Рішення від 15.04.2025 по справі 902/154/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2025 р.Cправа № 902/154/25

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни за участю секретаря судового засідання Багулової Є.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Келецька 81", 21030, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Вінниця, вул. Келецька, буд. 81, ідентифікаційний код юридичної особи 45501752

до Товариства з обмеженою відповідальністю - Багатопрофільна Фірма "НІКА" ЛТД, 21100, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Келецька, будинок, 81, ідентифікаційний код юридичної особи 13306731

про стягнення 22 907,78 гривень

за участю представників:

від позивача адвокат Поник І.С. згідно ордеру

від відповідача не з`явився

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 07.02.2025 надійшла позовна заява № 04/02/25-1 від 04.02.2025 (вх. № 96/25 від 28.01.2025) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Келецька 81" до Товариства з обмеженою відповідальністю - Багатопрофільна Фірма "НІКА" ЛТД про стягнення 22 907,78 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем обов`язку зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2025 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 10.02.2025 судом постановлено позовну заяву № 04/02/25-1 від 04.02.2025 (вх. № 96/25 від 28.01.2025) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Келецька 81" залишити без руху із встановленням позивачу строку та способу усунення недоліків позовної заяви.

14.02.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками № б/н від 14.02.2025 (вх. № 01-34/1566/25 від 14.02.2025).

Ухвалою від 19.02.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/154/25, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20 березня 2025 року о 10:00.

У судовому засіданні 20.03.2025 судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/154/25 по суті на 11:30 04.04.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 04.04.2025 судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/154/25 по суті на 15:30 15.04.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся ухвалою від 04.04.2025, яку було надіслано за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У трекінгу поштового відправлення зазначено «невдала спроба вручення».

Судом також здійснено повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про судове засіданні у справі № 902/154/25, в якій відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю - Багатопрофільна Фірма "НІКА"ЛТД.

Положеннями частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення судом ухвали рекомендованою кореспонденцією на чинну адресу учасника є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, від 12.02.2025 по справі № 923/1891/14.

Згідно частини 4 статті 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відзиву відповідачем до суду не надано, будь-яких заяв, клопотань не надходило.

За приписами частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України сторони було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач у свою чергу не скористався наданим йому правом участі у розгляді справи і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

За наслідком розгляду справи у судовому засіданні 15.04.2025 року суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомив час проголошення вступної та резолютивної частин рішення в межах цього судового засідання.

У судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Суть спору:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Келецька 81" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю - Багатопрофільна Фірма "НІКА" ЛТД про стягнення 22 907,78 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем обов`язку зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є власником нежитлового приміщення за адресою: 21030, місто Вінниця, вулиця Келецька, будинок 81, загальною площею 346,30 м2 та як співвласник багатоквартирного будинку відповідно до вимог статуту та рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Келецька 81" зобов`язаний сплачувати внески на управління багатоквартирним будинком, проте такі внески не сплачує, що призвело до виникнення заборгованості, яку позивач просить стягнути у примусовому порядку.

Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог за час розгляду справи не заявляв, у зв`язку з чим розгляд справи здійснено за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

На установчих зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: місто Вінниця, вулиця Келецька, будинок № 81 проведених 27.03.2024 року та оформлених протоколом № 1 співвласниками багатоквартирного будинку прийнято рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Келецька 81" та затвердження статуту об`єднання (т. 1 а.с. 4-10).

На цих зборах також ухвалено рішення затвердити з 01 березня 2024 року щомісячний розмір внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком для співвласників ОСББ "Келецька 81", зокрема для власників нежитлових приміщень багатоквартирного будинку у розмірі 9 гривень, 45 коп. в місяць за 1м2 загальної площі нежитлового приміщення, що перебуває у власності (пункт 9 рішення).

16.04.2024 року проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Келецька 81", про в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис 1001741020000020702 (т. 1 а.с. 11).

Судом установлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 4189999558 від 21.03.2025 року за відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю - Багатопрофільна Фірма "НІКА" ЛТД 01.07.2016 року зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 961186605101) нежитлове приміщення, торгівельно-офісне вбудовано-прибудоване загальною площею 84,6 кв.м за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Келецька, будинок 81, приміщення 107 (т.1 а.с. 65).

Також відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 419001260 від 21.03.2025 року за відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю - Багатопрофільна Фірма "НІКА" ЛТД 17.04.2014 року зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 409870805101) нежитлове приміщення загальною площею 244,2 кв.м за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Келецька, будинок 81, приміщення 109 (т.1 а.с. 66-67).

Як убачається із єдиного рахунку за листопад 2024 року за особовим рахунком 58102078 станом на 01.12.2024 обліковується заборгованість у розмірі 22907,78 гривень (т.1 а.с. 20).

У відповідь на адвокатський запит Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр муніципальних систем управління» листом від 28.03.2025 року № 01-1/70 повідомило представнику позивача, що «єдиний рахунок» є розрахунковим неперсоніфікованим документом, сформованим для кожної окремої адреси споживання комунальних послуг. Він містить консолідовану інформацію щодо нарахованих сум, обсягів спожитих житлових та комунальних послуг, діючих тарифів, платежів споживача, а також інші відомості про нарахування та сплату платежів та повідомило, що власником особового рахунку 58103078, присвоєного нежитловим приміщенням №107 та №109, розташованим за адресою: вул. Келецька, 81, м. Вінниця, 21030, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна Фірма «НІКА» ЛТД (ЄДРПОУ 13306731) (т.1 а.с. 70).

Судом установлено, що позивачем на адресу відповідача направлялася претензія з вимогою сплатити заборгованість по сплаті внесків на управління будинком, яка виникла станом на 01.09.2024 року (т.1 а.с. 23, 68).

Відповіді на претензію, доказів сплати заборгованості матеріали справи не містять.

Положеннями пункту 1. розділу I статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Келецька 81" визначено, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Келецька 81" (далі - об`єднання) є юридичною особою та створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: 21030, Вінницька обл., Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Келецька, будинок 81 відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (т.1 а.с.12-19).

Згідно пунктів 2-3 розділу I статуту Об`єднання діє відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", чинного законодавства України та статуту. Об`єднання у своїй діяльності користується правами, визначеними статтями 16, 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та має обов`язки, передбачені статтею 18 цього Закону.

Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (пункту 1 розділу II статуту).

Положеннями пункту 3 розділу III статуту визначено, що до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Згідно пункту 8 розділу III статуту рішення зборів співвласників є обов`язковим для всіх співвласників, включаючи тих, які після прийняття таких рішень набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення.

Положеннями пункту 11 розділу III статуту визначено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів об`єднання доводяться до відома співвласників ініціатором загальних зборів.

Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Пунктом 1 розділу IV статуту передбачено, що джерелами фінансування є кошти об`єднання, які складаються, зокрема із внесків і платежів співвласників.

За змістом пункту 2 розділу IV статуту сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають його власності. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зорами об`єднання відповідно до законодавства та статуту.

Відповідно до пункту 2 розділу V статуту співвласник зобов`язаний, зокрема своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

У зв`язку із несплатою відповідачем, як співвласником будинку внесків на управління багатоквартирним будинком пропорційно до площі належних відповідачу на праві власності нежитлових приміщень, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 22 907,78 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем обов`язку зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судом враховано таке.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Приписами частини 2 статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Відповідно до частин 1, 3, 8 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"

багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири;

нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна;

управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Згідно частини 2 статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку врегульовано Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна;

співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України, законах України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та "Про житлово-комунальні послуги".

За змістом статті 2 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" цей Закон регулює, зокрема порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань, асоціацій; відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні.

Положеннями частини 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Згідно статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Статтею 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

За змістом статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право:

задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення;

визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори;

виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Із матеріалів справи вбачається, що забезпечення потреб Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Келецька 81" здійснюється у спосіб самозабезпечення шляхом сплати відповідних внесків і платежів у розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Приписами частини 3 статті 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Частиною 29 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які після прийняття таких рішень набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення.

Із системного аналізу норм Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" слідує, що праву об`єднання в особі його загальних зборів на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (статті 10, 16 Закону) кореспондує обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири/ нежитлового приміщення (статті 15, 20 Закону).

Частиною 4 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Згідно вимог статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (стаття 360 ЦК України).

Обов`язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верхового Суду від 22.02.2018 у справі № 910/11312/17.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, прийняті відповідно до статуту об`єднання рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати.

Згідно до наведених норм чинного законодавства та положень статуту ОСББ на відповідача як власника нежитлових приміщень покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення загальних зборів співвласників ОСББ, брати участь в управлінні (утриманні) спільним майном та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Спір у цій справі виник у зв`язку із невиконанням відповідачем як власником нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку рішення ОСББ щодо сплати внесків на управління цим будинком.

Позивачем пред`явлено вимогу про стягнення з відповідача 22 907,78 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем обов`язку зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком за період з 01.05.2024 по 30.11.2024.

Як убачається із інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.03.2025 року № 4189999558, № 419001260 за відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю - Багатопрофільна Фірма "НІКА" ЛТД 01.07.2016 року зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 961186605101) нежитлове приміщення, торгівельно-офісне вбудовано-прибудоване загальною площею 84,6 кв.м за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Келецька, будинок 81, приміщення 107 та 17.04.2014 року зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 409870805101) - нежитлове приміщення загальною площею 244,2 кв.м за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Келецька, будинок 81, приміщення 109. Загальна площа двох нежитлових приміщень, що належать відповідачу становить 328,8 кв.м.

Враховуючи, що відповідач у періоді з 01.05.2024 по 30.11.2024 був власником нежитлових приміщень загальною площею 328,8 кв.м за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Келецька, будинок 81, приміщення 107, 109 управління яким здійснюється Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Келецька 81" на відповідача поширюється обов`язок зі сплати обов`язкових внесків на управління багатоквартирним будинком, установлених рішенням установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Келецька 81".

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно пункту 9 рішення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Келецька 81" оформлених протоколом № 1 від 27.03.2024 року з 01 березня 2024 року встановлено щомісячний розмір внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком для співвласників ОСББ "Келецька 81", зокрема для власників нежитлових приміщень багатоквартирного будинку у розмірі 9 гривень, 45 коп. в місяць за 1м2 загальної площі нежитлового приміщення, що перебуває у власності.

Згідно частини 3 статті 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Отже, строк виконання відповідачем зобов`язання зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком за період з 01.05.2024 по 30.11.2024 на день звернення позивача з позовом до суду є таким, що настав.

Будь-яких заперечень відповідача щодо розміру заявленої до стягнення заборгованості, доказів оскарження та скасування рішення установчих зборів ОСББ, на підставі яких відповідачу нараховано заборгованість зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком матеріали справи не містять.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Судом установлено, що доказів сплати заявленого до стягнення боргу повністю чи частково (платіжні доручення, банківські виписки тощо) матеріали справи не містять.

Як уже було зазначено, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком за період з 01.05.2024 по 30.11.2024 у розмірі 22 907,78 гривень.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок боргу, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості розрахована невірно, оскільки відповідачем нараховано суму щомісячних внесків за загальною площею 346,30 кв.м., проте згідно відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачу у спірному періоді належали два нежитлових приміщень загальною площею 328,8 кв.м.

За розрахунком суду сума внесків, що підлягала сплаті відповідачем на користь позивача пропорційно до площі належних відповідачу на праві власності нежитлових приміщень за спірний період становить 328,8 кв.м. x 9,45 грн. x 7 міс. = 21 750,12 гривень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком за період з 01.05.2024 по 30.11.2024 є обгрунтованими та підлягають задоволенню частково у сумі 21 750,12 гривень, у задоволенні решти вимог у сумі 1 157,66 слід відмовити у зв`язку із необгрунтованістю заявлених вимог у цій частині.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком за період з 01.05.2024 по 30.11.2024 підлягають задоволенню частково у сумі 21 750,12 гривень, у задоволенні решти вимог у сумі 1157,66 слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України однією із основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції №57 від 04.02.2025 сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 гривень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 875,09 гривень покладаються на відповідача, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 152,91 гривень покладаються на позивача.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 000,00 гривень витрат понесених позивачем на отримання юридичних послуг.

Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Положеннями частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Частиною 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частинами 1-2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат пов`язаних із розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу адвокати, сторона має надати докази надання професійної правничої допомоги адвокатом.

Судом установлено, що представництво інтересів позивача під час розгляду справи здійснював адвокат Поник І.С., який діяв на підставі договору про надання правничої допомоги та ордеру, що містяться у матеріалах справи.

Водночас, на підтвердження понесених витрат на юридичні послуги у сумі 3 000,00 гривень позивач надав договір про надання послуг № 02 від 08.01.2025 укладений із фізичною особою - підприємцем Лисою Наталією Володимирівною та акт приймання-передачі наданих послуг від 14.01.2025 до договору про надання послуг № 02 від 08.01.2025.

Як вбачається із матеріалів справи 08.01.2025 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Келецька 81" як замовником та фізичною особою - підприємцем Лисою Наталією Володимирівною як виконавцем було договір про надання послуг № 02 (далі - договір) (т. 1 а.с. 26-27).

Згідно з пунктом 1.1. договору виконавець надає замовнику послуги у сфері права (надалі по тексту - послуги), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги.

За умовами пункту 1.2. договору послуги у сфері права включають в себе: проведення досудової роботи з боржником замовника шляхом здійснення телефонного контакту; підготовка та направлення претензії на адресу боржника; консультування боржника стосовно питань врегулювання заборгованості; розробка та підготовка однієї позовної заяви до суду про стягнення заборгованості.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору послуги надаються виконавцем протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дати підписання договору. Приймання-передача наданих послуг оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами.

Пунктом 3.1. договору визначено, що загальна сума договору становить 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. без ПДВ.

Цей договір набирає чинності з дати укладання договору і діє до 31.05.2025 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункт 8.1. договору).

14.01.2025 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Келецька 81" та фізичною особою - підприємцем Лисою Наталією Володимирівною підписано акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання послуг № 02 від 08.01.2025 за умовами якого виконавцем за договором надано, а замовником прийнято наступні надані послуги - послуги у сфері права, а саме: проведення досудової роботи з боржником замовника шляхом здійснення телефонного контакту; підготовка та направлення претензії на адресу боржника; консультування боржника стосовно питань врегулювання заборгованості; розробка та підготовка однієї позовної заяви до суду про стягнення заборгованості. Загальна вартість робіт за актом склала 3000,00 гривень без ПДВ.

Судом установлено, що фізична особа-підприємець Лиса Наталія Володимирівна, яка за договором про надання послуг надавала позивачу послуги у сфері права не є адвокатом та позивач у своїх поясненнях встановлену судом обставин визнав.

Разом з тим, за змістом статті 123, 126, 129 ГПК України підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами лише витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Понесені стороною витрати на юридичні послуги (послуги у сфері права), що надані стороні у справі особою, яка не є адвокатом не належать до витрат на професійну правничу допомогу та за наслідками розгляду справи не підлягають розподілу та відшкодуванню у порядку визначеному статтями 123, 126, 129 ГПК України.

Відповідну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 911/1235/22, висновки яких суд застосовує під час вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд відхиляє доводи позивача, що заявлені до стягнення 3000,00 гривень за надані юридичні послуги особою, що не є адвокатом підлягають стягненню з відповідача на підставі пункту 4 частини 3 статті 123 ГПК України як витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Перекваліфікація позивачем виду витрат пов`язаних з розглядом справи не змінює суті та змісту таких витрат, як витрат понесених на отримання юридичних послуг, які позивач просить стягнути з відповідача згідно прохальної частини позову.

Суд також звертає увагу, що за змістом частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Разом з тим, умови договору про надання послуг № 02 від 08.01.2025 укладеного із фізичною особою - підприємцем Лисою Наталією Володимирівною та акт приймання-передачі наданих послуг від 14.01.2025 за цим договором не містять будь-яких відомостей, що послуги у сфері права, які надавалися ФОП Лисою Н.В. позивачу, зокрема підготовка претензії, позовної заяви стосувалися саме відповідача у цій справі Товариства з обмеженою відповідальністю - Багатопрофільна Фірма "НІКА" ЛТД , отже такі документи не підтверджують обставину пов`язаності таких витрат із розглядом цієї справи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 000,00 гривень витрат на отримання юридичних послуг задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - Багатопрофільна Фірма "НІКА" ЛТД (21100, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Келецька, будинок, 81, ідентифікаційний код юридичної особи 13306731) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Келецька 81" (21030, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Вінниця, вул. Келецька, буд. 81, ідентифікаційний код юридичної особи 45501752) 21 750,12 гривень (двадцять одну тисячу сімсот п`ятдесят гривень, 12 копійок) заборгованості та 2 875,09 гривень (дві тисячі вісімсот сімдесят п`ять гривень, 09 копійок) судових витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. У задоволенні вимог в частині стягнення 1 157,66 гривень заборгованості та 3 000,00 гривень витрат на отримання юридичних послуг - відмовити.

5. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 152,91 гривень покласти на позивача.

6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, у разі відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 17 квітня 2025 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу, до електронного кабінету у системі ЄСІТС;

3 - відповідачу, 21100, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Келецька, будинок, 81.