Ухвала

від 16.04.2025 по справі 908/1634/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

16.04.2025 м. Дніпро Справа № 908/1634/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Мороза В.Ф.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Юлдашев О.О.) від 11.07.2024р. у справі № 908/1634/24

за заявою ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю МЕНЕЛАЙ, код ЄДРПОУ 40673981 (69118 Україна, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1)

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.07.2024р. у справі № 908/1634/24:

- відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю МЕНЕЛАЙ, код ЄДРПОУ 40673981 (69118 Україна, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1);

- визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до боржника у розмірі 5 422 250,00 грн основного боргу, та 30 280,00 грн судового збору за подання до суду заяви,72 000,00 грн авансування винагороди арбітражному керуючому;

- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

- введено процедуру розпорядження майном боржника;

- розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 174 від 24.04.2013; адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 62, а/с 162);

- попереднє засідання суду призначено на 20.08.2024 о 10-00.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася ОСОБА_1 , в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.07.2024р. у справі № 908/1634/24 та прийняти нове рішення, яким у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю МЕНЕЛАЙ відмовити.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2025р. апеляційну скаргу залишено без руху, скаржнику наданий строк - 10 днів з дня отримання копії ухвали - для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду належних доказів сплати судового збору у сумі 45 420,00 грн., належних доказів направлення копії апеляційної скарги усім кредиторам у справі у відповідності до вимог ст. 259 ГПК України.

04.04.2025р. апелянтом подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване перевищенням розміром судового збору 5 відсотків розміру річного доходу апелянта за попередній календарний рік, що підтверджує довідками Пенсійного фонду України форми ОК-5 та ОК-7, довідкою з Дніпровської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості станом на 09.01.2025р.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

Тобто, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" чітко визначені умови та суб`єктний склад осіб, за наявності яких суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони розстрочити сплату судового збору.

Апеляційний суд розглянув клопотання про звільнення від сплати судового збору та дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Статтею 8 Закону "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, при наявності умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті (ч.2 ст.8 Закону "Про судовий збір").

Положення ст.8 Закону "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

У п.37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу ст.8 Закону "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Положення ГПК та Закону "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

З урахуванням цих рішень Європейського суду з прав людини Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі №905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі №905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.

Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі №757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі №914/1147/20, від 10.11.2021 у справі №922/1429/19, від 06.06.2021 у справі №922/1775/19).

На підтвердження свого фінансового становища скаржник надав довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 та ОК-7, довідку з Дніпровської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості станом на 09.01.2025р.

При цьому, скаржник не надав інших доказів, зокрема, витягу з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2024 рік., документів щодо наявності банківських рахунків із зазначенням коштів на них, тощо.

З огляду на це, апеляційний суд, розглянувши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, дійшов висновку, що зазначені скаржником обставини не є безумовними підставами для звільнення його від сплати судового збору, оскільки надані до суду апеляційної інстанції докази на підтвердження майнового стану заявника, зокрема, довідка Пенсійного фонду України відображає лише індивідуальні відмомості про застраховану особу, однак не свідчить про його скрутне фінансове становище та не підтверджує неможливість сплати ним судового збору у визначеному розмірі за подання апеляційної скарги у цій справі.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22, наведено, що "у разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.

У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.

Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.

Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Якщо скаржник звернувся до суду із заявою про продовження або поновлення встановленого судом або законом строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору, то суд може продовжити або поновити пропущений строк, прийняти докази сплати судового збору та відкрити апеляційне провадження, якщо визнає причини його пропуску поважними, або відмовити у продовженні, поновленні пропущеного строку та повернути апеляційну скаргу".

Тобто, повернення скарги з розглядом клопотання не має збігатись у часі, а суд при розгляді клопотання сторони має пересвідчитись в отриманні заявником ухвали з результатом її розгляду судом та достатності часу на усунення недоліку, визначеного ухвалою про залишення скарги без руху, який не повинен перевищувати п`яти днів (за нормою ч.6 ст. 260 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 174, 235, 258 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.07.2024р. у справі № 908/1634/24.

ОСОБА_1 виконати вимоги ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2025р. про залишення її скарги без руху або надати докази в підтвердження наявності підстав (обставин) для звільнення від сплати судового збору (довідка з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, документи щодо наявності банківських рахунків із зазначенням коштів на них, тощо).

В разі невиконання вимог суду настають наслідки, визначені ч. 4 ст. 174, ч.6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Т.А. Верхогляд