Рішення

від 17.04.2025 по справі 903/183/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 квітня 2025 року Справа № 903/183/25

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Володимирське територіальне медичне об`єднання" Володимирської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західкомунпроект"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області

про стягнення 13171грн 92коп

встановив: позивач - КП "Володимирське територіальне медичне об`єднання" Володимирської міської ради звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Західкомунпроект" (відповідача) 13171грн. 92коп. завищеної вартості проектних робіт (матеріальної шкоди). Також, просить стягнути з відповідача 3028грн. витрат по сплаті судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем при розробленні проєктно-кошторисної документації згідно договору від 02.05.2024 № 187 по об`єкту: Капітальний ремонт частини господарського корпусу № 1, невірно застосовано знижувальний коефіцієнт, чим порушено п. 1.8 Настанови з визначення вартості проєктних робіт № 281 та завищено вартість проєктних робіт за договором на суму 13171грн. 92 коп, що встановлено актом ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області N 130304/22/020 від 19.11.2024 та завдано позивачу збитків.

Ухвалою суду від 21.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Західний офіс Держаудитслужби (79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка, буд. 8, код ЄДРПОУ 40479801) в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (43005, Волинська обл., м. Луцьк, просп. Грушевського, 3, корпус А, код ЄДРПОУ ВП 40913671). Встановлено позивачу строк в 5 днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив в порядку ст.166 ГПК України. Запропоновано позивачу надати суду акт ревізії №130304-22/020 від 19.11.2024. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Роз`яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України. Третій особі - Західному офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області надати пояснення по суті позову та відзиву, а також матеріали перевірки (ревізії), проведеної Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області в Комунальному підприємстві "Володимирське територіальне медичне об`єднання" Володимирської міської ради за 2021-2024 роки. Надати суду пояснення та докази надіслання пояснення позивачу та відповідачу.

10.03.2025 від третьої особи - Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області надійшли пояснення у справі. У поясненні третя особа зазначила, що Управлінням було проведено планову виїздну ревізію з окремих питань фінансово-господарської діяльності КП "Володимирське територіальне медичне об`єднання", якою було виявлено ряд порушень та недоліків. Було встановлено, що ТОВ «Західкомунпроект»» при розробленні проєктно-кошторисної документації згідно Договору невірно застосовано знижувальний коефіцієнт, чим порушено п. 1.8 Настанов з визначення проектних робіт, затверджені наказом Мінрегіону від 01.11.2021 N 281 та завищено вартість проектних робіт на суму 13171,92грн. Третя особа просила врахувати пояснення щодо позову та задовольнити позов КП "Володимирське територіальне медичне об`єднання" повністю.

17.03.2025 на адресу суду від КП "Володимирське територіальне медичне об`єднання" надійшла заява з долученою копією акту ревізії №130304-22/020 від 19.11.2024.

У зв`язку із відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній електронній інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, ухвала суду від 21.02.2025 про відкриття провадження у справі двічі надсилалася відповідачу поштовою кореспонденцією за адресою, зазначеною у витязі з ЄДРПОУ (43025, Волинська обл., місто Луцьк, вул.Степана Бандери, будинок 20).

Ухвала суду від 21.02.2025 повернулався на адресу суду з відміткою пошти За закінченням терміну зберігання.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, на офіційному веб-сайті судової влади України 17.03.2025 судом було розміщене оголошення про відкриття провадження у справі №903/183/25 та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно ч.4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає, що виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.

Відповідач відзиву на позов не надав, позову не оспорив.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки суд виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

02.05.2024 між Комунальним підприємством «Володимирське територіальне медичне об`єднання» Володимирської міської ради Волинської області (далі - Замовник) та приватним підприємством «Західкомунпроект» (далі - Виконавець) укладено договір №187 на виконання проектних робіт (далі - Договір 187).

Згідно пункту 1.1, 1.2 Договору у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами виконати роботи з розробки проектної документації за кодом CPV ДК 021:2015 71320000-7: капітальний ремонт частини господарського корпусу №1 по вул. Шпитальна, 20 м. Володимир, Волинської області. Замовник зобов`язується прийняти проектну документацію і сплатити Виконавцеві вартість викопаних робіт.

У відповідності до пункту 2.1, 2.2 Договору договірна ціна робіт є динамічною і визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною договору і становить 67350,00грн. без ПДВ. Остаточний розрахунок розрахунок за виконані роботи проводиться Замовником на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт протягом 10 календарних днів після підписання Замовником акту приймання виконаних проектних робіт.

Договір підписаний сторонами без зауважень та заперечень, завірений їх печатками.

Також до Договору сторонами був підписаний кошторис №1 на проектні (вишукувальні) роботи на суму 67350грн.

22.05.2024 сторонами було складено акт №1 здачі-прийому проектної продукції згідно договору 187 від 02.05.2024 на суму 67350грн без ПДВ, який підписано без зауважень та заперечень.

Позивач зазначає, що виконані роботи за укладеним між КП «Володимирське територіальне медичне об`єднання» та ТОВ «Західкомунпроект» договором були оплачені у повному обсязі.

Відповідно до п. 2.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на III квартал 2024 року, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності КП «Володимирське територіальне медичне об`єднання» Володимирської міської ради за період з 01.01.2021 по 31.08.2024.

За результатами ревізії окремих питань ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КП «Володимирське територіальне медичне об`єднання» Володимирської міської ради за період з 01.01.2021 по 31.08.2024, проведеної Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, складено акт №130304-22/020 від 19.11.2024.

Ревізією було встановлено, що ТОВ «Західкомунпроект» при розробленні проектно-кошторисної документації згідно договору від 02.05.2024 № 187 по об`єкту: «Капітальний ремонт частини господарського корпусу № 1», невірно застосовано знижувальний коефіцієнт, чим порушено п. 1.8 Настанови з визначення вартості проектних робіт № 281 та завищено вартість проектних робіт за договором на суму 13 171, 92 гривень. В порушення п. 1.8 Настанови з визначення вартості проектних робіт № 281 та п. 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в кошторисах та надалі в актах приймання-передачі робіт ПП «Ковелькомунпроект» завищено вартість проектних робіт на суму 125 791,46 грн, а також ТОВ «Західкомунпроект» на суму 13 171,92 грн, які оплачені в повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (втрат) підприємству.

Проведеним перерахунком вартості виконання робіт з застосуванням Збірника цін на проектні роботи для будівництва «Розділ 44. Заклади охорони здоров`я», зокрема таблиці 44-1 (відносна вартість розробки проектно-кошторисної документації в відсотках від ціни), визначено обсяг (об`єм) проєктних робіт при розробленні проєктно-кошторисної документації для стадії робочого проєкту. Враховуючи наявний склад розробленого проєкту знижувальний коефіцієнт застосовано невірно.

Згідно акту перерахунку вартості проектних робіт вартість завищення становить 13171,92грн.

01.11.2024 позивач звернувся до ТОВ «Західкомунпроект» з листом №2443/10-2.24, в якому повідомив про проведену ревізію Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області та просив повернути суму зайво отриманих коштів на рахунок КП «Володимирське територіальне медичне об`єднання».

Також 27.12.2024 за №2950/10-2.24 позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою протягом 7 днів перерахувати суму заборгованості у розмірі 13171,92 грн на рахунок позивача.

У відповіді від 17.01.2025 на лист позивача ТОВ «Західкомунпроект» зазначило, що вартість проектно-кошторисної документації, розробленої в період 2021-2024рр відповідає «Настанові з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», затвердженої Наказом Мінрозвитку громад на території України від 01.11.2021 №281. В період укладення договорів на проектні роботи розрахунок вартості БМР (будівельно-монтажних робіт) при розрахунку приймався мінімальним, але при завершенні розрахунку проектно-кошторисної документації об`єктів змінювались трудозатрати, вартість матеріальних ресурсів і зросла вартість будівельно-монтажних робіт. Згідно Настанови вартість проектних робіт розраховується на основі величини БМР. В результаті значно зросла, вартість проектних робіт по об`єктах проектування. Для дотримання величини договірного зобов`язання по вказаному об`єкті, ТОВ «Західкомунпроект» прийнято рішення застосувати понижувальний коефіцієнт на вартість проектних робіт. Також відповідач вказав, що проектно-кошторисна документація пройшла комплексну експертизу, отримано позитивний висновок.

Позивач вважає, що в порушення п. 1.8 Настанови з визначення вартості проєктних робіт № 281 та п. 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в кошторисі та акті приймання-передачі робіт ТОВ «Західкомунпроект» завищено вартість проєктних робіт на суму 13171,92 грн, які оплачені КП «Володимирське ТМО» в повному обсязі, чим завдано підприємству матеріальної шкоди у розмірі 13171,92 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення збитків за результатами проведеної Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Волинській області ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Володимирське територіальне медичне об`єднання».

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. (ст.509 ЦК України)

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Вимогами частини першої статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін (ч.1-3 ст.844 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із статтею 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В даному випадку позивач оглянув та прийняв за актом здачі-прийому проектної продукції, який підписаний та скріплений печатками сторін без будь-яких зауважень і застережень, виконані відповідачем проектні роботи, обумовлені договором N 187 від 02.05.2024. Мотивована відмова від приймання виконаних робіт з боку позивача в матеріалах справи відсутня. Водночас вартість виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена позивачем. Отже, умови Договору сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.

Водночас, звертаючись з даним позовом, позивач визначив розмір заявлених до стягнення збитків у розмірі 13171,92грн, виходячи із здійснення надмірної сплати за виконані роботи в результаті завищення вартості робіт за договором, яка ґрунтується на акті ревізії, що була проведена Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (частини 4 ст.611 Цивільного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Господарський кодекс України під збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст.224 ГК України).

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Вимогами статті 623 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, відповідно до їх умов та кошторисної документації, що свідчить про відсутність в діях відповідача такого обов`язкового елементу складу правопорушення, як протиправна поведінка, та відповідно виключає підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді обов`язку відшкодувати збитки.

Належним доказом у даній справі, на думку позивача, є акт ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області за N 130304/22/020 від 19.11.2024, яким безпосередньо встановлена сума збитків.

Посилання позивача на акт ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області N 130304/22/020 від 19.11.2024, як на беззаперечну підставу для задоволення позовних вимог, є необґрунтованим, оскільки акт ревізії Державної аудиторської служби України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Положенням "Про державну аудиторську службу", яке затверджено постановою КМУ N 43 від 03.02.2016, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Суд враховує, що акт ревізії - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки саме позивача, а не відповідача, а тому може нести негативні наслідки саме для Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій.

При цьому акти ревізії та документальних перевірок не мають обов`язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.

Крім того, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 у справі N 922/2310/17 та у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі N 922/59/19.

Окрім того, у постанові від 18.10.2018 у справі N 917/1064/17 Верховний Суд зауважив, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі N 910/17984/16 акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Таким чином, акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами. Даний акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу (постанови Верховного Суду від 16.10.2018 у справі N 910/23357/17, від 06.07.2018 у справі N 904/7287/17, від 21.05.2018 у справі N 922/2310/17 та від 13.02.2018 у справі N 910/12793/17).

Суд також зазначає, що акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади, а тому акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємства не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством України порядку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що укладання сторонами у справі Договору №187 на виконання проектних робіт від 02.05.2025, дії сторін по виконанню їх умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах. Таким чином, обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних робіт та договором.

Отже виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась, тобто, позивача у справі.

Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов`язань за Договором на виконання проектних робіт.

Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки між сторонами у справі було укладено договір №187 на виконання проектних робіт від 02.05.2025, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані ним як оплата виконаних за Договором підряду робіт, спірні кошти набуто за наявності правової підстави - договору, а тому вони не можуть вважатися збитками та не можуть бути стягнуті на підставі частини другої статті 224 Господарського кодексу України.

Подібна позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду N 917/1064/17 від 18.10.2018 року.

Отже, посилання позивача на акт ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області N 130304/22/020 від 19.11.2024, яким безпосередньо встановлена сума збитків, є необгрунтованим, оскільки виявлені порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відмову у позові в повному обсязі.

Відповідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.86, 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

У позові відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 17.04.2025.

СуддяО. Г. Слободян