Рішення

від 17.04.2025 по справі 489/75/25

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/75/25

Номер провадження 2/489/1098/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 квітня 2025 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа Товарна Біржа "Нерухомість - Південь" про визнання договору купівлі-продажу дійсним

встановив

В січні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_3 . До початку повномасштабного вторгнення, позивач проживав разом з своєю дружиною у її квартирі АДРЕСА_1 . Позивач є єдиним спадкодавцем після смерті ОСОБА_3 , спадщину після її смерті прийняв. За життя, квартиру АДРЕСА_1 вони придбали у шлюбі за спільні кошти. Договір купівлі-продажу, був зареєстрований на Товарній біржі та зареєстровано у ММБТІ. Враховуючи те, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги, він звернувся до приватного нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав, але отримав відмову у видачі свідоцтва про право власності на таку квартиру, оскільки договір не є нотаріально посвідченим.

З цих підстав просив суд визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 08.04.1998 №2035 квартири АДРЕСА_1 ,який був посвідчений на Товарній Біржі "Нерухомість-Південь", укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача просив розглядати справу без його участі та без участі позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву до суду не подав.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до копії Договору №2035 купівлі-продажу нерухомого майна від 08.04.1998, укладеного на Товарній біржі "Нерухомість-Південь" та зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 10.04.1998 за реєстровим №18517 (реєстраційне посвідчення видане Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації»), ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 придбала квартиру АДРЕСА_1 .

З копії відповіді з Комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 05.02.2025 вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 , згідно договору №2035 купівлі-продажу нерухомого майна від 08.04.1998.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть (засвідчений переклад з німецької мови українською) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті заведена спадкова справа №40/2024.

З заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернувся її чоловік - позивач ОСОБА_1 . Проте постановою від 17.12.2024 приватним нотаріусом Димовим О.С. йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки договір купівлі-продажу укладений з недотриманням вимог ст.47,227 ЦК УРСР - обов`язковість нотаріальної форми угоди.

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено 30.03.1995, тобто під час діїЦивільного кодексу Української РСР 1963 року(далі -ЦК УРСР) статтею 227 якого передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 2ст. 15 Закону України «Про товарну біржу»угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно з ч. 2ст. 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.

З огляду на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу квартири сторони ухилилися від його нотаріального посвідчення, що на теперішній час перешкоджає позивачу реалізувати свої права відносно нерухомого майна, договір виконано повністю, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.4,19,263-265 ЦПК України, суд

вирішив

Позовні вимогизадовольнити.

Визнати дійсним Договір №2035 купівлі-продажу нерухомого майна від 08.04.1998, укладеного на Товарній Біржі "Нерухомість-Південь" та зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 10.04.1998 за реєстровим №18517 (реєстраційне посвідчення видане Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації»), відповідно до якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 придбала квартиру АДРЕСА_1 .

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданого ОВД Ленінського райвиконком м. Миколаєва 25.09.1981, остання відома адреса проживання : АДРЕСА_2 .

Третя особа:Товарна Біржа "Нерухомість-Південь",адреса:54038,м.Миколаїв,

вул. Генерала Олекси Алмазова (Карпенка), 12-б, кв. 44.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 17.04.2025.

Суддя В. В. Кокорєв