Ухвала від 16.04.2025 по справі 260/4237/23

УХВАЛА

16 квітня 2025 року

м. Київ

справа №260/4237/23

адміністративне провадження № К/990/15307/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

перевіривши касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року

у справі №260/4237/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Авікомпанія "Скайлайн Експрес"

до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

УСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі №260/4237/23, предметом спору у якій є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 квітня 2023 року:

- № 220/33-00-50-08, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 841 667 гривень;

- № 222/33-00-50-08, яким накладено на позивача штраф за нереєстрацію податкової накладної на суму 420 833,0 гривень.

Оскаржувані в касаційному порядку судові рішення, прийняті за результатами нового розгляду справи, оскільки постановою Верховного Суду від 06 серпня 2024 року у цій справі постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року та рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №260/4237/23 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд чітко вказав на те, що 17 березня 2023 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Азур Ейр Україна» (рішенням Загальних Зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Азур Ейр Україна» від 20 березня 2023 року № 64 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Азур Ейр Україна» перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайлайн Експрес», позивач за даним позовом) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Вказаною перевіркою податковий орган встановлював реальність здійснення позивачем зобов`язання (договору на реалізацію повітряного перевезення), яке відповідно до договору позивач повинен був виконати в період з 01 квітня 2023 року до 31 жовтня 2023 року (сезон літо 2023 року).

Суд звернув увагу на те, що перевірку проведено до початку сезону літо 2023 року, тобто до моменту необхідності позивачем виконання свого зобов`язання.

В той же час, податковий орган, вважав за доцільне зробити висновки за результатами перевірки, не зважаючи на те, що момент необхідності виконання позивачем свого зобов`язання ще не настав.

Посилання податкового органу на те, що позивачу було достеменно відомо про існування перешкод для реалізації такої операції, а відтак він цілком очікувано міг знати, що така операція не буде здійснена, Суд визнав недоцільними та передчасними, з огляду на те, що позивач укладавши договір до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, з огляду на що у сторін угоди виникли певні зобов`язання, не міг знати, що така операція не буде здійснена. При цьому введення воєнного стану не призупиняє обов`язки сторін виконувати свої зобов`язання передбачені договором, зокрема в частині сплати авансового платежу.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд наголосив на тому, що податковий орган дійшов до передчасного висновку про те, що Товариством не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість по зарахованих коштах від покупця/замовника на банківські рахунки платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню на загальну суму податку на додану вартість 841666, 67 гривень.

Також Верховний Суд вказав на те, що в даних правовідносинах позивач мав право зареєструвати податкову накладну визначивши ставку 0%.

Суд наголошує на тому, що направляючи справу №260/4237/23 на новий розгляд Верховний Суд у постанові від 06 серпня 2024 року чітко сформував правову позицію у спірних правовідносинах, в подальшому застосувавши вказану позицію у постанові від 17 вересня 2024 року у справі № 260/2265/23.

У справі №260/2265/23 Верховний Суд прийняв остаточне рішення не направляючи справу на новий розгляд.

Єдиною ж підставою для направлення справи №260/4237/23 на новий розгляд була відсутність відповідних документів (податкової накладної та платіжного доручення, яке підтверджує здійснення передплати по договору) та неналежне оформлення судами попередніх інстанцій матеріалів справи.

Приймаючи рішення за результатами нового розгляду суди попередніх інстанції врахували висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2024 року у справі №260/4237/23 та від 17 вересня 2024 року у справі № 260/2265/23.

Суд наголошує на тому, що правовідносини у справах №260/4237/23 та №260/2265/23 є ідентичними, за виключенням періоду, що перевірявся.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Посилаючись на пункт 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу для касаційного оскарження, скаржник не обґрунтував необхідність відступлення від сформованого висновку Верховного Суду щодо застосування норми права.

Враховуючи наявність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та відсутність підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, Суд дійшов до висновку про необхідність відмовити у відкриті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 243, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі №260/4237/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авікомпанія "Скайлайн Експрес" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіР.Ф. Ханова Л.І. Бившева В.В. Хохуляк