Постанова
від 07.04.2025 по справі 908/1817/23
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2025 року м.Дніпро Справа № 908/1817/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники сторін:

від прокуратури: Усатий О.П. (в залі суду);

від відповідача-2: Гриценко Ю,В. ( власні засоби);

інші учасники не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.01.2025 у справі №908/1817/23 (суддя Давиденко І.В.)

за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (69005, м.Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, 29а)

до відповідача-1: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 205, код ЄДРПОУ 04053915)

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Корт Інвест (69041, м.Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, буд. 10, код ЄДРПОУ 33210784)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державний реєстратор Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенко Євген Васильович

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки, скасування права власності та знесення об`єкту

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.01.2025 у задоволенні заяви заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про залучення у якості співвідповідача товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний комплекс Ювілейний-4 та про зміну предмету позову відмовлено. У задоволенні заяви заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №25401/08-08/24 від 27.12.2024) відмовлено. Підготовче засідання відкладено на 19.02.2025.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури, в якій просить апеляційну скаргу прокурора задовольнити, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.01.2025 у справі № 908/1817/23 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким прийняти до розгляду заяву прокурора від 26.12.2024 № 15/1-2070-23 про зміну предмету позову, матеріали справи повернути до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду; задовольнити клопотання прокурора про залучення у якості співвідповідача у справі № 908/1817/23 товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний комплекс Ювілейний-4; задовольнити заяву прокурора від 26.12.2024 № 15/1-2070-23 та вжити заходів забезпечення позову, а саме: - накласти арешт на нерухоме майно - будівлю охорони загальною площею 9,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3044540023060), яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського), 19 Б у м. Запоріжжя; - заборонити ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4 (код ЄДРПОУ 44200003, юридична адреса: 61118, м. Харків, пр. Ювілейний, 63-Д) проводити будь-які будівельні роботи (у т.ч. реконструкцію будівлі охорони) на земельній ділянці площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090, яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського), 19Б у м. Запоріжжя.

Апеляційна скарга мотивована наступним:

- внаслідок зміни певних фактичних обставин справи, які виникли внаслідок недобросовісних дій ТОВ «Корт Інвест», прокурором з метою захисту повною мірою інтересів держави подано до суду заяву про зміну предмета позову, клопотання про залучення до справи співвідповідача ТОВ «Торгівельний комплекс «Ювілейний-4», заяву про вжиття додаткових заходів забезпечення позову;

- судом першої інстанції не враховано висновки, викладені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 31.01.2024 у справі № 201/4160/19. Верховний Суд у зазначеній постанові від 31.01.2024 дійшов до висновку, що саме недобросовісні дії відповідача призвели до необхідності змінити предмет позову в цій справі, оскільки початкова вимога позивача не повною мірою забезпечувала захист його порушених прав та інтересів, тому доводи касаційної скарги про одночасну зміну предмета та підстав позову не підтвердилися;

- наголошує, що зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин. При цьому, збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Зауважує, що з метою захисту інтересів держави, у зв`язку зі зміною фактичних обставин справи, які виникли внаслідок недобросовісних дій відповідача 2, прокурором на підставі ч. 4 ст. 46 ГПК України подано до суду заяву про зміну предмета позову шляхом:

1) вилучення позовних вимог.

Так, первісний позов містив вимогу про скасування реєстрації права власності ТОВ «Корт Інвест» на об`єкт нерухомого майна - будівлю КПП загальною площею 7 кв.м, яка розташована по пр. Маяковського, 19Б у м. Запоріжжя.

Оскільки 09.12.2024 право власності на вищевказаний об`єкт нерухомості припинено, подальший розгляд цієї позовної вимоги є недоцільним.

2) заміни одних позовних вимог іншими.

Так, первісний позов містив немайнову вимогу про зобов`язання ТОВ «Корт Інвест» знести самочинно збудовану будівлю КПП загальною площею 7 кв.м, яка розташована на земельній ділянці площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 по пр. Маяковського, 19Б у м. Запоріжжя.

Відповідачем разом з відзивом на позов надано акт про демонтаж від 05.12.2024, згідно з яким здійснено демонтаж будівлі, яка була розташована за адресою: м. Запоріжжя, бул. Примаченко Марії, 19Б. Однак, прокурором встановлено, що будівля повністю не демонтована, присутній фундамент, що підтверджується додатком (фотофіксацією) до висновку про знищення/знесення майна від 02.12.2024.

У зв`язку з цим прокурор у заяві про зміну предмета позову просив суд зобов`язати ТОВ «Корт Інвест» знести фундамент (будівельні залишки), який залишився після демонтажу (знесення) самочинно збудованої будівлі КПП на земельній ділянці площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 по бул. Примаченко Марії, 19Б у м. Запоріжжя (немайнова вимога).

3) доповнення позовних вимог новими.

ТОВ «Корт Інвест», будучі обізнаним про оскарження прокурором права користування земельною ділянкою у судовому порядку та перебування справи на розгляді, використовуючи видимість юридичної правильності дій землекористувача, збудувало та здійснило державну реєстрацію права власності на нову будівлю охорони площею 9,4 кв.м на спірній земельній ділянці площею понад 4 га, що у свою чергу за первісними основними підставами позову є самочинним будівництвом і підлягає знесенню. Усі подальші дії ТОВ «Корт Інвест» щодо цього майна є похідними та вчиненими за відсутності належного обсягу прав.

Отже, зміна фактичних обставин внаслідок недобросовісних дій відповідача обумовило доповнення позову новими вимогами.

Так, у заяві про зміну предмета позову прокурором доповнено первісний позов новими вимогами наступного змісту:

- скасувати реєстрацію права власності ТОВ «Корт Інвест» на об`єкт нерухомого майна будівлю охорони загальною площею 9,4 кв.м, яка розташована по бул. Примаченко Марії, 19Б у м. Запоріжжя (реєстраційний номер 3044540023060, номер запису 57582262) (немайнова вимога);

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 06.12.2024, укладений між ТОВ «Корт Інвест» та ТОВ «Торгівельний комплекс «Ювілейний-4», посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кушніренко О.Г. (реєстраційний номер 3044540023060, номер запису 57892680) (немайнова вимога);

- зобов`язати ТОВ «Торгівельний комплекс «Ювілейний-4» знести самочинно збудовану будівлю охорони загальною площею 9,4 кв.м, яка розташована на земельній ділянці площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 по бул. Примаченко Марії, 19Б у м. Запоріжжя (немайнова вимога).

4) пред`явлення вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Однією із позовних вимог була немайнова вимога щодо зобов`язання ТОВ «Корт Інвест» повернути на користь Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради земельну ділянку площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090, вартістю 36914550,12 грн, яка розташована по пр. Маяковського, 19Б у м. Запоріжжя.

Під час набуття права власності на об`єкт нерухомості (будівлю охорони) до ТОВ «Торгівельний комплекс «Ювілейний-4» перейшло право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно вчинено відповідний запис.

З урахуванням цього, у заяві про зміну предмета позову позовну вимогу щодо повернення земельної ділянки пред`явлено до нового співвідповідача ТОВ «Торгівельний комплекс «Ювілейний-4», яке наразі є фактичним землекористувачем спірної земельної ділянки.

Однак, господарський суд через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, дійшов хибного висновку, що заява про зміну предмета позову фактично є іншим позовом, оскільки містить у собі нові позовні вимоги немайнового характеру, до нового відповідача, позивач змінює і предмет, і підставу позову, тобто виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами.

Разом з цим, у даному випадку наявний правовий зв`язок між первісними обставинами, якими прокурор обґрунтовував свої вимоги щодо захисту інтересів держави, та новими обставинами позову. Первісні основні підстави позову прокурор залишив незмінними та лише доповнив їх новими обставинам, які безпосередньо пов`язані з основними підставами позову, про що у заяві було детально зазначено.

Так, основні позовні вимоги визнати незаконним та скасувати рішення Запорізької міської ради від 27.03.2019 № 45/27; визнати недійсним Додатковий договір від 10.12.2019, зобов`язати повернути земельну ділянку, а також їх нормативне обґрунтування залишаються незмінними.

У даному випадку має місце лише виключення деяких вимог та доповнення позову новими вимогами, які обумовлені недобросовісними діями відповідача 2, з посиланням на норми матеріального права, які регулюють питання визнання недійсним правочинів, знесення самочинно збудованих будівель та порядок повернення земельних ділянок у спірних правовідносинах.

При цьому, господарський суд застосував висновки Верховного Суду, які не підлягають застосуванню. Зокрема, суд посилався на постанову Верховного Суду від 17.02.2023 у справі № 911/560/20.

Одночасно у змісті скарги викладено клопотання про поновлення строку для її подання, яке обґрунтовано проголошенням у судовому засіданні 22.01.2025 тільки вступної і резолютивної частини ухвали, отриманням повного тексту оскаржуваної ухвали в електронний кабінет 28.01.2025 о 19:55 годині.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 - ТОВ «Корт Інвест», не погоджується з апеляційною скаргою, вважає, що відсутні законні та обґрунтовані підстави для задоволення апеляційної скарги, оскільки суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Зауважує, що у заяві (вх. 25397/08-08/24 від 27.12.2025) про зміну предмету позову, позивач фактично змінює заявлені позовні вимоги та доповнює прохальну частину позову новими позовними вимогами немайнового характеру, заявленими з інших підстав та до нового відповідача, а саме: про зобов`язання ТОВ «Торгівельний комплекс «Ювілейний-4» повернути на користь Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради земельну ділянку площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090, вартістю 36914550,12 грн, скасувати реєстрацію права власності ТОВ «Торгівельний комплекс «Ювілейний-4» на об`єкт нерухомого майна будівлю охорони загальною площею 9,4 кв.м, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Примаченко Марії, 19Б (реєстраційний номер 3044540023060, номер запису 57582262); визнати недійсним договір купівлі-продажу від 06.12.2024 № 3293, укладений між ТОВ «Корт Інвест» та ТОВ «Торгівельний комплекс «Ювілейний-4», посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької об-ласті Кушніренко О.Г. (реєстраційний номер 3044540023060, номер запису 57892680), в зв`язку з тим, що право власності на будівлю охорони та право користування земельною ділянкою належить ТОВ «Торгівельний комплекс «Ювілейний-4». На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що заява про зміну предмету позову, фактично є іншим позовом, оскільки містить у собі нові позовні вимоги немайнового характеру, до нового відповідача, позивач змінює і предмет, і підставу позову, тобто, фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами.

Звертає увагу, що Позивач обґрунтовує свою заяву тим, що недобросовісні дії Відповідача 2 призвели до необхідності змінити предмет позову в цій справі, оскільки початкова вимога Позивача не повною мірою забезпечувала захист його порушених прав та інтересів. Однак, норми ГПК України встановлюють виключні випадки коли Позивач може змінити предмет або підстави позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Отже, Позивач відповідно до норм ГПК України дійсно наділений правом змінити предмет або підставу позову при новому розгляді справи, але тільки у тому разі, якщо суд установить, що це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку зі зміною фактичних обставин справи, а предмет чи підстава позову при первісному розгляді були недостатніми для такого належного захисту.

На думку ТОВ «Корт Інвест», наразі є 2 самостійні підстави для відмови у прийнятті заяви заступника прокуратури:

- відсутня необхідність захисту прав Позивача з урахуванням зміни фактичних обставин справи, оскільки обставини, що змінилися не зачіпають права Позивача, не ускладнюють виконання рішення суду та не потребують зміни позовних вимог. Позивач не здійснював недобросовісних дій, а діяв в межах норм чинного законодавства;

- Позивач подав заяву про зміну, в якій фактично змінює і предмет і підстави позову, що порушує ст.46 ГПК України. В первісному позові Позивач обґрунтовував вимоги тим, що державний адміністратор не мав права проводити реєстрацію нерухомого майна, що ТОВ «Корт Інвест» порушило умови договору оренди, а тому не було підстав для продовження оренди в 2019 році і мали проводитися електронні торги, а нерухоме майно, на його думку, було самочинним, тому, зокрема, Позивач просив суд скасувати реєстрацію права власності, визнати недійсним рішенням ЗМР і додатковий договір оренди, зобов`язати знести об`єкт нерухомості. Також, в обґрунтування підсудності пред`явлення позову, представник Позивача в Верховному Суді наголошувала, що правовідносини виникли саме з договірних відносин, предметом яких є оренда земельної ділянки. З нових вимог вбачається, що підстави та предмет позову відрізняються від первісно заявлених. Позивач у заяві про зміну вимог посилається на будівництво 2024 року та будівлю, що не є у власності ТОВ «Корт Інвест», також оспорює договір купівлі-продажу. Отже, в сукупності, оскарження договору купівлі-продажу, скасування реєстрації права власності та знесення нерухомого майна мають зовсім інші підстави (обставини) ніж ті, що були наведені в первісному позові.

Щодо доводів Апелянта з приводу незаконності висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора про залучення до справи співвідповідача.

ТОВ «Корт Інвест» вважає, що в межах даної справи ТОВ «Торгівельний комплекс «Ювілей-ний-4» не може являтися Співвідповідачем. Посилання Позивача, що до нового власника ТОВ «Торгівельний комплекс «Ювілейний-4» перейшло право користування спірною земельною ділянкою, тому змінюються позовні вимоги не є належною підставою. Відповідно, це вже предмет окремого спору, з яким Позивач має право звернутися до суду. Суд першої інстанції правильно врахував, що залучення до участі у справі співвідповідача було обґрунтовано Позивачем пред`явленням нових позовних вимог саме до ТОВ «Торгівельний комплекс «Ювілейний-4», тому, не прийнявши заяву про зміну предмета позову, суд першої інстанції правомірно відмовив у такому залученні.

Щодо доводів Апелянта про незаконність висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви прокурора про вжиття заходів забезпечення позову.

Наголошує, що вимогами прокурора, наведеними у заяві про забезпечення позову, ТОВ «Корт Інвест» не погоджується та вважає, що суд першої інстанції відмовив Позивачу в задоволенні заяви на законних підставах.

Так, 09.12.2024 ухвалою Господарського суду Запорізької області заяву заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову, шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно - будівлю КПП літ. А загальною площею 7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1783760023101), яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського, 19 Б) у м. Запоріжжя та право власності на яке належить ТОВ «Корт Інвест» (код ЄДРПОУ 33210784);

- накладення арешту на нерухоме майно - будівлю охорони загальною площею 9,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3044540023060), яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського), 19 Б у м. Запоріжжя та право власності на яке належить ТОВ «Корт Інвест» (код ЄДРПОУ 33210784);

- накладення арешту на земельну ділянку площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1758679523101), яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського), 19Б у м. Запоріжжя та право власності на яку належить Запорізькій міській раді (код ЄДРПОУ 04053915);

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Корт Інвест» (код ЄДРПОУ 33210784, юридична адреса: 69041, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 10), а також іншим фізичним або юридичним особам проводити будь-які будівельні роботи (у т.ч. реконструкцію будівель) на земельній ділянці площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090, яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського), 19Б у м. Запоріжжя.

Ухвалою господарського суду від 24.12.2024 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Корт Інвест про скасування заходів забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.12.2024 у справі № 908/1817/23 задоволено частково. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.12.2024 у справі № 908/1817/23 в частині:

- накладення арешту на нерухоме майно - будівлю КПП літ. А загальною площею 7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1783760023101), яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського, 19 Б) у м. Запоріжжя та право власності на яке належить ТОВ Корт Інвест (код ЄДРПОУ 33210784);

- накладення арешту на нерухоме майно - будівлю охорони загальною площею 9,4 кв.м. (реєст-раційний номер об`єкта нерухомого майна 3044540023060), яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського), 19 Б у м. Запоріжжя та право власності на яке належить ТОВ Корт Інвест (код ЄДРПОУ 33210784).

В іншій частині клопотання відмовлено.

Тобто, заходи вжиті судом 09.12.2024 щодо накладення арешту на земельну ділянку площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1758679523101), яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського), 19Б у м. Запоріжжя та право власності на яку належить Запорізькій міській раді (код ЄДРПОУ 04053915) та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Корт Інвест» (код ЄДРПОУ 33210784, юридична адреса: 69041, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 10), а також іншим фізичним або юридичним особам проводити будь-які будівельні роботи (у т.ч. реконструкцію будівель) на земельній ділянці площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090, яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського), 19Б у м. Запоріжжя діють.

При цьому, судом враховано, що спірна будівля КПП літ. А загальною площею 7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1783760023101), яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського, 19 Б) у м. Запоріжжя та право власності на яке належало ТОВ «Корт Інвест» (код ЄДРПОУ 33210784) знищена, про що свідчать Акт про демонтаж від 05.12.2024, яким засвідчено, що 02.12.2024 здійснений демонтаж будівлі, яка була розташована за адресою: Запорізька обл., Запорізький район, Запорізька територіальна громада, м. Запоріжжя, бульвар Примаченко Марії, 19б, зруйнованої внаслідок воєнних дій, яка належала на праві власності (користування) ТОВ "КОРТ ІНВЕСТ" (33210784).

Таким чином, по суті вимоги прокурора вжити заходи забезпечення позову в заяві від 26.12.2024 є ідентичними тим же вимогам, які вже було задоволено судом і оскільки на спірну земельну ділянку накладено арешт і заборонено іншим фізичним або юридичним особам проводити будь-які будівельні роботи, тому, відсутній будь-який сенс повторного накладення арешту та заборони на вчинення будь-яких будівельних робіт, бо станом на 13.01.2025 такі роботи не ведуться, доказів протилежного заступником прокурора не надано.

Також у відзиві викладено клопотання про проведення судового засідання з представником Гриценко Ю.В., в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.02.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Дармін М.О. (доповідач), судді Чус О.В., Кощеєв І.М.

03.03.2025 судді Дармін М.О., Чус О.В., Кощеєв І.М. подали спільну заяву про самовідвід у справі № 908/1817/23, яку задоволено ухвалою суду від 04.03.2025. Справу №908/1817/23 передано для визначення складу суду, в порядку встановленому ст.32 ГПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Ухвалою суду від 11.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.01.2025; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 07.04.2025, сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.

25.03.2025 прокурором подані додаткові пояснення, з урахуванням відзиву відповідача-2.

В судовому засіданні 07.04.2025 представник прокуратури підтримав доводи апеляційної скарги; представник відповідача-2 їх заперечив.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з`явився, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надав.

В судовому засіданні 07.04.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача (прокурора) та відповідача-2, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

01.06.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, м. Запоріжжя до відповідачів Запорізької міської ради, м. Запоріжжя та Товариства з обмеженою відповідальністю Корт Інвест, м. Запоріжжя про:

- скасування реєстрації права власності товариства з обмеженою відповідальністю Корт Інвест на об`єкт нерухомого майна - будівлю КПП загальною площею 7 кв.м., яка розташована по пр. Маяковського, 19 Б у м. Запоріжжя (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1783760023101);

- зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю Корт Інвест знести самочинно збудовану будівлю КПП загальною площею 7 кв.м., яка розташована на земельній ділянці площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 по пр. Маяковського, 19Б у м. Запоріжжя;

- визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради від 27.03.2019 № 45/27 Про поновлення ТОВ Корт Інвест договору оренди землі по пр. Маяковського, 19Б для розташування спортивно-оздоровчого комплексу;

- визнання недійсним додаткового договору № 201905050400273 до договору оренди землі від 21.05.2010 № 041026101506, укладений 10.12.2019 між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Корт Інвест щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1758679523101);

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Корт Інвест повернути на користь Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради земельну ділянку площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090, вартістю 36914550,12 грн, яка розташована по пр. Маяковського, 19Б у м. Запоріжжя.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем-2 без отримання дозвільних документів на проведення будівельних робіт побудовано будівлю КПП площею 7 кв.м. на орендованій земельній ділянці та в подальшому зареєстровано право власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна. Під час будівництва КПП порушені вимоги п. п. 16.2, 25, 29, 30 договору, статті 331, 375 ЦК України та статті 26, 29, 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна з порушенням процедури державної реєстрації та без підтверджуючих документів щодо присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Враховуючи те, що відповідач-2 під час користування орендованою земельною ділянкою порушив її умови шляхом побудови на ній нерухомого майна без дозвільних документів, орендар втратив переважне право на поновлення договору оренди землі. У такому випадку набуття права користування (оренди) земельною ділянкою повинно здійснюватися на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону відповідно до положень статей 124, 127, 134 Земельного кодексу України. Також спірним рішенням Запорізька міська рада усупереч ст. 20 Земельного кодексу України змінила цільове призначення орендованої земельної ділянки, оскільки відповідний проєкт не розроблювався та не затверджувався. Враховуючи порушення відповідачем-2 умов договору оренди землі, останній не мав правомірних (справедливих) сподівань на поновлення договору оренди землі у порядку ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та тим самим незаконно, на думку прокуратури, набув право оренди на земельну ділянку поза конкурсною процедурою. За умови допущення порушень чинного законодавства щодо забудови орендованої земельної ділянки, реєстрації права власності, продовження договору оренди землі, наявні підстави для знесення самочинного збудованого об`єкту нерухомого майна та повернення земельної ділянки власнику.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 у справі №908/1817/23 відмовлено у позові Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури повністю.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024 апеляційну скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 у справі №908/1817/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 у справі №908/1817/23 залишено без змін.

Постановою від 20.11.2024 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури у справі №908/1817/23 задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024 та рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення, Верховний Суд вказав на те, що відхиляючи доводи прокурора, суди зазначили, що вони є безпідставними та недоведеними. Натомість, суди не надали жодної оцінки доводам прокурора про фактичну незаконну зміну цільового призначення земельної ділянки, окрім як послалися на інформацію із Державного земельного кадастру, та не встановили обставин, за яких відбулася зміна цільового призначення.

Під час нового розгляду справи, ухвалою суду від 09.12.2024 призначено підготовче судове засідання на 15.01.2025 о 10 год. 00 хв.

Також ухвалою суду від 09.12.2024 задоволено заяву заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову, шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно - будівлю КПП літ. А загальною площею 7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1783760023101), яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського, 19 Б) у м. Запоріжжя та право власності на яке належить ТОВ Корт Інвест (код ЄДРПОУ 33210784);

- накладення арешту на нерухоме майно - будівлю охорони загальною площею 9,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3044540023060), яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського), 19 Б у м. Запоріжжя та право власності на яке належить ТОВ Корт Інвест (код ЄДРПОУ 33210784);

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Корт Інвест (код ЄДРПОУ 33210784, юридична адреса: 69041, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 10), а також іншим фізичним або юридичним особам проводити будь-які будівельні роботи (у т.ч. реконструкцію будівель) на земельній ділянці площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090, яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського), 19Б у м. Запоріжжя.

13.12.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю Корт Інвест надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 09.12.2024. В обґрунтування заявник зазначив, що спірна будівля КПП літ. А загальною площею 7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1783760023101) знищена, про що свідчать акт про демонтаж від 05.12.2024 та витяг з Державного реєстру речових прав від 10.12.2024 про припинення права власності. Також ТОВ Корт Інвест не є власником нового об`єкту нерухомого майна, що побудований на спірній земельній ділянці - будівлі охорони загальною площею 9,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3044540023060), на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2024 належить ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС "ЮВІЛЕЙНИЙ-4".

Ухвалою суду від 17.12.2024 призначено розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Корт Інвест про скасування заходів забезпечення позову у справі № 908/1817/23 в судовому засіданні 24.12.2024.

Відповідно до ухвали суду від 24.12.2024 клопотання ТОВ Корт Інвест про скасування заходів забезпечення позову задоволено частково. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.12.2024 у справі № 908/1817/23 в частині:

- накладення арешту на нерухоме майно - будівлю КПП літ. А загальною площею 7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1783760023101), яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського, 19 Б) у м. Запоріжжя та право власності на яке належить ТОВ Корт Інвест (код ЄДРПОУ 33210784);

- накладення арешту на нерухоме майно - будівлю охорони загальною площею 9,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3044540023060), яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського), 19 Б у м. Запоріжжя та право власності на яке належить ТОВ Корт Інвест (код ЄДРПОУ 33210784).

В іншій частині клопотання відмовлено.

В зв`язку з перебуванням судді Давиденко І.В. на лікарняному, судове засідання 15.01.2025 не відбулось та було перенесено на 22.01.2025, 10-00.

Через підсистему Електронний суд до суду надійшли:

- 23.12.2024 від Запорізької міської ради - відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволені позовної заяви;

- 27.12.2024 від позивача - заява про зміну предмету позову (вх. №25397/08-08/24),

- 27.12.2024 від позивача - заява про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №25401/08-08/24),

- 07.01.2025 від 3-ї особи - пояснення щодо позову та відзиву (вх. №673/08-08-25),

- 14.01.2025 від відповідача ТОВ Корт Інвест заперечення на заяв про забезпечення позову від 26.12.2024 (вх.№920/08-08/25),

- 14.01.2025 від ТОВ Корт Інвест - заперечення щодо прийняття заяви про зміну предмету позову від 26.12.2024 (вх. № 924/08-08/25),

-15.01.2025 від відповідача Запорізької міської ради - заява про розгляд заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову та про зміну предмету позову за відсутності представника Запорізької міської ради,

-16.01.2025 від позивача - додаткові пояснення у справі (вх. № 1723/08-08/25),

- 17.01.2025 від 3-ї особи заява про проведення судового засідання 22.01.2025 без участі третьої особи та його представника,

22.01.2025 від позивача - клопотання про доручення до матеріалів справи доказів на спростування доводів ТОВ Корт Інвест (вх. № 1514/08-08/15).

Крім того, від представника третьої особи адвоката Яковлевої Т.В. та представника ТОВ Корт Інвест- адвоката Гриценко Ю.В. надійшли лопотання про проведення судового засідання у справі в режимі відео конференції поза межами суду.

Зокрема, заява позивача про зміну предмету позову обґрунтована наступним:

будучи обізнаним про оскарження прокурором права ТОВ Корт Інвест користування спірною земельною ділянкою, відсутності прийнятого судом остаточного рішення у спорі, відповідач - ТОВ Корт Інвест після відкриття Верховним Судом касаційного провадження, скерування справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції та подання до суду прокурором заяви про вжиття заходів забезпечення позову, вчинено дії, які спрямовані на перешкоджання судового розгляду.

Так, 07.11.2024 інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Запорізької міської ради зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта Нове будівництво будівлі охорони за адресою: м. Запоріжжя бул. Марії Примаченко, 19Б (реєстраційний номер ЗП101241106905), яка була подана ТОВ Корт Інвест. Вказане підтверджується інформацією публічних державних реєстрів. Відповідно до зазначеного документа відповідач 2, у період з 29.10.2024 по 04.11.2024, збудував на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 нову будівлю охорони площею 9,4 кв.м. У подальшому, 12.11.2024 державним реєстратором виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області Андрейцевим М.В. проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ Корт Інвест на будівлю охорони загальною площею 9,4 кв.м, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, бул. Примаченко Марії, 19Б. На підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2024 право власності на будівлю охорони зальною площею 9,4 кв.м, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, бул. Марії Примаченко, 19Б, перейшло до ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4.

09.12.2024 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис про припинення права власності на будівлю КПП літ. А загальною площею 7 кв.м, у зв`язку зі знищенням останньої.

Позивач зазначив, що з метою захисту інтересів держави, представництво яких здійснює прокурор, та у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, які виникли внаслідок недобросовісних дій відповідача 2, є необхідність у зміні предмета позову шляхом:

1) вилучення позовних вимог. Так, первісний позов містить вимогу про скасування реєстрації права власності ТОВ Корт Інвест на об`єкт нерухомого майна - будівлю КПП загальною площею 7 кв.м, яка розташована по пр. Маяковського, 19Б у м. Запоріжжя. Оскільки право власності на вищевказаний об`єкт нерухомості припинено, подальший розгляд цієї позовної вимоги є недоцільним.

2) заміни одних позовних вимог іншими. Так, первісний позов містить вимогу про зобов`язання ТОВ Корт Інвест знести самочинно збудовану будівлю КПП загальною площею 7 кв.м, яка розташована на земельній ділянці площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 по пр. Маяковського, 19Б у м. Запоріжжя. В зв`язку з демонтажем вказаної будівлі відповідачем, позовну вимогу у цій частині необхідно викласти у наступній редакції: Зобов`язати ТОВ Корт Інвест знести фундамент (будівельні залишки), який залишився після демонтажу (знесення) самочинно збудованої будівлі КПП на земельній ділянці площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 по бул. Примаченко Марії, 19Б у м. Запоріжжя.

3) доповнення позовних вимог новими. Враховуючи, що відповідач 2 незаконно та самочинно збудував та здійснив державну реєстрацію права власності на будівлю охорони площею 9,4 кв.м, на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 позовні вимоги необхідно доповнити таким:

- Скасувати реєстрацію права власності ТОВ Корт Інвест на об`єкт нерухомого майна будівлю охорони загальною площею 9,4 кв.м, яка розташована по бул. Примаченко Марії, 19Б у м. Запоріжжя (реєстраційний номер 3044540023060, номер запису 57582262);

- Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 06.12.2024, укладений між ТОВ Корт Інвест та ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кушніренко О.Г. (реєстраційний номер 3044540023060, номер запису 57892680).

- Зобов`язати ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4 знести самочинно збудовану будівлю охорони загальною площею 9,4 кв.м, яка розташована на земельній ділянці площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 по бул. Примаченко Марії, 19Б у м. Запоріжжя.

4) пред`явлення вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин. Оскільки під час набуття права власності на об`єкт нерухомості (будівлю охорони) до ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4 перейшло право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090, то позовна вимога в частині повернення земельної ділянки буде пред`явлена до нового співвідповідача ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4, яке наразі є фактичним землекористувачем спірної земельної ділянки.

Позивач зазначає, що первісні позовні вимоги та обставини (фактичні підстави) позову прокурором не змінюються (прокурор буде доводити порушення умов договору оренди землі шляхом самочинного будівництва відповідачем-2 та незаконність поновлення дії договору оренди відповідачем 1, оскаржуючи рішення Запорізької міської ради від 27.03.2019 № 45/27 та Додатковий договір), а лише має місце виключення деяких вимог та доповнення позову новими вимогами (враховуючи недобросовісні дії відповідача-2 після скасування Верховним Судом рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд) з посиланням на норми матеріального права, які регулюють питання визнання недійсним правочинів, знесення самочинно збудованих будівель та порядок повернення земельних ділянок у спірних правовідносинах.

На обґрунтування залучення ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4 співвідповідачем у справі позивач посилається на відчуження права власності на об`єкт нерухомого майна ТОВ Корт Інвест, одночасно з яким до нового власника ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4 перейшло і право користування спірною земельною ділянкою. Оскільки частина позовних вимог (щодо оскарження законності будівництва будівлі охорони, використання та повернення земельної ділянки) спрямовується до ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4, що стосуються прав та обов`язків указаного товариства, на думку позивача, є необхідність залучити до участі у справі № 908/1817/23 в якості співвідповідача - ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4 (код ЄДРПОУ 44200003, юридична адреса: Харківська обл., м. Харків, пр. Ювілейний, 63-Д).

В частині заяви про вжиття заходів забезпечення позову, заступник керівника Запорізької обласної прокуратури просить суд накласти арешт на нерухоме майно - будівлю охорони загальною площею 9,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3044540023060), яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського), 19 Б у м. Запоріжжя та право власності на яке належить ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4 (код ЄДРПОУ 44200003, юридична адреса: 61118, м. Харків, пр. Ювілейний, 63-Д), а також заборонити ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4 проводити будь-які будівельні роботи (у т.ч. реконструкцію будівлі охорони) на земельній ділянці площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090, яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського), 19Б, у м. Запоріжжя.

Заява обґрунтована існуванням реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів держави у разі задоволення позову. Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позивач посилається на необхідність забезпечення позовних вимог з урахуванням заяви про зміну предмету позову та вказує, що ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4 є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 та власником будівлі охорони, що знаходиться на ній. За таких обставин, товариство у будь-який момент може на власний розсуд розпорядитись своїм майном шляхом його відчуження або здійснити його перебудову/реконструкцію, збудувати нові об`єкти нерухомості, розмістити тимчасові споруди. При цьому, у разі відчуження будівлі на користь третіх осіб відбудеться одночасний перехід до такої особи права користування земельною ділянкою. Беручи до уваги недобросовісну поведінку відповідачів, позивач вказує на те, що існує високий ризик вчинення вищезазначених дій.

Також позивач зазначає, що отримати та надати до суду докази, наприклад, бажання відповідача здійснити відчуження майна, знаходиться поза можливістю позивача, оскільки відповідач у будь-яку мить скориставшись послугами нотаріуса/державного реєстратора може відчужити спірне майно на користь третіх осіб або зареєструвати право власності на новозбудоване майно (як було раніше вчинено відповідачем 2); через особистий кабінет на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва зареєструвати дозвільні документи, які дають право на виконання будівельних робіт/прийняти в експлуатацію новозбудований об`єкт.

Як уже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.01.2025, зокрема у задоволенні заяви заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про залучення у якості співвідповідача товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний комплекс Ювілейний-4 та про зміну предмету позову відмовлено. У задоволенні заяви заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №25401/08-08/24 від 27.12.2024) відмовлено.

Зазначений процесуальний документ і є предметом апеляційного оскарження.

Відмовляючи в задоволенні заяви про зміну предмету позову і залучення співвідповідача, господарський суд першої інстанції виходив з того, що: у заяві (вх. 25397/08-08/24 від 27.12.2025) про зміну предмету позову, позивач фактично змінює заявлені позовні вимоги та доповнює прохальну частину позову новими позовними вимогами немайнового характеру, заявленими з інших підстав та до нового відповідача, а саме. про зобов`язання ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4 повернути на користь Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради земельну ділянку площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090, вартістю 36914550,12 грн, скасувати реєстрацію права власності ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4 на об`єкт нерухомого майна будівлю охорони загальною площею 9,4 кв.м, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Примаченко Марії, 19Б (реєстраційний номер 3044540023060, номер запису 57582262); визнати недійсним договір купівлі-продажу від 06.12.2024 № 3293, укладений між ТОВ Корт Інвест та ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кушніренко О.Г. (реєстраційний номер 3044540023060, номер запису 57892680), у зв`язку з тим, що право власності на будівлю охорони та право користування земельною ділянкою належить ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4.

На підставі наведеного суд виснував, що заява про зміну предмету позову, фактично є іншим позовом, оскільки містить у собі нові позовні вимоги немайнового характеру, до нового відповідача, позивач змінює і предмет, і підставу позову, тобто, фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку, позивачем заявляються інші позовні вимоги (змінюється предмет позову), що фактично мають інші підстави, тобто має місце одночасне зміна предмету та підстав позову, що не відповідає приписам ст. 46 ГПК України.

Враховуючи, що залучення до участі у справі співвідповідача було обґрунтовано позивачем заявленням нових позовних вимог саме до ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4, суд не знайшов підстав для такого залучення без задоволення заяви про зміну предмету позову.

Щодо заяви про вжиття заходів забезпечення позову, то господарський суд виснував, що як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, забезпеченню, на думку позивача, підлягає позов в редакції заяви про зміну предмету позову.

Проте, судом не прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову та розглядається позовна заява з первісно заявленими вимогами. Враховуючи вищевикладене, суд не знайшов підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Щодо заяви про зміну предмета позову і залучення співвідповідача.

Згідно з положеннями статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Визначення відповідача/відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Частиною 1 ст. 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі (ч. 3 вказаної статті ГПК України).

За приписами ч.4 ст.46 ГПК України у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Тобто, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

У вказаних висновках колегія суддів звертається до правових позицій, які неодноразово викладені, зокрема, у постановах від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

У вказаних висновках колегія суддів звертається до правових позицій, які неодноразово викладені, зокрема, у постановах від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20 та ін.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Як слідує із установлених обставин справи, прокурор (позивач) звернувся з первісними позовними вимогами 01.06.2023 до Господарського суду Запорізької області до відповідачів: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя та Товариства з обмеженою відповідальністю Корт Інвест, м. Запоріжжя про:

- визнання недійсним додаткового договору № 201905050400273 до договору оренди землі від 21.05.2010 № 041026101506, укладеного 10.12.2019 між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Корт Інвест щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1758679523101);

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказував, що відповідачем-2 без отримання дозвільних документів на проведення будівельних робіт побудовано будівлю КПП площею 7 кв.м. на орендованій земельній ділянці та в подальшому зареєстровано право власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна. Під час будівництва КПП порушені вимоги п. п. 16.2, 25, 29, 30 договору, статті 331, 375 ЦК України та статті 26, 29, 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна з порушенням процедури державної реєстрації та без підтверджуючих документів щодо присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Враховуючи те, що відповідач-2 під час користування орендованою земельною ділянкою порушив її умови шляхом побудови на ній нерухомого майна без дозвільних документів, орендар втратив переважне право на поновлення договору оренди землі. У такому випадку набуття права користування (оренди) земельною ділянкою повинно здійснюватися на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону відповідно до положень статей 124, 127, 134 Земельного кодексу України. Також спірним рішенням Запорізька міська рада усупереч ст. 20 Земельного кодексу України змінила цільове призначення орендованої земельної ділянки, оскільки відповідний проєкт не розроблювався та не затверджувався. Враховуючи порушення відповідачем-2 умов договору оренди землі, останній не мав правомірних (справедливих) сподівань на поновлення договору оренди землі у порядку ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та тим самим незаконно, на думку прокуратури, набув право оренди на земельну ділянку поза конкурсною процедурою. За умови допущення порушень чинного законодавства щодо забудови орендованої земельної ділянки, реєстрації права власності, продовження договору оренди землі, наявні підстави для знесення самочинного збудованого об`єкту нерухомого майна та повернення земельної ділянки власнику.

Звертаючись із заявою про зміну предмета позову вх. 25397/08-08/24 від 27.12.2025 прокурор зазначив, що будучи обізнаним про оскарження прокурором права ТОВ Корт Інвест користуватися спірною земельною ділянкою, відсутності прийнятого судом остаточного рішення у спорі, відповідач-2 - ТОВ Корт Інвест після відкриття Верховним Судом касаційного провадження, скерування справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції та подання до суду прокурором заяви про вжиття заходів забезпечення позову, вчинив дії, які спрямовані на перешкоджання судового розгляду, а саме:

- 07.11.2024 інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Запорізької міської ради зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта Нове будівництво будівлі охорони за адресою: м. Запоріжжя ул. Марії Примаченко, 19Б (реєстраційний номер ЗП101241106905), яка була подана ТОВ Корт Інвест. Вказане підтверджується інформацією публічних державних реєстрів. Відповідно до зазначеного документа відповідач-2, у період з 29.10.2024 по 04.11.2024, збудував на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 нову будівлю охорони площею 9,4 кв.м. У подальшому, 12.11.2024 державним реєстратором виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області Андрейцевим М.В. проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ Корт Інвест на будівлю охорони загальною площею 9,4 кв.м, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, бул. Примаченко Марії, 19Б. На підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2024 право власності на будівлю охорони зальною площею 9,4 кв.м, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, бул. Марії Примаченко, 19Б, перейшло до ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4.

Тобто, відповідно до ч.4 ст.46 ГПК України, під час нового розгляду справи змінились фактичні обставини справи, яких не існувало під час подання первісного позову і розгляду справи вперше, що зумовило звернення прокурора з відповідною заявою у якій останній:

1) вилучив позовну вимогу. Так, первісний позов містив вимогу про скасування реєстрації права власності ТОВ Корт Інвест на об`єкт нерухомого майна - будівлю КПП загальною площею 7 кв.м, яка розташована по пр. Маяковського, 19Б у м. Запоріжжя. Але оскільки право власності на вищевказаний об`єкт нерухомості припинено, подальший розгляд цієї позовної вимоги є недоцільним;

2) замінив одну позовну вимогу іншою. Так, первісний позов містив вимогу про зобов`язання ТОВ Корт Інвест знести самочинно збудовану будівлю КПП загальною площею 7 кв.м, яка розташована на земельній ділянці площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 по пр. Маяковського, 19Б у м. Запоріжжя. Натомість, у зв`язку з демонтажем вказаної будівлі відповідачем-2, позовну вимогу у цій частині необхідно викласти у наступній редакції: Зобов`язати ТОВ Корт Інвест знести фундамент (будівельні залишки), який залишився після демонтажу (знесення) самочинно збудованої будівлі КПП на земельній ділянці площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 по бул. Примаченко Марії, 19Б у м. Запоріжжя;

3) доповнив позовні вимоги новими. Враховуючи, що відповідач-2 незаконно та самочинно збудував та здійснив державну реєстрацію права власності на будівлю охорони площею 9,4 кв.м, на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 позовні вимоги необхідно доповнити таким:

4) з урахуванням зміни фактичних обставин справи під час нового розгляду справи, відповідно, змінилось коло осіб, до яких слід пред`явити вимогу, зокрема пред`явлення вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Так, під час набуття права власності на об`єкт нерухомості (будівлю охорони) до ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4 перейшло право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090, то позовна вимога в частині повернення земельної ділянки буде пред`явлена до нового співвідповідача ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4, яке наразі є фактичним землекористувачем спірної земельної ділянки.

Тобто, з огляду на обставини, що змінилися під час нового розгляду справи, прокурор вилучив одну із первісних вимог, позовні вимоги доповнив новими вимогами про скасування реєстрації права власності ТОВ Корт Інвест на об`єкт нерухомого майна будівлю охорони загальною площею 9,4 кв.м, яка розташована по бул. Примаченко Марії, 19Б у м. Запоріжжя (реєстраційний номер 3044540023060, номер запису 57582262) і визнання недійсним договору купівлі-продажу від 06.12.2024, укладеного між ТОВ Корт Інвест та ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кушніренко О.Г. (реєстраційний номер 3044540023060, номер запису 57892680).

Та, з огляду на перехід права власності на об`єкт нерухомого майна будівлю охорони загальною площею 9,4 кв.м, яка розташована по бул. Примаченко Марії, 19Б у м. Запоріжжя, до іншої особи (ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4), вказане зумовило необхідність її залучення до участі у справі в якості співвідповідача.

Колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

У цій справі основні позовні вимоги визнати незаконним та скасувати рішення Запорізької міської ради від 27.03.2019 № 45/27; визнати недійсним Додатковий договір від 10.12.2019, зобов`язати повернути земельну ділянку, а також їх нормативне обґрунтування залишились незмінними. У даному випадку має місце лише виключення деяких вимог та доповнення позову новими вимогами, які обумовлені недобросовісними діями відповідача-2, з посиланням на норми матеріального права, які регулюють питання визнання недійсним правочинів, знесення самочинно збудованих будівель та порядок повернення земельних ділянок у спірних правовідносинах.

Звідси, ураховуючи наведене та положення чинного процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах в результаті звернення із заявою про зміну предмета позову підстави позову та правове обґрунтування позовних вимог залишилися незмінними, у спірних правовідносинах вимоги що стосуються земельної ділянки та об`єктів нерухомості, які на ній розташовані, є спорідненими способами захисту, відповідають змісту оспорюваного права чи інтересу та спрямовані на досягнення єдиної мети повернення власнику (Запорізькій міській територіальній громаді) її майна (земельної ділянки). При цьому в даному випадку наявний правовий зв`язок між первісними обставинами, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, та новими обставинами позову. Таким чином, заява прокурора не є фактично поданням окремого позову.

Близькі за змістом висновки наведені у постанові КГС ВС від 01.07.2024 у справі №908/1884/23.

Також беручи до уваги наведене в ній, колегія суддів враховує викладені у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 201/4160/19 висновки, відповідно до яких однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

У зв`язку з цим добросовісність при правовому регулюванні цивільних відносин повинна розглядатися як відповідність реальної поведінки учасників таких відносин вимогам загальносоціальних уявлень про честь і совість. Іншими словами, щоб бути добросовісним, дії та вчинки учасників цивільних відносин мають здійснюватися таким чином, щоб вони викликали схвальну оцінку з боку суспільної моралі, зокрема в аспекті відповідності застосованих засобів правового регулювання тим цілям, які перед ним ставляться. Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Недобросовісна поведінка особи, яка полягає у вчиненні дій, що можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом.

У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право, що, на переконання суду, і мало місце у цій справі - після первісного розгляду справи, після скасування Верховним Судом рішення місцевого суду і постанови суду апеляційної інстанцій у ній, за відсутності остаточного рішення по спірному питанню, органом прокуратури встановлено, що відповідачем-2 у період з 29.10.2024 по 04.11.2024, збудовано на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 нову будівлю охорони площею 9,4 кв.м. (що, на думку прокурора, має ознаки самочинного будівництва), зареєстроване відповідне право власності та за договором купівлі-продажу від 06.12.2024 право власності на будівлю охорони загальною площею 9,4 кв.м, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, бул. Марії Примаченко, 19Б, перейшло до ТОВ Торгівельний комплекс Ювілейний-4; натомість, 09.12.2024 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис про припинення права власності на будівлю КПП літ. А загальною площею 7 кв.м, у зв`язку зі знищенням останньої. При цьому, сторони спору (принаймні відповідач-2) був обізнаний з наявністю судового спору у справі № 908/1817/23.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали за результатом розгляду заяви про зміну предмета позову дійшов помилкового висновку, який не відповідає вказаним вище висновкам Верховного Суду щодо застосування зазначеної норми процесуального права.

Внаслідок чого заяву прокурора про зміну предмета позову і, відповідно, залучення співвідповідача (ТОВ «Торгівельний комплекс «Ювілейний-4») слід задовольнити.

Щодо заяви про забезпечення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Іншими словами ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі статтею 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Водночас, якщо Позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Наведені висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду підтримані у постановах від 25.02.2019 у справі №924/790/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 30.09.2020 у справі №910/19113/19, від 30.11.2020 у справі 910/217/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 13.05.2021 у справі №916/2761/20, від 13.08.2021 у справі № 902/1264/20.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Колегія суддів зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб і забороною відповідачу (або іншим особам) вчиняти певні дії.

Отже, накладення арешту на майно відповідача, є одним з визначених законом способів забезпечення позову.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Таким чином, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, на підставі поданих заявником доказів, має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №916/2364/20).

Предметом позову у цій справі є вимоги немайнового характеру (повернення земельної ділянки, скасування права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу, зобов`язання знести самочинне будівництво).

В обґрунтування поданої заяви, прокурор вказував на те, що в силу зміни певних обставин, які викликані недобросовісними діями відповідача-2, під час судового розгляду справи змінився землекористувач спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 та на цій земельній ділянці збудовано нову будівлю охорони. За таких обставин ТОВ «Торгівельний комплекс «Ювілейний-4», як новий землекористувач та власник будівлі, у будь-який момент може на власний розсуд розпорядитись своїм майном шляхом його відчуження або здійснити його перебудову/реконструкцію, збудувати нові об`єкти нерухомості, розмістити тимчасові споруди. При цьому, у разі відчуження будівлі на користь третіх осіб відбудеться одночасний перехід до такої особи права користування земельною ділянкою. Беручи до уваги недобросовісну поведінку відповідачів (а саме відповідача-2, що і було ним здійснено під час розгляду цієї справи), існує високий ризик вчинення вищезазначених дій.

Щодо досліджуваної справи, то оскільки позов містить вимоги, в тому числі, про знесення самочинного будівництва і повернення земельної ділянки, то суд має встановити, чи може відсутність забезпечувальних заходів призвести до порушення ефективного і справедливого захисту прав заявника, тобто чи зможе позивач реалізувати свої права в межах одного судового провадження, не вдаючись до нових позовів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд зазначає, що відповідний захід забезпечення повинен бути пов`язаний з предметом спору, щоб збалансувати інтереси всіх учасників процесу та запобігти ситуаціям, коли рішення не буде виконане або призведе до додаткових спорів.

Накладення арешту на майно майна та заборона відповідачу вчиняти певні дії один із ефективних способів забезпечення позову, оскільки зміна власника ускладнить для позивача отримання потрібного результату, і він буде змушений звертатися до суду з новими вимогами до нового власника майна. Враховуючи можливість повторної реєстрації прав, позивач обґрунтовано стверджує, що відсутність заборони на вчинення певних дій може призвести до чергових реєстрацій, які тільки ускладнять захист його прав.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 підкреслює, що суди мають оцінювати ризики ускладнення захисту прав у межах одного провадження. Тож, суд першої інстанції (з урахуванням відмови у задоволенні заяви прокурора про зміну предметуа позову і залучення співвідповідача) дійшов до невірного висновку, що відстуні підстави для задоволення заяви прокурора про вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, між арештом нерухомого майна, забороною вчиняти певні дії, як заходом забезпечення позову, та предметом позову існує прямий зв`язок, що у повній мірі відповідає вимогам процесуального законодавства та правовим висновкам Верховного Суду.

Суд зауважує, що будь-яке відчуження спірного майна призведе до зміни власника, що, у разі задоволення позову, унеможливить досягнення бажаного результату для позивача. У такій ситуації позивач буде змушений повторно звертатися до суду для захисту своїх прав уже стосовно нового власника майна. Припущення, що відчуження майна ускладнить захист прав позивача в рамках одного провадження, є обґрунтованим. Суд також враховує вже здійснену зміну власника і реєстрацію прав на це майно, що підтверджує ризик повторних перереєстрацій.

У разі відчуження об`єкта та нових реєстраційних дій позивач буде змушений ініціювати новий позов, щоб скасувати записи та вимагати знесення вже від нового власника, що є неприйнятною ситуацією. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у своєму рішенні від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 зазначила, що відсутність забезпечувальних заходів може порушити право на справедливий і ефективний захист, оскільки позивач може не реалізувати свої права в межах одного судового розгляду.

У разі задоволення позову та одночасної зміни власника, під час розгляду справи в суді, а також під час набрання законної сили судовим рішенням, виконання такого рішення суду буде неможливим. Що, в свою чергу, може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору.

Таким чином, колегія суддів встановила, що відсутність заходів забезпечення ускладнить захист прав позивача в рамках цього провадження, змушуючи його звертатися з новими позовами. Отже, наявні підстави для застосування заходів забезпечення позову.

Накладення арешту на майно та заборона відповідачу вчиняти певні дії спрямоване на збереження статусу майна до прийняття остаточного рішення у справі та забезпечення ефективного захисту прав заявника у разі задоволення позову.

Позивачем надані достатні, належні та допустимі докази пов`язаності обраного заходу забезпечення із предметом позову та об`єктом спірних правовідносин, а також того, що відповідачем можуть бути вчинені дії, внаслідок яких виконання рішення суду в подальшому стане неможливим, а захист інтересів позивача - неефективним, у порушення вимог ст.ст. 86, 136 ГПК України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 74 та ст. 136 ГПК України доведено наявність реальної загрози ефективному захисту, що істотно ускладнить виконання рішення господарського суду в частині відновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів Позивача у разі задоволення позову. При цьому, обрані позивачем заходи до забезпечення позову не містяться в переліку заборонених заходів забезпечення позову, визначених ч. 5 ст. 137 ГПК України.

Колегія суддів вважає, що обрані позивачем заходи забезпечення позову у вигляді заборони Відповідачу-2 вчиняти будь-які дії по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на об`єкт нерухомого майна до вирішення судом спору по суті, є співмірними із предметом спору щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

З огляду на предмет позову (визнання незаконним рішення міської ради, визнання недійсним договору, знесення об`єкту, повернення земельної ділянки), колегія суддів наголошує, що існує реальна загроза ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів держави у разі задоволення позову.

При цьому, отримати та надати до суду докази, наприклад бажання власника здійснити відчуження майна, знаходиться поза можливістю заявника, оскільки власник у будь-яку мить скориставшись послугами нотаріуса/державного реєстратора може відчужити спірне майно на користь третіх осіб або зареєструвати право власності на новозбудоване майно (як було раніше вчинено відповідачем 2); через особистий кабінет на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва зареєструвати дозвільні документи, які дають право на виконання будівельних робіт/прийняти в експлуатацію новозбудований об`єкт.

Таким чином, необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин, які свідчать про наявність підстав вважати, що їх незастосування призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження.

При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.

Отже, накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачам не позбавить їх конституційних прав на володіння та користування вказаним майном, отримання доходів тощо, а лише тимчасово обмежить права останніх реалізувати вказане майно, передати в іпотеку, подарувати.

Подібні за своїм змістом висновки щодо застосування, зокрема, статті 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 915/373/20 та від 03.12.2021 у справі № 910/4777/21, а також від 08.10.2020 у справі № 465/4985/18 і від 15.06.2021 у справі № 757/48375/20 (щодо аналогічних за змістом положень Цивільного процесуального кодексу України).

До вжиття заходів забезпечення позову у відповідачів було нічим не обмежене право розпоряджатись належним їм майном, що само по собі є доказом необхідності забезпечення позову з немайновими вимогами, які стосуються предмету спору.

Можливість відповідачів у будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у їх власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, стосовно саме цієї вимоги, і утруднить його виконання, якщо предмет спору змінить власника.

Звідси, з огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, встановивши безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання Позивача та накладення арешту на нерухоме майно, корпоративні права та грошові кошти відповідачів в межах ціни позову.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, в зв`язку з чим оскаржувану ухвалу слід скасувати, прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити заяву позивача про забезпечення позову у цій справі.

Суд наголошує, що за приписами частин 7, 8, 9, 10 ст.145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів пропорційно.

Суд наголошує, що постанова є виконавчим документом в частині вжиття заходів забезпечення позову та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (частина 1 статті 144 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Керуючись ст. ст. 136-140, 144, 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.01.2025 у справі № 908/1817/23 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.01.2025 у справі №908/1817/23 скасувати.

Заяву прокурора від 26.12.2024 № 15/1-2070-23 про зміну предмету позову прийняти до розгляду.

Клопотання прокурора про залучення у якості співвідповідача у справі № 908/1817/23 товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний комплекс «Ювілейний-4» - задовольнити.

Заяву прокурора від 26.12.2024 № 15/1-2070-23 про вжити заходів забезпечення позову, - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- накласти арешт на нерухоме майно - будівлю охорони загальною площею 9,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3044540023060), яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського), 19 Б у м. Запоріжжя.

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний комплекс «Ювілейний-4» (код ЄДРПОУ 44200003, юридична адреса: 61118, м. Харків, пр. Ювілейний, 63-Д) проводити будь-які будівельні роботи (у т.ч. реконструкцію будівлі охорони) на земельній ділянці площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090, яка розташована по бул. Марії Примаченко (пр. Маяковського), 19Б у м. Запоріжжя.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Корт Інвест (69041, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, буд. 10, код ЄДРПОУ 33210784) на користь Запорізької обласної прокуратури 2422,40 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до ст.287 ГПК України може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» може бути пред`явлена до виконання у строк до 07.07.2025.

Стягувач: Запорізька обласна прокуратура (ідентифікаційний код 02909973, адреса місцезнаходження: 69005, місто Запоріжжя, вулиця Дмитра Апухтіна, будинок 29А)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний комплекс «Ювілейний-4» (код ЄДРПОУ 44200003, юридична адреса: 61118, м. Харків, пр. Ювілейний, 63-Д)

Повний текст постанови виготовлено і підписано 17.04.2025.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяА.Є. Чередко

Суддя Ю.Б. Парусніков


Суд	Центральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	07.04.2025
Оприлюднено	18.04.2025
Номер документу	126680375
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку

Давиденко І. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 07.04.2025 по справі 908/1817/23ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —908/1817/23

Постанова від 07.04.2025

Постанова
від 07.04.2025 по справі 908/1817/23
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД