Ухвала

від 16.04.2025 по справі 308/3265/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3265/24

1-кп/308/245/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2025 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Ужгород, кримінальне провадження № 308/3265/24, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071030001701 від 15.08.2023 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця Закарпатської області, міста Ужгород, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.156, ч.2 ст.301, ч.4 ст.153 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки та мешканки Закарпатської області, міста Ужгород, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не заміжньої, на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше не судимої, -

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.156, ч.2 ст.301 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляді в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстр судових розслідувань за №12023071030001701 від 15.08.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.156, ч.2 ст.301, ч.4 ст.153 КК України та ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.156, ч.2 ст.301 КК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , під час судового розгляду. В обґрунтування поданих клопотань, прокурор посилається на те, що обвинувачені обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.156, ч.2 ст.301, ч.4 ст.153 КК України. Необхідність продовження обвинуваченим запобіжних заходів, на думку прокурора, обумовлена тим, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, вчинити спроби незаконно впливати на свідків злочину, потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

У зв`язку з викладеним, просив продовжити щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 строк дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Законний представник потерпілого ОСОБА_8 - ОСОБА_9 у закритому судовому засіданні підтримав думку прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила щодо клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просила обрати більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засідання підтримав думку свого захисника.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечила щодо внесеного прокурором клопотання. Зазначила, що ризики відсутні. Просила обрати більш м`який запобіжний захід

Обвинувачена ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала думку свого захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження та вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд, незалежно від наявності клопотань зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Як встановлено судом, під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, відносно ОСОБА_4 згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.08.2023 року (справа № 308/13960/23) застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, як вбачається із змісту зазначеної ухвали, слідчий суддя виходив із тяжкості вчинених ОСОБА_4 злочинів, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також встановлено, що під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, відносно ОСОБА_11 згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськайонного суду Закарпатської області від 25.08.2023 року (справа № 308/13960/23) застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, як вбачається із змісту зазначеної ухвали, слідчий суддя виходив із тяжкості вчинених ОСОБА_11 злочинів, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрювана, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В підготовчому судовому засіданні, 12.04.2024 року відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 було визначено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 09.06.2024 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 04.06.2024 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 02.08.2024 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 30.07.2024 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 28.09.2024 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 25.09.2024 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 23.11.2024 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 19.11.2024 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 17.01.2025 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 30.12.2024 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 27.02.2025 року.

У подальшому, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 21.02.2025 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 19.04.2025 року.

Статтею 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

За приписами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів судом встановлено, що стороною обвинувачення ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.156, ч.2 ст.301, ч.4 ст.153 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.156, ч.2 ст.301 КК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що матеріали кримінального провадження містять достатньо переконливих доказів щодо можливого вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 інкримінованих їм злочинів.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні, суд виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Суд враховує характер висунутого ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.2 ст.156, ч.2 ст.301, ч.4 ст.153 КК України, що мають підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише його прав, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, відсутність у нього постійного місця роботи та джерела доходу, майновий стан обвинуваченого.

Разом з цим, суд бере до уваги тяжкість покарання за ч.2 ст.156, ч.2 ст.301, ч.4 ст.153 КК України, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вказаних злочинах, враховує те, що докази, передбачені ст. 84 КПК України, із сторони обвинувачення та сторони захисту судом не досліджено, та з урахуванням наведених даних, суд вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім цього, суд вважає, що застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією ОСОБА_4 від суспільства буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків.

Що стосується обвинуваченої ОСОБА_6 , суд враховує характер висунутого їй обвинувачення у вчиненні інкримінованих їй злочинів, передбачених ч.2 ст.156, ч.2 ст.301 КК України, що мають підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише її прав, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, особу обвинуваченої, її вік та стан здоров`я, відсутність у неї постійного місця роботи та джерела доходу, майновий стан обвинуваченої.

Разом з цим, суд бере до уваги тяжкість покарання за ч.2 ст.156, ч.2 ст.301 КК України, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винуватою у вказаних злочинах, враховує те, що докази, передбачені ст. 84 КПК України, із сторони обвинувачення та сторони захисту судом не досліджено, та з урахуванням наведених даних, суд вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування обвинуваченої від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім цього, суд вважає, що застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією ОСОБА_6 від суспільства буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків.

За таких обставин, виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та з огляду на тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із даними про осіб обвинувачених, суд вважає, що належний контроль за поведінкою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених судом, на даному етапі провадження, не встановлено та сторонами кримінального провадження не наведено.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Одночасно, в рішенні Харченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.

Обрані відносно обвинувачених запобіжні заходи з урахуванням їх тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними КПК України, конкретними підставами і метою їх застосування. Тому, на переконання суду, наявні підстави для продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що обумовлено необхідністю завершення судового розгляду кримінального провадження та відсутністю на даний час підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід. Відтак, суд прийшов до висновку, що строк тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , слід продовжити на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів.

Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 369-372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, а саме до 14.06.2025 року включно, без визначення розміру застави.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, а саме до 14.06.2025 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1