Рішення

від 17.04.2025 по справі 917/180/25

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2025 Справа № 917/180/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Приватного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології», 46011, м. Тернопіль, вул. Глиняна, 27, код ЄДРПОУ 35308407,

до Приватного акціонерного товариства «Хорольський механічний завод», 37800, Полтавська обл., м. Хорол, вул. Небесної Сотні, 106, код ЄДРПОУ 14311353,

про cтягнення 659 745,90 грн

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Приватного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології» до Приватного акціонерного товариства «Хорольський механічний завод» про cтягнення 659 745,90 грн попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.02.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Також ухвалою від 25.02.2025 р. відмовлено в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Хорольський механічний завод» про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання стосовно поставки товару.

Також позивач просить стягнути з ПрАТ «Хорольський механічний завод» понесені Приватним підприємством «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології» судові витрати.

Відповідач у відзиві від 21.02.2025 р. (вх. № 2453 від 21.02.2025 р.) проти позову заперечував, посилаючись на те, що:

- оскільки позивач не перерахував відповідачу попередню оплату згідно з договором поставки № 6 від 22.01.2022 р., то 27.01.2022 року сторонами було підписано новий договір № 6, в якому внесено зміни щодо предмету договору;

- 27.01.2022 р. відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру, а позивач цього ж дня здійснив передплату за договором № 6 від 27.01.2022 р. в розмірі 549 540,00 грн;

- 16.02.2022 року сторонами було укладено новий договір № 433, відповідно до якого відповідач зобов`язувався виготовити та поставити обладнання в комплектності згідно специфікації та передати позивачу документи на продукцію згідно Договору, а позивач зобов`язувався своєчасно й належним чином прийняти й оплатити таку продукцію.

- 16.02.2022 року відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру, а позивач 21.02.2022 року здійснив 100 % оплату за договором № 433 від 16.02.2022 р. в розмірі 110 205,00 грн;

- на виконання умов договорів № 6 від 27.01.2022 р. та № 433 від 16 лютого 2022 року Приватним акціонерним товариством «Хорольський механічний завод» у встановлені строки була виготовлена Продукція згідно узгоджених специфікацій, доказом чого слугують завдання, наряди на відрядні роботи та службові записки;

- після виготовлення продукції відповідач неодноразово повідомляв позивача про її готовність в телефонному режимі;

- оскільки позивач не забирав продукцію, то відповідач направив на електронну адресу Приватного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології» лист з вимогою забрати виготовлену продукцію, який позивачем був залишений поза увагою.

Також відповідач просить стягнути з ПП «НВО «Енергоощадні технології» понесені Приватним акціонерним товариством «Хорольський механічний завод» судові витрати.

У відповіді на відзив від 25.02.2025 р. (вх. № 2580 від 25.02.2025 р.) позивач заперечив проти тверджень ПрАТ «Хорольський механічний завод», зазначивши, зокрема, що із змісту вказаних договорів вбачається їхня послідовність та фактично уточнення кожним наступним предмету спірного договору від 22 січня 2022 року та його продовження.

Крім того, позивач стверджує, що відповідачем не заперечується факт отримання сум попередньої оплати та прострочення Приватним акціонерним товариством «Хорольський механічний завод» умов договору, а також не надано доказів поставки продукції, а отже, позивачу належить право вимагати повернення передоплати за непоставлений товар.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

22.01.2022 року між Приватним підприємством «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології» та Приватним акціонерним товариством «Хорольський механічний завод» було укладено договір № 6 (а.с. 16-17).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Постачальник (ПрАТ «Хорольський механічний завод») зобов`язувався виготовити та поставити обладнання (далі Продукція) в комплектності згідно специфікації та передати Покупцеві (ПП «НВО «Енергоощадні технології») документи на продукцію згідно договору, а Покупець - своєчасно й належним чином у порядку та на умовах, визначених договором, прийняти й оплатити таку Продукцію.

У вказаному договорі також викладено специфікацію із зазначенням найменувань продукції, поставка якої є предметом даного договору, її кількості, ціни та вартості.

Згідно з вказаною специфікацією та п. 2.3 договору загальна сума договору за виготовлення Постачальником продукції становить 1 831 803,00 грн.

Відповідно до п.п. 3.1-3.3 договору № 6 від 22.01.2022 р. оплата за продукцію здійснюється по безготівковому розрахунку на поточний рахунок Постачальника. Передплата в розмірі 30 % від суми договору проводиться по реквізитах, вказаних в рахунку-фактурі Постачальника. Виготовлення продукції починається після оплати не менше 30 % від суми, вказаної в п. 2.3 договору, решта 70 % сплачується не пізніше ніж за два дні до моменту отримання Продукції зі складу Постачальника

27.01.2022 року сторонами було укладено договір № 6 (а.с. 40-41), за умовами якого Постачальник (ПрАТ «Хорольський механічний завод») зобов`язувався виготовити та поставити обладнання (далі Продукція) в комплектності згідно специфікації та передати Покупцеві (ПП «НВО «Енергоощадні технології») документи на продукцію згідно договору, а Покупець - своєчасно й належним чином у порядку та на умовах, визначених договором, прийняти й оплатити таку Продукцію.

Згідно зі специфікацією до вказаного договору та п. 2.3 останнього загальна сума договору за виготовлення Постачальником продукції становить 1 622 541,00 грн.

Відповідно до п.п. 3.1-3.3 договору № 6 від 27.01.2022 р. оплата за продукцію здійснюється по безготівковому розрахунку на поточний рахунок Постачальника. Передплата в розмірі 30 % від суми договору проводиться по реквізитах, вказаних в рахунку-фактурі Постачальника. Виготовлення продукції починається після оплати не менше 30 % від суми, вказаної в п. 2.3 договору, решта 70 % сплачується не пізніше ніж за два дні до моменту отримання Продукції зі складу Постачальника.

16.02.2022 року між Приватним підприємством «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології» та Приватним акціонерним товариством «Хорольський механічний завод» було укладено договір № 433 (а.с. 50-51), за умовами якого Постачальник (ПрАТ «Хорольський механічний завод») зобов`язувався виготовити та поставити запасні частини (далі Продукція) в комплектності згідно специфікації та передати Покупцеві (ПП «НВО «Енергоощадні технології») документи на продукцію згідно договору, а Покупець - своєчасно й належним чином у порядку та на умовах, визначених договором, прийняти й оплатити таку Продукцію.

Згідно зі специфікацією до вказаного договору та п. 2.3 останнього загальна сума договору за виготовлення Постачальником продукції становить 110 205,00 грн.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору № 433 від 16.02.2022 р. оплата за продукцію здійснюється по безготівковому розрахунку на поточний рахунок Постачальника. Передплата в розмірі 100 % від суми договору проводиться по реквізитах, вказаних в рахунку-фактурі Постачальника.

Як стверджує позивач, Приватним підприємством «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології» було здійснено попередню оплату продукції по рахункам Приватного акціонерного товариства «Хорольський механічний завод» в розмірі 659 745,90 грн.

Водночас, за даними позивача, відповідач не здійснив поставку продукції, зазначеної у вказаних рахунках, що стало підставою для звернення позивача до суду із даною позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Хорольський механічний завод» 659 745,90 грн попередньої оплати за договором № 6 від 22.01.2022 р.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір № 6 від 22.01.2022 р., рахунки-фактури № Х-00000006 від 22.01.2022 р. та № Х-000433 від 16.02.2022 р., платіжні доручення № 1521 від 27.01.2022 р. та № 1654 від 21.02.2022 р. та ін.

Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову: договір № 6 від 27.01.2022 р., завдання № 0006 від 29.01.2022 р., наряди на відрядні роботи № Х-00002651 від 17.03.2022 р., № Х-00003574 від 18.03.2022 р., № Х-00002198 від 20.03.2022 р., № Х-00002287 від 21.03.2022 р., № Х-00001903 від 25.03.2022 р., № Х-00002652 від 01.04.2022 р., № Х-00003575 від 04.04.2022 р., № Х-00002761 від 11.04.2022 р. та № Х-00002816 від 11.04.2022 р., приходна накладна на передачу готової продукції на склад № 6 від 18.04.2022 р., службова записка від 15.04.2022 р., договір № 433 від 16.02.2022 р., завдання № 0433 від 22.02.2022 р., наряди на відрядні роботи № Х-00001869 від 01.03.2022 р., № Х-00002197 від 10.03.2022 р. та № Х-00002286 від 21.03.2022 р., приходна накладна на передачу готової продукції на склад № 433 від 28.03.2022 р., службова записка від 25.03.2022 р., докази відправлення електронного листа на електронну пошту та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 ЦК України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 3, 4 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

В силу приписів частин 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено судом, 22.01.2022 року сторонами було укладено договір на поставку продукції № 6, а також зазначено найменування, кількість, ціну та вартість продукції у відповідній специфікації.

24.01.2022 року Приватним підприємством «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології» було направлено Приватному акціонерному товариству «Хорольський механічний завод» лист № 07/01/22 (а.с. 40), у якому позивач просив внести зміни у специфікації до договору № 6 від 22.01.2022 р. Дана обставина сторонами не заперечується.

27.01.2022 року між Приватним підприємством «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології» та Приватним акціонерним товариством «Хорольський механічний завод» було підписано договір на поставку продукції № 6, у якому викладено специфікацію в редакції, запропонованій позивачем у листі № 07/01/22 від 24.01.2022 р.

11.02.2022 року Приватним підприємством «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології» було направлено Приватному акціонерному товариству «Хорольський механічний завод» лист (а.с. 50), у якому позивач, на виконання договору № 6 від 27.01.2022 р. просив внести доповнення до специфікації до договору, включивши до неї додаткову продукцію. Дана обставина сторонами також не заперечується.

16.02.2022 року між Приватним підприємством «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології» та Приватним акціонерним товариством «Хорольський механічний завод» було підписано договір № 433 на поставку додаткової продукції, вказаної у листі ПП «НВО «Енергоощадні технології» від 11.02.2022 р.

У відповіді на відзив від 25.02.2025 р. (вх. № 2580 від 25.02.2025 р.) позивач зазначав, що із змісту вказаних договорів вбачається їхня послідовність та фактично уточнення кожним наступним предмету спірного договору від 22 січня 2022 року та його продовження.

Водночас, у пункті 7.3 договору № 6 від 22.01.2022 р. (а також у відповідних пунктах договорів № 6 від 27.01.2022 р. та № 433 від 16.02.2022 р.) сторони узгодили, що договір може доповнюватись і змінюватися, а також дострокове розірвання цього договору може бути проведено виключно за попередньою письмовою згодою сторін. Всі зміни та доповнення оформляються додатковою угодою до даного договору, яка оформляється за тими самими правилами, що й сам договір.

Таким чином, попри звернення Приватного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології» до Приватним акціонерним товариством «Хорольський механічний завод» із пропозиціями щодо внесення змін та доповнень до договору № 6 від 27.01.2022 р., сторонами не були підписані додаткові угоди до вказаного договору, а договори № 6 від 27.01.2022 р. та № 433 від 16.02.2022 р. не були оформлені у відповідності до положень п. 7.3 договору № 6 від 22.01.2022 р., відтак вони вважаються окремими договорами на поставку продукції.

Матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується, що відповідач надав позивачу рахунки-фактури № Х-00000006 від 22.01.2022 р. на оплату продукції за договором № 6 від 27.01.2022 р. на суму 1622 541,00 грн та № Х-000433 від 16.02.2022 р. на оплату продукції за договором № 433 від 16.02.2022 р. на суму 110 205,00 грн.

Як зазначено вище, пунктами 3.1-3.3 договору № 6 від 27.01.2022 р. визначено, що оплата за продукцію здійснюється по безготівковому розрахунку на поточний рахунок Постачальника. Передплата в розмірі 30 % від суми договору проводиться по реквізитах, вказаних в рахунку-фактурі Постачальника. Виготовлення продукції починається після оплати не менше 30 % від суми, вказаної в п. 2.3 договору, решта 70 % сплачується не пізніше ніж за два дні до моменту отримання Продукції зі складу Постачальника.

Також пунктами 3.1-3.3 договору № 433 від 16.02.2022 р. визначено, що оплата за продукцію здійснюється по безготівковому розрахунку на поточний рахунок Постачальника. Передплата в розмірі 100 % від суми договору проводиться по реквізитах, вказаних в рахунку-фактурі Постачальника. Термін виготовлення продукції 25 робочих днів після здійснення попередньої оплати.

27.01.2022 р. та 21.02.2022 р. Приватним підприємством «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології» було сплачено на користь Приватного акціонерного товариства «Хорольський механічний завод» кошти в сумі 659 745,90, що підтверджується платіжними дорученнями № 1521 від 27.01.2022 р. на суму 549 540,90 грн та № 1654 від 21.02.2022 р. на суму 110 205,00 грн (а.с. 13, 15). При цьому сторонами визнається, що сплата коштів згідно з платіжним дорученням № 1521 від 27.01.2022 р. була здійснена в рахунок попередньої оплати за продукцію, поставка якої є предметом договору № 6 від 27.01.2022 р., а сплата коштів згідно з платіжним дорученням № 1654 від 21.02.2022 р. - в рахунок попередньої оплати за продукцію, поставка якої є предметом договору № 433 від 16.02.2022 р.

Натомість, відповідач свої обов`язки за договорами № 6 від 27.01.2022 р. та № 433 від 16.02.2022 р. не виконав.

Так, згідно з п. 3.4 договору № 6 від 27.01.2022 р. термін виготовлення продукції 55 робочих днів після здійснення попередньої оплати.

Отже, останнім днем строку на виготовлення продукції, визначеної договором № 6 від 27.01.2022 р., є 23.03.2022 р.

Також відповідно до п. 3.6 договору № 6 від 27.01.2022 р. про готовність продукції та її об`єм до відвантаження Постачальник повідомляє Покупця в телефонному режимі або за допомогою електронної пошти, який зобов`язаний на протязі 10 банківських днів доплатити до 100 % суми договору та забрати зі складу Постачальника вказану продукцію.

Згідно з п. 3.3 договору № 433 від 16.02.2022 р. термін виготовлення продукції 25 робочих днів після здійснення попередньої оплати.

Отже, останнім днем строку на виготовлення продукції, визначеної договором № 433 від 16.02.2022 р., є 18.03.2022 р.

Також відповідно до п. 3.5 договору № 433 від 16.02.2022 р. про готовність продукції та її об`єм до відвантаження Постачальник повідомляє Покупця (в телефонному режимі або з допомогою факсу чи електронної пошти), який зобов`язаний на протязі 10 днів забрати зі складу Постачальника вказану продукцію.

На підтвердження факту виготовлення продукції в строк, передбачений договорами № 6 від 27.01.2022 р. та № 433 від 16.02.2022 р., відповідач надав завдання на проведення робіт № 0006 від 29.01.2022 р. та № 0433 від 22.02.2022 р., наряди на відрядні роботи № Х-00002651 від 17.03.2022 р., № Х-00003574 від 18.03.2022 р., № Х-00002198 від 20.03.2022 р., № Х-00002287 від 21.03.2022 р., № Х-00001903 від 25.03.2022 р., № Х-00002652 від 01.04.2022 р., № Х-00003575 від 04.04.2022 р., № Х-00002761 від 11.04.2022 р., № Х-00002816 від 11.04.2022 р., № Х-00001869 від 01.03.2022 р., № Х-00002197 від 10.03.2022 р. та № Х-00002286 від 21.03.2022 р., приходні накладні на передачу готової продукції на склад № 6 від 18.04.2022 р. та № 433 від 28.03.2022 р., а також службові записки від 15.04.2022 р. та від 25.03.2022 р.

Однак, суд оцінює вказані докази критично, оскільки вони є внутрішніми документами відповідача та можуть змінюватися ним на власний розсуд.

Крім того, відповідачем не надано жодних доказів повідомлення позивача у визначений строк про готовність продукції та її об`єм до відвантаження засобами телефонного зв`язку з допомогою факсу чи електронної пошти.

В матеріалах справи міститься копія електронного листа від 02.03.2023 р. (а.с. 55), у якому ПрАТ «Хорольський механічний завод» зазначає про готовність до відвантаження обладнання згідно з рахунками № Х-00000006 від 22.01.2022 р. та № Х-000433 від 16.02.2022 р.

Однак, відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, вищезазначений лист було відправлено 02.03.2023 року, тобто з пропуском строків, встановлених договорами № 6 від 27.01.2022 р. та № 433 від 16.02.2022 р.

Крім того, даний лист надіслано на адресу vo_zernopererobka@ukr.net, в той час як у реквізитах Приватного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології», що містяться у договорах № 6 від 27.01.2022 р. та № 433 від 16.02.2022 р., вказано іншу електронну адресу, а саме - eot2011@ukr.net.

Таким чином, електронний лист від 02.03.2023 р., наданий відповідачем, не може вважатися належним доказом повідомлення позивача про готовність продукції та її об`єм до відвантаження.

До суду також не надано підписаних сторонами видаткових накладних, які відповідно до п. 4.5 договорах № 6 від 27.01.2022 р. та № 433 від 16.02.2022 р. є документами, що підтверджують передачу продукції зі складу Постачальника на транспорт Покупця.

Отже, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем належним чином виконані зобов`язання за договорами № 6 від 27.01.2022 р. та № 433 від 16.02.2022 р. щодо здійснення попередньої оплати. Зокрема, згідно з платіжним дорученням № 1521 від 27.01.2022 р. Приватним підприємством «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології» у відповідності до п. 3.3 договору № 6 від 27.01.2022 р. було сплачено на користь Приватного акціонерного товариства «Хорольський механічний завод» попередню оплату в розмірі не менше 30 % від загальної вартості продукції, поставка якої є предметом вказаного договору, а згідно з платіжним дорученням № 1654 від 21.02.2022 р. - 100 % від суми договору № 433 від 16.02.2022 р.

Відповідачем, натомість, не виконано свої обов`язки за вищезазначеними договорами, а саме - не повідомлено позивача про готовність продукції та її об`єм до відвантаження та не передано позивачу вказану продукцію.

Враховуючи викладене, з огляду на положення частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 659 745,90 грн попередньої оплати підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 9 896,19 грн.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне:

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу,пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до правового висновку Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду щодо застосування норми права, що був зроблений у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

До позовної заяви ПП «НВО «Енергоощадні технології» у даній справі було додано копію ордера серія ВО № 1095687 від 21.01.2025 р. на надання адвокатом Парійчук Юлією Дмитрівною правничої допомоги Приватному підприємству «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології» на підставі договору б/н від 05.12.2024 р.

Також до клопотання від 12.03.2025 р. (вх. № 3346 від 12.03.2025 р.) позивачем, зокрема, додано копії договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 05.12.2024 р., укладеного між Приватним підприємством «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології» та Адвокатом Парійчук Юлією Дмитрівною та Акту виконання робіт від 10.03.2025 р.

Дослідивши вказані документи, суд встановив, що в них відсутня інформація про надання Адвокатом Парійчук Юлією Дмитрівною правової допомоги Приватному підприємству «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології» саме по справі № 917/180/25.

Так, відповідно до п. 1.1 договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 05.12.2024 р. Клієнт доручає, а Адвокат приймає доручення від Клієнта про надання йому правничої допомоги.

В акті виконання робіт від 10.03.2025 р. сторони підтвердили, що Адвокатом Парійчук Юлією Дмитрівною були надані такі послуги:

- ознайомлення, детальне вивчення та аналіз проблеми Клієнта - кількість годин - 3, вартість 1 години роботи - 2 000,00 грн;

- усна та письмова юридична консультація з посиланнями на норми права - кількість годин - 2, вартість 1 години роботи - 2 000,00 грн;

- правова робота з контрагентом Клієнта, способом досудового врегулювання спору, в т.ч. підготовка претензії - кількість годин - 3, вартість 1 години роботи - 2 000,00 грн;

- вивчення судової практики та проведення юридичного аналізу судових справ - кількість годин - 2, вартість 1 години роботи - 2 000,00 грн;

- вироблення правової позиції по даній справі - кількість годин - 2, вартість 1 години роботи - 2 000,00 грн;

- підготовка позовної заяви та справи до розгляду в господарському суді - кількість годин - 3, вартість 1 години роботи - 2 000,00 грн;

- підготовка процесуальних документів в процесі судового розгляду - кількість годин - 3, вартість 1 години роботи - 2 000,00 грн.

Загальна вартість послуг згідно з вказаним Актом - 36 000,00 грн.

Отже,в договорі про надання професійної правничої допомоги б/н від 05.12.2024 р. та Акті виконання робіт від 10.03.2025 р. не міститься жодного посилання на господарську справу, в межах якої позивачем заявлені до відшкодування витрати на правову допомогу.

При цьому суд зазначає, що до клопотання від 12.03.2025 р. (вх. № 3346 від 12.03.2025 р.) позивачем також було додано копію квитанції до прибуткового касового ордера № 03 від 10.03.2025 р., згідно з якою Адвокат Парійчук Юлія Дмитрівна отримала від Приватного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології» грошові кошти в сумі 35 000,00 грн. за підготовку документів та процесуальний супровід справи № 917/180/25.

Однак, зі змісту ч. 3 ст. 126 ГПК України вбачається, що розмір витрат на професійну правничу допомогу встановлюється на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат (враховуючи при цьому умови договору про надання правової допомоги).

Натомість, надана позивачем копія квитанції до прибуткового касового ордера № 03 від 10.03.2025 р. вищезазначеної інформації не містить. Крім того, сума коштів, сплачених згідно з даною квитанцією, не є тотожною вартості послуг, вказаній в Акті виконання робіт від 10.03.2025 р.

Відтак, надані позивачем документи не підтверджують факт та обсяг надання Адвокатом Парійчук Юлією Дмитрівною правової допомоги Приватному підприємству «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології» саме у справі № 917/180/25.

Враховуючи викладене, підстави для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу в даній справі - відсутні.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Хорольський механічний завод» (37800, Полтавська обл., м. Хорол, вул. Небесної Сотні, 106, код ЄДРПОУ 14311353) на користь Приватного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Енергоощадні технології» (46011, м. Тернопіль, вул. Глиняна, 27, код ЄДРПОУ 35308407) 659 745,90 грн попередньої оплати, 9 896,19 грн судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки, встановлені ГПК України (ст.ст.256,257 ГПК України).

Повне рішення складено 17.04.2025 р.

Суддя О.С. Мацко