Ухвала

від 15.04.2025 по справі 752/479/25

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/479/25

Провадження №: 2/752/3513/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2025 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі

головуючого судді - Кирильчук І. А.,

при секретарі - Замай А. О.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Бабішеної М. Л. ,

представників відповідача: ОСОБА_6, ОСОБА_5,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 - Бабішеної Марії Леонідівни про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в:

У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

17 лютого 2025 року до суду надійшов відзив представника ОСОБА_3 - адвоката Муравського О. на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

24 лютого 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника ОСОБА_1 - адвоката Бабішеної М. Л.

13 березня 2025 року до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Бабішеної М. Л. про призначення у справі № 752/479/25 судово-медичної (молекулярно-генетичну) експертизу щодо кровної спорідненості між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у фактичних шлюбних відносинах. ОСОБА_3 є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, оскільки відповідачем було подано відзив, у якому він заперечує проти задоволення позову і визнання його батьківства щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , то позивач вважає, що у даній справі має бути призначена судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза щодо кровної спорідненості між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За її результатами можна буде з вірогідністю 99,9% підтвердити факт батьківства відповідача щодо дитини. Проведення експертизи представник позивача просила доручити Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи (ЄДРПОУ 23698049, юридична адреса: 03141, м. Київ, вул. Докучаєвська, буд. 4).

11 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» до суду надійшли уточнення до клопотання про призначення експертизи, у якому представник позивача просила суд призначити експертизу і доручити її проведення Медико-генетичному центру «Мама Папа» (ТОВ «Мама Папа») (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 2/21, код ЄДРПОУ - 40652411). Це, на думку представника позивача, допоможе в найкоротший строк отримати висновок за результатами експертизи та сприятиме ширшому опціону визначення можливих дат відібрання зразків та дотриманню розумності строків розгляду справи.

14 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» до суду надійшли заперечення представника відповідача - ОСОБА_6 на клопотання про призначення експертизи, у яких представник зазначила, що клопотання представника позивача у справі було подано до суду 13 березня 2025 року вх. № 16201, в той час як сама позовна заява подана до суду 06 січня 2025 року вх. № 401. Однак, відповідно до статті 177 ЦПК України клопотання про призначення експертизи мало бути подане разом із позовною заявою. Строки на подання клопотання про призначення експертизи є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із клопотанням або викладається окремо у вигляді клопотання про поновлення пропущеного строку. Однак, подане клопотання про призначення експертизи не містить будь - яких заяв щодо поновлення пропущеного строку а також відсутнє будь-яке логічне обґрунтування пропуску такого строку. Тому вказане клопотання необхідно повернути заявнику без розгляду відповідно до вимог частини другої статті 126 ЦПК України.

У підготовчому судому засіданні - 15 квітня 2025 року - позивач та представник позивача клопотання про призначення у справі судово-медичної (молекулярно-генетичну) експертизу підтримали та просили задовольнити з урахуванням поданих уточнень щодо вибору експертної установи.

Представники відповідача у підготовчому судовому засідання - 15 квітня 2025 року - заперечували проти проведення експертизи з наведених у запереченнях підстав. Додатково зазначили, що якщо суд і дійде висновку про необхідність її призначення, то доручити проведення експертизи не Медико-генетичному центру «Мама Папа», яка викликає сумніви у достовірності проведення генетичних досліджень, а державній установі - Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи або Київському науково-дослідному експертному центру МВС.

Заінтересована особа - Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у підготовче засідання представника не направила, про день, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомив.

Суд, вивчивши подане клопотання та матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, приходить до такого.

За змістом положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як, серед іншого, висновками експертів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частини перша, друга статті 102 ЦПК України).

Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Згідно з положеннями частини другої статті 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

У розумінні статті 128 СК України та пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» підставою для визнання батьківства можуть бути будь-які відомості, зокрема, висновки судово-генетичної експертизи.

Верховний Суд у своїй постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 303/2609/17 вказав, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства, що також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (див. рішення у справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07 травня 2009 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 273/1542/16-ц, від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 277/836/16-ц.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами не надано будь-яких висновків судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи, які б відповідали вимогам, визначеним статтею 102 ЦПК України.

Враховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин, зокрема, що обставина встановлення біологічного батьківства, яка може бути підтверджена експертизою, є істотною і її з`ясування є обов`язковим для правильного вирішення справи, оскільки відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує факт кровної спорідненості з дитиною, то суд вважає обґрунтованим клопотання представника позивача про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи. Саме висновок такої експертизи, на думку суду, є одним із доказів, що може засвідчити походження дитини від певної особи, а для з`ясування цих обставин, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідну обставину об`єктивно неможливо.

Отже, при розгляді даної справи необхідні спеціальні знання, у сфері іншій, ніж право, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, суд вважає за необхідне призначити проведення у справі молекулярно-генетичної експертизи.

Суд вважає, що усі сумніви і протиріччя, на які посилаються учасники справи повинні бути усунені у встановлений законом спосіб, а суд зі свого боку повинен скористатись усіма наданими процесуальними засобами для офіційного з`ясування всіх обставин справи з метою винесення законного та обґрунтованого рішення, тобто через призначення у справі судової експертизи.

Згідно зі статтею 104 ЦПК України експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави проведення експертизи; питання, з яких експерт має надати суду висновок; особу (осіб), якій доручено проведення експертизи; перелік матеріалів, що надаються для дослідження; інші дані, які мають значення для проведення експертизи, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до частини третьої статті 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Згідно із частинами першою та третьою статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Суд вважає за можливе проведення експертизи доручити Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи (ЄДРПОУ 23698049, юридична адреса: 03141, м. Київ, вул. Докучаєвська, буд. 4).

Керуючись частиною четвертою статті 103 ЦПК України, для повного та всебічного з`ясування обставин справи, на вирішення експертів слід поставити такі питання:

1)Чи існує кровна спорідненість між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

2)Якщо кровна спорідненість існує, то чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

Оплату вартості проведення експертизи суд покладає на позивача ОСОБА_1 . Встановити строк оплати вартості експертизи у термін, визначений Київським міським клінічному бюро судово-медичної експертизи.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява

№ 61679/00) від 01 червня 2006 року зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку призначення судом експертизи.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, на час проведення експертизи.

З огляду на викладене провадження у справі на час проведення експертизи слід зупинити.

Щодо заявленого представниками відповідача клопотання про залишення без розгляду поданого клопотання про призначення експертизи у зв`язку із тим, що воно подано з пропуском строку, то суд зазначає наступне.

Стаття 12 ЦПК України встановлює, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, суд враховує, що згідно із статтею 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з частиною першою статтею 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Відповідно до норм статті 197 ЦПК України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи (пункт 8).

Згідно з частиною другою статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

За визначенням частин першої-другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

З огляду на наведені норми висновки експертів є різновидом доказів у справі, а зібрання відповідних доказів, згідно приписів статті 197 ЦПК України, є одним із завдань підготовчого провадження.

Клопотання про призначення експертизи є заявою з процесуального питання і само по собі не є доказом в розумінні статті 76 ЦПК України, тому може бути подане в межах підготовчого провадження, а не виключно разом з позовною заявою відповідно до частини третьої статті 177 ЦПК України.

Отже, оскільки у главі 3 розділу III ЦПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу «диспозитивності цивільного судочинства» у підготовчому засіданні, який полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, зокрема подавши відповідні докази саме під час підготовчого провадження, суд дійшов висновку, що з клопотанням про призначення експертизи сторони мають право звернутися до суду саме на цій стадії, тобто в межах підготовчого провадження, як власне і звернувся представник позивача із клопотанням про призначення у справі судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи.

Тому відсутні підстави вважати, що представником позивача клопотання про призначення експертизи було подане поза межами строку, встановленого статтею 177 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Керуючись статтями 3, 104, 107, 108, 109, 197, 198, 252, 258-261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання представників відповідача - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - про залишення без розгляду клопотання представника позивача - Бабішеної Марії Леонідівни про призначення у даній справі судової молекулярно-генетичної експертизи залишити без задоволення.

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - Бабішеної Марії Леонідівни про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, подане в межах розгляду цивільної справи № 752/479/25, - задовольнити.

Призначити у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини, судову молекулярно-генетичну експертизу, виконання якої доручити Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи (ЄДРПОУ 23698049, юридична адреса: 03141, м. Київ, вул. Докучаєвська, буд. 4).

На вирішення експерта (експертів) поставити питання:

1)Чи існує кровна спорідненість між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

2)Якщо кровна спорідненість існує, то чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

Зобов`язати ОСОБА_3 на вимогу експерта з`явитися до експертної установи для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, у час, визначений експертом.

Зобов`язати ОСОБА_1 забезпечити явку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до експертної установи для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, у час, визначений експертом.

Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Встановити строк оплати вартості експертизи у термін, визначений Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи.

Попередити експерта (експертів) про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

Роз`яснити учасникам справи наслідки частини першої статті 109 ЦПК України, згідно із якою у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Висновок необхідно направити до Голосіївського районного суду міста Києва (вул. Виставкова 14 «а», каб. 14, м. Київ).

Належним чином засвідчену копію ухвали направити до Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи для організації проведення експертизи.

Провадження у справі № 752/479/25 на час проведення експертизи зупинити до отримання висновку експерта.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 17 квітня 2025 року.

Суддя І. А. Кирильчук