Рішення

від 17.04.2025 по справі 756/655/25

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17.04.2025 Справа № 756/655/25

Справа № 756/655/25

Провадження № 2/756/2120/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2025 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Тихої О.О.,

секретаря судового засідання Макущенка М.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, головний державний виконавець Горлівського відділу державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клочко Катерина Ігорівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову зазначено, що 22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. вчинено виконавчий напис № 46065 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості за кредитним договором № 500461682 від 19.02.2014, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк», у розмірі 17 089,96 грн.

Позивач зазначив, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України, а отже наявні всі підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне.

Так, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. нехтувала чинними нормами діючого законодавства, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, оскільки перед вчиненням оскаржуваного виконавчого напису не здійснила ретельного дослідження поданих документів, не з`ясувала наявність між позивачем та відповідачем договірних відносин, не перевірила безспірність суми боргу за кредитним договором № 500461682 від 19.02.2014, чим порушила норми Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. При цьому, позивач стверджує, що жодних кредитних договорів з відповідачем не укладав. Крім того, відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 1864/6 від 22.12.2021 зупинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., а отже остання не мала права вчиняти оспорюваний виконавчий напис.

Позивач зазначив, що про існування виконавчого напису дізнався лише після блокування його рахунку, відкритого в АТ «Ощадбанк». При зверненні до банківської установи позивачу було повідомлено, що його рахунок було заблоковано на підставі постанови головного державного виконавця Горлівського відділу державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клочко К.І. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису № 46065 від 22.12.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. При цьому, жодних письмових вимог відповідача щодо усунення ним порушень щодо сплати кредиту він не отримував. Приватний нотаріус Солонець Т.М. не перевірила надіслання йому як боржнику вимоги про усунення порушень кредитного договору та отримання ним такої вимоги, що унеможливило подання ним обгрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису.

Враховуючи наведене позивач просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 46065, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. 22.12.2021 про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості за кредитним договором № 500461682 від 19.02.2014 у розмірі 17 089,96 грн., а також стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Ухвалою судді від 20.01.2025 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 12.03.2025, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.

Третя особа - головний державний виконавець Горлівського відділу державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клочко К.І. надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. вчинено виконавчий напис № 46065 про стягнення з ОСОБА_1 як з боржника на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості за кредитним договором № 500461682 від 19.02.2014, укладеним між позивачем та АТ «Альфа-Банк», у розмірі 17 089,96 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 11 630,26 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами - 4 059,70 грн.; заборгованості за нарахованою та несплаченою пенею - 1 350,00 грн. та плати за вчинення виконавчого напису - 50,00 грн.

28.01.2022 представник ТОВ «Фінпром маркет» звернувся до Горлівського ВДВС у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з заявою про примусове виконання рішення.

29.01.2022 державним виконавцем Горлівського ВДВС у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису № 46065 від 22.12.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М.

Постановою державного виконавця Горлівського відділу державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клочко К.І. від 29.11.2024 в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 накладено арешт на кошти ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно п.19 ст.34 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно зі ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до п. п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

Безспірний борг - це борг, що визнається боржником та кредитором і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника вимога кредитора вважається безспірною.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року затверджено Перелік документів (далі - Перелік), за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Постановою Кабінету Міністрів України, №662 від 26.11.2014 року внесено зміни до вказаного Переліку та доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом « Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», відповідно до якого для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.»

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14, яку ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, залишено без змін, визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Отже, на момент вчинення оспорюваного позивачем виконавчого напису набрало чинності судове рішення, яким визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України, № 662 від 26.11.2014 року, якою доповнено Перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Вказана обставина дає змогу дійти висновку про те, що вчинений виконавчий напис для стягнення боргу з позивача вчинений на правочині, що не передбачає звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів, оскільки на момент його вчинення зміни до Переліку, якими було запроваджено можливість вчинення виконавчих написів по стягненню заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин, було визнано нечинними судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, приватна нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. була зупинена з 22.12.2021 Наказом начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №1864/6 від 22.12.2021, тобто саме з того дня, як приватним нотаріусом Солонець Т.М. було вчинено оспорюваний виконавчий напис № 46065.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач ОСОБА_1 заперечує сам факт укладання з АТ «Альфа-Банк» кредитного договору № 500461682 від 19.02.2014, проте він був позбавлений можливості заперечувати проти заявлених стягувачем вимог, оскільки не отримував вимоги від відповідача про усунення порушень кредитного договору. Вказане призвело до вчинення оспорюваного виконавчого напису.

Відповідачем доводи позивача в цій частині також не спростовані.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Аналізуючи наявні у справі докази у їх сукупності суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису № 46065, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. 22.12.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості за кредитним договором № 500461682 від 19.02.2014 у розмірі 17 089,96 грн.

Інші доводи позивача, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів,.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 1 211,20 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, головний державний виконавець Горлівського відділу державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клочко Катерина Ігорівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 46065, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною 22.12.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет»</a> заборгованості за кредитним договором № 500461682 від 19.02.2014 у розмірі 17 089,96 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет»</a> на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет»</a>, код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9-А, офіс. 204;

Третя особа 1: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

Третя особа 2: головний державний виконавець Горлівського відділу державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клочко Катерина Ігорівна, місцезнаходження: Донецька обл., м. Дружківка, вул. О. Кошового, буд. 27.

Суддя О.О. Тиха