Ухвала

від 16.04.2025 по справі 127/9689/25

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/9689/25

Провадження 2/127/1785/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Король О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Вінницької міської ради про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Вінницької міської ради про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви судом встановлено їх невідповідність вимогам цивільно-процесуального законодавства України.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про припинення права власності відповідача з визнанням такого права за позивачем, що є вимогою майнового характеру.

Отже, зі змісту позовної заяви вбачається, що позов підлягає грошовій оцінці, а тому відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, дійсною вартістю нерухомого майна..

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Позивачем на підтвердження зазначеної нею ціни позову додано звіт про незалежну оцінку 11/50 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виходячи з консультаційного висновку №09/24-12/Я від 19.09.2024 року, на підставі якого позивачу необхідно попередньо внести суму вартості оспорюваної частки на депозитний рахунок суду.

Разом з тим консультаційний висновок містить інформацію про оціночну вартість майна через неможливість проведення робіт з оцінки (а саме ідентифікації об?єкта оцінки). Огляд об?єкта оцінки не проводився, оцінка проводилась із тих даних, що надані Замовником. Оцінювач не несе відповідальності за правдивість та точність наданої інформації. Аналіз ринку проводився на базі вихідної інформації. В подальшому при наданні більшої інформації стосовно об?єкта, оцінка потребуватиме доопрацювання, вартість об?єкта може змінитись. Оцінка може бути використана лише для нарахування та сплати судового збору. Тобто результат такої оцінки може бути використаний лише для цієї мети.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Пунктами 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна, зокрема під час проведення незалежної оцінки оцінювач здійснює вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування.

Відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», останній передбачає базу оцінки комплекс методичних підходів, методів та оціночних процедур, що відповідають певному виду вартості майна. Для визначення бази оцінки враховуються мета оцінки та умови використання її результатів.

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість (ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Ринкова вартість вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу (п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»).

Отже, відповідно до чинного законодавства оцінка нерухомого майна проводиться для різних цілей, тому у даному випадку наданий позивачем звіт про оцінку не підтверджує дійсну ринкову вартість спірного нерухомого майна, яка може бути використана для його відчуження.

Враховуючи, що предметом позову є припинення права власності відповідача з визнанням такого права за позивачем, вимоги ґрунтуються на положеннях ст. 365 ЦК України та передбачають одночасно компенсаційну виплату в грошовому виразі за припинене майнове право на річ (що є аналогічним відчуженню майна), тому позивачу необхідно подати суду відповідні належні докази в підтвердження дійсної ринкової вартості спірного майна на момент подання позову до суду.

У даному випадку враховується правова позиція Верховного Суду від 03.12.2020 по справі № 367/7792/16-ц щодо правил застосування вимог ст. 365 ЦК України для обов`язкового відшкодування особі вартості припиненої частки у праві спільної власності.

Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Вінницької міської ради про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників залишити без руху та надати позивачу триденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною та повертається позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: