Постанова від 15.04.2025 по справі 922/1913/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/1913/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Бакуліної С. В., Вронської Г. О.,

за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А. В.,

за участю представників:

позивача - Аксаітової М. Ю. (адвоката),

відповідача - Трофименка Р. О. (адвоката),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2025

(головуючий Лакіза В. В., судді: Здоровко Л. М., Мартюхіна Н. О.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома"

про зобов`язання вчинити певні дії.

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2024 року ОСОБА_1 , як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома" (далі - Товариство, відповідач), звернулася до суду з позовом до цього ж Товариства про зобов`язання надати їй або її уповноваженому представнику належним чином засвідчені копії документів, а саме:

a) протоколи загальних зборів Товариства, які відбулися за період з 2013 по 2024 рік включно;

b) фінансові звіти (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал) з примітками до фінансової звітності та додатками до приміток за 2013 - 2023 звітні роки;

c) оборотно-сальдові відомості за обліковими рахунками 36 "Розрахунки з покупцями тa замовниками", 37 "Розрахунки з рiзними дебіторами", 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 68 "Розрахунки зa іншими операціями" за 2013 - 2023 звітні роки;

d) штатний розпис Товариства та перелік працівників станом на 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки;

e) податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за 2013 - 2023 звітні роки;

f) декларації з податку на додану вартість, отримані і видані податкові накладні та розрахунки коригування за 2013 - 2023 роки;

g) довідку про рахунки Товариства у банківських установах, які були відкриті та закриті протягом 2013 - 2023 років;

h) довідку про дебіторську і кредиторську заборгованість контрагентів, сум, дат виникнення станом на 01.03.2024;

i) перелік орендарів/суборендарів у Торгово-розважальному центрі "Французький бульвар" станом на 01.03.2024;

j) договори оренди, додаткові угоди, акти прийому-передачі майна між Товариством і орендарями у Торгово-розважальному центрі "Французький бульвар", які були укладені протягом 2013 - 2024 років, у тому числі ті, що припинили дію;

k) листи, звернення орендарів до Товариства за згодою на укладення договорів суборенди приміщень у Торгово-розважальному центрі "Французький бульвар", договори суборенди зі всіма додатками і додатковими угодами до них за період з 2013 по 2023 рік включно;

l) договір оренди приміщень у Торгово-розважальному центрі "Французький бульвар", укладений між Товариством і Товариством з обмеженою відповідальністю "Країна Професій", акт приймання-передачі майна, документальним підтвердженням стану розрахунків (наявності заборгованості орендаря за договором);

m) договори оренди приміщень у Торгово-розважальному центрі "Французький бульвар", що відповідають критеріям правочинів, щодо яких є заінтересованість (стаття 45 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю");

n) договори зі всіма додатками та додатковими угодами, які були укладені між Товариством і Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України з документальним підтвердженням щодо стану розрахунків за вказаними договорами (наявності заборгованостей);

o) договори зі всіма додатками та додатковими угодами, які були укладені між Товариством і Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Фактор" з документальним підтвердженням щодо стану розрахунків за вказаними договорами;

p) кредитний договір від 08.05.2019 № 5, укладений між Товариством і Акціонерного товариства "Східно-Український банк "Грант", усі додатки та додаткові угоди до нього, а також договори, якими були забезпечені зобов`язання Товариства перед банком, у тому числі договори іпотеки, застави, поруки зі всіма додатками та додатковими угодами до них;

q) документальне підтвердження сум, сплачених Товариством на користь Акціонерним товариством "Східно-Український банк "Грант" коштів у рахунок погашення тіла кредиту, процентів, неустойки та інших нарахувань за кредитним договором від 08.05.2019 № 5;

r) відомості про залишок заборгованості Товариства перед Акціонерним товариством "Східно-Український банк "Грант" за кредитним договором від 08.05.2019 № 5;

s) документи, на підставі яких ОСОБА_2 набув права іпотекодержателя за зобов`язанням Товариства по кредитному договору від 08.05.2019 № 5;

t) договори, первинні документи, на підставі яких виникла заборгованість Товариства перед ОСОБА_3 ;

u) документи, які свідчать про наявність заборгованості Товариства перед іншими учасниками - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 або перед пов`язаними з ними особами (родичами, афілійованими юридичними особами);

v) документи про введення в експлуатацію (про готовність об`єкта до експлуатації) щодо Торгово-розважального центру "Французький бульвар";

w) акти, довідки, податкові повідомлення-рішення, оформлені податковими органами за результатами перевірок (звірок) Товариства у період з 2013 по 2023 рік включно;

x) аудиторські висновки, які проводилися на замовлення Товариства за 2013 - 2023 роки.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послалася на невиконання Товариством обов`язку щодо надання за вимогою їй, як учаснику Товариства, інформації про його діяльність у порядку, встановленому установчим документом та законом, чим порушило її корпоративні права на інформацію, а також порушило приписи статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. Товариству, яке зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить будівля Торгово-розважального центру "Французький Бульвар", розташованого у цьому ж місті на вулиці Академіка Павлова, 44-Б, де також знаходяться органи управління Товариством (фактична адреса). Основний вид діяльності Товариства - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

4. Станом на 23.05.2024 засновниками Товариства були: ОСОБА_1 , яка з 13.12.2012 зареєстрована як учасник Товариства з часткою у статутному капіталі 2 750 000 грн, що складає 50 %, ОСОБА_3 з часткою у статутному капіталі 1 833 150 грн, що складає 33,33 % і він же є директором, а також ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі 534 600 грн, що складає 9,72 %; ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі 382 250 грн, що складає 6,95 %.

5. Отже, ОСОБА_1 є учасником Товариства з розміром частки у статутному капіталі 50 %, що підтверджено інформацією станом на 21.08.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства, а також статутом.

6. 04, 13 та 18.03.2024 адвокат Колосар М. Є. , з яким ОСОБА_1 уклала договір на представництво від 05.01.2024 № 01/24, звернувся до Товариства за юридичною і фактичною адресами, а також за адресою директора із запитом про надання документів та інформації про його господарську діяльність за період 2013-2023 роки, додавши до нього на підтвердження своїх повноважень ордер і свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Поштові відправлення із запитами повернулися відправникові «за закінченням терміну зберігання». Адвокат поставив до відома Товариство, що представляє інтереси ОСОБА_1 як учасника Товариства.

7. 04.04.2024 адвокат Аксаітова Марія Юріївна, з якою ОСОБА_1 уклала договір про надання правової допомоги від 27.10.2021 № 4, також звернулася за названими вище адресами до Товариства із запитом про надання документів та інформації про його господарську діяльність за 2013-2024 роки, додавши до нього на підтвердження своїх повноважень ордер.

8. Ці запити зумовлені тим, що ОСОБА_1 за весь час володіння часткою не отримувала від виконавчого органу Товариства повідомлень про проведення загальних зборів, звітів про результати діяльності Товариства, питання про розподіл дивідендів між учасниками Товариства також не виносилося на вирішення загальних зборів. Правовою підставою на отримання цієї інформації вважає пункт 5 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пункт 2 частини першої статті 5, частину першу статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо права учасника товариства на отримання інформації про господарську діяльність товариства. Витребування цих документів адвокатом обґрунтувала пунктами 1, 7 частини першої статті 20, статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

9. У відповіді від 15.04.2024 Товариство з посиланням на частину другу статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», постанову Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 740 у редакції Постанови від 15.01.2020 № 4 «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію», Положення Товариства від 11.05.2020 «Про встановлення вартості послуг на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію», повідомило адвокату про вартість однієї сторінки копіювання документів і необхідність здійснити авансування витрат, а також звернуло увагу на те, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом, яку мають право отримати лише належні власники корпоративних прав Товариства. Вимагало у строк до 22.04.2024 підтвердити повноваження на отримання інформації від належного власника частки Товариства і продовжило строк розгляду запиту.

10. 30.04.2024 Товариство повідомило, що запитувана інформація не може бути надана адвокату, позаяк він не надав докази на підтвердження своїх повноважень для отримання інформації з обмеженим доступом і авансу не надійшло.

11. ОСОБА_1 вважає порушеними свої корпоративні права унаслідок недотримання Товариством свого обов`язку з надання їй, як учаснику, запитуваної інформації.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

12. 26.09.2024 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення про відмову у позові. Суд не знайшов підстав для задоволення позову із посиланням на статтю 21 Закону України «Про інформацію», згідно з якою інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація, та пункт 3 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якого адвокат має право ознайомлюватися з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом. Послався також на Положення про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, яким запитувана у адвокатському запиті інформація та документи віднесені відповідачем до конфіденційної, тобто до інформації з обмеженим доступом. Відсутність порушеного права ОСОБА_1 мотивував ненаданням нею, як учасником Товариства, довіреності на підтвердження повноважень адвоката на отримання інформації з обмеженим доступом, а також доказів безпосереднього звернення учасника або його представника до Товариства про надання інформації у порядку частин четвертої, п`ятої статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Водночас, погодився з позивачем, що стаття 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачає обов`язку адвоката здійснювати авансування на копіювання та друк документів, а передбачає лише обов`язок відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

13. 14.01.2025 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення - про часткове задоволення позову; зобов`язав Товариство надати витребувані ОСОБА_1 документи, крім документів, перелічених у підпунктах g-v пункту 1 цієї постанови; у решті позову відмовив. Послався на те, що частина запитуваної інформації не була з обмеженим доступом і тому суд першої інстанції помилився у висновках, відмовивши ОСОБА_1 у її наданні, чим порушив приписи статті 116 ЦК України, статей 5, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статуту цього Товариства та статті 5 Закону України "Про інформацію", а також права та законні інтереси ОСОБА_1 , як учасника товариства. Щодо інших витребуваних адвокатом документів, апеляційний господарський суд погодився з відмовою суду першої інстанції у задоволенні позову у цій частині, який вважав, що їх перелік не відповідає переліку, визначеному частиною першою статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 № 611 "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці", і для їх отримання адвокат ОСОБА_1 мав отримати у останньої довіреність або вона не була позбавлена права особисто звернутися до Товариства для ознайомлення з такими документами. Вимогу ОСОБА_1 про надання протоколів загальних зборів Товариства, які відбулися у період з 2013 по 2024 роки включно, суд апеляційної інстанції конкретизував, визначивши період, за який вони мають бути надані, а саме: з 2013 по 10.04.2024, тобто дату отримання Товариством запиту позивача, оскільки запитувані за 2024 рік включно документи ще не існували як об`єкти на час запиту, а тому у ОСОБА_1 ще не виникло право вимоги, а у відповідача обов`язку їх надання відповідно.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

14. Товариство оскаржило цю постанову і в касаційній скарзі просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

15. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

16. На переконання Товариства, суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину п`яту статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" і без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 911/73/20, та неправильно застосував частину першу статті 16 ЦК України і без врахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19, від 26.01.2022 у справі № 921/787/20 від 14.06.2022 у справі № 904/3870/21, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21, щодо відсутності порушеного права ОСОБА_1 , позаяк на адвокатські запити не може бути надана інформація з обмеженим доступом.

17. Скаржник просить сформулювати висновки стосовно застосування норм права, а саме:

- частини четвертої статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо осіб, які можуть здійснювати запити в інтересах учасника товариства - "представників" та документів, що підтверджують їх повноваження;

- абзацу 2 пункту 30 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" у взаємозв`язку з частинами четвертою, п`ятою статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" стосовно визначення справжнього учасника товариства у разі наявності номінального власника частки згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

18. До того ж скаржник наполягає на порушені судом апеляційної інстанції, який не дослідив зібрані у справі докази, норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, стосовно визначення порушення прав особи, яка звертається до суду за захистом права, та чи воно їй належить.

19. Узагальнено доводи касаційної скарги зводяться до того що ОСОБА_1 не мала права на цей позов і відмова Товариства у наданні адвокату інформації не спричинила порушення її прав, позаяк на отримання витребуваної інформації мають право виключно учасники Товариства. ОСОБА_1 , як учасник товариства, особисто не зверталася з письмовою вимогою про надання їй документів у порядку пункту 2 частини першої статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", тоді як, на думку Товариства, адвокатські запити не є способом звернення учасника товариства. Тобто Товариство стверджує, що ОСОБА_1 шляхом звернення до суду у такий спосіб намагається захистити права адвоката.

20. Скаржник також заявив, що очікуваний ним розмір витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції складає 33 000 грн і у передбачений законом строк він надасть докази про їх понесення.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

21. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу та поясненнях, що надійшли 10.04.2025, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, основним аргументом якого є необхідність захисту прав ОСОБА_1 , яка звернулася до суду, як учасник Товариства і власник частки у розмірі 50 % статутного капіталу, а підставою її позову було ненадання Товариством запитуваної інформації про його діяльність за запитом адвоката ОСОБА_1., як представника. Позивач зауважує на тому, що ані діюче законодавство, ані положення статуту Товариства не встановлюють спеціальної форми звернення учасника з метою отримання документів та інформації про діяльність Товариства. До того ж Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не ототожнює права учасника товариства із правами його адвоката. Чинне законодавство не забороняє учаснику товариства уповноважити адвоката представляти його інтереси, як учасника.

Позиція Верховного Суду

22. Як зазначалося раніше, апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові задовольнив вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Товариства надати запитувану її адвокатом інформацію про господарську діяльність Товариства, але лише, яка не була з обмеженим доступом, тоді як, погодившись із судом першої інстанції, не знайшов підстав для зобов`язання Товариства надати на вимогу адвоката інших документів за відсутності довіреності від ОСОБА_1 , як учасника Товариства, на їх отримання.

23. Тобто фактично Товариство, як відповідач, не згодне із оскаржуваною постановою, у частині, у якій суд його зобов`язав надати запитувану адвокатом ОСОБА_1 інформацію про господарську діяльність Товариства, яка не була з обмеженим доступом. Адже в іншій частині апеляційний господарський суд залишив без змін рішення місцевого господарського суду про відмову у позові, що співпадає з вимогою касаційної скарги.

24. Основним аргументом касаційної скарги Товариства є те, що витребувана адвокатом ОСОБА_1 інформація може бути запитувана лише особисто останньою, як учасником Товариства.

25. Позивач зі свого боку заперечував проти вимог Товариства на тій підставі, що чинне законодавство не містить заборони звернення адвоката, який діє в інтересах учасника товариства, за отриманням від його імені інформації про господарську діяльність товариства.

26. Проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови, а також наведені скаржником підстави касаційного оскарження, колегія суддів зазначає, що наразі основним питанням є, чи вважається порушенням корпоративних прав учасника товариства, частка якого складає 50 % статутного капіталу, відмова товариства надати витребувану інформацію про його діяльність саме на запит адвоката, уповноваженого цим учасником, а також, чи має право адвокат від імені учасника товариства звертатися до товариства за інформацією з обмеженим доступом.

27. Тому насамперед варто звернути увагу на те, що у постанові від 13.06.2024 у справі № 906/211/23 Верховний Суд, вирішуючи спір у подібних правовідносинах, виснував, що одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні товариством. Унаслідок невиконання господарським товариством свого обов`язку з надання учаснику на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника на інформацію, так і його корпоративні права.

28. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 24.12.2020 у справі № 911/73/20, на яку послалося Товариство у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

29. У справі, що розглядається, господарські суди установили, що, реалізовуючи своє корпоративне право на управління товариством та право на інформацію про його діяльність як його учасник, ОСОБА_1 через адвоката, який діяв в її інтересах, звертався до відповідача із запитами про надання належним чином засвідчених копій документів, які стосуються діяльності товариства. Однак, відповідач не надав позивачеві запитуваних його адвокатом документів із посиланням на не підтвердження адвокатом повноважень на отримання інформації з обмеженим доступом. З цих самих підстав суд першої інстанції відмовив у позові ОСОБА_1 .

30. Утім, апеляційний господарський суд установив, що частина із переліку запитуваних документів не містять інформації з обмеженим доступом, позаяк вони відповідають наведеному у статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" переліку. Тому, установивши, що Товариство не виконало свого обов`язку з надання відповідної інформації, доступ до якої не обмежений, і врахувавши, що надання визначених позивачем документів є обов`язком товариства за приписами статей 5, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та положень статті 8 статуту Товариства і, відповідно, ненадання відповідачем запитуваної учасником товариства інформації (ненадання копій відповідних документів) порушує права та законні інтереси учасника товариства, господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для захисту права позивача на отримання інформації про діяльність товариства.

31. Відповідно до частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

32. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

33. За положеннями пункту 2 частини першої статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають, зокрема, право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

34. Частиною першою статті 43 вказаного Закону визначено, що товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

35. Відповідно до частини четвертої статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

36. Згідно з частиною п`ятою статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

37. Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо часткового задоволення позову, оскільки за положеннями частини п`ятої статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передумовою для надання запитуваних документів, визначених частиною першою цієї статті, є дія учасника товариства у вигляді надання письмової вимоги про надання таких документів. Адже передбачене законом гарантоване та безумовне корпоративне право учасника товариства одержувати інформацію про діяльність товариства, зокрема, щодо доступу документів товариства, визначених частиною першою статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не може бути обмежено. До того ж скаржник не підтвердив відповідними доказами наявність у частини запитуваних позивачем документах законодавчо визначених заборон чи обмежень щодо їх надання.

38. Отже, установивши, що обов`язок відповідача надати позивачу документи, які останній просить у позовній заяві, передбачений законодавством, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову і він не суперечить висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 24.12.2020 у справі № 911/73/20, на яку послалося Товариство у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

39. Одночасно, зважаючи на те, що запитувана інформація надійшла не особисто від ОСОБА_1 , а від адвоката, Товариство вважає, що відмова у її наданні адвокату не спричинила порушення прав ОСОБА_1 і у цьому контексті скаржник посилається на те, що апеляційний господарський суд неправильно застосував частину першу статті 16 ЦК України і без врахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19, від 26.01.2022 у справі № 921/787/20 від 14.06.2022 у справі № 904/3870/21, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21, щодо відсутності порушеного права ОСОБА_1 , позаяк, на його переконання, на адвокатські запити не може бути надана інформація з обмеженим доступом. У цьому ж контексті, посилаючись на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник також стверджує те, що суд не дослідив зібрані докази стосовно визначення порушення прав особи, яка звертається до суду за захистом права, та чи воно їй належить.

40. Утім у названій вище постанові від 13.06.2024 у справі № 906/211/23 Верховний Суд виснував, що ненадання відповідачем запитуваної позивачем інформації (ненадання копій відповідних документів) порушує права та законні інтереси учасника товариства. Водночас, аргументи Товариства про обмеження прав адвоката, який діє за дорученням ОСОБА_1 , як учасника Товариства із часткою у статутному капіталі 50 %, в отриманні запитуваної інформації, яка не обмежена доступом, не знайшли підтвердження з огляду на таке.

41. Згідно зі статтями 34, 40 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

42. У частинах першій, другій статті 7 Закону України «Про інформацію» визначено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

43. Статтею 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

44. Відповідно до частини першої статті 20 цього ж Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом.

45. Згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства.

46. Відповідно до частини другої цієї статті орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

47. Відмова у наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом (частина третя статті 24 цього Закону).

48. Як установили суди, адвокат ОСОБА_1. скерував адвокатські запити до відповідача на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги, укладеного між ними. До адвокатських запитів додано копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер на ведення справи. Ці адвокатські запити зроблені відповідно до статті 24 названого вище Закону, направлялися в інтересах позивача та мали бути розглянуті відповідачем у встановленому законом порядку. Підставою відмови у наданні адвокату запитуваної ним інформації та копій документів Товариство зазначило те, що запитувана інформація містить дані з обмеженим доступом.

49. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства, отримувати інформацію про господарську діяльність товариства. ОСОБА_1 є учасником Товариства і, як установив апеляційний господарський суд, запитувана інформація в адвокатському запиті стосується виключно господарської діяльності Товариства і не віднесена до інформації, доступ до якої обмежений.

50. Скаржник, обґрунтовуючи касаційну скаргу, викладає її через призму власних інтересів, а законні дії адвоката, вчинені з метою захисту інтересів клієнта, видає за такі, які здійснені з порушенням закону, адже, як установив апеляційний господарський суд, адвокат запитував у нього інформацію, виключно пов`язану із господарською діяльністю Товариства, учасником якого є його клієнт - ОСОБА_1 . При цьому суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 дійсно є учасником (засновником) Товариства, а тому у силу приписів статті 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» має право отримувати інформацію про його господарську діяльність.

51. Тому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про обов`язок Товариства надати позивачеві частину запитуваної інформації, перелік якої визначений цим судом, яка не має обмеження на доступ. Відповідно твердження Товариства, що ОСОБА_1 шляхом звернення до суду у такий спосіб намагається захистити права адвоката, також не знайшли підтвердження.

52. Разом з цим, у контексті доводів касаційної скарги стосовно визначеної скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень у справі, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд зазначає таке.

53. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

54. Зі змісту цієї норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно). Водночас формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

55. Посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України стосовно необхідності формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування абзацу 2 пункту 30 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" у взаємозв`язку з частинами четвертою, п`ятою статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" стосовно визначення справжнього учасника товариства у разі наявності номінального власника частки згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, скаржник у касаційній скарзі не наводить аргументованого обґрунтування необхідності формування висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених ним норм права в контексті спірних правовідносин з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, поданих сторонами доказів на обґрунтування своїх вимог і заперечень.

56. Так, абзац 2 пункту 30 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" містить визначення кінцевого бенефіціарного власника, зокрема для юридичних осіб - це є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).

57. Частини четверта, п`ята статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачають обов`язок товариства забезпечити кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті, а також порядок і строк їх надання.

58. Суди обох інстанцій установили, що ОСОБА_1 дійсно є зареєстрованим учасником Товариства з часткою у статутному капіталі 2 750 000 грн, що складає 50 %, а тому, як неодноразово висловлювався Верховний Суд, має право отримувати інформацію про його господарську діяльність.

59. У контексті обраної скаржником підстави касаційного оскарження скаржник у касаційній скарзі окреслює свою позицію щодо правовідносин, що склалися між учасниками спору, в яких, на його думку, відсутній висновок суду касаційної інстанції. Утім суди обох інстанцій у цій справі не вирішували питання чи учасник товариства має отримувати від кінцевих бенефіціарних власників товариства інструкції та додаткові повноваження на реалізацію своїх законних прав, тоді як висновок із правильного застосування судом апеляційної інстанції частини четвертої та п`ятої статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо забезпечення учаснику (його представника) доступу до документів, визначених частиною першою цієї статті, викладений вище.

60. Звідси колегія суддів визнає необґрунтованими доводи скаржника у цій частині, позаяк вони не спростовують того факту, що позивач, як учасник Товариства, має безумовне право на отримання визначеної законом інформації щодо діяльності товариства, яка не має обмеженого доступу, у тому числі, через адвоката.

61. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови, адже неправильного застосування чи порушення правових норм з боку апеляційного суду суд касаційної інстанції не знайшов.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

63. Згідно з вимогами статті 309 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Судові витрати

64. Судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 922/1913/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді С. Бакуліна

Г. Вронська