Рішення від 17.04.2025 по справі 344/20390/24

Справа № 344/20390/24

Провадження № 2-о/344/102/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Домбровської Г.В.,

присяжних: Бойчук Л.В., Мажара П.М.,

секретаря с/з Стефанюк Х.Я.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

адвоката заявника Устінського А.В.,

представника органу опіки та піклування Симанчук В.В.,

адвоката особи, щодо якого вирішується питання ОСОБА_2 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, за участі заінтересованої особи : Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, із заявою про визнання фізичної особи - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

Вимоги заяви обґрунтовано тим, що бабуся Заявника, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом першої групи загального захворювання, яка потребує постійного догляду, група інвалідності їй встановлена безстроково. ОСОБА_3 страждає психічним захворюванням (помірна деменція змішаного ґенезу), що підтверджується консультаційним висновком спеціаліста КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я». Хвороба ОСОБА_3 характерна тим, що супроводжується порушеням поведінки і психіки та потребує постійного стороннього догляду і піклування, тому що вона не розуміє значення своїх дій. ЇЇ стан постійно погіршується. Вона поводиться неадекватно в побуті та громадських місцях, не в стані розпоряджатись та управляти належним їй майном і коштами, часто забувається, важко орієнтується в просторі коли виходить на вулицю. Такі дії ОСОБА_3 , свідчить про хронічний , стійкий розлад здоров`я, внаслідок якого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і потребує опіки. ОСОБА_1 являється внуком ОСОБА_3 , може виконувати обов`язки опікуна над бабусею, окрім того відсутні інші особи, які можуть виконувати функції опікуна.

Заявник та його представник в судовому засіданні заяву підтримали, посилаючись на викладені в ній обставини, просили її задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення заяви.

Адвокат ОСОБА_3 - Марущак В.І. в судовому засіданні просив заяву задоволити.

Дослідивши матеріали справи, надані документи, суд приходить до наступних висновків.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

З заяви вбачається, що бабуся Заявника, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом першої групи загального захворювання, яка потребує постійного догляду, група інвалідності їй встановлена безстроково. ОСОБА_3 страждає психічним захворюванням (помірна деменція змішаного ґенезу), що підтверджується консультаційним висновком спеціаліста КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я». Хвороба ОСОБА_3 характерна тим, що супроводжується порушеням поведінки і психіки та потребує постійного стороннього догляду і піклування, тому що вона не розуміє значення своїх дій. ЇЇ стан постійно погіршується. Вона поводиться неадекватно в побуті та громадських місцях, не в стані розпоряджатись та управляти належним їй майном і коштами, часто забувається, важко орієнтується в просторі коли виходить на вулицю. Такі дії ОСОБА_3 , свідчить про хронічний , стійкий розлад здоров`я, внаслідок якого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і потребує опіки. ОСОБА_1 являється внуком ОСОБА_3 , може виконувати обов`язки опікуна над бабусею, окрім того відсутні інші особи, які можуть виконувати функції опікуна.

Згідно висновку судово- психіатричного експерта №67/2025 від 04.03.2025 року , під експертна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає стійким хронічним психічним розладом судинною (атеросклеротичною) деменцією, що згідно МКХ -10 F 01.8.

ОСОБА_3 не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними. ( а.с.66-70).

Відповідно до подання департаменту соціальної політики виконкому міської ради від 03.03.2025 №16-д ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою з інвалідністю І Б групи та потребує постійного стороннього догляду (довідка МСЕК серія 12 ААД №055479 від 06.06.2024). Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» від 05.08.2024 №14234 ОСОБА_3 поставлено діагноз «»Помірна деменція змішаного ґенезу».

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 «за станом здоров`я може постійно надавати соціальні послуги з догляду та бути опікуном» ( висновок ЛКК КНП «Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради» від 07.11.2024 №2118) . За амбулаторною та медичною допомогою до спеціалізованих лікувальних закладів не звертався (довідка КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» від 05.08.2024 №14241).

Враховуючи рекомендації опікунської ради при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради від 28.02.2025, з метою створення належних умов для реалізації прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважати за можливе призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , опікуном над ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає за адресою: АДРЕСА_2 при умові визнання її недієздатною в судовому порядку.

Положеннями статті 30 ЦК України визначено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина 1 статті 39, частина 1 статті 40 ЦК України).

Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

З наведеного вбачається, що хронічний, стійкий психічний розлад є підставою для визнання фізичної особи недієздатною, якщо вона внаслідок цього нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно статті 1 Закону України "Про психіатричну допомогу" психічні розлади - розлади психічної діяльності, визнані такими згідно з чинною в Україні Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, травм і причин смерті; тяжкий психічний розлад - розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті). який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку.

Існує презумпція психічного здоров`я, оскільки відповідно до статті 3 Закону України "Про психіатричну допомогу" кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбаченому цим Законом та іншими законами України.

У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі N 6-384цс16 зроблено висновок, що "за положеннями частини 1 статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. При цьому зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною 2 статті 39 ЦК України встановлено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України (в постанові покликання на статті ЦПК України в редакції чинній на час ухвалення такої). Відповідно до статті 239 ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними. Висновок про недієздатність фізичної особи слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в сукупності за умови, що особа страждає саме хронічним, стійким психічним розладом, внаслідок чого у особи виникає абсолютна неспроможність особи розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про визнання особи недієздатною не може покладатися висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях. Отже, при проведенні експертизи щодо наявності в особи хронічного, стійкого психічного розладу експерт повинен дослідити стан психічного здоров`я особи протягом певного часу, пославшись на медичні документи, їх аналіз та особисте дослідження особи, зробити висновок щодо наявності в особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого в особи виникло таке захворювання, встановити чи повністю особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відтак, з зазначених питань висновок експерта повинен бути повним та категоричним, та не має допускати іншого розуміння змісту, ніж зазначений".

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України суд може визнати фізичну особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Частиною 1 статті 298 ЦПК України передбачено, що суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Враховуючи зазначене, враховуючи висновок експерта, яким підтверджено наявність у ОСОБА_3 саме стійкого, хронічного психічного розладу і особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними вказує, в силу статті 39 ЦК України, Суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання даної особи недієздатною.

В матеріалах справи містяться належні докази (Висновок експерта №67/2025 від 04.03.2025 року), які свідчать про те, що станом на час розгляду заяви ОСОБА_3 страждає стійким хронічним психічним розладом, судинною ( атеросклеротичною) деменцією , що згідно МКХ - 10 F 01.8, не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Відтак, Суд вбачає підстави для задоволення заяви в цій частині.

Відповідно до статті 55 Цивільного кодексу України та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Статтею 58 ЦК України визначено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з частинами 4-5 статті 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до частини 1 статті 67 ЦК України, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року N 34/166/131/88 (надалі правила).

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року N 712/10043/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Відповідно до подання Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 03.03.2025 №16-д , відповідно до п.3 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 15.11.2018 року №1224 «Про організацію роботи з питань опіки (піклування) над повнолітніми особами» щодо делегування повноважень виконавчого комітету як органу опіки та піклування департаменту соціальної політики виконкому міської ради, враховуючи рекомендації опікунської ради при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради від 28.02.2025, з метою створення належних умов для реалізації прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважати за можливе призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , опікуном над ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає за адресою: АДРЕСА_2 при умові визнання її недієздатною в судовому порядку.

ОСОБА_1 за станом здоров`я може бути опікуном ( висновок ЛКК СП «Міська поліклініка №1 КНП «ЦПМКДД» від 07.11.2024 №2118).

За амбулаторною та медичною допомогою до спеціалізованих лікувальних закладів не звертався, амбулаторну допомогу не отримує (довідка КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» від 05.08.2024 №14241).

Таким чином, Судом не встановлено перешкод для призначення ОСОБА_1 опікуном над його бабусею ОСОБА_3 .

Наявності інших близьких осіб, які могли би бути опікунами ОСОБА_3 , Судом не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною відносяться на рахунок держави.

На підставі викладеного та ст.ст. 39-41, 58, 60, 63 ЦК України, а також керуючись ст. 247, ч.1 ст. 263, ст.ст. 264, 265, 268, 295-300 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна,- задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 недієздатною.

Встановити над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 опіку та призначити її опікуном: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначити строк дії рішення про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , недієздатною два роки з моменту набрання ним законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом до органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Суддя Домбровська Г.В.

Присяжні Бойчук Л.В.

Мажара П.М.