Справа № 595/557/25
Провадження № 2/595/261/2025
У Х В А Л А
17.04.2025 місто Бучач
Суддя Бучацькогорайонного судуТернопільської областіСозанська Л.І.,ознайомившись ізпозовною заявою ОСОБА_1 ,в інтересах якої діє представник - адвокат Суп Мар`яна Богданівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Бучацька міська рада, про поділ житлового будинку та визнання права власності на індивідуальний житловий будинок, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , інтересах якої діє представник - адвокат Суп М.Б., звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Бучацька міська рада, у якому просить поділити житловий будинок АДРЕСА_1 та визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на окремий цілий об`єкт нерухомого майна індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовної заяви позивачка зазначає, що їй належить квартира АДРЕСА_3 . Позивачка вирішила приватизувати земельну ділянку, розташовану на території домоволодіння за цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд. Звернувшись до Бучацької міської ради Тернопільської області із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на якій знаходиться вказана житлова квартира, орієнтовною площею 0,10 га для будівництва для обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_4 , Бучацька міська рада листом від 20 березня 2024 року №03-20/669, повідомила, що статтями 19 та 40 Земельного кодексу України» не передбачено такого виду використання земельної ділянки, як для обслуговування житлових квартир, а виключно передбачено цільове призначення для будівництва для обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). На заяви про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та на зміну правового статусу (переведення) квартири АДРЕСА_5 на індивідуальний житловий будинок, Бучацька міська рада листом від 14 березня 2024 року №03-20/642 відмовила, роз`яснивши, що питання зміни статусу (переведення) квартири двоквартирного житлового будинку на індивідуальний житловий будинок не відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування. ОСОБА_3 належить нерухоме майно, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , згідно Договору купівлі-продажу (1/2 частини жилого будинку), посвідченого Бучацькою державною нотаріальною конторою 15 липня 1992 року, зареєстровано в реєстрі за №2142, та зареєстровано на паперових носіях в Чортківському МБТІ 31 серпня 1992 року. Крім того, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 418798014 від 20.03.2025, за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровано житловий будинок (розмір частки 1/2) загальною площею 51,9 кв.м, власник - ОСОБА_2 , підстава набуття права власності - договір дарування 1/2 частки житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель від 21 березня 2008 року. Таким чином, станом на 20 березня 2025 року об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 включає в себе 1/2 частини жилого будинку, що належить ОСОБА_3 , 1/2 частини житлового будинку, що належить ОСОБА_2 , та житлову квартиру, що належить ОСОБА_1 . Між позивачкою та іншими власниками жодного разу не виникало проблем щодо використання житлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечують щодо поділу житлового будинку і визнання за позивачкою права на індивідуальний житловий будинок садибного типу, однак знаходяться закордоном.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.4ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Поданий позов не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, зокрема, не зазначені обставини по справі та докази на їх підтвердження, а саме:
- відсутні документи, які б підтверджували, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (по 1/2 частині жилого будинку), як про це зазначає позивачка у позовній заяві;
- не зазначені обставини неможливості виділення частини нерухомого майна в окрему одиницю в позасудовому порядку;
- відсутні докази у підтвердження того, що виділення частини нерухомого майна в окрему одиницю не порушуватиме права інших осіб;
- відсутня інформація про те, що на час звернення до суду з позовом у нерухомому майні немає самочинно збудованих приміщень та будівель, тим паче, що до позову приєднано копію технічного паспорту домоволодіння, дата виготовлення якого не зазначена.
Окрім того, згідно матеріалів позову, позивачці належить квартира АДРЕСА_3 , разом з тим у прохальній частині вона просить поділити житловий будинок АДРЕСА_1 та визнавши за нею право власності на окремий цілий об`єкт нерухомого майна індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_2 , тобто, фактично просить змінити правовий статус житлового приміщення із квартири на будинок.
З огляду на викладене, позивачці необхідно привести позовну заяву у відповідність до форми та змісту позовної заяви, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, та зазначених в ухвалі суду.
Без усунення зазначених недоліків позовна заява не може бути прийнята до провадження суду та підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
За правилами, визначеними ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачці строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 ,в інтересах якої діє представник - адвокат Суп Мар`яна Богданівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Бучацька міська рада, про поділ житлового будинку та визнання права власності на індивідуальний житловий будинок, - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачці ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: Л. І. Созанська
Суд | Бучацький районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2025 |
Оприлюднено | 21.04.2025 |
Номер документу | 126687388 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них |
Цивільне
Бучацький районний суд Тернопільської області
Созанська Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні