Ухвала

від 17.04.2025 по справі 912/977/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17 квітня 2025 рокуСправа № 912/977/25

Суддя Господарського суду Кіровоградської області Бестаченко О.Л., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1 ) від 11.04.2025 № б/н, ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до Господарського суду Кіровоградської області із заявою на підставі ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) з вимогою відкрити провадження з приводу неплатоспроможності фізичної особи.

Розглянувши зазначену заяву, господарський суд дійшов висновку, що така заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

За ч. 1 ст. 2 КУзПБ - провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.

Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 3 ст. 37 КУзПБ).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України - в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Статтями 162, 164 ГПК України та ст. 116 КУзПБ визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви (заяви) та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.

У відповідності до вимог п. 8, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява, зокрема, повинні містити:

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Разом з тим, у заяві гр. ОСОБА_1 зазначеної інформації не викладено. Не містять відомостей, визначених в п. 8, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, також додані до заяви документи.

Частиною 5 ст. 91 ГПК України установлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Ураховуючи зазначене та Положення про паспорт громадянина України затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.92 № 2503-XII, Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, Постанови Кабінету міністрів України "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" від 25.03.2017 № 745, відповідність копії паспорта гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 , а також облікові картки платників податків оригіналам таких документів повинна підтверджуватись підписом особи, в якої ці документи знаходяться.

Проте, із доданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додатків убачається, що вищевказані документи були засвідчені заявницею, шляхом формування зазначеної заяви в Електронному суді, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 91 ГПК України.

Відповідно до ст. 115 КУзПБ - провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

За правилами ч. 1-3 ст. 116 КУзПБ - заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, зазначається виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, додаються:

3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

5)копії документів, щопідтверджують право власності боржника на майно;

8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;

12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.

В порушення вимог ч. 2, 3 ст. 116 КУзПБ у заяві боржниці не зазначено відомостей та не додано належних доказів, що підтверджують обставини, викладені у вказаній заяві, та наявність підстав, визначених ст. 115 КУзПБ, зокрема:

- не надано належний конкретизований список кредиторів із зазначенням заборгованості за основним зобов`язанням, а також підстав виникнення зобов`язань (кредитор - ТОВ "ФІНТАРГЕТ");

- не надано належних доказів (договорів, договорів факторингу, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів - АТ "БАНК ФОРВАРД", ТОВ "КОМПАНЬЙОН ФІНАНС", ТОВ "ЛАЙМ КЕШ", ТОВ "ЛАЙМ КЕПІТАЛ", ТОВ "ФІНТАГЕТ", ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", ТОВ "МАКСКРЕДИТ".

Заявниця зазначає, що нею проводилась досудова робота в частині складання запитів до кредиторів, з вимогою надати їй інформацію про стан справ по кредитам і позикам. Однак, не відповіли або відмовили на адвокатські запити наступні кредитори: АТ "БАНК ФОРВАРД", ТОВ "КОМПАНЬЙОН ФІНАНС", ТОВ "ЛАЙМ КЕШ", ТОВ "ЛАЙМ КЕПІТАЛ", ТОВ "ФІНТАГЕТ", ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", ТОВ "МАКСКРЕДИТ".

Долучені до заяви адвокатські запити від 10.03.2025, 25.03.2025 до АТ "БАНК ФОРВАРД", ТОВ "КОМПАНЬЙОН ФІНАНС", ТОВ "ЛАЙМ КЕШ", ТОВ "ЛАЙМ КЕПІТАЛ", ТОВ "ФІНТАГЕТ", ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", ТОВ "МАКСКРЕДИТ", свідчать про вжиття адвокатом Сисаком В.Т. заходів, спрямованих на отримання інформації про стан заборгованості гр. ОСОБА_1 .

Поряд з цим, зазначені запити не можуть бути розцінені судом як докази, які вказують на вжиття заявницею усіх можливих заходів з метою отримання достовірних відомостей про стан її заборгованості та, відповідно, надання таких суду (з урахуванням того факту, що до заяви не додано доказів направлення таких запитів зазначеним адресатам).

Також матеріали заяви не містять належних та допустимих доказів вжиття заходів для отримання відповідних доказів гр. ОСОБА_1 самостійно, шляхом звернення до банківської/фінансової установи, зокрема, в порядку передбаченому Правилами зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267.

В той час, заявницею не було подано і відповідного клопотання про витребування доказів у порядку передбаченому ст. 81 ГПК України, саме на стадії вирішення питання про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Заявлене у п. 5 прохальної частини заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи клопотання про витребування доказів не відповідає такій стадії, а також вимогам ст. 81 ГПК України.

Суддя звертає увагу заявниці, що наявність правовідносин за договорами та виникнення зобов`язань мають підтверджуватись відповідними первинними та фінансовими документами.

Оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб`єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов`язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 922/5486/23.

На виконання п. 4-6 ч. 3ст. 116 КУзПБгр. ОСОБА_1 додано опис майна боржника від 11.04.2024, в якому зазначено про наявність у заявниці права власності на житловий будинок ( АДРЕСА_2 ; площа: 32,5 кв.м) та на земельну ділянку (кадастровий номер 3524983700:02:000:5031; площа: 1,7 га).

Інше зареєстроване майно відсутнє.

Відповідно положеньст. 73 ГПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост. 76 ГПК Україниналежними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 2ст. 91 ГПК Українивстановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

В той же час, гр. ОСОБА_1 не наданокопії документів, щопідтверджують право власності на майно - земельну ділянку (кадастровий номер 3524983700:02:000:5031; площа: 1,7 га).

Як вище було зазначено, п. 8 ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях.

Суддя зазначає, що гр. ОСОБА_1 у своїй заяві вказує про наявність у неї 6 відкритих банківських рахунків у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (рахунок: НОМЕР_2 ), АТ "ІДЕЯ БАНК" (рахунок: НОМЕР_3 ), а також у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (рахунки: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ).

В той час, з наданих гр. ОСОБА_1 довідок вбачається наявність відкритого ще одного рахунку в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" - НОМЕР_8 .

Таким чином, інші відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях, до заяви не додані.

Суддя звертає увагу, що виконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 116 КУзПБ повинно здійснюватися шляхом формулювання заявником вичерпного переліку відповідних рахунків/гаманців та їх реквізитів, сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ установлено, що у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначається виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.

Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа повинна зазначити конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника та вказують на настання загрози його неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому), та надати на підтвердження зазначеного відповідні докази.

Заявниця зазначає, що "... Отримані в якості кредитів гроші було направлено на особисті базові (харчування, придбання ліків та одягу) потреби Боржника і її дітей, які потребували значного догляду...". Проте, як убачається зі змісту доданих до заяви документів, гр. ОСОБА_1 має двох повнолітніх синів - ОСОБА_3 (1989 р.н.) та ОСОБА_5 (1995 р.н.), які є працевлаштованими у 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області, а місячний середній дохід кожного із них, значно перевищує дохід самої заявниці. Проте, до заяви не додано копії документів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Також до матеріалів справи заявницею не надано документів, що підтверджують викладені у заяві обставини, зокрема, щодо:

- витрачання коштів, отриманих від кредиторів, перед якими наявна заборгованість згідно з поданим деталізованим списком кредиторів (на що були витрачені отримані від кредиторів кошти з моменту отримання кредиту до дати звернення до суду);

- джерел, за рахунок яких заявниця планувала повертати отримані в позику кошти, укладаючи договори позики (кредиту);

- вчинення дій з реструктуризації боргу;

- здійснення платежів, пов`язаних з утриманням майна, яке перебуває у користуванні;

- витрачання коштів від продажу у листопаді 2024 року нерухомого майна (невідомо якого) гр. ОСОБА_6 , у розмірі 205 300,00 грн.

Крім того, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів) (ч. 4 ст. 116 КУзПБ).

Так, план реструктуризації боргів може містити інформацію щодо черговості задоволення вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та дати; інформації про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); інформацію про всі доходи боржника, у т. ч. доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану; розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб (не менше прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні) тощо. План реструктуризації боргів може містити положення про: реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у т. ч. того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у т. ч. розміру та строків погашення боргів; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини; виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів. (ст. 124 КУзПБ).

Суддя вважає за необхідне зауважити, що Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 зазначив, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника-фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника-фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при відсутності результатів впровадження таких заходів забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на положеннях статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

До боржника-фізичної особи КУзПБ встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Задля отримання бажаного результату відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодексу України з процедур банкрутства покладає на боржника такі обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), тобто обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Верховний Суд в постанові від 13.05.2024, прийнятої за результатом розгляду касаційної скарги у справі № 922/5486/23, зазначив, що законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу України з процедур банкрутства принцип добросовісної поведінки боржника-фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження-соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у справі № 911/2140/22, від 15.02.2024 у справі № 904/7413/21, від 25.01.2024 у справі № 916/1575/21, від 18.04.2024 у справі № 920/1398/21).

Однак заявниця не надала доказів на підтвердження наведених нею обставин, які спричинили її неплатоспроможність, зокрема, доказів щодо: перебування на утриманні у боржника будь-яких осіб; наявності хвороби чи стану, який може стати підставою для призначення особі статусу інваліда або призначення відповідного лікування; звернення до відповідних медичних установ із будь-якими скаргами на стан здоров`я, тощо. Тобто не обґрунтувала природу і причини неплатоспроможності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 922/5486/23.

У проєкті плану реструктуризації гр. ОСОБА_1 зазначає, що вона розраховує отримувати заробітну плату від роботодавця та допомогу, без зазначення конкретних сум, та без врахування доходу від здачі в оренду власної земельної ділянки (договір оренди якої до 11.12.2039). При цьому зазначає, що розмір суми, яка буде виділятися для погашення вимог кредиторів - 5 000,00 грн. Тобто не вбачається можливим встановити джерела доходів заявниці в місяць. Також суддею враховується, що гр. ОСОБА_1 у своїй заяві зазначає про укладення з арбітражним керуючим Договору про надання послуг в справі про банкрутство від 26.03.2025 № 26-03/07, проте, у плані реструктуризації взагалі не враховано винагороду арбітражного керуючого.

Доданий до заяви план реструктуризації боргів гр. ОСОБА_1 не містить доказів на підтвердження наведених нею обставин, які спричинили її неплатоспроможність, інформації щодо заходів, спрямованих на покращення майнового стану боржника та джерел доходів боржника.

Підсумовуючи викладене, суддя також звертає увагу гр. ОСОБА_1 на те, що наказом Міністерства юстиції України від 24.10.2019 № 3258/5 "Про затвердження примірних форм плану санації боржника у справі про банкрутство та плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність" (зі змінами) затверджено Примірну форму плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність.

В даному випадку, як свідчить доданий гр. ОСОБА_1 проєкт плану реструктуризації боргів, за своєю формою не відповідає вимогам примірної форму плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої названим вище наказом Міністерства юстиції України.

Згідно з п. 11 ч. 3, ч. 5 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду. До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

З поданих декларацій вбачається не відповідність їх формі затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5, а саме: не зазначено поштовий індекс проживання/перебування заявниці; адреси підприємства за місцем роботи; серії та номера паспортів; контактний номер телефону та адреса електронної пошти (за наявності) заявниці; не всі рядки декларацій мають заповнені рядки (відсутнє поставлення прочерків "-", "Не відомо").

Також в порушення вищезазначених вимог гр. ОСОБА_1 додано декларацію про майновий стан боржника за 2025 рік станом на 31 лютого 2025 року (фактично у лютому 2025 року - 28 днів), в той час як звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у квітні 2025 року декларація повинна бути подана станом на 01 березня 2025 року (станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду).

Суддя звертає увагу заявниці, що затвердженою формою декларації (чинною на момент подання заяви до суду), зокрема, п. 9 Приміток не передбачає поставлення відмітки "Члени сім`ї не надали інформації".

Крім викладеного, у 2024 році гр. ОСОБА_1 здійсненовідчуженнянерухомого майна (невідомо якого) гр. ОСОБА_6 у розмірі 205 300,00 грн, відомості про наявність якого не відображені в деклараціях за минулі роки (2022, 2023).

Надана гр. ОСОБА_1 інформація щодо кредиторів з вказівкою на дати укладення відповідних кредитних договорів свідчать про наявність у боржника протягом 2022-2025 років фінансових зобов`язань, відомості щодо розміру яких підлягають внесенню до декларацій про майновий стан боржника, однак, в розділах ХІІІ. "Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України" декларацій, зазначена інформація відсутня.

Водночас, заявницею у відповідності до п. 8 Приміток не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про всіх членів сім`ї, яка необхідна для заповнення розділів IV-ХIV декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, зокрема доказів звернення до органів, які здійснюють реєстрацію транспортних засобів, морських, річкових суден, спеціальної техніки, іншого цінного рухомого майна, об`єктів інтелектуальної власності, отримання відомостей з відкритих державних реєстрів (джерел) щодо зазначеного майна та нематеріальних активів, тощо.

Такі реєстри та інформація знаходяться, зокрема, але не вичерпно на таких ресурсах:

- https://data.gov.ua/dataset/06779371-308f-42d7-895e-5a39833375f0 (Відомості про транспортні засоби та їх власників);

- https://e-driver.mvs.gov.ua/login (Кабінет водія);

- https://ukrpatent.org/uk/articles/bases2 (Бази даних та інформаційно-довідкові системи щодо охорони інтелектуальної власності);

- https://data.gov.ua/dataset/d3aee671-a29b-494e-877f-29f78a3e4581/resource/99f84a43-f4a2-488f-907f-f9435dd9471a (Державний судновий реєстр України);

- https://data.gov.ua/dataset/6698a32c-560c-40ad-bdc9-f6ee0b2abc3a (Державний реєстр технічних засобів для агропромислового комплексу України);

- https://data.gov.ua/dataset/0ec928d3-8657-4628-aca8-73b8e4078daa (Державний реєстр свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір);

- Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

При цьому, саме на боржникові у справі про неплатоспроможність фізичної особи лежить обов`язок якнайповнішого розкриття суду та його кредиторам інформації про свій майновий стан та стан осіб, зазначений боржником у декларації (постанова Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 926/2987-б/20).

Суддя, водночас, окремо зауважує, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період (постанови Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, від 01.09.2021 у справі № 917/2088/19, від 11.03.2025 у справі № 921/150/24).

Підсумовуючи зазначене, суддя звертає увагу гр. ОСОБА_1 , що на стадії вирішення питання про прийняття заяви про неплатоспроможність фактично не здійснюється перевірка достовірності інформації, зазначеної заявником у деклараціях. Натомість суддя перевіряє лише відповідність поданої декларації формально затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 формі, що узгоджується з п. 11 ч. 3, ч. 5 ст. 116 КУзПБ та усталеною практикою Верховного Суду у справах про неплатоспроможність, яка фактично не дотримана заявницею.

Також суддею враховується, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ).

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Згідно з п. 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.

До заяви додано Договір про надання послуг в справі про банкрутство від 26.03.2025 № 26-03/07 (далі - Договір), укладений із арбітражним керуючим Яковенком Дмитром Едуардовичем (свідоцтво від 23.04.2024 № 2133, далі - виконавець), проаналізувавши який суддя зазначає про таке.

Відповідно до п. 1.1., 2.1. наданого Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати визначені цим Договором послуги арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією) в справі про банкрутство гр. ОСОБА_1 (замовник), а замовник зобов`язується прийняти ці послуги та оплатити їх вартість виконавцю.

Виконавець бере на себе зобов`язання, надати замовнику послуги протягом трьох місяців з моменту порушення справи про банкрутство замовника.

Підпунктом "в" п. 3.1. Договору передбачено, що замовник зобов`язаний відшкодовувати фактичні витрати, понесені виконавцем для виконання умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У свою чергу, ст. 6 ЦК України, зокрема, визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

З наведеного можна зробити висновок, що особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.

Приписи ч. 2 та 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.

Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору. Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення.

Проаналізувавши зазначене у сукупності із абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суддя дійшла висновку, що законодавцем надано право особі подати відповідну угоду лише в частині виплати арбітражному керуючому грошової винагороди, у зв`язку з чим, сторони вказаного договору не можуть відступити від положень КУзПБ у цій частині в силу їх імперативності.

Таким чином, гр. ОСОБА_1 не виконано вимог п. 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ стосовно надання копії угоди з арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність до її закриття у випадку відсутності авансування передбаченої винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду або доказів авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 45 420,00 грн.

Ураховуючи викладене, зміст заяви гр. ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 115-116 КУзПБ.

За таких обставин, зазначена заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху до виправлення недоліків та подання суду відповідних доказів.

Суддя також звертає увагу на те, що у відповідності до п. 9ст. 6 ГПК України суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно підпунктів 17.3 п. 17 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).

У відповідності до рішення Ради суддів № 26 від 05.08.2022 вирішено з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендувати судам: у разі відсутності можливості у суді роздрукувати документи, що надійшли до суду в електронній формі через значний їх обсяг, звертатися до учасників судових проваджень з пропозицією додатково подати відповідні документи для суду у паперовій формі; закликано усіх учасників судових проваджень: з розумінням поставитися до існуючих проблем фінансування судової гілки влади в умовах воєнного стану; при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) - додатково подавати їх суду в паперовій формі.

Відповідно до п. 113 розділу V "Перехідні положення" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Ураховуючи обмеженість можливості у суду роздруковувати документи (додатки), які надійшли в електронній формі через їх значний обсяг (1515 арк), у зв`язку з проблемами фінансового забезпечення, суд звертається до гр. ОСОБА_1 з пропозицією додатково подати такі додатки в паперовому вигляді.

Керуючись ст. 2, 9, 37, 113, 115-116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 74, 162, 164, 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Заяву від 11.04.2025 гр. ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи залишити без руху.

2. Встановити гр. ОСОБА_1 строк усунення виявлених недоліків при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство - десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

3. Встановити спосіб усунення недоліків шляхом надання суду: письмових відомостей із зазначенням щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, засвідчені копії яких додано до позовної заяви; письмово викладеного попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; належним чином засвідчені копії паспортів гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 , а також облікових карток платників податків; конкретизованого списку кредиторів, складеного відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ; копій документів, щопідтверджують право власності на майно - земельну ділянку (кадастровий номер 3524983700:02:000:5031; площа: 1,7 га); письмових відомостей про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях, або про їх відсутність; належних доказів наявності заборгованості перед кредиторами, про яких зазначено в заяві від 11.04.2025; докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у сумі 45 420,00 грн або угоду про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений КУзПБ; копій документів, що підтверджують викладені у заяві обставини ((зокрема, щодо: витрачання коштів, отриманих від кредиторів, перед якими наявна заборгованість згідно з поданим деталізованим списком кредиторів (на що були витрачені отримані від кредиторів кошти з моменту отримання кредиту до дати звернення до суду); джерел, за рахунок яких заявниця планувала повертати отримані в позику кошти, укладаючи договори позики (кредиту); вчинення дій з реструктуризації боргу; здійснення платежів, пов`язаних з утриманням майна, яке перебуває у власності заявниці, а також платежів на потреби двох повнолітніх синів); витрачання коштів від продажу у листопаді 2024 року нерухомого майна (невідомо якого) гр. ОСОБА_6 , у розмірі 205 300,00 грн)); декларацій про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства (за звітні періоди, в т.ч. станом на 01 березня 2025 року), із заповненням всіх розділів та зазначенням, зокрема, інформації щодо нерухомого майна, відчуження якого відбулось у листопаді 2024 року гр. ОСОБА_1 ; докази звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про всіх членів сім`ї, яка необхідна для заповнення розділів IV-ХIV декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність; пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів, який відповідатиме вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутствата за формою, передбаченоюнаказом Міністерства юстиції України від 24.10.2019 № 3258/5 "Про затвердження примірних форм плану санації боржника у справі про банкрутство та плану реструктуризації).

4. Роз`яснити гр. ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.

5. Запропонувати гр. ОСОБА_1 додатково подати документи (додатки), які додані до заяви від 11.04.2025 в паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Копію ухвали надіслати гр. ОСОБА_1 та її уповноваженому представнику, адвокату Сисаку В.Т. до електронного кабінету у системі "Електронний суд".

Ухвалу підписано 17.04.2025.

Суддя О.Л. Бестаченко