Рішення від 31.03.2025 по справі 521/18206/24

Справа № 521/18206/24

Провадження № 2/521/1484/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2025 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Андронакі Наталія Григорівна про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

До Малиновськогорайонного судум.Одеси звернувся ОСОБА_1 зпозовом до ОСОБА_2 ,третя особа Приватнийнотаріус Одеськогоміського нотаріальногоокругу АндронакіНаталія Григорівнапро визнаннядоговору купівлі-продажудійсним тавизнання прававласності впорядку спадкуванняза заповітом та просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 21.10.2002 р. № 21/2002, зареєстрований Універсальною Товарною біржою "Південь" (код ЄДРПОУ 32020761), укладеному між ОСОБА_3 , 1956 року народження, та ОСОБА_4 ,1943 року народження, і ОСОБА_5 , 1936 року народження, на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,9 кв.м., жилою площею 30,6 кв.м., та складається із двох кімнат; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , на квартиру, загальною площею 45,9 кв.м, житловою площею 30,6 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , 1974 року народження, який залишив заповіт. Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_6 залишилася спадкова маса із рухомого та нерухомого майна, корпоративних прав. 08.03.2024 р. за заявою ОСОБА_1 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Андронакі Н.Г. була відкрита спадкова справа № 03/2024 до майна ОСОБА_6 ..

Зазначає, що 09.10.2024р. він звернувся до приватного нотаріуса Андронакі Н.Г. з проханням видати йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_3 . Для здійснення вказаної нотаріальної дії ним, крім заповіту та інших необхідних документів, було надано нотаріусу договір купівлі-продажу нерухомого майна № 21/2002 від 21.10.2002 р., виданого Універсальною Товарною біржою "Південь". Вказаний договір вступив в силу після його підписання та був зареєстрований на Універсальній Товарній біржі "Південь" в "Журналі реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомості" під № 21/2002 від 21.10.2002 р. Подальше його нотаріальне посвідчення відповідно до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" № 1954-12 від 10.12.1991 р. (чинної на момент укладання договору від 21.02.2002 р.) не вимагалося. Проте, 10.10.2024 р. приватним нотаріусом Андронакі Н.Г. було надано постанову від 10.10.2024 р. № 121/02-31 про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_6 . У мотивувальній частині вказаної постанови нотаріусом Андронакі Н.Г. вказано що, враховуючи що, право власності на квартиру АДРЕСА_1 не було зареєстровано за ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , спадкоємцем яких був ОСОБА_6 , який прийняв спадщину, проте не оформив своїх спадкових прав, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не набули права власності на зазначене нерухоме майно.

Неможливість реалізації своїх прав як спадкоємця у повному обсязі і стало підставою для звернення до суду за судовим захистом.

Позивач у призначене судове засідання не з`явилася, однак надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач та третя особа у призначене судове засідання не з`явилися, повідомлялися заздалегідь належним чином.

Згідно ст. 280 ч.1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, що 21.10.2002 року між ОСОБА_7 , ОСОБА_4 (рідна мати ОСОБА_6 ) і ОСОБА_5 (вітчим ОСОБА_6 ) на Універсальній Товарній біржі "Південь" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 21/2002. (а.с. 9)

Вказаний договір вступив в силу після його підписання та був зареєстрований на Універсальній Товарній біржі "Південь" в "Журналі реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомості" під № 21/2002 від 21.10.2002 р. Подальше його нотаріальне посвідчення відповідно до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" № 1954-12 від 10.12.1991 р. (чинної на момент укладання договору від 21.02.2002 р.) не вимагалося.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, про що свідчить копія свідоцтва про його смерть, виданого 04.03.2024р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), серії НОМЕР_1 , актовий запис № 2101. (а.с.39)

29 січня 2024 року ОСОБА_6 склав заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Андронакі Н.Г., де все своє майно, де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день його смерті буде належати йому, та на що він за законом матиме право заповідав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 111)

Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої у тому числі увійшла квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа від 19.09.2024 року № 110/02-14 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Андронакі Н.Г. вбачається, що нотаріусом заведена спадкова справа № 03/2024 року після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . На підставі матеріалів спадкової справи повідомлено, що спадкоємцем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на 19.09.2024 року є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . (а.с. 109)

Інших спадкоємців судом не встановлено.

Відповідно до відповіді на запит від 30.08.2024 року № 43891/04-04 КП «Бюро технічної інвентаризації» ОМР повідомило, що станом на 31.12.2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстроване. (а.с. 108)

09.10.2024р. позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Андронакі Н.Г. з проханням видати йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_3 . (а.с. 110)

На підставі заяви позивача, 10.10.2024 р. приватним нотаріусом Андронакі Н.Г. було надано постанову від 10.10.2024 р. № 121/02-31 про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_6 та зазначено, що 08.03.2024 року приватним нотаріусом була заведена спадкова справа № 03/2024 до майна ОСОБА_6 .. У мотивувальній частині вказаної постанови нотаріусом Андронакі Н.Г. вказано що, враховуючи що, право власності на квартиру АДРЕСА_1 не було зареєстровано за ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , спадкоємцем яких був ОСОБА_6 , який прийняв спадщину, проте не оформив своїх спадкових прав, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не набули права власності на зазначене нерухоме майно. (а.с. 10)

Копія вищезазначеної спадкової справи долучено до матеріалів справи. (а.с. 35-132)

На звернення позивача до керівника ОСББ "Варненська 16/4" (код ЄДРПОУ 40464072) йому надані акти звіряння взаємних розрахунків ОСОБА_8 (о/р № НОМЕР_2 ), власника квартири АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2017 р. по 30.09.2024 р. Станом на 30.09.2024 р. борг ОСОБА_8 за послуги ОСББ становлять 19 028,54 грн. Особові рахунки за комунальні послуги відкриті на ОСОБА_8 (а.с. 11-17)

Як стверджує позивач, після смерті ОСОБА_7 , рідний брат ОСОБА_2 володіє вказаною квартирою.

Наразі позивач має намір розпорядитися належною квартирою, однак зробити цього не має можливості, оскільки зазначений договір не було посвідчено нотаріально.

Згідност. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно до п.п. 4, 9Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004 року, Цивільний кодекс Українизастосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинностіЦивільним кодексом України, положення цьогоКодексузастосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. До договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинностіЦивільним кодексом України, застосовуються правила цьогоКодексущодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Пунктом 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними`роз`яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Так як договір купівлі-продажу укладено 21.10.2002 року, і спір не стосується підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договору, до спірних відносин підлягають застосуванню правила ЦК України від 1963 року.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР(редакція 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно дост.15Закону України«Про товарнубіржу» від10.12.1991року (що діяв на момент укладення договору купівлі-продажу) біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню та вважаються укладеними з моменту їх реєстрації на біржі.

За умовами договору купівлі-продажу від 21.10.2002 року продавець ОСОБА_7 продав, а покупці ОСОБА_4 і ОСОБА_5 придбали квартиру, загальною площею 45,9 кв.м., жилою площею 30,6 кв.м., та складається із двох кімнат. Вартість продажу квартири становила 8 200 грн., які продавцем отримані до підписання вказаного договору.

Сторони домовились відносно усіх істотних умов договору купівлі-продажу, про предмет договору і ціну, та відбулося повне виконання договору як з боку покупця, який здійснив оплату, так і з боку продавця, який прийняв оплату, узгоджені питання з приводу витрат по експлуатації і ремонту, тобто, сторони договору виконали всі істотні умови договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Укладений договір сторонами нотаріально не посвідчувався, факт вчинення правочину посвідчено Універсальною Товарною біржою "Південь".

Відповідно дост. 153 ЦК УРСР(редакція 1963 року), договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Договір не містить умов, які б суперечили закону, а отже є вчиненим у встановленому законом порядку і, відповідно, дійсним.

Відповідно дост.227ЦК УРСР (редакція 1963 року), договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення цього правочину. Так, договір купівлі-продажу квартири не був посвідчений нотаріально, а він був укладений та зареєстрований на біржі. Вказані правовідносини на момент їх виникнення були врегульовані різним чином одночасно нормамиЦК УРСР1963 року та Законом України «Про товарну біржу», тобто існувала колізія норм права. Враховуючи доктрину пріоритетності спеціальних норм права над загальними, а також ті обставини, щоЗакон України «Про товарну біржу»було прийнято в 1991 року, аЦК УРСРдіяв з 1963 року, суд вважає, що на момент укладення та реєстрації на товарній біржі договору купівлі-продажу квартири, слід було керуватися перед усім нормамиЗакону України «Про товарну біржу», який дозволяв укладати біржові контракти щодо відчуження житлової нерухомості фізичною особою без нотаріального посвідчення.

Судом встановлено, що при укладенні договору купівлі-продажу дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу квартири. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України на момент його вчинення. З моменту укладення договору і по теперішній час жодна із сторін не заявила про недійсність правочину купівлі-продажу.

Згідно ч.1ст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.2ст. 319 ЦК Українивласник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 1216, 1217 та 1220ЦК Україниспадкування є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) та здійснюється за заповітом, або за законом та відкривається внаслідок смерті цієї особи.

Частиною ч. 1ст. 1217 ЦК Українипередбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно дост.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.ст.1233,1234,1235ЦК України заповітомє особистерозпорядження фізичноїособи навипадок своєїсмерті. Правона заповітмає фізичнаособа зповною цивільноюдієздатністю. Правона заповітздійснюється особисто.Вчинення заповітучерез представникане допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

За частиною 5 ст.12681269,1270 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.23Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини.

Крім того, суд враховує, що в Постанові №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року в п. 5 вказано, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Відповідно до ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зіст. 1233 ЦК Українизаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 при житті залишив заповіт на ім`я позивача, який в свою чергу у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , суд приходить до висновку про те, що за позивачем необхідно визнати право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,9 кв.м., жилою площею 30,6 кв.м., та складається із двох кімнат.

Відповідно дост. 41 Конституції України, п.2 ч.1ст. 3 ЦК Українита ч.1ст. 321 ЦК Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановленихКонституцієюта Законом.

Згідно ч.1ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.3ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч.1-3ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (Постанова Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 320/8118/17).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що зібрані у справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи та належна оцінка доказів вказують на наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-258, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 220, 334, 638, 658 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Андронакі Наталія Григорівна про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 21.10.2002 року № 21/2002, зареєстрований Універсальною Товарною біржою "Південь" (код ЄДРПОУ 32020761), укладеному між ОСОБА_9 , 1956 року народження, та ОСОБА_4 ,1943 року народження, і ОСОБА_5 , 1936 року народження, на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,9 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м., та складається із двох кімнат.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру, загальною площею 45,9 кв.м, житловою площею 30,6 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 10 квітня 2025 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А. МАЗУН