Рішення

від 17.04.2025 по справі 917/200/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2025 Справа № 917/200/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО", вул.Бульварно-Кудрявська (Воровського), 33, м. Київ 54, 01054

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КрАЗ Лізинг", вул.Київська, 62, м.Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 298 449,26 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГО" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КрАЗ Лізинг" 298 449,26 грн суми страхового відшкодування.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : копія Договору страхування №258800000.17, Бордеро №52; копія повідомлення про аварію; копія довідок Національної поліції Київської області; копія постанови Обухівського районного суду Київської області з ЄДРСР; копія схеми місця ДТП; копія полісу №АР/005089555 ТДВ "СК" Ю.Ес.Ай" з бази МТСБУ; копія платіжного доручення №2048; Оригінал знаходиться у бухгалтерії СК "ІНГО"; копія страхового акту №5427292, Розпорядження на виплату СВ; копія посвідчення водія та копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ; копія рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Саміт Моторз Укрїна»; копія Акту огляду автомобіля; копія ремонтної калькуляції від 16.01.23; копія претензії №4668555 від 21.10.2024; копія заяви на виплату страхового відшкодування; копія Рапорту аварійного комісара з місця ДТП; копія Рішення Господарського суду м. Києва по справі №910/8500/24; копія фотографій з місця ДТП.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

30.01.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КрАЗ Лізинг" про стягнення 298 449,26 грн суми страхового відшкодування.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025 року справу № 917/200/25 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 17.02.2025 у справі № 917/200/25 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 17.02.2025, яка направлялась відповідачу за адресою, наявною в матеріалах справи, та яка співпадає із зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернулася до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 ГПК України).

За змістом ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 ГПК України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 28.09.2020 у справі № 910/9791/18, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 14.04.2021 у справі №876/74/20, від 26.05.2021 у справі № 916/1176/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 25.11.2021 у справі № 873/41/21, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, від 14.01.2022 у справі № 910/2042/21, від 23.06.2022 у справі № 914/2265/20, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13).

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України ухвала суду від 17.02.2025 вважається врученою відповідачу 06.03.2025 року.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно з п.2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, відповідач на вимогу ч.6 ст.6 ГПК України з 18.10.2023 зобов`язаний був зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, чого останнім зроблено не було. Отже, судове рішення від 17.02.2025 не було вручено відповідачу в електронній формі шляхом його направлення до електронного кабінету, оскільки останній не виконав свій обов`язок щодо реєстрації електронного кабінету у строк визначений законом.

Неотримання відповідачем поштової кореспонденції за місцем офіційної реєстрації (ухвали від 17.02.2025), невиконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету своєчасно, свідчать про те, що відповідачем не вживались заходи, щоб дізнаватись про стан існуючих судових проваджень.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Між Акціонерним товариством "Страхова компанія "ІНГО" (страховик) та Підприємством з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" (страхувальник) укладено Генеральний договір страхування №258800000.17 від 01.10.2017 (далі - Договір, а.с. 57-61), об`єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном (п. 2.1 Договору).

За Договором страхувальником та вигодонабувачем є Підприємство з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна".

Відповідно до п. 2.1 Договору предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням розпорядженням застрахованим транспортним засобом. Під застрахованим транспортним засобом сторони розуміють транспортний засіб, зазначений у відповідному Бордеро, та або транспортний засіб, що прийнятий страховиком на страхування в порядку, передбаченому п. 15.3.1.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що дія цілей цього договору під терміном «Бордеро» сторони домовились розуміти документ, що підтверджує фактичний перелік ТЗ, переданих на страхування за цим договором протягом відповідного місяця, із зазначенням зокрема, але не виключно, даних, що ідентифікують ТЗ (марка, модель, № кузову, рік випуску, орендар комісіонер (за наявності), та ін.), даних щодо страхової суми ТЗ, номера схеми страхування, за якою страхується ТЗ, страхового тарифу, розміру страхових премій тощо. Зразок Бордеро, шо оформлюється в рамках цього договору, погоджений сторонами в додатку № 3 до цього договору (а.с. 63).

Відповідно до Бордеро № 52 (за період 01.02.2022 - 28.02.2022) до Генерального договору страхування №258800000.17 у період з 04.02.2022 по 03.03.2022 був застрахований автомобіль Lexus NX, 2021 року, державний номер НОМЕР_2 (п. 24 Бордеро №52, а.с. 11-12).

Згідно з п. 2.4 Договору та п. 26 Бордеро №52 страхова сума по ТЗ становить 1 781 562,37 грн, сума франшизи по збиткам внаслідок ДТП 700,00 грн (п. 2.6 Договору).

Як свідчить відповідь від Національної поліції (а.с. 19-24), 09 лютого 2022 року на автодорозі Р-19-Фастів Митниця Обухів Ржищів, автомобілем марки Мерседес д/н НОМЕР_3 , що належить ТОВ "КРАЗ Лізинг" під керуванням водія ОСОБА_1 було здійснено ДТП, у результаті якої застрахований вказаною страховою компанією автомобіль марки Лексус д/н НОМЕР_2 , що належить ПІІ "Тойота-Україна" під керуванням водія ОСОБА_2 , отримав механічні ушкодження.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 04.03.2022 у справі №372/694/22 (а.с. 41) ОСОБА_1 визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило вказану дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої було завдано збитки транспортним засобам, а також ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на останнього штраф у розмірі 850 грн.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень вказана постанова набрала законної сили 15.03.2022 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103805751).

Вказані обставини також встановлені у відповіді від Національної поліції України (а.с. 19-24), де зазначено, що у вищезгаданій ДТП за участю автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_3 було пошкоджено наступні транспортні засоби: Лексус NX 350Н, державний номер НОМЕР_2 , Мерседес GLC 220D, державний номер НОМЕР_4 , Лексус NX 300Н, державний номер НОМЕР_5 , Лексус NX 350, державний номер НОМЕР_6 , Лексус NX UX250Н, державний номер НОМЕР_7 , BMW X3 державний номер НОМЕР_8 , Лексус NX 250, державний номер НОМЕР_9 .

У матеріалах справи наявне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, з якого вбачається, що власником транспортного засобу Лексус д/н НОМЕР_2 є ПП «Тойота-Україна».

В Акті огляду транспортного засобу (дефектна відомість) № 4668555 від 16.01.2023 (а.с. 25-26), складеним представником СТО - ТОВ "Саміт Моторз Україна" та власником ТЗ, описані характер та види пошкоджень транспортного засобу Лексус д/н НОМЕР_2 , назви деталей, що потребують заміни, ремонту та окраски, вказано опис пошкоджень.

Згідно з Ремонтною калькуляцією № 4668555 від 16.01.2023 (а.с. 14-17) вартість відновлювального ремонту автомобіля Лексус, державний номер НОМЕР_2 становить 416 769,08 грн.

Відповідно до рахунку СТО - ТОВ "Саміт Моторз Україна" № СР00-000888 від 16.01.2023 (а.с. 80) вартість відновлювального ремонту автомобіля Лексус, державний номер НОМЕР_2 складає 426 549,26 грн.

18.01.2023 позивач склав страховий акт № 5427292 (а.с. 9 зі звороту), за яким розмір страхового відшкодування визначено в сумі 425 849,26 грн.

ПП "Тойота-Україна" звернулося до страхувальника АТ "Страхова компанія "ІНГО" із заявою від 19.01.2023 про виплату страхового відшкодування (а.с.65).

Відповідно до зазначеного вище рахунку та страхового акту позивач на рахунок страхувальника - ПІІ "Тойота-Україна" перерахував кошти у загальній сумі 425 849,26 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 2048 від 27.01.2023 (а.с. 66).

Вказані вище обставини також були встановлені у рішенні Господарського суду м.Києва від 03.02.2025 у справі № 910/13366/24 за участю АТ "Страхова компанія "ІНГО". Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення набрало законної сили 25.02.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124860160).

У відповіді від НПУ про ДТП (а.с. 19-24), яка містить інформацію про учасників ДТП, зазначено, що:

- власником транспортного засобу Мерседес д/н НОМЕР_3 , учасника ДТП, є Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАЗ Лізинг",

- водієм транспортного засобу Мерседес д/н НОМЕР_3 , учасником ДТП, був ОСОБА_1 , визнаний винним у ДТП постановою Обухівського районного суду Київської області від 04.03.2022 у справі № 372/694/22 (а.с. 72).

- цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Мерседес д/н НОМЕР_3 застрахована в ТДВ СК Ю.Ес.Ай. за полісом АР № 005089555.

Як свідчить наявний в матеріалах справи витяг з бази МТСБУ, поліс АР № 005089555, діючий на 09.02.2022, цивільну відповідальність водія автомобіля Мерседес д/н НОМЕР_3 , було застраховано в ТДВ СК Ю.Ес.Ай., ліміт за шкоду майну встановлений в розмірі 130000,00 грн, франшиза 2600,00 грн (а.с. 68).

"Страхова компанія "ІНГО" звернулася з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." про стягнення страхового відшкодування за Полісом АР/5089555 у розмірі 127400,00 грн, виплаченого на користь власника пошкодженого внаслідок вказаної ДТП транспортного засобу - ПІІ "Тойота-Україна" за страховим актом № 5427292 та платіжного доручення № 2048 від 27.01.2023.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.10.2024 у справі № 910/18500/24 стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." (код ЄДРПОУ 32404600) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" (код ЄДРПОУ 16285602) суму страхового відшкодування у розмірі 127 400,00 грн.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення набрало законної сили 23.10.2024 (https://reyestr.court.gov.ua).

Позивач у позові зазначає, що має право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЗ Лізинг" в межах не відшкодованої частини заподіяного збитку в розмірі 298 449,26 грн (з розрахунку: 425 849,26 грн - 127 400,00 грн = 298 449,26 грн).

Позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЗ Лізинг" з претензією № 4668555 від 22.10.2024 (а.с. 73-74) про сплату 298 449,26 грн страхового відшкодування.

За даними позивача вказані збитки відповідач не відшкодував.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 298 449,26 грн страхового відшкодування.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 979 ЦК України (в редакції, що діяла на дату укладення договору страхування) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 980 ЦК України (в редакції на дату подачі позову) предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" (в редакції станом на 27.01.2023 на дату виплати страхового відшкодування) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічна норма містилася у ст. 993 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 993 ЦК України (в редакції на дату подачі позову) до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У ст. 108 Закону України "Про страхування" від 18.11.2021 вказано :

1. Страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

2. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.

Зміст вказаних норм Закону України "Про страхування" та ЦК України передбачає перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика у вказаном порядку є суброгацією.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої особи (страхувальника) страхового відшкодування, є такими, що засновані на суброгації.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року № 1961-IV (в редакції на 09.02.2022 року - на дату ДТП) забезпечений транспортний засіб - це транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Особи, відповідальність яких застрахована - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховики зобов`язані укладати договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір "Зелена картка") відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.

Внутрішні договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік.

Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є документом, технічний опис, зразки, порядок замовлення, організації постачання якого затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з метою організації обміну інформацією про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням створюється єдина централізована база даних, яка містить відомості про чинні та припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників.

Оператором єдиної централізованої бази даних є МТСБУ. Користування інформаційними ресурсами єдиної централізованої бази даних є вільним і загальнодоступним, за винятком інформації, яка відповідно до законодавства є інформацією обмеженого доступу.

Як свідчить наявний в матеріалах справи витяг з бази МТСБУ, поліс АР № 005089555, діючий на 09.02.2022, цивільну відповідальність водія автомобіля Мерседес д/н НОМЕР_3 було застраховано в ТДВ СК Ю.Ес.Ай., ліміт за шкоду майну встановлений в розмірі 130000,00 грн, франшиза 2600,00 грн (а.с. 68).

Відповідно до приписів п.22.1. статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (ТДВ СК Ю.Ес.Ай.) в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.10.2024 у справі № 910/8500/24, яке набрало законної сили, стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." (код ЄДРПОУ 32404600) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" (код ЄДРПОУ 16285602) суму страхового відшкодування у розмірі 127400,00 грн за результатом спірної ДТП.

Окрім того, у вказаному рішенні встановлено, що транспортний засіб - автомобіль Мерседес д/н НОМЕР_3 , водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло завдання шкоди власнику автомобіля Лексус д/н НОМЕР_2 .

Суд зауважує, що згідно п.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, виходячи з вищевикладеного, судове рішення по справі № 910/8500/24 від 02.10.2024, яке набрало законної сили, має преюдиціальне значення, а встановлені ним обставини повторного доведення не потребують.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі №752/16797/14-ц зазначила, якщо фактичний розмір майнової шкоди, заподіяної під час ДТП, охоплюється лімітом відповідальності юридичної особи - страховика, такий страховик, а не страхувальник, є відповідачем у спорі про відшкодування завданої пошкодженням автомобіля шкоди.

У постанові від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок щодо забезпечення дієвості інституту обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зазначивши таке.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок із виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 зазначеного Закону) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика в останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (пункт 72 постанови ВП ВС).

Суд також враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), де вказано, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

За приписами ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Визначаючи межі відповідальності винної особи в такому випадку, суд звертається до положень ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" (а редакції на дату виплати страхового відшкодування) та положень ст. 993 ЦК України (в редакції на дату подачі позову) і ст. 108 Закону України "Про страхування" від 18.11.2021 (в редакції на дату подачі позову), які передбачають, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги саме яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а не право вимоги саме в розмірі виплаченого страхового відшкодування.

При цьому, вказівка "у межах витрат", означає, що загальна сума вимоги, яка заявлена страховиком, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, не може перевищувати суму, яка ним реально сплачена.

Згідно з ч. 1 ст. 6 та ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" (в редакції на дату ДТП і дату виплати страхового відшкодування) добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Таким чином, розмір страхового відшкодування, його складові та порядок обрахування встановлюються повністю на розсуд сторін такого договору.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на рахунок СТО перераховано кошти у загальній сумі 425 849,26 грн.

Отже, позивач обґрунтовано заявив вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЗ Лізинг" в межах не відшкодованої частини заподіяного збитку в розмірі 298 449,26 грн.

Відповідач як власник транспортного засобу, водія якого визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, згідно із статтями 1187, 1194 ЦК України зобов`язаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підтверджені документально, відповідають нормам матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовом до суду згідно платіжної інструкції № 2593 від 28.01.2025 позивач сплатив судовий збір у розмірі 4 476,74 грн.

Зарахування судового збору у розмірі 4 476,74 грн до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується довідкою (а.с. 89).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 4 476,74 грн.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КРАЗ Лізинг (вул. Київська, буд. 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631; ідентифікаційний код 34979070) на користь Акціонерного товариства Страхова компанія ІНГО (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 16285602) 298 449,26 грн страхового відшкодування, 4 476,74 грн витрат по сплаті судового збору..

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписано 17.04.2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик