Вирок

від 17.04.2025 по справі 348/2391/24

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/2391/24

Провадження № 1-кп/348/127/25

17 квітня 2025 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у судовому засіданні в м. Надвірна Івано-Франківської області кримінальне провадження №12024096200000141 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Перерісль, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, з вищою освітою, одруженого, який є пенсіонером за віком та працює завідувачем господарства в Переріслянській сільській раді та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

інші учасники: прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

потерпілий ОСОБА_6 , його представник ОСОБА_7 ,

встановив:

02.07.2024 о 09.40 ОСОБА_3 , перебуваючи на вул. Січових Стрільців, 20, в с. Перерісль, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, в приміщенні Переріслянського ЦНАП, діючи умисно, завдав один удар кулаком лівої руки спрямований в обличчя ОСОБА_6 , внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді краєвого сколу емалі першого зуба на верхній щелепі справа, садна в ділянках верхньої губи справа, що відносяться до легких тілесних ушкоджень. Такими діями, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_3 у ході судового розгляду вину не визнав. Дав такі показання. До події обвинувачений не був знайомий з потерпілим, але зі слів старости знав про поведінку потерпілого. 02.07.2024 перебував на роботі. У приміщенні ЦНАП виникли несправності санвузла, і його покликали щоб ці несправності усунути. В приміщення ЦНАП обвинувачений прийшов приблизно о 10.15, а закінчив роботу приблизно о 10.30. Після того як закінчив роботу, обвинувачений пішов у кабінет, щоб повідомити про це. Ще в коридорі обвинувачений почув крики. У кабінеті, куди увійшов обвинувачений були: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 . Кричав один з відвідувачів, ОСОБА_6 , який «матюкав» працівників ЦНАП, а також нецензурно звернувся до обвинуваченого після того, як обвинувачений сказав припинити таку поведінку. Спочатку потерпілий сидів на стільці. Брат потерпілого, ОСОБА_12 , сидів на дивані. Потім потерпілий встав і почав здійснювати зйомку на мобільний телефон. Під час того, як потерпілий нецензурно висловлювався зйомки ще не було. На зауваження обвинуваченого щодо припинення зйомки потерпілий не відреагував та продовжував знімати. Тоді обвинувачений лівою рукою намагався вибити телефон з рук потерпілого, оскільки добросовісно вважав, що потерпілий не має права здійснювати зйомку. Жодного удару в обличчя потерпілому обвинувачений не завдавав. Під час того, як обвинувачений вибив телефон з рук потерпілого, жодних сторонніх предметів його руці не було. Брат потерпілого хотів вдарити обвинуваченого, однак потерпілий застеріг його, щоб такого не робив. Натомість зазначив, що повідомить у поліцію. Після цього обвинувачений вийшов з приміщення ЦНАП, але перебував на робочому місці до приїзду поліції. Голова сільської ради викликав обвинуваченого за деякий час в кабінет, де вже перебував слідчий. Обвинувачений дав пояснення слідчому. Потерпілого обвинувачений бити не мав наміру, оскільки знав, що потерпілий є особою з інвалідністю.

Потерпілий ОСОБА_6 у ході судового провадження, дав такі показання. Зазначив, що він є особою з інвалідністю І групи. Брат потерпілого і сам потерпілий подавали заяви щодо оформлення догляду за потерпілим. У зв`язку з цим 02.07.2024 вони прийшли у ЦНАП в селі Перерісль, за довідкою. Потерпілий попросив надати йому довідку на підставі поданої ним заяви, однак довідки потерпілому не видали. Відповідь про те, яке саме рішення було прийняте на підставі заяви потерпілого ОСОБА_9 потерпілому не надала. Повідомила, що голова територіальної громади заборонив видавати таку довідку. Через 10 хвилин після приходу потерпілого у кабінет зайшов обвинувачений. У кабінетітакож булиприсутні: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 . Потерпілий почав здійснювати відеозйомку й викликав поліцію, адже вважав, що працівник ЦНАП, ОСОБА_9 , наведеними вище діями, порушує Закон України "Про звернення громадян". Коли потерпілий розпочав зйомку ОСОБА_9 вийшла з приміщення ЦНАП, так нічого потерпілому і не надавши. Обвинувачений у цей час сварився з братом потерпілого. Після цього обвинувачений раптово вдарив потерпілого в обличчя кулаком. ОСОБА_3 завдав потерпілому удар лівою рукою в праву частину щелепи. Після цього потерпілий випустив телефон з рук, але момент удару зафіксовано на відео. Внаслідок удару потерпілий відчув біль, перебував в стані шоку. Брат потерпілого намагався його захистити і хотів вдарити обвинуваченого, але потерпілий заборонив братові це робити. Потерпілий підняв телефон і викликав поліцію повторно, цього разу вже щодо побиття. Поліція приїхала через 20-25 хвилин після події. Потерпілий написав заяву на обвинуваченого, написав пояснення. Після цього брат відвіз потерпілого в Надвірнянську ЦРЛ, де потерпілого оглянув лікар і зафіксував наявність тілесних ушкоджень. Медичний огляд потерпілого проводили приблизно через півтори години після події. Обвинувачений втік з місця події. На заклики залишитися і дочекатися поліції обвинувачений не відреагував.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , який працює лікарем-травматологом у Надвірнянській ЦРЛ пояснив, що 02.07.2024 потерпілий звернувся за наданням медичної допомоги і повідомив, що його побили. Свідок запам`ятав цей прийом, оскільки він був не типовим. Всі дані щодо ушкоджень потерпілого відображені у догоспітальному протоколі. На скільки свідок пригадує у потерпілого були забої, кров не текла, рентген не призначали, оскільки для цього не було медичних показань. У потерпілого на щоці був незначний набряк, який проглядався візуально. При пальпації потерпілий відчував біль. Свідок також зазначив, що після удару набряк може проявитися не одразу, а у проміжку до 8-12 годин, так само як і синець. Стан ротової порожнини потерпілого свідок не досліджував, оскільки це не входить до його компетенції.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_9 , яка працює начальником Відділу соціального захисту населення Переріслянської сільської ради 02.07.2024 приблизно о 09.00 годині вона перебувала на своєму робочому місці, де також знаходились: ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 .У приміщенніЦНАП такожперебували відвідувачі. Приблизно о 09.30 годині прийшов ОСОБА_6 . Він хотів, щоб його брату призначили компенсацію по догляду за особою з інвалідністю. На отримання такої інформації потерпілий не мав права, оскільки компенсація призначається особі, яка здійснює догляд. Тому тільки брат потерпілого мав право на отримання документів стосовно компенсації. Що стосується потерпілого, то він просто надав згоду на те, що брат буде здійснювати за ним догляд. З потерпілим свідок не конфліктувала. Потерпілий просто реагував агресивно на відповіді свідка. Вони з потерпілим розмовляли приблизно 15-20 хвилин. Увесь цей час потерпілий провокував свідка на конфлікт, коли це не вдалося почав знімати свідка за допомогою мобільного телефону. Під час цього, у кабінет зайшов обвинувачений. Як тільки потерпілий почав здійснювати відеозапис свідок вийшла з кабінету (їй було страшно, оскільки вона бачила агресивну поведінку потерпілого) і свідком подальших подій не була. Свідок бачила потерпілого після того, як обвинувачений вийшов з ЦНАП і тілесних ушкоджень у потерпілого не було.

Свідок ОСОБА_8 , яка є секретарем Переріслянської сільської територіальної громади, дала такі показання. 02.07.2024 у період часу приблизно з 09.00 до 10.00 години їй зателефонували з ЦНАП запитали чи є голова територіальної громади. На той момент голови не було. Тоді свідка попросили прийти в приміщення ЦНАП, тому що у працівників виник конфлікт з ОСОБА_6 . Коли свідок зайшла у приміщення ЦНАП, то ще з коридору почула крик потерпілого, який ображав працівників і висловлювався нецензурно. Обвинуваченого у кабінеті на той час ще не було. Свідок звернулася до потерпілого, щоб його заспокоїти. Брат потерпілого почав хамити свідку, потерпілий на зауваження свідка не реагував. Тоді свідок сіла на диван і спостерігала за подіями. Потім прийшов обвинувачений і запитав: «Що тут за крики?». На це потерпілий йому сказав: «Хто ти такий?». Оскільки потерпілий здійснював зйомку, обвинувачений вибив телефон з рук потерпілого. У цей момент у руках обвинуваченого не було жодних предметів. Якою рукою обвинувачений вибив телефон свідок не пригадує. Точно бачила, що обвинувачений не завдавав удару у лице потерпілого. В той час у кабінеті знаходились ОСОБА_10 і ОСОБА_11 . Після удару тілесних ушкоджень у потерпілого не було. Працівники поліції теж бачили, що у потерпілого не було тілесних ушкоджень.

Свідок ОСОБА_10 ,яка працюєначальником ПереріслянськогоЦНАП,зазначила,що 02.07.2024вона приблизноз 09.00до 10.00години перебувалана своємуробочому місці.У неїспільний кабінетзОСОБА_9 і ОСОБА_11 . Потерпілий прийшов з братом приблизно о 09.30 і хотів отримати довідку. Потерпілий спілкувалися з ОСОБА_9 спочатку спокійно, а потім агресивно, почав ображати її. Подумавши, що з нього знущаються, потерпілий викликав поліцію. Обвинувачений прийшов приблизно через 15 хвилин (він часто заходить, оскільки працює у сільській раді). Моменту нанесення удару свідок не бачила, оскільки з того місця де вона сиділа цього не було видно. Тілесних ушкоджень на потерпілому свідок не бачила. Поліція приїхала приблизно о 10.00 і відібрала у працівників пояснення.

Свідок ОСОБА_11 , яка працює адміністратором Переріслянського ЦНАП, дала такі показання. 02.07.2024 приблизно о 09.00 вона знаходилась на своєму робочому місці, поруч були ОСОБА_10 і ОСОБА_9 . Потерпілий зі своїм братом прийшли приблизно о 09.30. Також у кабінет прийшла ОСОБА_8 . Потерпілий звернувся до ОСОБА_9 за отриманням довідки і сів на крісло біля її столу. При цьому потерпілий був знервований, поводився агресивно. Потерпілий і ОСОБА_9 спілкувалися приблизно 10 хвилин, потім потерпілий викликав поліцію, тому що вважав що його в ЦНАП ображали. Хоча це саме потерпілий ображав працівників і висловлювався нецензурно. Зокрема, звернувся до ОСОБА_10 із нецензурними словами запитав хто вона тут така. Після цього прийшов обвинувачений. Потерпілий у цей час сидів біля столу ОСОБА_9 . Після того, як потерпілий висловився нецензурно, обвинувачений намагався припинити цей конфлікт. Потерпілий витягнув мобільний телефон і почав знімати відео. Обвинувачений виштовхнув тильною стороною руки з рук потерпілого телефон, щоб потерпілий не здійснював зйомку. Удару потерпілому обвинувачений не завдавав. Після того, як обвинувачений вибив з рук потерпілого телефон, тілесних ушкоджень у потерпілого не було. Брат потерпілого мав намір вдарити обвинуваченого, але потерпілий йому заборонив. Свідок була налякана поведінкою потерпілого і не знала як їй поводитись.

Свідок ОСОБА_12 дав такі показання. 02.07.2024 вони з братом приблизно о 09.20 годині приїхали у ЦНАП. Раніше вони написали заяву на отримання грошової допомоги та хотіли отримати відповідь. Свідок сів на диван. Потерпілий підійшов до працівника, яка мала надати відповідь. На той час у кабінеті було ще 2 працівника, а через 10 хвилин прийшла ще одна працівниця. Коли відповідь потерпілому надати відмовилися, він викликав поліцію. Потім потерпілий витягнув телефон і почав знімати все на відео. Нецензурну лайку потерпілий не застосовував у спілкуванні з працівниками ЦНАП. Обвинувачений прийшов через 15 хвилин після них. Спочатку сидів на дивані, щось бурмотів. Потім встав і вдарив потерпілого кулаком лівої руки в обличчя. Удар був один. Потім обвинувачений пішов. Синяків у потерпілого відразу не було, але на зубах була кров. Потерпілий викликав поліцію. Після того як приїхала поліція і відібрали у всіх пояснення свідок відвіз потерпілого в лікарню. У потерпілого після конфлікту та побиття тряслися руки, він пережив стрес.

Свідок ОСОБА_14 , яка є інспектором поліції Надвірнянського РВП пояснила, що їм з напарником, ОСОБА_15 , прийшов виклик на службовий планшет про конфлікт Переріслянському ЦНАП. Причини виникнення конфлікту свідок не пригадує. Подія мала місце у липні 2024 року в першу половину дня. Свідок з приводу події спілкувалася з ОСОБА_9 . З потерпілим спілкувався ОСОБА_15 . На губі у потерпілого було видиме почервоніння. Потерпілий сказав, що його вдарили. Вони з напарником відібрали пояснення у осіб, які були присутні під час конфлікту і поїхали. В лікувальний заклад потерпілого не супроводжували. Потерпілий був пригнічений. Відеозапис події потерпілий показав одразу, коли приїхали працівники поліції. Відеозаписи з боді-камер зберігаються протягом 30 днів, потім їх знищують.

Свідок ОСОБА_16 у момент вчинення кримінального правопорушення перебував у м. Івано-Франківськ на робочому місці. Йому кілька разів телефонував потерпілий, однак свідок був зайнятий і не відповів на дзвінок. Події кримінального правопорушення не бачив, знає тільки те, що розповів йому потерпілий.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_17 пояснила, що здійснювала безпосередній огляд потерпілого у ході проведення експертизи. У нього був краєвий скол емалі і садна. Для проведення експертизи експерту було також надано до госпітальний клінічний протокол. Скол емалі міг відповідати обставинам завдання тілесних ушкоджень про які вказує потерпілий. Так, експерт зазначила, що скол емалі утворився незадовго до огляду, оскільки краї сколу нерівні і не встигли згадитися (що може відбутися у період від 3 днів до тижня після утворення сколу емалі). Садна також були свіжими і можуть відповідати за часом завдання 02.07.2024. Теоретично такі ушкодження у потерпілого могли утворитись і від одного удару, за умови, якщо потерпілий тримав перед обличчям телефон, оскільки ушкодження локалізовані приблизно в одній ділянці обличчя. На голові ушкоджень не було. Експерт описала всі ушкодження, що виявила у потерпілого. Забій м`яких тканин верхньої щелепи експерт не спостерігала і це не було описано належно в догоспітальному протоколі. Ушкодження могли утворитись як в положенні сидячи, так і в положенні стоячи.

Згідно з рапортом від 02.07.2024, о 09.39 надійшло повідомлення на лінію «102» від потерпілого ОСОБА_6 про те, що в с. Перерісль у приміщенні ЦНАП відбувається конфлікт, а саме: йому не надають офіційну відповідь щодо догляду за заявником (подія №145449761); о 09.42 надійшло повідомлення від ОСОБА_12 про те, що в приміщенні ЦНАП побили його брата, який є особою з інвалідністю І групи, побив невідомий чоловік (подія №145450869). Цього ж дня о 10.05 було оформлено протокол прийняття усної заяви від потерпілого про вчинення кримінального правопорушення.

Потрепілий ОСОБА_6 є особою з інвалідністю І групи довічно, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 15.11.2016.

Відповідно до висновку експерта від 17.07.2024 №378 у потерпілого виявлені такі тілесні ушкодження: краєвий скол емалі першого зуба на верхній щелепі справа, садна в ділянках верхньої губи справа, лівої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що утворилися від дії тупих твердих предметів, могли утворитися як при нанесенні ударів тупими твердими предметами, якими могли бути як руки, ноги, так і інші тупі тверді предмети, у вказані вище ділянки тіла, так і при ударах цими ділянками тіла до таких предметів, і можуть відповідати терміну, вказаному в постанові. Враховуючи кількість та локацію тілесних ушкоджень, можна вважати, що ОСОБА_6 було нанесено не менше двох ударів у ділянку голови, та не менше одного удару в ділянку лівої кисті. Виставлений в догоспітальному клінічному протоколі діагноз «забій м`яких тканин волосяної частини голови, не підтверджений об`єктивними даними, тому в судово-медичних підсумках не враховується.

Відповідно до догоспітального клінічного протоколу від 02.07.2024 №2373 на огляд об 11.00 звернувся ОСОБА_6 , якому за результатами огляду було встановлено діагноз: забій м`яких тканин обличчя, нижньої щелепи справа. Також потерпілого оглянув невролог, який встановив наявність забою м`яких тканин волосяної частини голови.

17.09.2024 у присутності понятих було проведено пред`явлення особи для впізнання за фотографіями, у ході якого потерпілому спочатку запропонували описати особу, яка завдала йому тілесні ушкодження (він вказав такі ознаки зовнішності: залисини, вуса, структуру тіла, риси обличчя, одяг), а потім упізнати цю особу на фотографіях. Потерпілий впізнав обвинуваченого на фото під № 3.

У ході дослідження відеозапису (з телефону потерпілого) встановлено, що потерпілий, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні ЦНАП в с.Перерісль, спілкувався з представником ЦНАП ОСОБА_9 , яка одразу ж після початку відеозапису встала з-за столу і вийшла з кабінету. Обвинувачений у цей час спілкувався з братом потерпілого і замахнувся на нього обома руками. Інші присутні, зокрема ОСОБА_11 , просили обвинуваченого заспокоїтися. Після того, як ОСОБА_9 вийшла з кабінету, обвинувачений не кажучи нічого, повернувся у лицем до потерпілого і раптово завдав удар кулаком у якому був затиснутий мобільний телефон чорного кольору. На відеозаписі зафіксовано, що це був прямий удар, спрямований у напрямку, де сидів потерпілий. Внаслідок удару телефон з рук потерпілого випав.

У ході огляду мобільного телефону потерпілого Iphone 14 Pro Max було виявлено тріщину на екрані та подряпини на камері у вигляді лущення, що підтверджується протоколом огляду предмета від 10.08.2024.

Досліджені у ході судового провадження докази є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності доводять вину обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України поза розумним сумнівом.

За версією сторони захисту обвинувачений не мав наміру завдавати удар потерпілому, а просто хотів, щоб потерпілий припинив відео зйомку, а тому намагався вибити у нього з рук телефон. Наведені твердження повністю спростовуються відеозаписом, який був досліджений у ході судового розгляду. На відео чітко зафіксовано, що перед завданням удару обвинувачений не просив потерпілого не знімати, а сварився з братом потерпілого. Удар був завданий потерпілому раптово. Цей удар був прямий та спрямований у напрямку, де сидів потерпілий. Удар не був схожий на замах вибити телефон з огляду на його спрямованість. Крім цього, обвинувачений не замахнувся долонею, а вдарив кулаком у якому він тримав мобільний телефон, що також чітко видно на відеозаписі.

Твердження сторони захисту щодо відсутності у потерпілого після удару тілесних ушкоджень спростовується показаннями свідків: ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , а також показаннями експерта, яка проводила безпосередній огляд потерпілого 03.07.2024. Ці докази є достовірними. Зазначені свідки є незалежними, не заінтересовані у результатах провадження. Їх показання узгоджуються між собою та не суперечать іншим доказам, які були досліджені у ході судового розгляду. Показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 суд оцінює критично, оскільки такі показання не узгоджуються як між собою такі і з іншими доказами, які були досліджені у ході судового розгляду, зокрема, з відеозаписом події. Крім цього, ці свідки добре знають обвинуваченого і негативно налаштовані стосовно потерпілого, що могло вплинути на їх суб`єктивну оцінку ситуації.

За наведених обставин версія сторони захисту повністю спростовується доказами, які надала сторона обвинувачення.

В судовому засіданні були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого: копія паспорта громадянина України; витяг з реєстру територіальної громади щодо реєстрації місця проживання обвинуваченого; вимога про відсутність судимостей; довідка про неперебування на обліку у лікаря-психіатра та про неперебування на обліку у лікаря-нарколога; характеристика з місця проживання обвинуваченого, згідно з якою обвинуваченого характеризують позитивно; довідка від 27.09.2024 №679/03-26, відповідно до якої обвинувачений працює в Переріслянській сільській раді на посаді завідувача господарством з 02.06.2011.

Враховуючи викладене,суд,допитавши учасниківкримінального провадження, дослідивши докази та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, доведена у повному обсязі і його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, його вік, сімейний стан, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та наявність обставини, що обтяжує покарання вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід визнати винним у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1ст.125 КК Українита призначити йому покарання у виді штрафу у максимальному розмірі, визначеному у санкції вказаної статті.

До початку судового розгляду кримінального провадження потерпілий пред`явив цивільний позов, покликаючись на те, що внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального проступку у потерпілого погіршився загальний стан здоров`я. Потерпілий перебував у стресовому стані, порушився його звичний устрій життя. Просить стягнути з обвинуваченого моральну шкоду, яку оцінює у розмірі 50000,00 гривень, яка проявилася у сильному фізичному болі, що був спричинений внаслідок нанесення тілесних ушкоджень; сильному психологічному стресі, внаслідок нападу; душевних стражданнях, які потерпілий пережив і переживає досі. Також просив стягнути з обвинуваченого витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10797,28 гривень, що складаються з: ознайомлення з матеріалами справи 2071,2 гривень, підготовка запитів і клопотань 1035,60 гривень, підготовка цивільного позову 5178,00 гривень, участі представника у 3 судових засіданнях 2511,60 гривень (арк. спр. 65) та 23400,00 гривень, що складаються з: консультація 1500,00 гривень, опрацювання матеріалів та розробка правової позиції 5000,00 гривень, участь представника у 13 судових засіданнях 16900,00 гривень (арк. спр. 215-217). У ході судового розгляду просив позов задовольнити у повному обсязі.

Сторона захисту подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого обвинувачений цивільний позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні у повному обсязі. На думку сторони захисту відсутній будь-який зв`язок між характером виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень та діями обвинуваченого. Крім цього, на думку сторони захисту потерпілий не зазнав фізичних і душевних страждань, про які стверджує в цивільному позові. Розмір судових витрат є необґрунтованим. Так, він практично дорівнює ціні позову, а також не відповідає обсягу наданих послуг.

Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Статтею 1167 ЦК Українипередбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.2ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає серед іншого у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно з п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1994 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), якихзазнавпозивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлено, що у ході вчинення кримінального проступку обвинувачений умисно завдав потерпілому тілесні ушкодження. Враховуючи ці обставини, позовну вимогу про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково, а саме: стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого моральну шкоду у розмірі 30000,00 гривень. З урахуванням характеру та обсягу фізичних та моральних страждань потерпілого, присуджене судом відшкодування моральної шкоди є достатнім для компенсації шкоди завданої внаслідок вчинення щодо нього кримінального проступку.

Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Так, у ході розгляду справи представником потерпілого, спочатку була адвокат ОСОБА_18 , яка підготувала цивільний позов та сформувала правову стратегію у провадженні, якої потерпілий дотримувався упродовж усього розгляду справи. Також адвокат подала належний та обґрунтований розрахунок витрат, а тому з обвинуваченого на користь потерпілого слід стягнути вказані витрати у повному обсязі, у розмірі 10797,28 гривень.

Потім потерпілий змінив представника, який не змінював визначену раніше правову позицію потерпілого, а виключно брав участь у судових засіданнях дотримуючись раніше визначеної стратегії. Суду було надано розрахунок витрат на правничу допомогу загальний розмір, яких становить 23400,00 гривень, однак розрахунок не є деталізованим. Крім цього, на участь у судових засіданнях представник витратив приблизно 11 годин і за умови, що вартість години його роботи становить 1300,00 гривень витрати на участь у судових засіданнях становлять 14300,00 гривень, а не 16900,00 гривень, як зазначено у розрахунку. Тому з обвинуваченого на користь потерпілого слід стягнути вказані витрати у розмірі 15000,00 гривень, що відповідатиме обсягу наданих адвокатом послуг. Інші заявлені представником витрати не відповідають складності справи та обсягу наданих представником послуг, є необґрунтованими, тому стягненню не підлягають.

Відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України, речові докази, а саме: догоспітальний клінічний протокол №2373 на ім`я ОСОБА_6 , який відповідно до постанови від 09.07.2024 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні слід повернути у КНП Надвірнянська ЦРЛ; DVD-R диск із відеозаписом, який відповідно до постанови від 10.08.2024 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.370,374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальногопроступку передбаченогоч.1ст.125КК України та призначити йому покаранняу виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 25797 (двадцять п`ять тисяч сімсот дев`яносто сім) гривень 28 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Речові докази:

- догоспітальний клінічний протокол №2373 на ім`я ОСОБА_6 повернути у КНП Надвірнянська ЦРЛ.

- DVD-R диск із відеозаписом залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1