Рішення

від 17.04.2025 по справі 212/1903/25

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/1903/25

2/212/1817/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2025 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., за участі секретаря судового засідання Голуб О.В., за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа Комунальне підприємство «Бахмутське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа Комунальне підприємство «Бахмутське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на житловий будинок житловою площею 90 кв.м. розташований на земельній ділянці розміром 1000,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 16 січня 1992 року між ним та Часівоярським комбінатом комунальних підприємств в особі майстра будинкоуправління ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності виданої Часовоярським виконкомом 10.12.1992 року за № 123 був укладений договір купівлі-продажу, який посвідчений старшим державним нотаріусом Першої Артемівської державної нотаріальної контори, згідно якого позивач - ОСОБА_1 купив житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 1000,0 кв.м. На цій земельній ділянці розташовані - один саманний критий черепицею житловий будинок, житловою площею 90 кв.м і сарай - Б. цей житловий будинок належить продавцю - Часівоярському комбінату комунальних підприємств на підставі реєстраційного посвідчення виданого Артемівським БТІ 20.11.1991 року за № 1-358. Продаж вчинено за одну тисячу двісті вісімдесят п`ять рублів, які ОСОБА_1 сплатив згідно квитанції від 28.10.1991 року.

Відомості про право власності на вказаний житловий будинок позивачем не були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з чим позивач звернувся для реєстрації права власності до державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Радехівської міської ради Львівської області, для чого надав відповідний пакет документів. З метою дотримання вимог законодавства державним реєстратором були витребувані документи в КП «Бахмутське бюро технічної інвентарізації». Листом-відповіддю від 19.02.2025 року КП «Бахмутське бюро технічної інвентарізації» повідомило, що відомості про реєстрацію вищезазначеного об`єкта нерухомого майна у підприємства наразі відсутня. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 20 лютого 2025 року відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою ОСОБА_1 . Підставою для відмови згідно вказаного рішення є відсутність відомостей про проведення реєстрацію прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року на житловий будинок. Визнання права власності на вказаний будинок необхідне позивачу для подальшого оформлення та подачі заявки на отримання гарантованої державою компенсації з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення» відповідно до постанови КМУ № 381 від 21.04.2023 року, оскільки територія міста Часів Яр Бахмутського району Донецької області наразі з 22.03.2022 року відноситься до територій активних бойових дій відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022р. № 309.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання в якому просить суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання в якому просить суд розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи Комунального підприємства «Бахмутське бюро технічної інвентаризації» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Статтями43,211 ЦПК Українипередбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності дост. 247 ч. 2 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні, 16 січня 1992 року між ОСОБА_1 та Часівоярським комбінатом комунальних підприємств в особі майстра будинкоуправління ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності виданої Часовоярським виконкомом 10.12.1992 року за № 123 був укладений договір купівлі-продажу, який посвідчений старшим державним нотаріусом Першої Артемівської державної нотаріальної контори, згідно якого позивач- ОСОБА_1 купив житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 номер пятдесят чотири "а" на земельній ділянці розміром 1000,0 кв.м. На цій земельній ділянці розташовані - один саманний критий черепицею житловий будинок, житловою площею 90 кв.м і сарай - Б. цей житловий будинок належить продавцю - Часівоярському комбінату комунальних підприємств на підставі реєстраційного посвідчення виданого Артемівським БТІ 20.11.1991 року за №1-358.

Відповідно до п. 2 Договору продаж вчинено за одну тисячу двісті вісімдесят п`ять рублів, які гр. ОСОБА_1 сплатив згідно квитанції від 28.10.1991 року в касі № 21 міста Артемівська (філія №06 міста Часів Яра). Даний договір купівлі-продажу зареєстрований в реєстрі за № 200.

З Листа Комунального підприємства «Бахмутське бюро технічної інвентарізації» від 19.02.2025 року № 113 вбачається, що відомості про реєстрацію речових прав на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у підприємства наразі відсутні.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Костюк Надії Михайлівна, Радехівська міська рада, Львівська обл. № 77363477 від 20 лютого 2025 року відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою ОСОБА_1 . Підставою для відмови згідно вказаного рішення є відсутність відомостей про проведення реєстрацію прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтями16,328ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 41Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Згідно ч. 1ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а ч.2 даної статті передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей655,656 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю- продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Відповідно до статті 177ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

У частині першій статті 179ЦК України надано визначення речі як предмета матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Зазначено про їх поділ на нерухомі та рухомі (стаття 181 ЦК України) і щодо нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Також у статті 182цього Кодексу передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Стаття 190ЦК України визначає майно особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01 червня 2006 року у справі «Федоренко проти України» № 25921/02, ЄСПЛ вказав, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства», заява № 44277/98.

Вказане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

У ст.382ЦК закріплюється презумпція правомірності набуття права власності на певне майно. Право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку, або незаконність права власності не випливатиме із закону.

Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі N 911/3594/17).

Також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі N 680/214/16 та від 07 квітня 2020 року у справі N 916/2791/13 зроблено висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі N 905/1926/16, від ЗО січня 2019 року у справі N 569/17272/15- ц, від 02 липня 2019 року у справі N 48/340, від 19 травня 2020 року у справі N 916/1608/18.

Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачене у статті 16 ЦК України.

Таким чином, вказаний вище договір купівлі-продажу укладено його сторонами з певною економічною метою, якої вони мали досягти внаслідок його виконання, дотримуючись принципу добросовісності, розумності і справедливості, визначеного у статтях3,509 ЦК України. І такою метою було отримання позивачем у власність об`єкта нерухомості

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 2Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 1статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставами для відмови в державній реєстрації прав зокрема є: подання документів, які не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Пунктом 9 частини 1статті 27Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Відповідно до ч.ч. 1, 6ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, у зв`язку з відсутністю відомостей про проведення реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року на житловий будинок позивачу не дає можливості зареєструвати право власності на вказаний будинок в позасудовому порядку державним реєстратором прав на нерухоме майно, тоді як останній правомірно набув право власності на дане майно, що встановлено на підставі наданих позивачем та досліджених судом доказів, а тому суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на житловий будинок житловою площею 90 кв.м розташований на земельній ділянці розміром 1000,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. ст.4,19,76,81,200,206,247,258-259,263-265,354 ЦПК України, ст.ст.16,177,179,181,182,190,629,328,392,655,656 ЦК України,Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-ІV, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа Комунальне підприємство «Бахмутське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок житловою площею 90 кв.м розташований на земельній ділянці розміром 1000,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Часовоярська міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області, юридична адреса: 84551 Донецька обл., м. Часів Яр, вул. Незалежності, буд. 1, ЄДРПОУ 04052867.

Третя особа: Комунальне підприємство «Бахмутське бюро технічної інвентаризації» юридична адреса: 84500 Донецька обл. м. Бахмут, вул.Незалежності,73, ЄДРПОУ 03336522.

Повне судове рішення складено 17 квітня 2025 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт