердженого рішенням акціонера (правлінням АТ «Укрзалізниця») від 12.04.2017 №69-5/34-8 та Статуту Товариства (нова редакція), затвердженого рішенням Товариства від 14.05.2021 №4/5/21, встановлено недостачу у вигляді шпал типу Ш-9.3 1 сорту у кількості 150 штук на загальну суму 179480,21 грн, чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) Товариству на вказану суму.

16. На підставі наведеного, вимогою відповідача від 21.05.2024 № 260206-14/1647-2024 «Про усунення виявлених порушень» Управління вимагає Приватне акціонерне товариство "Гніванський завод спецзалізобетону" забезпечити:

1)розгляд результатів проведеної ревізії окремих питань та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників Товариства, які допустили порушення із прийняттям відповідних розпорядчих документів;

2) відшкодувати на користь Товариства матеріальну шкоду (збитки), заподіяну внаслідок безпідставного нарахування та виплати премій на загальну суму 1541611,69 грн, відповідно до норм статей 130-136 К3пП;

3) відшкодувати на користь Товариства матеріальну шкоду (збитки), заподіяну внаслідок безпідставного нарахування та виплати матеріального заохочення до професійних свят на загальну суму 2247000,0 грн, відповідно до норм статей 130-136 КЗпП;

4)відшкодування на користь Товариства матеріальну шкоду (збитки), заподіяну внаслідок безпідставного нарахування та виплати в подвійному розмірі оплати праці за роботу у вихідні дні в період з 24.03.2022 по 01.07.2022 на загальну суму 970521,66 грн, відповідно до норм статей 130-136 К3пП;

5)коригування або повернення Товариству зайво нарахованого та сплаченого єдиного соціального внеску на суми зайво виплаченої премії, матеріального заохочення до професійних свят, за роботу у вихідні дні на загальну суму 1047009,33 грн з урахуванням норм п. 2 ст. 6, п. 1, 4, 5 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6;

6)відшкодування на користь Товариства матеріальну шкоду (збитки), заподіяну внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань, що призвело до сплати штрафних санкцій на суму 1375358,26 грн. У випадку неможливості забезпечення відшкодування у вищезгаданому порядку, розглянути питання щодо відшкодування шкоди (збитків) з винної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ і надалі дотримуватись вимог законодавства;

7)відшкодування на користь Товариства матеріальну шкоду (збитки), заподіяну внаслідок нестачі шпал типу Ш-9.3 1 сорту у кількості 150 штук на загальну суму 179480,21 грн. У випадку неможливості забезпечення відшкодування у вищезгаданому порядку, розглянути питання щодо відшкодування шкоди (збитків) з винної особи відповідно до норм статей 130- 136 КЗпПУ і надалі дотримуватись вимог законодавства.

17. Вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення виявлених порушень разом із завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів зобов`язано надати Управлінню до 17.06.2024.

18. Не погоджуючись з зазначеною вимогою та встановленими порушеннями позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Згідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі - Закон №2939- XII), головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

21. Відповідно до частини 2 вказаної норми, державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

22. Відповідно до статті 8 Закону №2939-XII орган державного фінансового контролю, зокрема, здійснює державний фінансовий контроль та контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

23. Пунктами 7, 10, 13 статті 10 Закону №2939-XII передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

24. Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43).

25. Пунктом 1 Положення №43 передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

26. Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема, вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

27. Згідно з пунктом 6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 16); у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їхній розмір в установленому законодавством порядку (підпункт 23).

28. Відповідно до пункту 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (далі - Порядок №550), акт ревізії - це документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

29. Пунктом 2 Порядку № 550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

30. Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку.

31. Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

32. За приписами частини першої статті 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

33. В силу пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

34. Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону № 2939-XII.

35. У частині другій статті 15 Закону № 2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

36. Згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

37. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

38. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

39. У постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту.

40. Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

41. Верховний Суд у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 822/2087/17 та від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17 зазначив, що висновок суду про те, що збитки контролюючим органом можуть бути стягнуті лише в ході відповідного судового процесу (а не шляхом пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги), не спростовує того, що «законна вимога» контролюючого органу, як індивідуально-правовий акт, повинна відповідати вимогам закону в частині її змісту і форми. Саме аналіз змісту вимоги контролюючого органу свідчить про те, чи такі вимоги дотримано та чи породжує така вимога права і обов`язки для підконтрольної установи.

42. З проведеного вище аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

43. Що питання про порушення чи не порушення процедури призначення планової ревізії ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетон», колегія суддів зазначає наступне.

44. Постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України, основними завданнями якої є, зокрема, реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю. Згідно з пунктом 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

45. Відповідно до пункту 9 Положення, Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

46. Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

47. Положення Закону № 2939-XII розрізняє два види ревізій: планові виїзні і позапланові виїзні. Частиною 1 статті 11 Закону №2939-ХІІ визначено, що плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

48. Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання регламентовано Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 (далі - Порядок № 550).

49. Відповідно до пункту 2 Порядку №550 планова виїзна ревізія це ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані проведення заходів державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої підконтрольної установи чи за місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться ревізія, не частіше ніж один раз на календарний рік.

50. Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом (п. 5 Порядку №550).

51. Постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2001 року № 955 затверджено Порядок планування заходів державного фінансового контролю органами державного фінансового контролю, яким, зокрема, установлюється механізм складання і затвердження планів проведення заходів державного фінансового контролю органів державного фінансового контролю (далі - Порядок № 955).

52. Відповідно до пункту 6 Порядку № 955 строки підготовки та порядок затвердження планів проведення заходів державного фінансового контролю визначає Держаудитслужба.

53. Проведення державного фінансового аудиту та інспектування здійснюється відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, які складаються на плановий період, яким є кожний квартал.

54. Згідно з пунктом 5, 6 Порядку №995 плани проведення заходів державного фінансового контролю включають питання, вирішення яких належить до компетенції органів державного фінансового контролю. Строки підготовки та порядок затвердження планів проведення заходів державного фінансового контролю визначаються Держаудитслужбою.

55. Пунктом 7 Порядку №995 визначено основні підстави для включення заходів з проведення державного фінансового аудиту та інспектування до планів проведення заходів державного фінансового контролю є,

а) закони, акти Президента України, постанови Верховної Ради України, прийняті відповідно до Конституції та законів України, акти Кабінету Міністрів України, доручення Прем`єр-міністра України, накази Мінфіну;

б) звернення правоохоронних органів, юридичних і фізичних осіб;

в) пропозиції Рахункової палати, Мінфіну, Мінекономіки, ДФС, Казначейства, прийняті органами державного фінансового контролю до виконання;

г) ініціатива, виявлена органами державного фінансового контролю з урахуванням таких критеріїв, як:

економічна та соціальна важливість питань, які обов`язково включаються до програм і планів дій Кабінету Міністрів України на відповідний період;

значний обсяг фінансових потоків, інших державних ресурсів, що спрямовувалися на виконання бюджетних програм, утримання державних органів;

публічна інформація про факти порушень і зловживань у фінансовій сфері та неефективного управління державним майном;

імовірність виникнення фінансових порушень, у тому числі внаслідок відсутності (низького рівня) внутрішнього контролю;

ризики допущення фінансових порушень у підконтрольних установах;

ґ) ініціатива, виявлена підконтрольними установами та їх органами управління, прийнята органами державного фінансового контролю до виконання.

56. Відповідно до пункту 1 частини 14 статті 11 Закону № 2939-XII, посадові особи органу державного фінансового контролю вправі приступити до проведення ревізії за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб`єктів господарської діяльності під розписку, зокрема направлення на ревізію, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державного фінансового контролю, мета, вид, підстави, дата її початку та дата закінчення ревізії, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державного фінансового контролю, які проводитимуть ревізію.

57. Процедура внесення змін до планів проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України відбувається в тому порядку, який передбачений для затвердження відповідних планів проведення заходів державного фінансового контролю. Цей порядок врегульовано двома нормативно-правовими актами:

1) Порядком планування заходів державного фінансового контролю органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2001 року № 955;

2) Інструкцією з планування діяльності органів державного фінансового контролю, затвердженої наказом Головного контрольно-ревізійного управління від 26.10.2005 року № 319.

58. Згідно з пунктом 3 Порядку № 955 проведення державного фінансового аудиту та інспектування здійснюється відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, які складаються на плановий період, яким є кожний квартал.

59. Плани проведення заходів державного фінансового контролю включають питання, вирішення яких належить до компетенції органів державного фінансового контролю(пункт 5 Порядку № 955).

60. Строки підготовки та порядок затвердження планів проведення заходів державного фінансового контролю визначаються Держаудитслужбою (пункт 6 Порядку № 955).

61. Пунктом 3 розділу І Інструкції з планування діяльності органів державного фінансового контролю, затвердженої наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 26 жовтня 2005 року № 319 (далі - Інструкція № 319) визначено, що плани роботи складаються підрозділами, відповідальними за планування, на наступний календарний рік, а плани ДФК - на наступний квартал.

62. Згідно з пунктом 15 розділу IV Інструкції № 319 проєкт плану ДФК Держаудитслужби на наступний плановий квартал формується підрозділом Держаудитслужби, відповідальним за планування, за формами, визначеними у додатках 3, 4 та 5 до цієї Інструкції, та через систему електронного документообігу подається на погодження до контролюючих структурних підрозділів, заступників Голови Держаудитслужби, які координують та контролюють діяльність таких підрозділів, до 25 жовтня, 25 січня, 25 квітня і 25 липня кожного року.

63. Пунктом 19 розділу IV Інструкції № 319 визначено, що план ДФК Держаудитслужби затверджується наказом Держаудитслужби строком до 25 листопада, 25 лютого, 25 травня і 25 серпня кожного року.

64. Внесення змій до планів державного фінансового контролю передбачено Розділом VI Інструкції.

65. Так, пунктом 1 розділу VI Інструкції визначено, що внесення змін до планів роботи Держаудитслужби та офісів Держаудитслужби, а також - планів ДФК Держаудитслужби та офісів Держаудитслужби здійснюється в порядку погодження та затвердження шляхом складання проектів таких змін за формами та з дотриманням процедур, визначеними розділами ІІ-V цієї Інструкції, їх подальшим погодженням і затвердженням.

66. Контролюючі структурні підрозділи Держаудитслужби, офіси Держаудитслужби та їх управління в областях за потреби подають підрозділу, відповідальному за планування, сформовані відповідно до вимог пунктів 10-14 розділу IV цієї Інструкції № 319 пропозиції щодо внесення змін до плану ДФК Держаудитслужби на поточний квартал або щодо аудитів та ревізій, проведення яких не завершено, - до планів ДФК Держаудитслужби попередніх планових періодів (пункт 2 розділу VI Інструкції № 319).

67. Пропозиції щодо внесення змін до планів ДФК офісів Держаудитслужби узгоджуються офісами Держаудитслужби або їх управліннями в областях з контролюючими структурними підрозділами Держаудитслужби відповідно до встановлених меж їх компетенції та надсилаються для погодження до підрозділу Держаудитслужби, відповідального за планування.

68. Підрозділ Держаудитслужби, відповідальний за планування, здійснює аналіз інформації, наведеної в листі офісу Держаудитслужби або його управління в області, і з урахуванням того, який план потребує коригувань, складає проект листа з дорученням щодо внесення змін до плану ДФК офісу Держаудитслужби - протягом 5 робочих днів з дати його надходження, або проект наказу про внесення змін до плану ДФК Держаудитслужби - протягом 15 робочих днів з дати його надходження.

69. Проект листа через систему електронного документообігу погоджується з контролюючими структурними підрозділами Держаудитслужби щодо підконтрольних установ, віднесених до сфери їх відповідальності, з заступниками Голови Держаудитслужби, які координують та контролюють діяльність таких підрозділів, та подається на підпис заступнику Голови Держаудитслужби, який координує та контролює діяльність підрозділу Держаудитслужби, відповідального за планування.

70. Проект наказу готується на підставі пропозицій контролюючих структурних підрозділів Держаудитслужби, сформованих відповідно до вимог, визначених абзацом четвертим пункту 9 розділу IV Інструкції (пункт 3 розділу VI Інструкції № 319).

71. Пропозиції щодо внесення змін до планів ДФК Держаудитслужби та офісів Держаудитслужби, сформовані відповідно до пункту 1 цього розділу, подаються (надсилаються) до підрозділу Держаудитслужби, відповідального за планування, не пізніше ніж за 20 календарних днів до закінчення поточного планового періоду (в частині інспектувань) або 30 календарних днів (в частині державних фінансових аудитів) з обґрунтуваннями потреби внесення таких змін відповідно до вимог пункту 13 розділу IV цієї Інструкції.

72. Обґрунтування необхідності внесення змін до плану ДФК офісу Держаудитслужби допускається наводити в супровідному листі без винесення їх у пояснювальну записку (пункт 4 розділу VI Інструкції № 319).

73. За потреби Держаудитслужба може прийняти рішення про внесення змін до планів ДФК Держаудитслужби та офісів Держаудитслужби у строки, пізніші за встановлені пунктом 4 цього розділу.

74. Держаудитслужба також може прийняти рішення про внесення змін до планів ДФК Держаудитслужби та офісів Держаудитслужби планових періодів, які завершилися, за умови, що проведення відповідного заходу державного фінансового контролю вже розпочато та триває, а саме в частині зміни періоду, що перевіряється, виконавців та строків проведення заходів державного фінансового контролю (пункт 5 розділу VI Інструкції № 319).

75. Отже, оскільки Порядком № 955 передбачено, що плани проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів складаються на кожний квартал, то підготовка та затвердження такого плану має передувати початку відповідного кварталу (першому дню першого місяця відповідного кварталу). Внесення змін до плану проведення заходів державного фінансового контролю, згідно постанови КМУ № 955, проводиться у порядку їх затвердження, що дає підстави для висновку щодо строку внесення таких змін, що також має передувати початку відповідного кварталу.

76. Як встановлено матеріалам справи, наказом Північного офісу Держаудитслужби №86 від 15.04.2024 «Про внесення змін до Плану на ІІ квартал 2024 року» з метою уточнення Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2024 року, затверджено зміни до наказу Північного офісу Держаудитслужби від 19.03.2024 та включено Приватне акціонерне товариство "Гніванський завод спецзалізобетону" до плану проведення заходів на ІІ квартал, на підставі власної ініціативи органу державного фінансового контролю. Підставою зазначено лист Державної аудиторської служби України від 11 квітня 2024 року №000200-18/4801-2024.

77. Суд зазначає, що жодної з критерій, визначених пп. "г" пункту 7 Порядку № 955, що є підставою включення тих чи інших питань до плану проведення заходів державного фінансового контролю за ініціативою органу державного фінансового контролю, не зазначені у листі Державної аудиторської служби України від 11 квітня 2024 року №000200-18/4801-2024 щодо внесення змін до плану перевірки державного фінансового контролю Держаудитслужби України на ІІ квартал 2024 року заходу контролю та включення до нього позивача.

78. У листі Державної аудиторської служби України від 11 квітня 2024 року №000200-18/4801-2024 зазначено, що Державна аудиторська служба України розглянувши лист Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 08.04.2024 № 260202-12/1169-2024, погоджує внесення до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2024 року ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності приватного акціонерного товариства «Гніванський завод спецзалізобетону» за період з 01.07.2020 по 31.03.2024 зі строком проведення із квітня по травень 2024 року.

79. Проте лист Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 08.04.2024 № 260202-12/1169-2024 у матеріалах справи відсутній.

80. У судовому засіданні 09.10.2024 суд першої інстанції звертав увагу на необхідність подачі листа Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 08.04.2024 № 260202-12/1169-2024, однак така вимога не була виконана Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.

81. Ця обставина свідчить про безпідставність внесення змін до Плану проведення заходів на ІІ квартал 2024 року.

82. Крім того, у судовому засіданні представник відповідача не зазначила про жодну із визначених пп. "г" пункту 7 Порядку № 955 підстав для можливості включення Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" до плану проведення заходів на ІІ квартал.

833. Верховний Суд у постанові від 19.03.2024 за результатом розгляду справи №160/12714/22 зазначив, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

84. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність включення Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" до плану проведення заходів на ІІ квартал, за наслідками якої проведено ревізію приватного акціонерного товариства та винесено оскаржувану вимогу від 21.05.2024 за № 260206-14/1647-2024.

85. Щодо доводів апелянта про порушення статті 15 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці», статті 5 Закону України від 01.07.1993 № 3356-XII «Про колективні договори і угоди», п. 2 р. 2 Положення про преміювання керівників (Додаток 14) до Колективного договору між правлінням та трудовим колективом Товариства на 2019-2022 роки, зареєстрованого Гніванською міською радою від 22.11.2019 №57, прийнятого на загальних зборах трудового колективу від 06.11.2019 (далі - Колективний договір) нараховано та виплачено премію працівникам Товариства при наявності заборгованості за розрахунками з бюджетом, цільовими фондами та виплатою заробітної плати працівникам на суму 1541611,69 грн та проведено перерахування єдиного соціального внеску на суму 339154,57 грн, чим заподіяно матеріальної шкоди (збитків) Товариству на загальну суму 1880766,26 грн.

86. Як вірно зазначив суд першої інстанції, при винесенні п. 1, 2, 3 вимоги Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області не врахувало, що відповідно до статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

87. Крім того, Положенням про Державну аудиторську службу України, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 не передбачено здійснення Держаудитслужбою контролю за дотриманням законодавства про працю.

88. Згідно статті 2 Закону № 108\95-ВР основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

89. Тобто - премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій входять у структуру оплати праці працівникам.

90. Частина 3 статті 15 Закону № 108\95-ВР передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

91. Виходячи з викладеного, твердження органу державного фінансового контролю про те, що Приватним акціонерним товариством "Гніванський завод спецзалізобетону" нараховано та виплачено премію працівникам Товариства при наявності заборгованості за розрахунками з бюджетом, цільовими фондами та виплатою заробітної плати працівникам на суму 1541611,69 грн та проведено перерахування єдиного соціального внеску на суму 339154,57 грн, чим заподіяно матеріальної шкоди (збитків) Товариству на загальну суму 1880766,26 грн, не ґрунтується на вимогах законодавства та достовірно встановлених обставинах.

92. Щодо доводів апелянта про порушення статті 15 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці», статті 5 Закону України від 01.07.1993 № 3356-XII «Про колективні договори і угоди», статті 143 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII, п. 7.3 та п. 7.6 Колективного договору, п.п. 1.1 та п.п. 1.5 Положення про одноразові преміювання працівників Товариства (Додаток №32) Колективного договору в липні та листопаді 2023 року Товариством проведено нарахування та виплату матеріального заохочення до професійних свят у завищених розмірах на загальну суму 2247000,0 грн та проведено перерахування єдиного соціального внеску на суму 494340,0 грн, чим заподіяно матеріальної шкоди (збитків) Товариству на загальну суму 2741340,0 грн.

93. З цих підстав, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до положень статті 97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

94. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

95. Відповідно до положень статті 143 КЗпП до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.

96. Повноваження трудового колективу Товариства реалізуюся згідно з Колективним договором між правлінням та трудовим колективом Товариства на 201-2022 роки (зі змінами), зареєстрованого Гніванською міською Радою від 22.11.2019 № 57, прийнятого на загальних зборах трудового колективу від 06.11.2019 року. Колективний договір укладений на 3 роки (2019-2022 роки) і діє до укладення нового договору.

97. Суд зазначає, що виплата працівникам ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону» матеріального заохочення до професійних свят, здійснювалася у відповідності рішення АТ «Укрзалізниця» від 27.11.2023, затвердженого Протоколом №Ц-85/74 засідання правління, у розмірах зазначених у додатку 3 до вказаного Протоколу.

98. Суд вказує, що застосування заохочувальних заходів, якими є, зокрема, премії до професійних свят, згідно умов, визначених чинним законодавством та Колективним договором, не суперечить вимогам діючого законодавства, і є правом роботодавця матеріально заохотити працівника за особисті результати виконання працівником конкретних завдань, функціонального навантаження працівника, своєчасного, якісного та кваліфікованого виконання завдань, високого рівня ініціативності та ефективності роботи, дотримання працівником службової та трудової дисципліни.

99. Необхідно зазначити, що чинними нормативно-правовими актами не наведено вичерпного переліку заохочувальних заходів, підстав та порядку їх застосування. Тобто, законодавство у даному випадку надає суб`єктам господарювання повну свободу у виборі засобів стимулювання працівників та процедури їх застосування.

100. Щодо доводів апелянта про порушення п. 6.5. та п. 6.7 Колективного договору, статті 12 та статті 15 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці», статті 72 Кодексу законів про працю України, що виявилася в застосуванні норм компенсації за роботу у вихідні дні, суд зазначає наступне.

101. Відповідно статті 71 КЗпП робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті.

102. Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках:

1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;

5) для виконання домашніми працівниками невідкладних робіт, передбачених трудовим договором, невиконання яких загрожує життю чи здоров`ю члена домогосподарства, або в інших виняткових випадках, визначених трудовим договором, які не могли бути передбачені завчасно.

103. Відповідно до статті 72 КЗпП робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.

104. Відповідно частини 1 статті 107 КЗпП робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі.

105. Частиною 6 статті 6 Закону України від 15.03.2022 №2136-1X «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набрав чинності 24.03.2022 до Кодексу законів про працю України внесено зміни в частині не застосування норм статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п`ятої статті 67 та статей 71-73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України.

106. В подальшому Законом України від 01.07.2022 №2352-1X «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», внесено зміни до частини 6 статті 6 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та викладено в наступній редакції: «У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини 1 статті 65, частин 3-5 статті 67, статей 71, 73, 78 Кодексу законів про працю України та частини 2 статті 5 Закону України «Про відпустки».

107. Суд зазначає, що серед перелічених статей немає застереження щодо не застосування положень статті 107 КЗпП, яка передбачає, що робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі.

108. Колегія суддів Суд апеляційної інстанції зазначає, що до повноважень Держаудитслужби не належить контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

109. Колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції було надано обґрунтовану оцінку щодо висновків відповідача про неправомірності дій позивача по виплаті премій, сплаті єдиного соціального внеску, стягнення з позивача пені та штрафних санкцій за господарським договором, поставки продукції, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки уже встановлених судом першої інстанції обставин.

110. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

111. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

112. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

113. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

114. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

115. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

116. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 квітня 2025 року.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.