Ухвала від 16.04.2025 по справі 305/1190/25

Справа № 305/1190/25

Провадження по справі 2-з/305/8/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2025. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Вербещука В.А.,

ознайомившись із матеріалами заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Вишківська селищна рада Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-

ВСТАНОВИВ:

16.04.2025, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Вишківська селищна рада Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, загальною площею 474,76 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" вчиняти дії з відчуження, передачі у користування третім особам, а також дії з реєстрації права власності та інших речових прав щодо цього житлового будинку до набрання рішенням суду у даній справі законної сили. В обґрунтування необхідності застосування таких заходів забезпечення позову посилається на те, що відповідач, маючи вказане вище майно в наявності, може розпорядитись ним, у тому числі під час розгляду даної справи у суді, що унеможливить або ускладнить виконання рішення суду, також забезпечення спрямоване на ефективний захист прав позивача. В даному випадку відчуження чи розпорядження іншим способом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" та іншими особами іпотечним майном (зокрема вчинення суб`єктами у сфері державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, реєстраційних дій щодо цього майна) створює загрозу (реальну можливість) порушення прав позивача та унеможливлення реального виконання у майбутньому рішення суду. Саме такі заходи забезпечення позову дозволять зупинити неправомірне та незаконне заволодіння майном та/або його відчуження третім особам.

У порядку ч.1 ст.153 ЦПК України, сторони не викликалися.

Дослідивши подану заяву та наявні матеріали справи, суд, приходить до такого висновку.

Згідно з ч.1, ч.8 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно, суди вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову не повинні обмежувати право володіння нерухомим майном законного власника.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).

У постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.

Як вбачаєтьсяізроз`ясненьПленумуВерховногоСуду Українивп.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Як вбачається з позовної заяви спір між сторонами виник з приводу неправомірного вибуття з власності спадкоємців громадянина ОСОБА_3 житлового будинку, загальною площею 474,76 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у власність відповідача, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи".

Заявлений позивачем вид забезпечення позову у виді накладення арешту на спірний будинок ділянку та заборони відповідачу розпоряджатися цим будинком, у тому числі шляхом заборони відчуження, передачі у користування третім особам, а також вчиняти дії з реєстрації права власності та інших речових прав щодо житлового будинку, який є предметом позову, передбачений нормами чинного законодавства (п.1, п.2, ч.1 ст.150 ЦПК України) та є доцільним в рамках цієї справи й співмірним із заявленими вимогами, оскільки ОСОБА_1 оспорює право власності на цей будинок й відповідно існують ризики того, що у разі невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову, відповідач матиме змогу відчужити спірне майно чи розпорядитись іншим чином, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а отже існує ймовірність істотного ускладнення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Разом із тим, обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене нерухоме майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Таким чином, необхідність обрання такого виду забезпечення позову є обґрунтованим, та заява в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.154ЦПКУкраїни, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову своїх пропозицій щодо зустрічного забезпечення позову не надав, водночас просив суд взяти до уваги той факт, що він має зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_2 (у заяві помилково зазначається Рахівського району), Закарпатської області, а також вважає, що наразі відсутні підстави вважати застосування даного виду забезпечення у даній справі таким, що причинить відповідачеві збитки, тому просить не застосовувати зустрічне забезпечення.

Отже, наведені обставини дають підстави дійти висновку, що підстав для застосування зустрічного забезпечення наразі немає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 149-153,157 Цивільного-процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

До вирішення справи по суті за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вишківська селищна рада Хустського району Закарпатської області в особі державного реєстратора Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області - Фізера Василя Васильовича про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та набуття рішенням суду законної сили, забезпечити позов шляхом:

- накладення арешту на житловий будинок, загальною площею 474,76 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" вчиняти дії з відчуження, передачі у користування третім особам, а також дій з реєстрації прав власності та інших речових прав щодо житлового будинку, загальною площею 474,76 м.кв, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відомості відповідно до ч.1 ст.1 ст.157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_2 ;

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", код ЄДРПОУ 35326253, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, п.і.04655.

Примірник ухвали направити учасникам справи для відома та виконання Тячівському відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі, Закарпатської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції: 90500, Закарпатська область, Тячівський район, місто Тячів, вулиця Лазівська, будинок 2, для негайного виконання.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк