Постанова від 14.04.2025 по справі 924/55/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року Справа № 924/55/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Миханюк М.В.

при секретарі судового засідання Ткачу Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2025 (повний текст - 25.02.2025) у справі №924/55/25 (суддя Вибодовський О.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Хмельниччини", м.Харків

до Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Хмельницький

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Південно - західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/88-р/к від 31.10.2024

за участі представників:

позивача - Шитель С.О. (поза межами приміщення суду);

відповідача (апелянта) - Логінова Т.Ю. (поза межами приміщення суду);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.02.25р. у справі №924/55/25 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Хмельниччини" до Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Південно - західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/88-р/к від 31.10.2024. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апелянт зазначає, що не погоджується із прийнятим рішенням, вважає, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, рішення є безпідставним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зокрема, звертає увагу, що різниця в ціні одиниці товару є основним критерієм для розмежування оптових і роздрібних цін, де оптова ціна є нижчою.

Зважаючи на те, що реклама стимулює зацікавленість споживачів до купівлі товарів, повідомлення на фасадах аптечних закладів неточних відомостей може ставити товариство в більш вигідне становище та може надавати йому переваги серед інших суб`єктів господарювання, які здійснюють реалізацію лікарських засобів, посилюючи при цьому свою конкурентну позицію не завдяки власним досягненням, а шляхом поширення неточних відомостей.

За доводами апелянта, внаслідок розміщення такої інформації споживач, який має намір придбати лікарські засоби, може надавати переваги ТОВ "Фармація Хмельниччини" перед іншими аптечними закладами, вважаючи, що ціни на ліки в товариства є нижчими порівняно з конкурентами.

Апелянт вважає, що довів порушення у діях товариства у вигляді поширення на зовнішніх конструкціях аптечних закладів інформації: «АПТЕКА ОПТОВИХ Ц..» та «ШУКАЄТЕ НАЙНИЖЧІ ЦІНИ?! ЗАЙДІТЬ ТА ПОРІВНЯЙТЕ», передбаченим статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення неточної інформації, що вводить в оману.

Зазначає, що прикметник «оптових» у словосполученні «АПТЕКА ОПТОВИХ Ц..», яке одночасно є назвою аптечного закладу (який реалізує ліки), саме в даному контексті сприймається, як аптека, в якій діють оптові ціни. Позивач іншого не довів, а суд не оцінив дану обставину та не взяв до уваги докази, що її підтверджують.

За доводами скаржника, навіть, якщо торговельна марка зареєстрована у відповідності до вимог Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», це не означає, що при цьому не порушується законодавство про захист від недобросовісної конкуренції. Реєстрація торговельної марки не надає права на поширення інформації, що вводить в оману, з посиланням на відповідне свідоцтво. Подібний правовий висновок викладено в постанові ВС від 16.08.2022 у справі №910/1600/21.

Окрім цього стверджує, що здобуття переваг має здійснюватись завдяки власним досягненням (наприклад нижчими ніж у конкурентів цінами), а не поширенням інформації, що вводить в оману, розміщення неточних відомостей.

Апелянт вважає безпідставним посилання суду на Висновок експерта Державного підприємства «Центр судової експертизи та експертних досліджень» №005-ТТМ/24 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності від 27.12.2024, оскільки споживач (особливо така вразлива категорія населення, як пенсіонери, інваліди), пересічний громадянин не розмірковує в юридичній площині, він бачить слово «оптових», і в нього формується уявлення про знижену ціну, що підтвердило опитування, яке проводило відділення. Споживачі не дивляться на рекламу в призмі права інтелектуальної власності та її правової охорони і не здійснюють правового аналізу «захисту інтелектуальної власності», коли дивляться на фасад, вивіску, рекламу тощо.

Апелянт звертає увагу, що позивач не надав спростувань чи підтверджень того, що позначення «АПТЕКА ОПТОВИХ Ц..» стосується чогось іншого ніж оптових цін в даній аптеці, а споживачі сприймають дане позначення як продаж цибулі чи оптовий ярмарок (в висновку експерта значення оптовий, зазначено, в т.ч. як оптовий ярмарок) тощо.

Стверджує, що позивач не довів, що літера «Ц» і дві крапки поряд, разом з прикметником «ОПТОВИХ» «не несе жодного смислового навантаження», судом дана обставина не досліджувалась.

Також звертає увагу, що для кваліфікації порушення за статтею 151 необхідно встановити, що поширення інформації, що вводить в оману, відбувалося в конкурентних відносинах, ці дії вплинули або можуть вплинути на наміри певних осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг відповідного суб`єкта господарювання. Перелік відомостей, які можна кваліфікувати як інформацію, що вводить в оману, наведений у статті, не є вичерпним. Тому, відповіді суб`єктів господарювання, які є конкурентами позивача, стосовно спірних позначень є належними доказами і суд неправомірно не взяв їх до уваги та не надав їм належної оцінки.

На підставі викладеного апелянт просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2025 у справі №924/55/25 повністю, ухвалити нове, яким у позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Фармація Хмельниччини» відмовити повністю; судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармація Хмельниччини».

Листом від 17.03.2025 матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

26.03.2025 матеріали справи №924/55/25 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2025 у справі №924/55/25 та призначено розгляд апеляційної скарги на 07.04.2025 об 14:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №4. Запропоновано позивачу у строк до 04.04.2025 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Миханюк М.В. з 01.04.2025 по 07.04.2025, судове засідання 07.04.2025 об 14:30год. не відбулося.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 розгляд апеляційної скарги призначено на 14.04.2025 об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м.Рівне, вул.Яворницького, 59, у залі судових засідань №4 (ВКЗ).

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 14.04.2025 представниця апелянта підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, надала пояснення по справі. Просила скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2025 у справі №924/55/25 повністю, ухвалити нове, яким у позові відмовити повністю; судові витрати покласти на ТОВ «Фармація Хмельниччини».

Представник позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, надав пояснення по справі. Просив суд залишити рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2025 у справі №924/55/25 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Рішенням адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/88-р/к від 31.10.2024 визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармація Хмельниччини» вчинило правопорушення, передбачене статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом розміщення на фасадах та зовнішніх конструкціях аптечних закладів неточних відомостей: АПТЕКА ОПТОВИХ Ц.. та ШУКАЄТЕ НАЙНИЖЧІ ЦІНИ?! ЗАЙДІТЬ ТА ПОРІВНЯЙТЕ. За вчинене правопорушення накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармація Хмельниччини» штраф у розмірі 68000,00 грн. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармація Хмельниччини» припинити зазначене порушення.

Позивач, не погодившись із рішенням Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/88-р/к від 31.10.2024 звернувся до Господарського суду Хмельницької області з даним позовом про визнання вказаного рішення недійсним.

Позивач надав суду першої інстанції свідоцтва №309540 та №274249 про реєстрацію торговельних марок АПТЕКА ОПТОВИХ Ц.. та ШУКАЄТЕ НАЙНИЖЧІ ЦІНИ!? ЗАЙДІТЬ ТА ПОРІВНЯЙТЕ!, ліцензійний договір №2021-03-03/35, висновок експерта №005-ТТМ/24 від 27.12.2024, опитування серед споживачів, листи №40.10 від 09.10.2024 та №27.08 від 12.08.2024, рішення та постанову у справі №320/31536/23, статут товариства.

Південно-західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було долучено зо матеріалів справи заяву гр. ОСОБА_1 , копії чеків, розпорядження адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/63-рп/к від 20.06.2021, лист Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту №366 від 18.07.2024, звіти за результатами опитування споживачів, постанову у справі №640/7870/19, відповіді інших суб`єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність з роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:

Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з приписами частин другої, шостої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Способи захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 Цивільного кодексу України.

Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Тому, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватися від тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права. Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Ступінь доступу до внутрішніх засобів правового захисту повинен бути достатнім, щоб забезпечити особі «право на суд» з урахуванням принципу верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права та охоронювані законом інтереси.

Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Згідно з ч.1 ст.22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу АМКУ, голови територіального відділення АМКУ, вимоги уповноважених ними працівників АМКУ, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Закон України "Про захист економічної конкуренції" визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Статтями 1, 4 цього Закону визначено, що конкуренція - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Як встановлено ст.151 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції, поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання. Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб`єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають; містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Як встановлено ст.19 Закону України "Про лікарські засоби" оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - підприємцями на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством.

Суб`єкт господарювання може здійснювати оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами за умови відповідності ліцензійним умовам провадження певного виду діяльності.

Державне регулювання цін на лікарські засоби запроваджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 №955 Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення.

Для роздрібної торгівлі ліками з Національного переліку основних лікарських засобів (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року №333 Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, застосовується механізм регресивних націнок, який передбачає, що чим дорожча буде вартість препарату, тим менший відсоток надбавки зможе встановити на нього аптека. Якщо вартість препарату до 100 грн максимальна торговельна надбавка може становити 25%. За умови вартості упаковки препарату від 100 до 500 грн надбавка на рівні 20%. Від 500 до 1000 15%. Понад 1000 грн. за упаковку лікарського засобу максимальна торговельна надбавка має не перевищувати 10%.

Лікарські засоби та вироби медичного призначення, які не включені до вищезазначеного Національного переліку, можуть вільно реалізовуватись в аптеках за ринковими цінами. Тобто, вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Суд першої інстанції правильно зазначає, що позивач не стверджує, що у нього ціни на лікарські засоби нижчі, ніж у інших суб`єктів господарювання, які здійснюють реалізацію лікарських засобів, і повідомило відповідача листами №40.10 від 09.10.2024 та від 12.08.2024 №27.08, що не здійснює моніторинг цін на лікарські засоби.

На фасадах деяких аптечних закладів позивача розміщуються зареєстрована торговельна марка АПТЕКА ОПТОВИХ Ц.. (Свідоцтво №309540) та зареєстрована торговельна марка ШУКАЄТЕ НАЙНИЖЧІ ЦІНИ!? ЗАЙДІТЬ ТА ПОРІВНЯЙТЕ! (Свідоцтво №274249).

З долучених позивачем доказів вбачається, що між ТОВ Фармація Хмельниччини та Акціонерним товариством Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Олімп Менеджмент укладено ліцензійний договір №2021-03-03/35 про надання дозволу (права) на використання об`єктів інтелектуальної власності від 03.03.2021, відповідно до умов якого позивач використовує на фасадах деяких аптек знаки для товарів та послуг АПТЕКА ОПТОВИХ Ц.. (Свідоцтво №309540) та ШУКАЄТЕ НАЙНИЖЧІ ЦІНИ!? ЗАЙДІТЬ ТА ПОРІВНЯЙТЕ! (Свідоцтво №274249).

Разом з цим, слід зазначити, що відповідно до п.2 ст.6 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів та послуг не можуть одержати правову охорону позначення, які, з поміж іншого, є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розміщення на фасадах аптек позначень АПТЕКА ОПТОВИХ Ц.. та ШУКАЄТЕ НАЙНИЖЧІ ЦІНИ!? ЗАЙДІТЬ ТА ПОРІВНЯЙТЕ! не може вводити в оману споживачів, оскільки такі позначення не отримали б правову охорону відповідно до діючого законодавства України про захист права інтелектуальної власності.

Також, розміщення на фасаді аптеки наведених позначень не суперечить абзацу 2 статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", де зазначено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно Висновку експерта Державного підприємства Центр судової експертизи та експертних досліджень №005-ТТМ/24 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності від 27.12.2024:

Словесне позначення АПТЕКА ОПТОВИХ Ц.. складається з 3-х окремих позначень:

Аптека - це медично - санітарний заклад, в якому виготовляють ліки за рецептами, а також продають готові лікувальні засоби та інші медичні товари;

Оптовий - прикметник, означає який здійснюється оптом; гуртовий; протилежне роздрібний;

Ц, ц (це) літера кириличної абетки.

Написи АПТЕКА ОПТОВИХ Ц.. та ШУКАЄТЕ НАЙНИЖЧІ ЦІНИ!? ЗАЙДІТЬ ТА ПОРІВНЯЙТЕ! розміщені в якості інформаційного повідомлення та не містять вказівки щодо рівня або іншої ознаки цін, які можуть вплинути на наміри споживача щодо придбання товарів у такому закладі; не можуть вводити споживача в оману, про орієнтованість аптечного закладу на обслуговування певних соціальних груп населення та не містять порівняння з іншими аптечними закладами.

За висновком експерта торговельна марка за свідоцтвом України №309540, розміщена на фасадах аптек, а саме: АПТЕКА ОПТОВИХ Ц.. та торговельна марка за свідоцтвом України №274249, розміщена на фасадах аптек, а саме: ШУКАЄТЕ НАЙНИЖЧІ ЦІНИ!? ЗАЙДІТЬ ТА ПОРІВНЯЙТЕ!:

- не містить вказівки щодо рівня або іншої ознаки цін, які можуть вплинути на наміри споживача щодо придбання товарів у такому закладі;

- не містить інформацію про те, що в аптечних закладах діє оптова ціна при придбанні товарів чи здійснюється оптова торгівля товарами;

- не містить інформацію про те, що в аптечних закладах діє низька/знижена/нижча ціна при придбанні товарів відносно інших аптечних закладів;

- не містить порівняння з іншими аптечними закладами;

- не має орієнтованості аптечного закладу на обслуговування певних соціальних груп населення.

Колегія суддів погоджується, що вказаний Висновок експерта Державного підприємства Центр судової експертизи та експертних досліджень №005-ТТМ/24 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності від 27.12.2024 повністю узгоджується із ст.ст.73, 98 ГПК України.

При цьому, як правильно відмітив суд першої інстанції, територіальне відділення Антимонопольного комітету, посилаючись на некоректний характер змісту вказаного висновку, не наводить жодних аргументів на підтвердження такого доводу, зокрема - не надано експертного висновку, який би спростовував повністю або частково наданий позивачем висновок, а лише надав лист Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту №366 від 18.07.2024.

Також, не підтверджується матеріалами справи висновок відповідача про те, що розміщення на фасадах аптек позначення АПТЕКА ОПТОВИХ Ц.. та ШУКАЄТЕ НАЙНИЖЧІ ЦІНИ!? ЗАЙДІТЬ ТА ПОРІВНЯЙТЕ! вказує на те, що ліки в таких закладах повинні реалізовуватись споживачам за оптовими цінами або цінами, нижчими від конкурентів.

Як вбачається з наданих пояснень, в аптечних закладах позивача за оптовою ціною можуть відпускатись ліки тільки в тих закладах, які інформують споживачів позначенням Аптека оптових цін при придбанні від 3-х одиниць одного товару, про що був повідомлений відповідач.

При цьому, у своєму рішенні територіальне відділення Антимонопольного комітету дійшло помилкових висновків, що примітка при придбанні від 3-х одиниць одного товару повинна розміщуватись під написом АПТЕКА ОПТОВИХ Ц...

Сторонами було долучено до матеріалів справи опитування потенційних споживачів, результати яких у позивача та відповідача мають протилежний характер.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі опитування та їх результати свідчать про рівень обізнаності певних категорій населення та не може впливати на кваліфікацію відповідних дій або бездіяльності суб`єктів господарювання.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, критично оцінює надані відповідачем відповіді суб`єктів господарювання, які є прямими конкурентами позивача та зацікавленими в звуженні конкурентного середовища у відповідній галузі.

Також, згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі №320/31536/23, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 та набрало законної сили, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)" №929 від 30.11.2016 в частині абзацу 6 пункту 161, яким передбачено, що: На вивісці та зовнішніх рекламних конструкціях аптечного закладу дозволяється, крім використання позначення виду аптечного закладу, зазначити найменування ліцензіата, аптечного закладу та/або торговельної марки, що належить ліцензіату на законних підставах, за умови, що таке найменування не містить вказівки щодо рівня або іншої ознаки цін, яка може вплинути на наміри споживача щодо придбання товарів у такому закладі, інформації, що може вводити споживача в оману, про орієнтованість аптечного закладу на обслуговування певних соціальних груп населення, порівнянь з іншими аптечними закладами.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідачем не доведено того, що позивач поширює інформацію, яка вводить в оману, шляхом повідомлення суб`єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неправдивих та неповних відомостей, оскільки відомості, розміщені позивачем на фасаді та вітринах своїх торгових точок, відповідають дійсності та відображені у повній відповідності до торговельних марок, яким державою надано правова охорона. При цьому відповідачем не доведено в чому конкретно полягають неповні, неточні або неправдиві відомості, які, на думку відповідача, мають ознаки недобросовісної конкуренції.

Згідно з ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на встановлені вище обставини, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Хмельниччини" про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/88-р/к від 31.10.2024 є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи засади добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, встановлений факт недоведеності правопорушення позивача, про яке стверджує відповідач, колегія суддів вважає обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Хмельниччини" про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/88-р/к від 31.10.2024.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України") одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2025 у справі №924/55/25 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскарженою до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 17.04.2025.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.