Ухвала

від 16.04.2025 по справі 907/86/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"16" квітня 2025 р. м. Ужгород Справа №907/86/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши клопотання представника Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області, с. Драгово Хустського району Закарпатської області б/н від 11.04.2025 (вх. №02.3.1-02/3439/25 від 11.04.2025) у справі №907/86/25 за позовом Хустської окружної прокуратури, м. Хуст Закарпатської області в інтересах держави в особі Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області, с. Драгово Хустського району Закарпатської області, Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму виконавчого комітету Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області, с. Драгово Хустського району Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпаттяенергозбут, м. Ужгород Закарпатської області про визнання недійсними Додаткових угод №3 від 23.09.2022 та №4 від 23.09.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №252361/2022 від 17.01.2022; стягнення 59 802,42 грн надмірно сплачених грошових коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою суду від 26.03.2025 судом постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №907/86/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.04.2025. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою.

За змістом поданого через підсистему Електронний суд клопотання б/н від 11.04.2025 (вх. №02.3.1-02/3439/25 від 11.04.2025) представник Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області, с. Драгово Хустського району Закарпатської області просить задовольнити позов прокурора в повному обсязі та розглянути справу за відсутності уповноваженого представника позивача 1.

Розглянувши вищевказане клопотання, суд дійшов висновку про наявність підстав для його повернення заявнику з огляду на наступне.

На підставі ч. 1 ст. 170 ГПК України, будь яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником (ч. 2 ст. 170 ГПК України).

За змістом ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Так, частиною 3 статті 56 ГПК України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Водночас для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).

Відповідно до правової позиції, викладеної в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, починаючи із 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже із 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає, чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема, обсяг цих повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 20.08.2024 у справі №907/456/23.

В силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, як, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. 8 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За змістом ч. 1, 2 ст. 61 Господарського процесуального кодексу України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Положеннями ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Статтею 244 Цивільного кодексу України встановлено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

За приписами ч. 1, 2 ст. 245 Цивільного кодексу України, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Судом встановлено, що клопотання б/н від 11.04.2025 (вх. №02.3.1-02/3439/25 від 11.04.2025) підписано від імені Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області Орос М.С., на підтвердження повноважень якої до клопотання додано довіреність у порядку передоручення від 01.10.2024, а також витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що сформовані в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Абзацом 1 пункту 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі за текстом Положення) визначено, що підсистема Електронний суд (Електронний суд) підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до абз. 1 п. 30 Положення, користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного. Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення) (п. 31, 32 Положення).

Згідно з п. 33 Положення, від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи. Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.

Слід відзначити, що довіреність у порядку передоручення від 01.10.2024, у розумінні положень Закону України Про електронні документи та електронний документообіг і Закону України Про електронні довірчі послуги, вважається електронним документом.

Так, за змістом приписів ч. 1, 3 ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України Про електронні довірчі послуги, у процесі підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки дійсність таких підпису чи печатки підтверджується, за умови: - використання для створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, який відповідає вимогам, встановленим частиною другою статті 23 цього Закону; - видачі кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та його чинності на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки; відповідності значення відкритого ключа його значенню, яке міститься в кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки; - правильного внесення унікального набору даних, які визначають підписувача чи створювача електронної печатки, до кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки; - зазначення у кваліфікованому сертифікаті електронного підпису про використання в ньому псевдоніма (у разі його використання особою на момент створення кваліфікованого електронного підпису); - підтвердження того, що особистий ключ, який використовувався для створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; - відсутності порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка; - дотримання вимог, встановлених частиною першою статті 17-1 цього Закону, на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

У даному контексті суд вважає за доцільне відзначити, що довіреність у порядку передоручення від 01.10.2024 сформована в підсистемі Електронний суд самим представником (Орос М.С.) та не є належним доказом на підтвердження повноважень останньої на вчинення дій від імені Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області, оскільки не містить кваліфікованого електронного підпису довірителя (в даному випадку керівника позивача 1 (сільського голови), вказаного в ЄДРЮОФОПтаГФ, Довганича Михайла Михайловича).

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що з огляду на системний аналіз змісту приписів Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, який визначає, зокрема, вчинення процесуальних дій в електронній формі, свідчить про те, що особа, яка звертається до суду, зокрема, із позовною заявою, не позбавлена можливості завантажити разом із вказаною заявою на підтвердження повноважень на її підписання відповідний документ (довіреність/ордер), котрий містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) такого паперового документа, який, у свою чергу, містить повну інформацію щодо обсягу повноважень представника (адвоката) на представництво інтересів довіреної особи.

Схожа за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 02.04.2024 у справі №914/1394/23, від 19.06.2024 у справі №910/4264/22 та від 30.10.2024 у cправі №910/1561/24.

При цьому, доказів щодо наявності повноважень на представництво інтересів позивача 1 в порядку самопредставництва (належним чином засвідчених копій статуту, положення, трудового договору (контракту) тощо) або ж шляхом надання останньому професійної правничої допомоги в якості адвоката представником Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області Орос М.С. суду не надано.

Водночас долучений представником позивача 1 витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, сформований за допомогою підсистеми Електронний суд, містить лише відомості про керівника (сільського голову) Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області Довганича М.М.; будь-які інші особи, уповноважені діяти від імені останньої (в тому числі підписант Орос М.С.), в такому не зазначені.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що клопотання представника позивача 1 підписане особою, яка у встановленому процесуальним законом порядку не підтвердила наявності в неї повноважень на представництво інтересів Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області в суді шляхом, зокрема, підписання від її імені заяв із процесуальних питань.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Таким чином, із урахуванням того, що клопотання представника Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області б/н від 11.04.2025 (вх. №02.3.1-02/3439/25 від 11.04.2025) подане особою, повноваження якої не підтверджені у встановленому законом порядку, таке підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.

Керуючись ст. 170, 234 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Повернути Драгівській сільській раді Хустського району Закарпатської області, с. Драгово Хустського району Закарпатської області клопотання б/н від 11.04.2025 (вх. №02.3.1-02/3439/25 від 11.04.2025) на 1 аркуші з додатками на 2 аркушах.

2. Ухвала господарського суду набирає законної сили на підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

3. Ухвалу надіслати заявнику.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повна ухвала складена та підписана 17.04.2025.

Суддя Л.І. Пригара