Постанова

від 08.04.2025 по справі 521/1198/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/509/25

Номер справи місцевого суду: 521/1198/24

Головуючий у першій інстанції Передерко Д.П.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя Котелевський Р.І.,

розглянувши апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби України Євдокимова Д. на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 03.12.2024 року, якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директораТОВ «Лідерформ»,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії « НОМЕР_1 » від 24.10.2001, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ,

закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, та на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Оскарженою постановою місцевого суду провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Представником митниці був складений протокол про порушення митних правил №0034/50000/24 відносно ОСОБА_1 за тими обставинами, що в рамках зовнішньоекономічного контракту від 12.10.2020 №BEIJ/LD/2020, укладеному між ТОВ «Лідерформ» (код ЄДРПОУ 43777142), в особі директора ОСОБА_1 та компанією «Beijing Tagmark impоrt and export co.,ltd» (Китай), на умовах поставки «СFR UA Одеса» до зони діяльності Одеської митниці Держмитслужби з Туреччини на вантажному автомобілі реєстраційний номер « НОМЕР_3 / НОМЕР_4 » прибув контейнер ООLU8365168 з товаром «пофарбована тканина» загальною вагою 18130 кг. брутто.

06.02.2021 декларантом ТОВ «Сайрус груп» (код ЄДРПОУ 38307584) ОСОБА_2 , який діяв на підставі договору про надання митно брокерських та експедиційних послуг від 12.10.2020 №ЛД-ТЛ/20, була підготовлена та подана митному органу митна декларація в режимі «ІМ40ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500070/2021/001028.

Разом із митною декларацією надано передбачені ст. 335 МК України документи серед яких:

-контракт від 12.10.2020 №BEIJ/LD /2020,

-інвойс від 10.01.2021 №181593,

-СМR від 05.02.2021 №181593,

-коносамент від 29.01.2021 №2021/01/EXP/002871 та інші товаросупровідні та комерційні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія «Beijing Tagmark import and export co.,ltd» (Китай), відправником товару є компанія «Dossodossi tekstil sanayi turizm ve organizasyin anonym sirketi» (Туреччина), а покупцем та одержувачем є ТОВ «Лідерформ» (код ЄДРПОУ 10043777142, Україна, 69006, м. Запоріжжя, проспект Металургів, буд. 32).

Відповідно до граф МД №UA500070/2021/001028 було заявлено 1 найменування товару «Тканина пофарбована, саржевого переплетення, виготовлена з штучних комплексних тетекстурованих ниток віскози 100%. Покриття та просочення відсутнє. Поверхнева щільність складає 274 г/м2. Fabric / Тканина 17405 кг. Торговельна марка: нема даних. Країна виробництва: TR. Виробник: DOSSODOSSI TEKSTIL SANAYI TURIZM VE ORGANIZASYON ANONIM SIRKETI», вагою нетто 17405 кг., вагою брутто 18130 кг., код товару згідно УКТ ЗЕД 5408320000.

Згідно інвойсу компанії «Beijing Tagmark impоrt and export co.,ltd» від 10.01.2021 №181593 вартість товарів становить 108 955,30 дол. США, митна вартість товарів за МД від 06.02.2021 №UA500070/2021/001028 становить 3 038 599,88 гривень.

Митні платежі до Державного бюджету України сплачено у розмірі 607 719,98 гривень.

06.02.2021 після здійснення митного оформлення за МД №UA500070/2021/001028 вищевказані товари було випущено у вільний обіг.

З метою з`ясування питання про автентичність поданих митним органам України документів на зазначені товари митницею ініційовано направлення запиту до митних органів Республіки Туреччини.

22.12.2023 листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби України №26-1/26-04/7.10/3238 (вх.митниці від 22.12.2023 №31909/4) повідомлено Одеську митницю про те, що за результатами опрацювання отриманої відповіді від Генерального директорату з питань міжнародних угод та ЄС Міністерства торгівлі Республіки Туреччини від 26.11.2023 №29980007-724.01.03/UA-90218468-91214053 виявлені розбіжності у фактурній вартості товарів, компанії одержувача та умов поставки.

Під час перевірки документів, які були надані при імпорті товару до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині встановлено, що фактично контейнер ООLU8365168 з товаром «тканина» оформлений у Одеській митниці за МД від 06.02.2021 №UA500070/2021/001028 оформлювався в режимі «експорт» до України у митних органах Туреччини за експортною митною декларацією №21343100ЕХ013809 від 19.01.2021 на умовах поставки «FOB Istambul».

Відправником товарів за вищевказаною експортною декларацією є турецька компанія «Dossodossi tekstil sanayi turizm ve organizasyin anonym sirketi» (Туреччина), а одержувачем є компанія «Luksformtreyd llc» (Україна, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18-Б).

Також, відповідно наданим до Одеської митниці документам, згідно МД №UA500070/2021/001028 від 06.02.2021 та інвойсу компанії «Beijing Tagmark import and export co.,ltd» (Китай) від 10.01.2021 №181593 вартість товару складає 108 955,30 доларів США.

Згідно отриманої відповіді держаних органів Туреччини встановлено, що фактично вартість товарів згідно експортної декларації 21343100ЕХ013809 від 19.01.2021 та експортного інвойсу вищевказаної турецької компанії від 19.01.2021 №IHR20100000044 складала 97 718,9 євро (3268785,15 гривень згідно курсу НБУ на день митного оформлення).

Тобто, різниця вартості товару складає 230185,27 гривень.

Таким чином, на думку митного органу, наведена вище інформація митних органів Туреччини вказує на те, що зазначена товарна партія, яка декларувалася митним органам країни експорту, митним органам України відрізняється.

За результатами опрацювання інформації наданої від митних органів Республіки Туреччини стосовно законності ввезення на митну територію України товарів на адресу українського підприємства ТОВ «Лідерформ» (код ЄДРПОУ 43777142) встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці Держмитслужби товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в експортних митних документах при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно умов поставки, одержувача товарів та вартості товарів.

Таким чином, переміщення товарів через митний кордон України на адресу ТОВ «Лідерформ» (код ЄДРПОУ 43777142) здійснено шляхом надання до митного органу в якості підстави для переміщення товарів, документів які містять неправдиві дані щодо одержувача товарів, умов поставки та вартості товарів.

Покупцем та одержувачем вказаних товарів є ТОВ «Лідерформ» в особі громадянина України ОСОБА_1 , який як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п. 43 ст. 4 Митного кодексу України є посадовою особою цього підприємства.

На думку митного органу, директором ТОВ «Лідерформ» громадянином України ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів вартістю 3268785,15 гривень через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, а саме: митної декларації від 02.02.2021 №UA500070/2021/001028 та інвойсу від 10.01.2021 №181593, які містять неправдиві відомості щодо одержувача товарів, умов поставки та вартості товарів, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

На підставі вищевикладеного, Одеською митницею відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил митних №0034/50000/24 від 15.01.2024 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріали справи про порушення митних правил не містять достовірних та достатніх відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та закрив провадження по справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою місцевого суду, представник Одеської митниці Держмитслужби Євдокимов Д. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості товарів безпосередніх предметів правопорушення, з конфіскацією цих товарів.

В апеляційній скарзі представник митниці вказує, що в діях ОСОБА_1 містяться вся сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяє кваліфікувати його дії за ч.1 ст.483 МК України, оскільки він як керівник ТОВ «Лідерформ» організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п.43 ст.4 Митного кодексу України є посадовою особою цього підприємства.

Крім того, представник митниці звертає увагу, що 07.02.2023 року постановою Малиновського районного суду м. Одеси по справам про порушення митних правил №1339/50000/22, №1340/50000/22 і по тим же самим обставинам, ОСОБА_1 визнано винуватим за ч.1 ст.483 МК України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Представник Одеської митниці Держмитслужби України Ровенко Т.А. та захисник Грошева К.О. в судове засідання апеляційного суду не з`явились, подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За таких обставин та з огляду на положення ч.6 ст.294 КУпАП апеляційний суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи про порушення митних правил та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі представника митниці, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил встановлений розділом ХІХ Митного кодексу України.

Згідно зі ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Стаття 9 КУпАП дає визначення поняттю адміністративного правопорушення (проступку) як протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Перевіряючи законність рішення місцевого суду щодо закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 та п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, апеляційний суд враховує положення вказаної норми закону, якою встановлений виключний перелік підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Так, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

При цьому, підстави, передбачені у пунктах 1-4 частини 1 статті 247 КУпАП відносяться до реабілітуючих підстав закриття провадження, а тому закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з цих підстав вказує на невинуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за який вона притягалася до відповідальності. Підстави, передбачені у пунктах 5-9 частини 1 статті 247 КУпАП відносяться до нереабілітуючих підстав, оскільки підлягають застосуванню до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення.

Положеннями ст. 284 КУпАП, якою визначені види постанов по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до яких орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

При цьому, частиною 2 статті 284 КУпАП розширюється перелік підстав для закриття провадження у справі і, відповідно, передбачаються додаткові підстави, а саме при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Отже, законодавцем передбачено можливість закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення у випадках, коли особа не вчиняла адміністративне правопорушення або невинувата у його вчиненні, а також у випадку, коли особа винувата у вчиненні адміністративного правопорушення, але існують інші підстави для не накладання на неї адміністративного стягнення.

Логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст.280 КУпАП).

Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом фактів події правопорушення та складу в діях суб`єкта цього правопорушення, та лише після цього встановлення дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд зобов`язаний закрити провадження по справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

Дослідивши зміст оскарженої постанови, апеляційний суд дійшов висновку про те, що у даній справі суд першої інстанції неправильно застосував положення ст.247 КУпАП та прийняв два взаємовиключних рішення, оскільки закрив провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, та на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП- у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Врахуючи вищевикладене постанова місцевого суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, а тому підлягає безумовному скасуванню.

Оцінюючи доводи представника митниці про необґрунтованість рішення місцевого суду щодо закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне.

Апеляційним судом встановлено, що в рамках зовнішньоекономічного контракту від 12.10.2020 №BEIJ/LD/2020, укладеному між ТОВ «Лідерформ» (код ЄДРПОУ 43777142), в особі директора ОСОБА_1 та компанією «Beijing Tagmark impоrt and export co.,ltd» (Китай), на умовах поставки «СFR UA Одеса» до зони діяльності Одеської митниці Держмитслужби з Туреччини на вантажному автомобілі реєстраційний номер « НОМЕР_3 / НОМЕР_4 » прибув контейнер ООLU8365168 з товаром «пофарбована тканина» загальною вагою 18130 кг. брутто.

06.02.2021 декларантом ТОВ «Сайрус груп» (код ЄДРПОУ 38307584) ОСОБА_2 , який діяв на підставі договору про надання митно брокерських та експедиційних послуг від 12.10.2020 №ЛД-ТЛ/20, була підготовлена та подана митному органу митна декларація в режимі «ІМ40ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500070/2021/001028.

Разом із митною декларацією надано передбачені ст. 335 МК України документи серед яких: контракт від 12.10.2020 №BEIJ/LD /2020; інвойс від 10.01.2021 №181593; СМR від 05.02.2021 №181593; коносамент від 29.01.2021 №2021/01/EXP/002871 та інші товаросупровідні та комерційні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія «Beijing Tagmark import and export co.,ltd» (Китай), відправником товару є компанія «Dossodossi tekstil sanayi turizm ve organizasyin anonym sirketi» (Туреччина), а покупцем та одержувачем є ТОВ «Лідерформ» (код ЄДРПОУ 10043777142, Україна, 69006, м. Запоріжжя, проспект Металургів, буд. 32).

Відповідно до граф МД №UA500070/2021/001028 було заявлено 1 найменування товару «Тканина пофарбована, саржевого переплетення, виготовлена з штучних комплексних тетекстурованих ниток віскози 100%. Покриття та просочення відсутнє. Поверхнева щільність складає 274 г/м2. Fabric / Тканина 17405 кг. Торговельна марка: нема даних. Країна виробництва: TR. Виробник: DOSSODOSSI TEKSTIL SANAYI TURIZM VE ORGANIZASYON ANONIM SIRKETI», вагою нетто 17405 кг., вагою брутто 18130 кг., код товару згідно УКТ ЗЕД 5408320000.

Згідно інвойсу компанії «Beijing Tagmark impоrt and export co.,ltd» від 10.01.2021 №181593 вартість товарів становить 108 955,30 дол. США, митна вартість товарів за МД від 06.02.2021 №UA500070/2021/001028 становить 3 038 599,88 гривень.

06.02.2021 після здійснення митного оформлення за МД №UA500070/2021/001028 вищевказані товари було випущено у вільний обіг.

22.12.2023 листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби України №26-1/26-04/7.10/3238 (вх.митниці від 22.12.2023 №31909/4) повідомлено Одеську митницю про те, що за результатами опрацювання отриманої відповіді від Генерального директорату з питань міжнародних угод та ЄС Міністерства торгівлі Республіки Туреччини від 26.11.2023 №29980007-724.01.03/UA-90218468-91214053 виявлені розбіжності у фактурній вартості товарів, компанії одержувача та умов поставки.

Так, під час перевірки документів, які були надані при імпорті товару до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині встановлено, що фактично контейнер ООLU8365168 з товаром «тканина» оформлений у Одеській митниці за МД від 06.02.2021 №UA500070/2021/001028 оформлювався в режимі «експорт» до України у митних органах Туреччини за експортною митною декларацією №21343100ЕХ013809 від 19.01.2021 на умовах поставки «FOB Istambul».

Відправником товарів за вищевказаною експортною декларацією є турецька компанія «Dossodossi tekstil sanayi turizm ve organizasyin anonym sirketi» (Туреччина), а одержувачем є компанія «Luksformtreyd llc» (Україна, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18-Б).

Також, відповідно наданим до Одеської митниці документам, згідно МД №UA500070/2021/001028 від 06.02.2021 та інвойсу компанії «Beijing Tagmark import and export co.,ltd» (Китай) від 10.01.2021 №181593 вартість товару складає 108 955,30 доларів США.

Згідно отриманої відповіді держаних органів Туреччини встановлено, що фактично вартість товарів згідно експортної декларації 21343100ЕХ013809 від 19.01.2021 та експортного інвойсу вищевказаної турецької компанії від 19.01.2021 №IHR20100000044 складала 97 718,9 євро (3268785,15 гривень згідно курсу НБУ на день митного оформлення).Тобто, різниця вартості товару складає 230185,27 гривень.

Таким чином наведена вище інформація митних органів Туреччини вказує на те, що зазначена товарна партія, яка декларувалася митним органам країни експорту та митним органам України відрізняється.

За результатами опрацювання інформації наданої від митних органів Республіки Туреччини стосовно законності ввезення на митну територію України товарів на адресу українського підприємства ТОВ «Лідерформ» (код ЄДРПОУ 43777142) встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці Держмитслужби товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в експортних митних документах при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно умов поставки, одержувача товарів та вартості товарів.

Згідно з п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року №8 (зі змінами): переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України, у тому числі шляхом подання митному органу ж підстави для переміщення товарів підроблених документів чи таких, що містять неправдиві дані».

Відповідно п.6 цієї Постанови, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Підробленими треба вважати ж фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

В даній справі переміщення товарів через митний кордон України на адресу ТОВ «Лідерформ» (код ЄДРПОУ 43777142) здійснено шляхом надання до митного органу в якості підстави для переміщення товарів, документів які містять неправдиві дані щодо одержувача товару, умов поставки та вартості товарів.

Покупцем та одержувачем вказаних товарів є ТОВ «Лідерформ» в особі громадянина України ОСОБА_1 , який як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п.43 ст. 4 Митного кодексу України є посадовою особою цього підприємства.

Відповідно до ст. 459 Митного кодексу України при вчиненні порушень митних правил підприємствами, суб`єктами відповідальності за порушення митних правил є посадові особи цих підприємств.

Таким чином, директором ТОВ «Лідерформ» ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів вартістю 3268785,15 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, а саме МД від 02.02.2021 року №UA500070/2021/001028 та інвойсу від 10.01.2021 року №181593 які містять неправдиві відомості щодо одержувача товарів, умов поставки та вартості товарів, а отже в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України.

Апеляційний суд при прийнятті рішення приймає до уваги те, що сторона захисту під час апеляційного розгляду справи не надала суду раціонального пояснення стосовно того, яким чином один конкретний вантаж, який надійшов до Республіки Туреччина в конкретному контейнері, не перевантажувався на території вказаної країни в інший контейнер та мав відповідний пакет товаросупровідних та митних документів, надійшов на митну територію України в тому ж контейнері та був оформлений з наданням іншого пакету документів на той самий товар. Дані обставини не спростовують відомостей, викладених в протоколі про порушення митних правил, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України

Разом з цим, апеляційним судом встановлені обставини, які є підставами для закриття провадження по справі.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 1 ст. 466 МК України адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до вимог ст.ст. 486, 489 МК України, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

За приписами ч. 1 ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями п.7 ч.1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

З огляду на наведені положення закону, в даному випадку має значення саме строки вчинення та виявлення правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 .

Частиною 1 ст. 320 МК України визначені форми та обсяги митного контролю, які обираються посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або автоматизованою системоюуправління ризиками.

Відповідно до ч. 4 ст. 337 МК України контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.

Апеляційний суд враховує положення п.8 ч.1 ст.336 МК України, відповідно до якого митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Водночас апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.

За приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.06.2006, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на справедливий суд за приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод охоплює, зокрема, право на справедливий судовий розгляд.

ЄСПЛ у рішенні у справі «Садоха проти України» від 11.07.2019 року зазначив, що іншим питанням для вирішення судом є те, чи досягнуто внаслідок втручання у право власності потрібний справедливий баланс між захистом цього права та вимогами загального інтересу.

Практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення таке тлумачення має бути виключно послідовним роз`ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним.

Питання щодо строків накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил передбачені ст. 467 МК України, відповідно до частини першої якої, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

У відповідності до ч.3 ст.487 МК України, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки з дня вчинення правопорушення.

Водночас приписами ст.38 КУпАП, встановлені строки накладання адміністративного стягнення за вчинення різних складів адміністративних правопорушень передбачених КУпАП.

При цьому, системний аналіз ст.38 КУпАП свідчить про те, що граничний строк накладання адміністративного стягнення становить два роки з дня його вчинення.

КСУ у рішенні від 02.11.2004 року №15-рп/2004 зауважив, що «верховенство права» це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення» (абз. 2, 3, 4 п.п. 4.1 п. 4 мотивувальної частини).

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що відповідно до принципу верховенства права строк давності накладення адміністративного стягнення по справам про адміністративні правопорушення не може тривати довше, ніж максимальні строки зазначені в ст.38 КУпАП та ст.487 МК України.

Таким чином, на думку суду, системний аналіз положень КУпАП та МК України, у поєднанні з вказаним законодавством, дають підстави вважати, строк накладання адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил не може перевищувати двох років з дня його вчинення, оскільки в протилежному випадку можна припустити ситуацію, коли митний орган, мотивуючи наявність підстав для ініціювання питання про притягнення певної особи до відповідальності за порушення митних правил, можуть через багато років починати порушувати питання про проведення перевірок дотримання вимог митного законодавства певними фізичними або юридичними особами, роками чекати від компетентних органів відповіді на свої запити, а потім складати протокол про порушення митних правил та наполягати на тому, що строк накладення стягнення слід рахувати з моменту виявлення правопорушення, що вочевидь суперечить духу закону та не відповідає практиці ЄСПЛ стосовно питання строків давності.

З урахуванням наведеного, на думку апеляційного суду, по-перше з`ясуванню у справах про порушення митних правил, в контексті визначення строку давності накладення адміністративного стягнення, підлягають питання встановлення дати вчинення та виявлення правопорушення, з урахуванням застосованого алгоритму відповідної перевірки в рамках митного контролю.

Із матеріалів справи вбачається, що 06.02.2021 року декларантом ТОВ «Сайрус груп» (код ЄДРПОУ 38307584) ОСОБА_2 , який діяв на підставі договору про надання митно брокерських та експедиційних послуг від 12.10.2020 року №LЛД-ТЛ2020, була підготовлена та подана митному органу митна декларація в режимі «ІМ40ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500070/2021/001028.

Тобто дії, що ставляться в провину ОСОБА_1 , а саме переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості щодо одержувача товарів, умов поставки та вартості товарів, в даній справі були вчинені 06.02.2021 року.

Матеріали судової справи не містять відомостей стосовно того, які дії в межах компетенції вживалися митним органом за період з 06.02.2021 року по день надіслання запиту до компетентних органів Республіки Туреччини, тобто по 14.07.2023 року, з метою встановлення обставин справи (а.с.22).

22.12.2023 листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби України №26-1/26-04/7.10/3238 (вх.митниці від 22.12.2023 №31909/4) повідомлено Одеську митницю про те, що за результатами опрацювання отриманої відповіді від Генерального директорату з питань міжнародних угод та ЄС Міністерства торгівлі Республіки Туреччини від 26.11.2023 №29980007-724.01.03/UA-90218468-91214053 виявлені розбіжності у фактурній вартості товарів, компанії одержувача та умов поставки.

Таким чином, днем виявлення порушення митних правил в даному випадку є 22.12.2023 року, тобто день отримання митним органом відповіді Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби щодо отриманої від митних органів Турецької Республіки (а.с. 21).

Протокол №0034/50000/24про порушеннямитних правил,передбачених ч.1ст.483МК Українивідносно ОСОБА_1 складено посадовоюособою Одеськоїмитниці ДержмитслужбиУкраїни 15.01.2024року (а.с.4-8).

Матеріали справи про порушення митних правил за протоколом №0034/50000/24 про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 направлені до Малиновського райсуду м. Одеси 29.01.2024 року (а.с.36).

Цього ж дня, тобто 29.01.2024 року, матеріали справи розподілені на суддю місцевого суду відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Малиновського районного суду м. Одеси (а.с.37).

Таким чином, з урахуванням дати скоєння правопорушення - 06.02.2021 року, слід констатувати, що незважаючи на те, що виявлення порушення митних правил в даному випадку мало місце 22.12.2023 року, протокол про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 складено митним органом 15.01.2024 року, тобто майже через 3 (три) роки з моменту вчинення ним порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, а рішення місцевого суду прийнято 03.12.2024 року, що свідчить про закінчення строку накладення адміністративного стягнення в даній справі вже на день складання протоколу митним органом.

При цьому, суд вважає, що обрахунок строків накладення стягнення не може ставитися у залежність від внутрішньої організації роботи в органах митниці, яка, як орган виконавчої влади зі значним штатом співробітників, наділена відповідними засобами та можливостями щодо оперативного опрацювання відповідних матеріалів.

Під час апеляційного розгляду представник митниці не надав суду раціонального пояснення стосовно того, що заважало митному органу розпочати перевіркуобставин декларування вантажу за митною декларацією №UA500070/2021/001028 у період з 06.02.2021року по14.07.2023 року.

Розглядаючи дану справу, апеляційний суд враховує практику ЄСПЛ (п.137 рішення від 09.01.2013 року по справі «Волков проти України» (заява №21722/11) відповідно до якого строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbingsand Others v. The United Kingdom), п.51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Також, практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення. Таке тлумачення має бути виключно послідовним роз`ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (див. рішення «ОАО Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», § 571).

За наведених обставин, враховуючи положення ст.38 КУпАП та ст.487 МК України, апеляційний суд вважає, що дата початку та подальше невиправдано тривале встановлення митним органом обставин даної справи, зокрема факт первинного ініціювання перевірки митним органом законності розмитнення товару більше ніж через 2 (два) роки 5 (п`ять) місяців з дня митного оформлення та випуску товару у вільний обіг, в тому числі з урахуванням дати складання протоколу про порушення митних правил та ухвалення оскаржуваної постанови місцевого суду зі сплином майже 3 (трьох) років з дня події правоворушенн, тобто поза межами визначеного законодавством максимального строку накладення стягнення, свідчить про порушення принципу розумності строків провадження та прав особи з урахуванням діючого законодавства України та практики ЄСПЛ, у зв`язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.

Керуючись ст.ст. 38, 247, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 467, 487, 522, 529, 530 МК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби України Євдокимова Д. задовольнити частково.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 03.12.2024 року, якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України закрито на підставі п.1 ч.1, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова набирає законної сили після її винесення та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський