Рішення

від 17.04.2025 по справі 917/192/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2025 Справа № 917/192/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України, вул. Ялтинська, буд. 11, м. Київ, 02099

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудгранд", вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, Полтавська область, 36020

про стягнення 34 489,65 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудгранд" 34 489,65 грн неустойки за неналежне виконання останнім умов укладеного 08.04.2024 року між сторонами Договору № 58-24 про закупівлю соків фруктових (плодово-ягідних), з яких 21 675,67 грн пеня та 12 813,98 грн штраф.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : копія Договору про закупівлю соків фруктових (плодово-ягідних) № 58-24 від 08.04.2024 з додатками; копії актів приймання-передачі товару; копії платіжних доручень; копії листів - претензій.

Інших заяв по суті спору не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

29.01.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудгранд" про стягнення 34 489,65 грн неустойки за неналежне виконання останнім умов укладеного 08.04.2024 року між сторонами Договору № 58-24 про закупівлю соків фруктових (плодово-ягідних), з яких 21 675,67 грн пеня та 12 813,98 грн штраф.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2025 року справу № 917/192/25 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 17.02.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

Відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про покладені на нього обов`язки та строк їх виконання, про що свідчать матеріали справи (довідка про доставку електронного листа, а.с. 113). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони суду не надали.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

08.04.2024 між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУДГРАНД» (далі - Постачальник) було укладено Договір №58-24 про закупівлю соків фруктових (плодово-ягідних) (далі - Договір, а.с. 8-12).

У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Постачальник зобов`язується у 2024 році поставити Товароодержувачу: ТМ Твій Сік «Яблучний сік відновлений пастеризований 3л» ДСТУ 7159:2010, ТМ Твій Сік «Персиковий сік з м`якоттю відновлений пастеризований 3л» ДСТУ 7159:2010, ТМ Твій Сік «Сік апельсиновий відновлений неосвітлений пастеризований 3л» ДСТУ 7159:2010, ТМ Твій Сік «Мультивітамін сік відновлений неосвітлений пастеризований 3л» ДСТУ 7159:2010, код ДК 021:2015 15320000-7 «Фруктові та овочеві соки», асортимент, кількість, ціна, інформація та технічна документація наведені в Специфікації, яка є додатком №1 до цього Договору (далі Товар), а Покупець прийняти та оплатити такий Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором. При цьому, Товароодержувачем є уповноважена особа військової частини за місцем поставки Товару згідно зі Специфікацією (Додаток № 1) (п. 1.1 Договору);

- загальна вартість по Договору становить 6 789 042,00 грн, у тому числі ПДВ 1 131 507,00 грн (п. 3.1 Договору);

- строк поставки визначається у Графіку постачання (Додаток №4), що є невід`ємною частиною цього Договору. Допускається дострокова поставка Товару за погодженням Сторонами (п. 5.1 Договору);

- місце поставки Товару, визначено в Додатку №1 до цього Договору. Покупець залишає за собою право змінити місце поставки Товару, про що Сторони укладають Додаткову угоду до цього Договору, яка є його невід`ємною частиною (п. 5.2 Договору);

- уповноваженою особою (уповноваженими особами) Постачальника складається акт приймання-передавання товару (Додаток №3) до цього Договору у трьох примірниках (перший - Товароодержувач, другий - Покупцю, третій - Постачальнику) та надається Товароодержувачу разом з Товаром та документами, визначеними п. 5.4. до цього Договору (в редакції додаткової угоди Уповноваженою особою (уповноваженими особами) Постачальника складається акт приймання-передавання товару (далі акт або акт приймання-передавання товару) (Додаток №3) у трьох примірниках (перший - Товароодержувач, другий - Покупцю, третій - Постачальнику) та надається Покупцю до моменту здійснення поставки Товару. Покупець повертає Постачальнику підписані акти приймання-передавання товару та акт приймання-передачі запасів, які Постачальник надає в день поставки Товароодержувачу разом з Товаром та документами, визначеними п. 5.4. цього Договору. У разі надсилання документів поштою в загальному порядку витрати, пов`язані з оформленням документів на перевезення та їх передачею, покладаються на Постачальника. Після підтвердження Товароодержувачем отримання поставленого Товару шляхом підписання трьох примірників акту приймання-передавання товару, акти (два примірника) Постачальником надаються Товароодержувачу) (п. 5.8 Договору);

- Постачальник зобов`язаний постачати Товароодержувачу Товар в кількості, строк та на умовах даного Договору (п. 6.3.1 Договору);

- у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим Договором (п. 7.1. Договору);

- за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожен день прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад тридцять днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено (п. 7.3 Договору).

Таким чином, сторони при укладанні договору вступили у договірні відносини на певних умовах, які відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковими для виконання, та передбачили відповідальність за прострочення поставки товару у вигляді штрафу та пені, що в свою чергу повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

У графіку сторони визначили найменування, кількість та строки поставки товару (а.с. 15-17). Зокрема, у липні 2024 відповідач повинен був поставити позивачу товар у кількості 100 400 кг, у жовтні 2024 відповідач повинен був поставити позивачу товар у кількості 107 400 кг.

На виконання Договору відповідачем поставлено, а позивачем прийнято та оплачено Товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання передавання Товару та платіжними інструкціями (а.с. 21-89).

Позивач зазначає, що відповідно до графіку постачання за липень та жовтень 2024 року Постачальником було прострочено поставку Товару за липень та жовтень 2024, а саме :

- 2004 кг товару, який мав бути поставлений у липні 2024 до в/ч НОМЕР_1 , було поставлено 02.08.2024 (1 день прострочення) що підтверджується актами №1798, №1731, №1740, №1751;

- 4008 кг товару, який мав бути поставлений у липні 2024 до в/ч НОМЕР_2 було поставлено 02.08.2024 (1 день прострочення) що підтверджується актами №1765, №1740, №1804;

- 6000 кг товару, який мав бути поставлений у липні 2024 до в/ч НОМЕР_3 було поставлено 03.08.2024 (2 дня прострочення) що підтверджується актами №1764, №1805;

- 3970 кг товару, який мав бути поставлений у липні 2024 до в/ч НОМЕР_4 було поставлено 24.12.2024 (145 днів прострочення) що підтверджується актом № 4284;

- 1996 кг товару, який мав бути поставлений у жовтні 2024 до в/ч НОМЕР_5 було поставлено 04.11.2024 (3 дні прострочення) що підтверджується актами №2899, №2878, №2937, №2983;

- 6000 кг товару, який мав бути поставлений у жовтні 2024 до в/ч НОМЕР_3 було поставлено 05.11.2024 (4 дні прострочення) що підтверджується актами №2945, №2896, №2979, №3010;

- 2000 кг товару, який мав бути поставлений у жовтні 2024 до в/ч НОМЕР_6 було поставлено 05.11.2024 (4 дні прострочення) що підтверджується актами №2858, №2882, №2959, №2924;

- 1996 кг товару, який мав бути поставлений у жовтні 2024 до в/ч НОМЕР_7 було поставлено 06.11.2024 (5 днів прострочення) що підтверджується актами №2971, №2932, №2867, №2889;

- 2792 кг товару, який мав бути поставлений у жовтні 2024 до в/ч НОМЕР_8 було поставлено 02.11.2024 (1 день прострочення) що підтверджується актами №2974, №2935, №2870, №2892;

- 2596 кг товару, який мав бути поставлений у жовтні 2024 до в/ч НОМЕР_9 було поставлено 06.11.2024 (5 днів прострочення) що підтверджується актами №2933, №2972, №2868, №2890;

- 9988 кг товару, який мав бути поставлений у жовтні 2024 до в/ч НОМЕР_10 було поставлено 04.11.2024 (3 дні прострочення) що підтверджується актами №2967, №2861, №2928, №2902;

- 2392 кг товару, який мав бути поставлений у жовтні 2024 до в/ч НОМЕР_11 було поставлено 06.11.2024 (5 днів прострочення) що підтверджується актами №2940, №2872, №2893, №2975;

- 3024 кг товару, який мав бути поставлений у жовтні 2024 до в/ч НОМЕР_12 було поставлено 05.12.2024 (34 дні прострочення) що підтверджується актами №3832, №3831, №3830;

- 998 кг товару, який мав бути поставлений у жовтні 2024 до в/ч НОМЕР_4 24.12.2024 ( 53 дні прострочення) що підтверджується актом №4284.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем був направлений відповідачу лист від 27.12.2024 № 06.1/9130-24-Вих, а також неодноразово направлялись листи (№06.1 5855 від 13.08.2024, №06.1 6309 від 02.09.2024, №06.1 7113 від 02.10.2024, №06.1 7904 від 04.11.2024, 06.1 8791 від 12.12.2024) щодо своєчасної поставки соку та сплати штрафних санкцій відповідно до Договору.

За даними позивача вищезазначені листи залишені відповідачем без реагування, у добровільному порядку штраф та пеню не сплатив.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 21 675,67 грн пені та 12 813,98 грн штрафу.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 ГК України).

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За загальним правилом, встановленим ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором поставив позивачу з порушенням встановлених Договором строків. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже матеріалами справи підтверджується наявність складу господарського правопорушення щодо поставки товару відповідачем з порушенням встановленого умовами Договору строку, тому наявні підстави для застосування до відповідача міри відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України). Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

У п. 7.3 Договору сторони узгодили, що за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожен день прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад тридцять днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено.

Тобто, при укладені Договору сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 01.06.2021 року у справі №910/12876/19.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 21 675,67 грн пені та 12 813,98 грн штрафу.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, що спростовують факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань з своєчасної поставки Товару, або доказів добровільної сплати відповідачем заявлених до стягнення штрафних санкцій.

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення пені та штрафу, не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи, зокрема, є: позовна заява; відзив на позовну заяву.

Відповідач контррозрахунку ціни позову не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Згідно з частиною 2 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони).

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовом до суду згідно платіжної інструкції № 71 від 27.01.2025 позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (а.с. 98). Зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується відповідною випискою (а.с. 108).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст.126, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудгранд" (вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, Полтавська область, 36020, код ЄДРПОУ 44844146) на користь Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України (вул. Ялтинська, буд. 11, м. Київ, 02099, код ЄДРПОУ 23311317, р/рUA038201720343100001000009841 в ДКСУ, МФО 820172) 21 675,67 грн пені, 12 813,98 грн штрафу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 17.04.2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик