Постанова

від 16.04.2025 по справі 400/322/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року

м. Київ

справа №400/322/22

адміністративне провадження № К/990/16016/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Український будівельник» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 (головуючий суддя: Зуєва Л.Є., судді: Коваль М.П., Турецька І.О.) у справі № 400/322/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Український будівельник» до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) про визнання протиправним і скасування припису,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Український будівельник» (далі - ТОВ Компанія «Український будівельник» або позивач) звернулося до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним і скасувати припис № 522 від 08.12.2021.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 05.10.2022 позов задовольнив.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 22.03.2023 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить Суд скасувати оскаржувану постанову і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 06.06.2023 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позову позивач стверджує, що частина вимог припису не спрямована на усунення порушення норм законодавства про охорону навколишнього середовища.

Інші виявлені відповідачем порушення, за твердженнями позивача, не відповідають дійсності і ним не вчинялися.

Разом із тим, позивач не є суб`єктом відповідальності у разі забруднення внутрішніх морських вод, оскільки така відповідальність може наставати лише для керівників транспортних організацій та власників транспортних засобів.

Від відповідача відзив до суду першої інстанції не надходив.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій установлено, що в період з 23.11.2021 по 06.12.2021 посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку ТОВ Компанія «Український будівельник», за результатами якої складено акт № 963 від 06.12.2021 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Перевіркою виявлені порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства, а саме: пункту 7 статті 14, статей 101, 102 Водного кодексу України, статті 3 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища», пункту 16 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (додаток до Закону від 19.05.2011 № 3392-VI «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»), пункту 3 Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 557.

08.12.2021 на підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено припис №522, яким від позивача у строк до 17.01.2022 вимагалося:

- забезпечити під час виконання робіт із днопоглиблення вжиття заходів із запобігання забрудненню внутрішніх морських вод і територіального моря України (не допускати забрудненню внутрішніх морських вод і територіального моря України внаслідок скидання неочищених стічних вод з т/х «Маmora», прапор Palau);

- подати до Міндовкілля та Держекоінспекції України щоквартальний звіт за результатом комплексного екологічного моніторингу за 2-ий квартал 2021 року (фактично роботи із днопоглиблення розпочато 10.06.2021 відповідно до записів у судновому журналі т/х «Маmora»);

- подати до Держекоінспекції України щоквартальний звіт за результатом комплексного екологічного моніторингу за 3-й квартал 2021 року;

- провести розрахунки та сплатити збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу під час проведення робіт із експлуатаційного днопоглиблення;

- не допускати перевищення обсягів днопоглиблення.

Не погоджуючись із приписом від 08.12.2021 № 522, позивач звернувся із цим позовом до суду.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що до припису можуть включатися виключно вимоги, направлені на усунення виявлених у ході перевірки порушень.

Щодо вимоги припису подати до Міндовкілля та Держекоінспекції України щоквартальний звіт за результатом комплексного екологічного моніторингу за 2-ий квартал 2021 року (роботи із днопоглиблення розпочато з 10.06.2021 відповідно до записів у судновому журналі т/х Mamora); подати до Держекоінспекції щоквартальний звіт за результатом комплексного екологічного моніторингу за 3-тій квартал 2021 року; розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню недоліків, то суд першої інстанції констатував, що в акті перевірки та в приписі контролюючим органом не зазначено на усунення якого порушення та якою нормою права передбачено обов`язок позивача подавати звіти за результатом комплексного екологічного моніторингу.

З цих підстав, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги припису не направлені на усунення порушень вимог природоохоронного законодавства та суперечать меті, з якою він видається.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно у спірному приписі поклав обов`язок саме на позивача щодо забезпечення під час виконання робіт з днопоглиблення вжиття заходів із запобігання забруднення внутрішніх вод, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства та умовам договору про виконання робіт, що міститься в матеріалах справи.

Суд першої інстанції також дійшов висновку, що позивач довів факт розрахунку та сплати збитків, заподіяних навколишньому середовищу під час проведення робіт із експлуатаційного днопоглиблення та ним не було перевищено загальний об`єм вилученого ґрунту.

Суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків.

Із покликанням на приписи положень Водного кодексу України суд апеляційної інстанції констатував, що саме на ТОВ «Суднобудівний завод «Океан» покладено обов`язки щодо забезпечення під час виконання робіт вжиття заходів із запобігання забрудненню внутрішніх морських вод і територіального моря України.

Суд апеляційної інстанції установив, що 30.04.2021 позивачу було видано дозвіл на проведення робіт на землях водного фонду № 002/04-21-Мик, яким ТОВ «Компанія «Український будівельник» надано право на проведення робіт на землях водного Фонду з експлуатаційного днопоглиблення акваторії та підхідного каналу ТОВ «Суднобудівний завод «Океан».

Після отримання дозволу на проведення робіт на землях водного фонду, між ТОВ «Рівер Гейт» та ТОВ «Компанія «Український будівельник», ТОВ «СТБ Азімут» було укладено договір № 1-2021-Аз від 21.05.2021 про виконання робіт, предметом якого було виконання робіт з технічного обслуговування акваторії та підводного каналу для підтримки у працездатному стані шляхом днопоглиблення.

Апеляційний суд констатував, що ТОВ «Компанія «Український будівельник» є Менеджером цієї угоди.

З цих підстав, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на позивача, як Менеджера за договором № 1-2021-Аз про виконання робіт, покладено обов`язок щодо контролю за виконанням іншими учасниками своїх зобов`язань, зокрема пунктом 7.4.1. встановлено, що виконавець зобов`язаний провести виконання робіт із дотриманням вимог та норм безпеки судноплавства, охорони праці, природоохоронного законодавства, екологічної та морської безпеки та умов, зазначених дозвільними документами на право проведення днопоглиблення та відвалу ґрунту, а у разі порушення нести відповідальність за таке порушення (пункт 7.5. Договору).

Проте, за висновками суду апеляційної інстанції позивач не виконав своїх зобов`язань, визначених у Дозволі № 002/04-21-Мик та Договорі № 1-2021-Аз, не здійснив належний контроль за дотриманням виконавцем робіт ТОВ «СТБ Азімут» природоохоронного законодавства, екологічної та морської безпеки та умов, зазначених дозвільними документами на право проведення днопоглиблення та відвалу ґрунту, що призвело до забруднення внутрішніх територіальних вод України внаслідок скиду з судна стічних вод з перевищенням нормативів.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що факт забруднення внутрішніх територіальних вод України зафіксовано, серед іншого, у постанові про накладення адміністративного стягнення № 003026 від 02.12.2021, в якій вказано, що ТОВ «Український будівельник» здійснює днопоглиблювальні роботи силами судна «Mamora» і під час таких робіт встановлено забруднення внутрішніх територіальних вод України внаслідок скиду з судна стічних вод з перевищенням нормативів.

Натомість судом першої інстанції не надано правової оцінки тому факту, що Дозвіл на проведення робіт на землях водного фонду № 002/04-21 Мик від 30.04.2021, яким визначено обов`язок забезпечити під час виконання робіт вжиття заходів із запобігання забрудненню внутрішніх морських вод і територіального моря України, видано саме ТОВ Компанії «Український будівельник», а не ТОВ «Азімут».

Отже, суд апеляційної інстанції визнав безпідставними посилання суду першої інстанції на норми та умови Договору №1-2021-Аз від 21.05.2021, оскільки заборона забруднення внутрішніх морських вод ТОВ Компанії «Український будівельник» під час виконання робіт із днопоглиблення, врегульовані безпосередньо нормами матеріального права, зокрема, статями 101, 102 Водного кодексу України, Порядком №557 та пунктом 16 додатку до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру».

Також судом було встановлено, що 01.12.2021 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу складено протокол про адміністративне правопорушення № 003626, яким окремо зафіксовано факт порушення відповідальною особою судна «Mamora» вимог природоохоронного законодавства, а саме: частини першої статті 59-1 КУпАП та статті 102 Водного кодексу України.

Згідно із постановою про накладення адміністративного стягнення від 02.12.2021 № 003026, відповідальну особу судна «Mamora» визнано винною у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 59-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу, який сплачено правопорушником у повному обсязі (копія платіжного доручення додається).

Дослідивши інформацію, що міститься у матеріалах справи, суд апеляційної інстанції також визнав необґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що ні в акті перевірки № 963 від 16.12.2019, ні в приписі контролюючого органу, Інспекцією не зазначено на усунення яких саме порушень направлена вимога щодо зобов`язання ТОВ Компанію «Український будівельник» подати до Міндовкілля та Держекоінспекції України щоквартальний звіт за результатом комплексного екологічного моніторингу за 2-ий квартал 2021 року (роботи із днопоглиблення розпочато з 10.06.2021 відповідно до записів у судновому журналі т/х Маmora); подати до Держекоінспекції щоквартальний звіт за результатом комплексного екологічного моніторингу за 3-тій квартал 2021 року; розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню недоліків.

Суд апеляційної інстанції констатував, що в акті перевірки № 963 від 16.12.2019, так і в приписі № 522 від 08.12.2021, Інспекція посилається на порушення ТОВ «Український будівельник» вимог пункту 16 додатку до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», яким визначено обов`язковість отримання дозволу під час проведення днопоглиблювальних робіт.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що позивачем доведено належними доказами проведення ним розрахунків за сплату збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу під час проведення робіт із експлуатації днопоглиблення.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначив, що наданий позивачем звіт біологічного обґрунтування, оцінки можливих збитків рибним запасам Дніпровсько-Бузької гирлової системи внаслідок здійснення робіт з експлуатаційного днопоглиблення акваторії ТОВ «СЗ «ОКЕАН» в м. Миколаїв, вул. Заводська площа, 1», та його висновки стосуються виключно збитків, заподіяних рибному господарству - тобто водним біоресурсам.

Отже, як вбачається з платіжного доручення № 923 від 11.10.2022, позивачем сплачено виключно збитки, визначені саме звітом по біоресурсам.

Проте звіт, складений за результатами обґрунтування збитків завданих навколишньому природному середовищу, відповідно до вимог Дозволу на проведення робіт на землях водного фонду № 002/04-21 Мик від 30.04.2021 в порушення вимог пункту 5 Порядку № 557 розроблено не було, що також не заперечувалось представником позивача у ході апеляційного розгляду справи.

Збитки заподіяні навколишньому природному середовищу ТОВ «Український будівельник» також не сплачувались.

Звіт з позастадійної оцінки впливу на навколишнє природне середовище 212-1 ОВНС, складений ТОВ «Науково-технічний центр проблем екології та природоспостереження» у 2020 році, є матеріалами щодо оцінки впливу на навколишнє природне середовище, який розроблено до початку проведення позивачем відповідних днопоглиблювальних робіт на підставі Дозволу на проведення робіт на землях водного фонду № 002/04-21 Мик від 30.04.2021.

Водночас, відповідно до вимог зазначеного Дозволу № 002/04-21 Мик від 30.04.2021, ТОВ Компанія «Український будівельник» зобов`язано виконати розрахунки збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу та водним біоресурсам по фактично виконаним роботам.

Підтвердженням вищенаведеного, є той факт, що Звіт біологічного обґрунтування, оцінки можливих збитків рибним запасам Дніпровсько-Бузької гирлової системи внаслідок здійснення робіт з експлуатаційного днопоглиблення акваторії ТОВ «СЗ «ОКЕАН» в м. Миколаїв, вул. Заводська площа, 1» виконано Інститутом рибного господарства - 06.10.2021, тобто вже під час проведення відповідних робіт.

Суд апеляційної інстанції також констатував, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що під час проведення робіт із днопоглиблення позивачем були здійсненні дії щодо визначення наявності чи відсутності збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, хоча такі дії вчинювалися ним щодо водних біоресурсів.

Разом із тим, звіт з позастадійної оцінки впливу на навколишнє природнє середовище 212-1 ОВНС, виконаний ТОВ «Науково-технічний центр проблем екології та природоспостереження», не можна вважати доказом виконання позивачем визначення збитків, завданих навколишньому середовищу, оскільки такий документ був розроблений до початку проведення днопоглиблювальних робіт та відповідно до пункту 5 Порядку № 557 повинен був надаватися заявником для отримання дозволу на проведення робіт на землях водного фонду.

Доводи позивача, що листом № 45 від 02.12.2021 підтверджується, що згідно результатів аналізу води, виконаних регіональним офісом водних ресурсів у Миколаївській області, її хімічний склад не змінився, показники знаходяться в межах норм, суд апеляційної інстанції оцінив критично, оскільки результати проведених досліджень матеріали справи не містять. Крім того, лист в розумінні положень КАС України не є висновком експерта.

Щодо вимог припису про недопущення перевищення обсягів днопоглиблення, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини щодо виконання ТОВ Компанії «Український будівельник» цих вимог.

Суд апеляційної інстанції констатував, що Дозволом № 002/04-21 Мик від 30.04.2021 позивачу було надано право на проведення робіт на землях водного Фонду з експлуатаційного днопоглиблення акваторії та підхідного каналу ТОВ «Суднобудівний завод «Океан» не перевищуючи проектної відмітки 11.2 м до « 0» порту Миколаїв (МІНУС 0,75 в Балтійській системі висот) на площі 465380 квадратних метрів без перевищення загального обсягу днопоглиблення 800 000 куб, метрів, а саме: для виконання робіт за 1 чергою для досягнення характеристик, визначених паспортом загаченим обсягом - 353 000 куб, метрів (підхідний канал та акваторія набережної №1); для виконання робіт за II чергою для досягнення характеристик, визначених паспортом загальним обсягом - 447 000 куб, метрів (акваторія набережної № 2).

Разом з тим, судом першої інстанції не було прийнято до уваги ту обставину, що перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства проведена Інспекцією у період з 23.11.2021 по 06.12.2022.

Згідно із наданими документами, а саме: супровідною запискою ТОВ Компанія «Український будівельник», до отримання Дозволу № 002104-21-Мік від 30.03.2021 на проведення робіт на землях водного фонду позивач у 3 кварталі виконував роботи з експлуатаційного днопоглиблення на підхідному каналі ТОВ Суднобудівельний завод Океан» в обсязі 450 346 куб.м.

Отже, в зазначений період ТОВ Компанія «Український будівельник» фактично проводились днопоглиблювальні роботи з очищення підхідного каналу та акваторія набережної №1.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції констатував, що за 3 квартал 2021 року позивачем було перевищено визначений дозволом обсяг днопоглиблення.

Одночасно суд апеляційної інстанції зазначив, що в дозволі хоча і зазначається загальний та допустимий обсяг днопоглиблення в розмірі 800 000 куб.м., проте на ділянках підхідного каналу та акваторії набережної № 1 та акваторії набережної №2 встановлені свої індивідуальні ліміти в межах загального обсягу, перевищення яких свідчитиме про порушення проведення відповідних робіт за обсягом.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог оскаржуваного припису.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до помилкового скасування законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Скаржник із посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України стверджує, що суд апеляційної інстанції скасувавши рішення суду першої інстанції та визнавши правомірним включення в оскаржуваний припис вимоги щодо розроблення плану організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених недоліків, з вказівкою відповідальних виконавців, застосував статтю 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 815/546/17.

Аналогічний підхід, за твердженнями скаржника, можна застосувати і до інших вимог, що містяться в приписі № 522 від 08.12.2021, а саме: подати до Міндовкілля та Держекоінспекції України щоквартальний звіт за результатом комплексного екологічного моніторингу за 2-ий квартал 2021 року (фактично роботи із днопоглиблення розпочато 10.06.2021 відповідно до записів у судновому журналі т/х «Маmora»); подати до Держекоінспекції України щоквартальний звіт за результатом комплексного екологічного моніторингу за 3-й квартал 2021 року.

Також із посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосував норми матеріального права - частину третю статтю 56 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статтю 101 Водного кодексу «України, водночас висновок Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах відсутній.

У контексті наведеної вище підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, скаржник наполягає, що на ТОВ Компанія «Український будівельник» чинним законодавством, зокрема, частиною третьою статті 56 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статтею 101 Водного кодексу України, не покладено обов`язку забезпечувати під час виконання робіт із днопоглиблення вжиття заходів із запобігання забрудненню внутрішніх морських вод і територіального моря України.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому із посиланням на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Відповідач вважає необґрунтованими посилання позивача на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції позиції Верховного Суду, викладеній у постанові 09.06.2021 у справі № 815/546/17, з огляду на неподібність цих правовідносин.

Так, Інспекція стверджує, що у справі на яку посилається скаржник, на відміну від розглядуваної справи, у суб`єкта господарювання були відсутні дозвільні документи.

Водночас у спірних правовідносинах, позивач має Дозвіл на проведення робіт на землях фонду № 002/04-21-Мик, власне умови виконання якого і перевірялась Інспекцією в межах відповідного заходу державного нагляду (контролю).

Тобто, предметом розгляду справи цієї справи є вимоги щодо скасування вимог припису № 522 від 08.12.2021 за наявності у позивача дозвільних документів.

Відповідно оскаржуваний припис про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства винесено контролюючим органом в рамках тих зобов`язань, які були визначені дозвільним органом в Дозволі на проведення робіт на землях фонду №002/04-21-Мик.

Відповідач також вважає безпідставними посилання скаржника на те, що чинним законодавством України, зокрема частиною третьою статті 56 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статею 101 Водного кодексу України, не покладено на ТОВ Компанія «Український будівельник» обов`язку вживати під час виконання робіт із днопоглиблювання заходів із запобігання забрудненню внутрішніх морських вод і територіального моря України, оскільки за умовами договору про виконання робіт № 1-2021-Аз від 21.05.2021, саме на позивача, як Менеджера за цим договором, покладено обов`язок щодо контролю за виконанням іншими учасниками своїх зобов`язань.

Проте, як встановлено перевіркою та підтверджено судом апеляційної інстанції, позивач не виконав своїх зобов`язань, визначених у Дозволі № 002/04-21-Мик та Договорі № 1-2021-Аз, не здійснив належний контроль за дотриманням виконавцем робіт ТОВ «СТБ Азімут» природоохоронного законодавства, екологічної та морської безпеки та умов, зазначених дозвільними документами на право проведення днопоглиблення та відвалу ґрунту, що призвело до забруднення внутрішніх територіальних вод України внаслідок скиду з судна стічних вод з перевищенням нормативів.

Суд апеляційної інстанції установив, що факт забруднення внутрішніх територіальних вод України ТОВ «Український будівельник» також зафіксовано у постанові про накладення адміністративного стягнення № 003026 від 02.12.2021, де зазначено, що ТОВ Компанія «Український будівельник» здійснює днопоглиблювальні роботи силами судна «Mamora» і під час таких робіт встановлено забруднення внутрішніх територіальних вод України внаслідок скиду з судна стічних вод з перевищенням нормативів.

Водночас судом першої інстанції не надано правової оцінки тому факту, що Дозвіл на проведення робіт на землях водного фонду № 002/04-21-Мик від 30.04.2021, яким визначено обов`язок забезпечити під час виконання робіт вжиття заходів із запобігання забрудненню внутрішніх морських вод і територіального моря України, видано саме позивачу, а не ТОВ «Азімут».

За наведених вище обставин, відповідач вважає, що позивачем в судовому порядку не спростовані встановлені перевіркою порушення вимог природоохоронного законодавства.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам сторін, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України від 25.06.1991 № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII).

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною (стаття 1 Закону № 1264-XII).

Своєю чергою, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до приписів статті 1 Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частинами сьомою, восьмою статті 7 Закону № 877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно із приписами частини першої статті 20-2 Закону № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, належить надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.

У справі, що розглядається, порядок призначення та проведення перевірки позивачем не оспорюється.

Перевірці у цій справі підлягає законність припису № 522 від 08.12.2021.

Надаючи правову оцінку в контексті спірних правовідносин, колегія суддів зазначає таке.

Як встановлено судами вище, відповідачем за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів винесено оскаржуваний припис, яким від позивача вимагалося: забезпечити під час виконання робіт із днопоглиблення вжиття заходів із запобігання забрудненню внутрішніх морських вод і територіального моря України (не допускати забрудненню внутрішніх морських вод і територіального моря України внаслідок скидання неочищених стічних вод з т/х «Маmora», прапор Palau); подати до Міндовкілля та Держекоінспекції України щоквартальний звіт за результатом комплексного екологічного моніторингу за 2-ий квартал 2021 року (фактично роботи із днопоглиблення розпочато 10.06.2021 відповідно до записів у судновому журналі т/х «Маmora»); подати до Держекоінспекції України щоквартальний звіт за результатом комплексного екологічного моніторингу за 3-й квартал 2021 року; провести розрахунки та сплатити збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу під час проведення робіт із експлуатаційного днопоглиблення; не допускати перевищення обсягів днопоглиблення.

Зазначені вимоги припису обумовлені встановленими перевіркою порушеннями позивачем вимог природоохоронного законодавства, а саме: пункту 7 статті 14, статей 101, 102 Водного кодексу України, статті 3 Закону № 1264-XII, пункту 16 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (додаток до Закону № 3392-VI), пункту 3 Порядку № 557.

Водночас при оцінці вимог оскаржуваного припису, суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків.

Отже, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в контексті виявлених перевіркою порушень, вимог припису та протилежних висновків судів попередніх інстанцій, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до преамбули Водного кодексу України, усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.

Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприятиме формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.

Приписами статті 2 Водного кодексу України передбачено, що завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства.

Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства (стаття 18 Водного кодексу України).

За приписами статті 100 Водного кодексу України підприємствам, установам, організаціям і громадянам забороняється забруднювати, засмічувати поверхні водозборів, льодового покриву водойм, водотоків, а також морів, їх заток і лиманів виробничими, побутовими та іншими відходами, сміттям, нафтовими, хімічними та іншими забруднюючими речовинами.

Власники засобів водного транспорту, трубопроводів, плавучих та інших споруд на водних об`єктах, а також інші юридичні та фізичні особи зобов`язані забезпечувати охорону вод від забруднення і засмічення внаслідок втрат мастила, пального, хімічних, нафтових та інших забруднюючих речовин (стаття 101 Водного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 102 цього Кодексу, у внутрішні морські води і територіальне море забороняється скидання з суден, засобів для розваг на воді, стаціонарних та плавучих платформ, а також повітряних суден хімічних, радіоактивних та інших шкідливих речовин, радіоактивних або інших відходів, матеріалів, предметів та сміття, що можуть спричинити забруднення моря (крім скидання, що здійснюється відповідно до статті 67 цього Кодексу).

Своєю чергою, правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначає Закон України № 2806-IV від 06.09.2005 «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 2806-IV).

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні (стаття 1):

дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру;

дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру;

документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

об`єкт, на який видається документ дозвільного характеру (далі - об`єкт), - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб`єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об`єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).

Законом України від 19.05.2022 № 3392-VI «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» затверджено перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (далі - Перелік) згідно з додатком (додається).

Відповідно до статті 1 цього Закону, термін «документ дозвільного характеру» вживається у значенні, наведеному у Законі України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Встановлення інших видів документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності може здійснюватися шляхом внесення відповідних змін до цього Закону.

Зміни до Переліку вносяться одночасно (разом) з внесенням змін до законів України, що регулюють відносини у цій сфері.

Необхідність одержання документів дозвільного характеру, встановлена законами, виникає виключно після внесення таких документів до Переліку, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно до додатку до Закону № 3392-VI дозвіл на днопоглиблювальні роботи (крім експлуатаційного днопоглиблення), прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду - є документом дозвільного характеру.

Пунктом 4 Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду №557 визначено що дозвіл видається суб`єкту господарювання за умови зосередження будь-яких забруднюючих речовин, сміття, деревини тощо

Відповідно до пункту 5 цього Порядку, роботи на землях водного фонду, пов`язані з експлуатаційним днопоглибленням на внутрішніх підхідних, судноплавних каналах та портових акваторіях, проводяться на підставі дозволу, який видається один раз на весь період експлуатації внутрішніх підхідних, судноплавних каналів та портових акваторій за умови незмінності технічних характеристик акваторії порту, внутрішнього підхідного, судноплавного каналу, визначених паспортом, технологічних рішень та умов виконання робіт.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.04.2021 ТОВ «Компанія «Український будівельник» було видано дозвіл на проведення робіт на землях водного фонду № 002/04-21-Мик, згідно із яким позивачу було надано право на проведення робіт на землях водного Фонду з експлуатаційного днопоглиблення акваторії та підхідного каналу ТОВ «Суднобудівний завод «Океан» не перевищуючи проектної відмітки 11.2 м до « 0» порту Миколаїв (МІНУС 0,75 в Балтійській системі висот) на площі 465380 квадратних метрів без перевищення загального обсягу днопоглиблення 800 000 куб, метрів, а саме:

- для виконання робіт за 1 чергою для досягнення характеристик, визначених паспортом загаченим обсягом - 353 000 куб, метрів (підхідний канал та акваторія набережної № 1):

- для виконання робіт за II чергою для досягнення характеристик, визначених паспортом загальним обсягом - 447 000 куб, метрів (акваторія набережної № 2).

Одночасно, суд апеляційної інстанції констатував, що зазначений дозвіл не давав права на проведення робіт з облаштування підводного депозиту та подальшу організацію складування на нього ґрунтів днопоглиблення, утворених внаслідок експлуатаційних днопоглиблювальних робіт.

Водночас зазначеним дозволом були встановлені особливі умови та правила проведення робіт, які позивач повинен був виконувати в обов`язковому порядку.

Так, ТОВ «Компанія «Український будівельник» повинно було забезпечити:

- під час виконання робіт вжиття заходів із запобігання забрудненню та засміченню внутрішніх морських вод і територіального моря України;

- перед початком проведення робіт провести водолазне обстеження каналу і акваторії до меж верхніх брівок;

- не проведення робіт в періоди дії весняно-літньої заборони на вилов риби та інших водних біоресурсів;

- проведення робіт супроводжувати комплексним екологічним моніторингом, який має здійснюватися профільними науковими установами та організаціями. Програма комплексного екологічного моніторингу та план природоохоронних заходів на весь період робіт мають забезпечувати виконання природоохоронних заходів. При здійсненні екологічного моніторингу у разі виявлення перевищення показників екологічної безпеки або у разі настання аварійної, надзвичайної або іншої нештатної (поломка, значні несприятливі метеорологічні умови тощо) ситуації, роботи повинні бути припинені та вжиті невідкладні заходи щодо недопущення забруднення та засмічення водного середовища;

- інформування про такі випадки Міндовкілля та Державної екологічної інспекції України є негайним і обов`язковим. Наявність чіткого регламенту та засобів щодо оперативної ліквідації, у повному обсязі, несприятливого впливу на довкілля внаслідок аварійних ситуацій, обов`язкова;

- щоквартально до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, надавати Міндовкілля та Державній екологічній інспекції України звіт за результатом комплексного екологічного моніторингу та офіційні відомості про обсяги виконаних робіт, з копіями актів виконаних робіт;

- виконувати розрахунки збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу та водним біоресурсам по фактично виконаним роботам та здійснювати їх відшкодування в установленому законодавством порядку. Копії платіжних доручень, з відміткою банку про сплату, надавати Міндовкілля та Держекоінспекиії України - щоквартально до 10 числа місяця. наступного за звітним;

- використовувати в процесі виконання днопоглиблювальних робіт тільки технічно справні механізми, забезпечити суворе дотримання усіх технологічних, технічних і природоохоронних вимог: не допускати використання техніки з перевищенням у випадках відпрацьованих газів нормативно встановлених показників по СО і СН.

Суд апеляційної інстанції достеменно встановив, що після отримання дозволу на проведення робіт на землях водного фонду, між ТОВ «Рівер Гейт» та ТОВ Компанія «Український будівельник», ТОВ «СТБ Азімут» було укладено договір №1-2021-Аз від 21.05.2021 про виконання робіт, предметом якого було виконання робіт з технічного обслуговування акваторії ТОВ «Рівер Гейт» та підводного каналу для підтримки у працездатному стані шляхом днопоглиблення».

За умовами цього Договору, ТОВ Компанія «Український будівельник» є Менеджером цієї угоди, який у відповідності до пунктів 7.4.1. та 7.4.3 має право контролювати виконання робіт у строки, встановлені цим договором без втручання у господарську діяльність Виконавця та має право зупинити виконання робіт у випадку, якщо вони надаються з порушенням вимог Технічного завдання та не відповідають вимогам щодо якості, та має права вимагати негайного усунення недоліків за рахунок виконавця.

Пунктом 7.4.6 цього Договору визначено, що Менеджер має інші права, передбачені Договором, Цивільним і Господарським кодексами України та іншими актами діючого законодавства.

Таким чином суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано виснував, що на позивача, як Менеджера за договором договір № 1-2021-Аз про виконання робіт, покладено обов`язок щодо контролю за виконанням іншими учасниками своїх зобов`язань, зокрема пунктом 7.4.1. встановлено, що виконавець зобов`язаний провести виконання робіт із дотриманням вимог та норм безпеки судноплавства, охорони праці, природоохоронного законодавства, екологічної та морської безпеки та умов, зазначених дозвільними документами на право проведення днопоглиблення та відвалу ґрунту, а у разі порушення - нести відповідальність за таке порушення (пункт 7.5. Договору).

Водночас як встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем, ТОВ Компанія «Український будівельник» не виконало своїх зобов`язань, визначених у Дозволі № 002/04-21-Мик та Договорі № 1-2021-Аз, зокрема, не здійснило належний контроль за дотриманням виконавцем робіт ТОВ «СТБ Азімут» природоохоронного законодавства, екологічної та морської безпеки та умов, зазначених дозвільними документами на право проведення днопоглиблення та відвалу ґрунту, що призвело до забруднення внутрішніх територіальних вод України внаслідок скиду з судна стічних вод з перевищенням нормативів.

Суд апеляційної інстанції констатував, що факт забруднення позивачем внутрішніх територіальних вод України також підтверджується обставинами, зафіксованими у постанові про накладення адміністративного стягнення № 003026 від 02.12.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Український будівельник» здійснює днопоглиблювальні роботи силами судна «Mamora» і під час таких робіт встановлено забруднення внутрішніх територіальних вод України внаслідок скиду з судна стічних вод з перевищенням нормативів.

Доказів оскарження цієї постанови в судовому порядку позивачем суду не надано.

Суд апеляційної інстанції також обґрунтовано зазначив про те, що судом першої інстанції не надано правової оцінки тому факту, що Дозвіл на проведення робіт на землях водного фонду № 002/04-21 Мик від 30.04.2021, яким визначено обов`язок забезпечити під час виконання робіт вжиття заходів із запобігання забрудненню внутрішніх морських вод і територіального моря України, видано саме позивачу, а не ТОВ «СТБ Азімут».

Суд апеляційної інстанції цілком слушно визнав безпідставними покликання суду першої інстанції на норми та умови Договору № 1-2021-Аз від 21.05.2021, оскільки заборона забруднення внутрішніх морських вод ТОВ Компанії «Український будівельник» під час виконання робіт із днопоглиблення, врегульовані безпосередньо нормами матеріального права, зокрема, статтями 101, 102 Водного кодексу України, Порядком №557 та пунктом 16 додатку до Закону № 3392-VI.

Одночасно судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.12.2021 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу складено протокол про адміністративне правопорушення №003626, яким окремо зафіксовано факт порушення відповідальною особою судна «Mamora» вимог природоохоронного законодавства, а саме частини першої статті 59-1 КУпАП та статті 102 Водного кодексу України.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 02.12.2021 № 003026 відповідальну особу судна «Mamora» визнано винною у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 59-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу, який сплачено правопорушником у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції також визнав необґрунтованими висновки суду першої інстанції відносно того, що ні в акті перевірки № 963 від 16.12.2019, ні в оскаржуваному приписі, Інспекцією не зазначено на усунення яких саме порушень направлена вимога щодо зобов`язання ТОВ Компанію «Український будівельник» подати до Міндовкілля та Держекоінспекції України щоквартальний звіт за результатом комплексного екологічного моніторингу за 2-ий квартал 2021 року (роботи із днопоглиблення розпочато з 10.06.2021 відповідно до записів у судновому журналі т/х Mamora); подати до Держекоінспекції щоквартальний звіт за результатом комплексного екологічного моніторингу за 3-тій квартал 2021 року; розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню недоліків.

Так, пунктом «и» статті 20-2 Закону № 1264-XII визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, належить: організація та здійснення в межах компетенції державного нагляду (контролю) про охорону та раціональне використання водних ресурсів, щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

У свою чергу, статтею 20-2 Закону № 1264-XII передбачено сфери охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів при здійсненні у межах компетенції державного нагляду (контролю).

Згідно із статтею 20-2 Закону № 1264-XII та пунктами 1 та 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Держекоінспекція є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду(контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 4 Положення № 275 Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема проводити перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Відповідно Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Суд апеляційної інстанції установив, що Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на час проведення перевірки та складання припису діяла на підставі Положення, затвердженого наказом Держекоінспекції України від 01.06.2-21 № 255.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Положення, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства, зокрема про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Таким чином враховуючи, що як в акті перевірки № 963 від 16.12.2019, так і в оскаржуваному приписі № 522 від 08.12.2021, Інспекція посилається на порушення ТОВ «Український будівельник» вимог пункту 16 додатку до Закону № 3392-VI, яким визначено обов`язковість отримання дозволу під час проведення днопоглиблювальних робіт, суд апеляційної інстанції правильно констатував, висновок суду першої інстанції не ґрунтується на обставинах справи.

Щодо посилань скаржника на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.06.2021 у справі №815/546/17, то колегія суддів вважає такі твердження необґрунтованими, оскільки правовідносини у справі, що розглядається, і справі на яку посилається скаржник не є подібними, що у свою чергу не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правову позицію у справі, що розглядається.

Так, предметом розгляду справи № 815/546/17 були вимоги щодо скасування вимог припису без наявності у позивача в особі Одеська філія ДП «Адміністрація морських портів України» дозвільних документів.

Натомість у справі, що розглядається, позивачем отримано Дозвіл на проведення робіт на землях фонду № 002/04-21-Мик, власне умови виконання якого і перевірялась Інспекцією в рамках відповідного заходу державного нагляду (контролю).

У Розділі «Опис виявлених порушень» акту № 963 від 16.12.2019 Інспекцією встановлено невиконання ТОВ Компанія «Український будівельник» умов дозвільного документу та порушення інших вимог природоохоронного законодавства.

Отже, предметом розгляду цієї справи є вимоги щодо скасування вимог припису за наявності у позивача в особі ТОВ Компанія «Український будівельник» дозвільного документу, вимоги якого позивач повинен виконувати.

Таким чином обставини є різними, а тому висновки, сформульовані у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 815/546/17, не можуть слугувати прикладом правильного застосування норм права при розгляді цієї справи.

Щодо вимог припису про необхідність проведення розрахунків та сплати збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу під час проведення робіт із експлуатаційного днопоглиблення в контексті висновку суду першої інстанції про те, що позивачем фактично виконано вимоги припису в частині, колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 5 Порядку № 557 визначено, що проведення робіт, пов`язаних з експлуатаційним днопоглибленням на внутрішніх підхідних, судноплавних каналах та портових акваторіях, супроводжується комплексним екологічним моніторингом з відшкодуванням збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу та водним біоресурсам, за фактично виконаними роботами, що розраховуються в установленому законодавством порядку.

Отже, проведення робіт пов`язаних з експлуатацією днопоглиблення супроводжується комплексним екологічним моніторингом, який окремо передбачає: відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу; відшкодування збитків заподіяних водним біоресурсам.

Водночас суд апеляційної інстанції установив, що наданий позивачем звіт біологічного обґрунтування, оцінки можливих збитків рибним запасам Дніпровсько-Бузької гирлової системи внаслідок здійснення робіт з експлуатаційного днопоглиблення акваторії ТОВ «СЗ «ОКЕАН» в м. Миколаїв, вул. Заводська площа, 1», виконаний Інститутом рибного господарства 06.10.2021, стосуються виключно збитків, заподіяних рибному господарству - тобто водним біоресурсам.

Відповідно, позивачем платіжним дорученням № 923 від 11.10.2022 сплачено виключно збитки, визначені саме звітом по біоресурсам.

Натомість звіт за результатами обґрунтування збитків завданих навколишньому природному середовищу відповідно до вимог Дозволу на проведення робіт на землях водного фонду № 002/04-21 Мик від 30.04.2021, в порушення вимог пункту 5 Порядку №557, розроблено не було, що також не заперечувалось в суді апеляційної інстанції представником позивача.

Отже, збитки заподіяні навколишньому природному середовищу ТОВ «Український будівельник» не сплачувались.

Згідно із пунктом 5 Порядку № 557 у разі проведення на землях водного фонду робіт, пов`язаних з експлуатаційним днопоглибленням на внутрішніх підхідних, судноплавних каналах та портових акваторіях, з метою підтримання заданих навігаційних габаритів суб`єкт господарювання для отримання дозволу подає разом із заявою завірені в установленому порядку: копії статуту (положення); копії паспорта акваторії та/або судноплавного, внутрішнього підхідного каналу; дані останніх контрольних промірів глибин з обґрунтуванням (розрахунком) обсягів днопоглиблювальних робіт; матеріали щодо оцінки впливу на навколишнє природне середовище.

Суд апеляційної інстанції констатував, що Звіт з позастадійної оцінки впливу на навколишнє природне середовище 212-1 ОВНС, виконаний ТОВ «Науково-технічний центр проблем екології та природоспостереження» у 2020 році, є матеріалами щодо оцінки впливу на навколишнє природне середовище, який розроблено до початку проведення ТОВ Компанія «Український будівельник» відповідних днопоглиблювальних робіт на підставі Дозволу на проведення робіт на землях водного фонду № 002/04-21 Мик від 30.04.2021.

Разом з тим, відповідно до вимог зазначеного вище дозволу, ТОВ Компанія «Український будівельник» зобов`язано виконати розрахунки збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу та водним біоресурсам по фактично виконаним роботам.

Підтвердженням зазначеного є також той факт, що Звіт біологічного обґрунтування, оцінки можливих збитків рибним запасам Дніпровсько-Бузької гирлової системи внаслідок здійснення робіт з експлуатаційного днопоглиблення акваторії ТОВ «СЗ «ОКЕАН» в м. Миколаїв, вул. Заводська площа, 1» виконано Інститутом рибного господарства 06.10.2021, тобто вже під час проведення відповідних робіт.

Також, суд апеляційної інстанції констатував відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження того, що при проведенні робіт із днопоглиблення позивачем були здійсненні дії щодо визначення наявності чи відсутності збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, при тому, що такі дії вчинялися Товариством щодо водних біоресурсів.

Разом із тим, звіт з позастадійної оцінки впливу на навколишнє природнє середовище 212-1 ОВНС, складений ТОВ «Науково-технічний центр проблем екології та природоспостереження», не може вважатися доказом виконання позивачем визначення збитків, завданих навколишньому середовищу, оскільки такий документ був розроблений до початку проведення днопоглиблювальних робіт та відповідно до пункту 5 Порядку № 557 повинен був надаватися заявником для отримання дозволу на проведення робіт на землях водного фонду.

Суд апеляційної інстанції критично оцінив доводи позивача про те, що листом № 45 від 02.12.2021 підтверджується та обставина, що згідно результатів аналізу води, виконаних регіональним офісом водних ресурсів у Миколаївській області, її хімічний склад не змінився, показники знаходяться в межах норм, оскільки результати проведених досліджень матеріали справи не містять. Сам по собі лист носить інформаційний характер, та не може підміняти висновок експерта.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав помилковими висновки суду першої інстанції, що позивачем доведено належними доказами проведення ним розрахунків за сплату збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу під час проведення робіт із експлуатації днопоглиблення.

Щодо вимог припису про недопущення перевищення обсягів днопоглиблення, колегія суддів виходить з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в дозволі на право проведення робіт на землях водного фонду з експлуатаційного днопоглиблення акваторії та підхідного каналу ТОВ «Судноремонтний завод «Океан» міститься застереження не перевищувати проектної відмітки 11,2 м до « 0» порту Миколаїв (мінус 0, 75 в Балтійській системі висот на площі 465380 квадратних метрів без перевищення загального обсягу днопоглиблення 800 000 куб. метрів, а саме:

- для виконання робіт за 1 чергою для досягнення характеристик, визначених паспортом загальним обсягом - 353 000 куб.м.(підхідним каналом та акваторія набережної 1);

- для виконання робіт за 2 чергою для досягнення характеристик, визначених паспортом загальним обсягом - 447 000 куб.м (акваторія набережної №2).

Разом з тим суд апеляційної інстанції наголосив, що при розгляді судом першої інстанції не було прийнято до уваги те, що перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства проведена Інспекцією у період з 23.11.2021 по 06.12.2022.

Своєю чергою, відповідно до наданих документів, а саме: супровідної записки ТОВ Компанія «Український будівельник», позивач у 3 кварталі виконував роботи з експлуатаційного днопоглиблення на підхідному каналі ТОВ «Суднобудівельний завод «Океан» в обсязі 450 346 куб.м.

Тобто, у спірний період ТОВ Компанія «Український будівельник» фактично проводилися днопоглиблювальні роботи з очищення підхідного каналу та акваторії набережної № 1.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про перевищення позивачем у 3 кварталі обсягу днопоглиблення, визначеного дозволом, оскільки об`єм вилученого ґрунту в межах підхідного каналу та акваторії набережної № 1 не може перевищувати 353 000 куб.м., тоді як фактично видобуто в обсязі 450 346 куб.м.

Одночасно суд апеляційної інстанції слушно зазначив, що в дозволі хоча і зазначається загальний та допустимий обсяг днопоглиблення в розмірі 800000 куб.м., проте на ділянках підхідного каналу та акваторії набережної № 1 та акваторії набережної № 2 встановлені свої індивідуальні ліміти в межах загального обсягу, перевищення яких свідчитиме про порушення проведення відповідних робіт за обсягом.

Касаційна скарга позивача не містить спростувань щодо встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про законність оскаржуваного припису.

Вищевикладеним спростовуються доводи касаційної скарги позивача.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (Заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (Заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Український будівельник» залишити без задоволення.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 у справі №400/322/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

О. П. Стародуб