Постанова від 27.03.2025 по справі 904/518/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2025м. ДніпроСправа № 904/518/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 (суддя Дупляк С.А.; повне судове рішення складено 02.10.2024) у справі № 904/518/23

за позовом ОСОБА_2 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

до відповідача-1 ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

відповідача-2 ОСОБА_3 , м. Запоріжжя

відповідача-3 ОСОБА_4 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів 1, 2, 3:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет», м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Метизи», м. Запоріжжя

про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 987142,58 грн збитків, завданих позивачу внаслідок зменшення вартості його частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг компанія «Інтермет» через неправомірні дії по відчуженню належного товариству майна його посадовими особами.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 02.10.2024 у справі призначив судову оціночно-будівельну експертизу, на розгляд якої поставив таке питання:

-яка станом на 15.08.2014 ринкова вартість нежитлової будівлі, загальною площею 2140,6 м2 (реєстраційний номер 28703812110), що розташована по АДРЕСА_1 станом на 15.08.2014.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована необхідністю встановлення ринкової вартості нежитлової будівлі, відшкодування шкоди за протиправне відчуження якої є предметом позову у справі, для чого необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.

Проведення судової експертизи у справі № 904/518/23 доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-практичне східне бюро судових експертиз» у зв`язку з тим, що Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив про неможливість надання висновку експерта на вимогу ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2023.

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_1 звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 у справі № 904/518/23, у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи відмовити.

Скаржник вважає, що провести судову будівельно-оціночну експертизу у даному випадку неможливо, оскільки з моменту відчуження спірного нерухомого майна минуло понад десять років, тому її повторне призначення не призведе до бажаного результату, а лише сприятиме затягуванню розгляду справи.

Скаржник зауважив, що позивач мав змогу звернутися до експертної установи за отриманням експертного висновку до порушення провадження у даній справі, що могло пришвидшити розгляд справи, водночас він не підтвердив свої вимоги відповідними доказами, чим порушив принцип змагальності, за яким збір та підготовка доказів, необхідних для вирішення спору, покладається на сторони у справі.

На думку скаржника, під час ухвалення рішення про доручення проведення судової експертизи Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-практичне східне бюро судових експертиз», місцевий господарський суд допустив порушення норм процесуального права, оскільки позивач заперечував проти цієї експертної установи, водночас положення частини третьої статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що у разі недосягнення сторонами згоди щодо обрання експертної установи, таку експертну установу визначає суд.

Скаржник зазначив, що відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу» Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-практичне східне бюро судових експертиз» не відноситься до суб`єктів судово-експертної діяльності, оскільки не є державною спеціалізованою установою, ні її територіальною філією, ні експертною установою комунальної форми власності.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

ОСОБА_2 у відзиві заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 у справі № 904/518/23 залишити без змін.

Позивач зазначив, що повторне призначення експертизи у даній справі є необхідною процесуальною дією, оскільки встановлення вартості спірного об`єкту нерухомого майна є предметом доказування у справі про відшкодування шкоди, завданої позивачу внаслідок відчуження цієї нерухомості, водночас перша експертиза не проведена, у зв`язку з відсутністю у позивача та експерта документів, необхідних для її проведення.

Доводи скаржника, що обрана господарським судом для проведення експертизи експертна установа не відноситься до суб`єктів судово-експертної діяльності, позивач вважає необґрунтованим, оскільки у складі зазначеного закладу є кваліфіковані експерти, які відповідають вимогам частин першої статті 69 Господарського процесуального кодексу України, яким можна доручати проведення судових експертиз.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 02.12.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 у справі № 904/518/23.

У судовому засіданні 27.03.2025 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови у справі.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 27.07.2023 відкрив провадження у справі № 904/518/23 за позовом ОСОБА_2 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 987142,58 грн збитків.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 23.08.2023 частково задовольнив клопотання ОСОБА_2 і призначив у справі судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручив Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. На розгляд експерта поставлено таке питання: «яка ринкова вартість нежитлової будівлі, загальною площею 2140,6 м2 2140,6 м2 (реєстраційний номер 28703812110), що розташована по АДРЕСА_1 станом на 15.08.2014». Матеріали справи № 904/518/23 направлені для проведення експертизи до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

20 серпня 2024 року Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув матеріали справи № 904/518/23 до Господарського суду Дніпропетровської області через неможливість проведення експертизи, у зв`язку з обмеженими даними щодо технічного стану об`єкту оцінки, відсутністю даних щодо фактичного продажу подібних до оцінюваного об`єкту приміщень, відсутністю даних про земельну ділянку, на які розташований об`єкт оцінки.

18 вересня 2024 ОСОБА_2 повторно звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з клопотанням про призначення судової оціночно-будівельної експертизи, на розгляд якої поставити таке питання: «яка ринкова вартість нежитлової будівлі, загальною площею 2140,6 м2 2140,6 м2 (реєстраційний номер 28703812110), що розташована по АДРЕСА_1 станом на 15.08.2014».

ОСОБА_2 просив проведення експертизи доручити Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-практичне східне бюро судових експертиз».

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 02.10.2024 клопотання про призначення у справі № 904/518/23 судової оціночно-будівельної експертизи задовольнив.

6.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Об`єктом апеляційного оскарження є судове рішення про призначення у справі судової експертизи.

Предметом апеляційного перегляду є дослідження питання обґрунтованості призначення судової експертизи.

Згідно із статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої та другої статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (стаття 100 Господарського процесуального кодексу України встановлено).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідачів збитків, завданих позивачу внаслідок зменшення вартості його частки у статутному капіталі товариства через неправомірні дії по відчуженню належного товариству майна його посадовими особами.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки (постанов Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20).

Таким чином, предметом доказування у даній справі, зокрема є встановлення розміру шкоди (збитків), тому господарському суду необхідно встановити вартість майна, відчуження якого стало підставою звернення з позовом.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що для визначення вартості майна станом на момент виникнення спірних правовідносин 15.08.2014, необхідні спеціальні знання, у зв`язку з чим призначення експертизи є обґрунтованим рішенням.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника стосовно того, що призначення повторної експертизи спричинить безпідставне затягування розгляду справи, оскільки положення частини другої статті 107 Господарського процесуального кодексу України надають суду право призначати повторну судову експертизу, а встановлення вартості спірного майна є обов`язковою обставиною, встановлення якої необхідне для ухвалення повного, зрозумілого і справедливого рішення за результатами розгляду справи по суті спору, для чого необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.

При цьому колегія суддів зазначає, що мотиви наведені експертом щодо неможливості проведення раніше призначеної експертизи, суд вважає недостатньо вмотивованими, оскільки за наявності існування самого приміщення експертом не наведені мотиви неможливості визначення вартості майна та застосування витратного, доходного або порівняльного підходу, на що посилається експерт.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника стосовно того, що обрана господарським судом експертна установа не є суб`єктом експертної діяльності через її форму власності, оскільки такі висновки скаржника ґрунтуються на довільному тлумаченні положень Закону України «Про судову експертизу».

Апеляційний господарський суд зазначає, що суб`єкти судово-експертної діяльності визначені положеннями статті 7 Закону України «Про судову експертизу», відповідно до якої судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До державних спеціалізованих установ належать:

науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;

науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України;

експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Зазначена норма права наводить перелік державних спеціалізованих установ, а також встановлює обмеження суб`єктам судово-експертної діяльності, згідно з якими виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Таким чином, заборона проведення судової експертизи судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, їх територіальних філій, експертних установ комунальної форми власності, стосується виключно криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

З метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. Саме Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень передбачено вимоги, яким має відповідати висновок експерта, а також порядок призначення експертизи.

Відповідно до пункту 1.2.2 зазначеної Інструкції «оціночно-будівельна судова експертиза» є підвидом «інженерно-технічної експертизи», тобто цей вид судових експертиз не належить до тих, проведення яких частина третя статті 7 Закону України «Про судову експертизу» імперативно дозволяє виключно державним спеціалізованим установам.

Доводи скаржника про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права під час обрання експертної установи, апеляційний господарський суд відхиляє з огляду на положення частини третьої статті 99 Господарського процесуального кодексу України, які надають суду право визначити експертну установу самостійно, у разі недосягнення сторонами згоди при призначенні експертизи.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 у справі № 904/518/23 залишити без задоволення

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 у справі № 904/518/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 16.04.2025

Головуючий суддяЮ. ПАРУСНІКОВ

СуддяТ. ВЕРХОГЛЯД

СуддяО. ІВАНОВ