Ухвала

від 17.04.2025 по справі 916/331/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/331/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Одеського обласного комунального підприємства "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - Адміністративного будинку №2"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024

за позовом Одеського обласного комунального підприємства "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - Адміністративного будинку №2"

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Акціонерна радіотелевізійна компанія "ГЛАС"

про стягнення 1 564 484,17 грн та виселення,

ВСТАНОВИВ:

11.02.2025 (через систему ?Електронний суд?) Одеське обласне комунальне підприємство "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - Адміністративного будинку №2" (далі - Підприємство, скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 (повний текст складено 23.01.2025) та рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 в частині відмови у стягненні 848 060,34 грн основного боргу, 270 170,95 грн інфляційних витрат, 51 158,82 грн 3% річних.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2025 касаційну скаргу залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з тим, що скаржником належним чином не обґрунтовано виключний випадок касаційного оскарження, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України та не додані докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених порядку та розмірі; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

У цій же ухвалі Суд звернув увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації сплаченого судового збору є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.

09.03.2025 Підприємство, на виконання ухвали Суду від 27.02.2025, подало заяву про усунення недоліків із обґрунтуванням виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, також до заяви була додана копія платіжної інструкції в національній валюті від 04.03.2025 №946 про сплату 28 065,00 грн судового збору, в якій не містився номер справи та оскаржуваний документ, у зв`язку з чим Суд визнав її неналежним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

Оскільки скаржник не скористався своїм правом та не усунув недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 27.02.2025 щодо сплати судового збору у встановленому порядку, Суд ухвалою від 24.03.2025 повернув касаційну скаргу.

31.03.2025 (через систему ?Електронний суд?) Підприємство вдруге звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 (повний текст складено 23.01.2025) та рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2024 в частині відмови у стягненні 848 060,34 грн основного боргу, 270 170,95 грн інфляційних витрат, 51 158,82 грн 3% річних разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що скаржником повторно сплачений судовий збір та без зайвих зволікань повторно подається дана касаційна скарга, тому особа, яка подає касаційну скаргу вважає, що подання цієї касаційної скарги з пропуском строку на касаційне оскарження не залежало тільки від її волевиявлення, а отже причини пропуску строку на касаційне оскарження є поважними.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Оскаржувана постанова Південно-західного апеляційного господарського суду прийнята 22.01.2025, повний текст складено та підписано 23.01.2025, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 12.02.2025.

Із касаційною скаргою Підприємство вдруге звернулося 31.03.2025, тобто з пропуском строку (47 днів), встановленого частиною 2 статті 288 ГПК України, для подання касаційної скарги.

До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що скаржником повторно сплачений судовий збір та без зайвих зволікань повторно подається дана касаційна скарга, тому особа, яка подає касаційну скаргу вважає, що подання цієї касаційної скарги з пропуском строку на касаційне оскарження не залежало тільки від її волевиявлення, а отже причини пропуску строку на касаційне оскарження є поважними.

Оцінивши доводи Підприємства в обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження, Суд вважає, що зазначені скаржником причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження та недотримання загального порядку подання касаційної скарги не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки залежали лише від суб`єктивної волі скаржника, а не від об`єктивно непереборних обставин.

Процесуальним законодавством не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Згідно частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене вище, Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних причин та не надано доказів існування обставин, що стали підставою пропуску процесуального строку, встановленого Законом.

У даному випадку Підприємством не наведено конкретних обставин, що унеможливили виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Частиною 3 статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Одеського обласного комунального підприємства "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - Адміністративного будинку №2" залишити без руху.

2. Встановити Одеському обласному комунальному підприємству "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - Адміністративного будинку №2" строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

Л.І. Рогач