Ухвала

від 16.04.2025 по справі 336/3266/25

НЕ ВКАЗАНО

Справа №336/3266/25

Пр.1-кп/336/1058/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання: ОСОБА_2 , розглянув у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в залі суду в м. Запоріжжі матеріали кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025080100002045 від 21.03.2025, яке надійшло до суду на підставі клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, складеного відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Колісники Кобеляцького району Полтавської області, громадянина України, військовослужбовця за мобілізацією, який перебував на посаді стрільця-зенітника 3 відділення зенітного ракетного взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 , з боку захисту: підозрюваного ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2025 керівник Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності відносно ОСОБА_3 за ознаками скоєння кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.407 КК України. Справу передано в провадження визначеного головуючого судді після автоматизованого розподілу судової справи між суддями. Ухвалою судді від 14.04.2025 призначено за матеріалами кримінального провадження підготовче судове засідання.

Під час досудового розслідування встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 призначено на посаду стрільця-зенітника 3 відділення зенітного ракетного взводу і механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , він вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_7 від 24 лютого 2022 року N64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_7 , правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Так, як зазначено у клопотанні, солдат ОСОБА_6 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

08.01.2025, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, самовільно залишив місце несення служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділів військової частини, розташоване поблизу АДРЕСА_2 , свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв і перебував за межами місця служби до 04.04.2025, а саме до моменту прибуття до ТУ ДБР у м. Мелітополі.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.5 ст.407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.

В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, відповідно до ч.5 ст.401 КК України, а також закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 підтвердив звернення із клопотанням, враховуючи намір продовжити несення військової служби, надання відповідної письмової згоди прокуророві, а також просив задовольнити клопотання прокурора про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України, відповідно, просить провадження у справі закрити, оскільки продовжує несення військової служби, крім того, командиром військової частини надано відповідну письмову згоду, додану до клопотання.

Згідно з ч.7 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 10.05.2022 №29/09-22 змінено територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області у зв`язку із неможливістю здійснення правосуддя під час воєнного стану до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Так, враховуючи думку учасників провадження, зміст клопотання, судом встановлено підсудність справи Шевченківському районному суду м.Запоріжжя.

Розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши наявні письмові докази для підтвердження доводів клопотання, суд приходить до висновку про те, що воно підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю з таких підстав.

За змістом ч.2 ст.286 КПК України встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

За приписами п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.288 КПК України розгляд клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею.

Судом встановлено, що потерпіла сторона у даній справі відсутня, клопотання за формою та змістом відповідає вимогам ч.1 ст.287 КПК України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Як видно з норми ч.2 (абзац 2) ст.286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.

Згідно зі змістом ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч.5 ст.401 КК України, суд своєю ухвалою зобов`язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов`язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_3 був призваний на військову службу за мобілізацією, під час здійснення досудового розслідування 04.04.2025 йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, зміст підозри вказаній особі є зрозумілим. До кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України підозрюваний не притягувався, що підтверджено належними та допустимими письмовими доказами.

До клопотання додано письмову згоду ОСОБА_3 від 04.04.2025 на звільнення від кримінальної відповідальності згідно з ч.5 ст.401 КК України.

Згідно з письмовою згодою від 03.04.2025 №3/12/10/2-2799 командира в/ч НОМЕР_2 Національної гвардії України, долученою прокурором до клопотання, підтверджено наявність згоди щодо подальшого проходження служби ОСОБА_3 у складі даної військової частини. Письмова згода від військової частини є офіційним документом, виданим компетентним органом державної влади, який підтверджує готовність прийняти підозрюваного на військову службу.

Документ містить необхідні реквізити (на фірмовому бланку), підписаний уповноваженою особою, містить реєстраційні дані, печатку частини та підпис командира, що відповідає вимогам до документів такого роду. Суд враховує, що прокурор не висловив обґрунтованих підстав для сумнівів у достовірності або автентичності наданого документа. Згідно з ч.2 ст.94 КПК України суд оцінює докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення. У разі відсутності доказів, які ставлять під сумнів автентичність листа, суд не має підстав відмовляти в його прийнятті та оцінці.

Відповідно до принципу процесуальної економії та забезпечення розумних строків розгляду справи, суд вважає недоцільним відкладати розгляд справи для додаткової перевірки документа, достовірність якого не викликає сумнівів. Суд приймає цей документ як належний та допустимий доказ у справі, який підтверджує можливість звільнення вказаної особи від кримінальної відповідальності з метою продовження ним військової служби.

Також судом з`ясовано, що підозрюваний ОСОБА_3 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст.401 КК України, а саме звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовну можливість судового розгляду провадження з його вирішенням по суті, крім того обов`язок не пізніше 72 годин із врахуванням набрання законної сили даною ухвалою прибути до вище визначеної військової частини для продовження проходження військової служби. Він також розуміє, що в разі повторного вчинення кримінального правопорушення положення ч. 5 ст. 401 КК України до нього не можуть бути застосовані.

За таких обставин клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Відповідно до положень ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч.5 ст.401 КК України, зобов`язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення в даному кримінальному провадженні, що потребують розгляду судом, вжиті не були, цивільний позов не заявлений.

На виконання положень ч.3 ст.288 КК України слід зобов`язати ОСОБА_3 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання такою ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, для продовження проходження військової служби, а командира даної військової частини після набрання цією ухвалою суду законної сили - забезпечити продовження проходження військової служби вказаним військовослужбовцем.

Керуючись ст. 94, 284, 285, 286, 288, 314, 370, 371, 372, 534 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України в порядку, передбаченому ч.5 ст.401 КК України, для продовження проходження військової служби.

Кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025080100002045 від 21.03.2025 відносно ОСОБА_3 , - закрити.

Зобов`язати ОСОБА_3 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання такою ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, код ЄДРПОУ 23314215, для продовження проходження військової служби.

Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України після набрання цією ухвалою суду законної сили забезпечити продовження проходження військової служби ОСОБА_3 .

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1