Постанова

від 16.04.2025 по справі 753/2032/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 753/2032/25 Головуючий у суді першої інстанції - Шаповалова К.В.

Номер провадження № 22-ц/824/7610/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Русан А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року у справі за заявою представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал» про розірвання договору та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «ФК «Гарант Капітал» про розірвання договору та стягнення коштів, у якому просила суд розірвати Договір про участь у Фонді фінансування будівництва від 21 серпня 2018 року № 86994 та Додаткову угоду до Договору № 86994 від 21 серпня 2018 року про участь у Фонді фінансування будівництва від 21 серпня 2018 року, укладені між нею та AT АКБ "АРКАДА", правонаступником якого є ТОВ «ФК «Гарант Капітал» та стягнути з ТОВ «ФК «Гарант Капітал», сплачені по Договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 21 серпня 2018 року № 86994 грошові кошти у розмірі 1 048 538, 41 грн та пеню відповідно до частини 5 статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" 50 675 861, 36 грн. Крім того просила стягнути з ТОВ «ФК «Гарант Капітал» на її користь 86 100, 00 грн витрат на надання професійної правничої допомоги та 484,48 гривень судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

Одночасно із позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить суд накласти арешт на грошові кошти ТОВ «ФК «Гарант Капітал» як в національній валюті, так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, в тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству в межах суми позовних вимог 1 048 538,41 грн.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову, представник позивача вказав, що предметом позову у справі, зокрема є стягнення з відповідача коштів, які були передані позивачкою до Фонду фінансування будівництва з метою отримання у власність квартири в об`єкті будівництва, та станом на дату подання позову об`єкт інвестування позивачці не передано. Представник позивача зазначає, що відповідно до фінансової звітності відповідача, яка розміщена на веб-сайті, залишок коштів ФФБ «Еврика» та «Патріотика» станом на 31 грудня 2023 року складав 244 605 грн, та за період з 9 березня 2023 року до 31 грудня 2023 року зменшився до 206 000 грн. Зазначає, що відповідач неправомірно використовує кошти довірителів та існує реальний ризик відсутності коштів на рахунках Фонду фінансування будівництва на час виконання рішення суду, вважає, відповідач може продовжити нецільове використання коштів, а тому існує ризик втрати коштів довірителів.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Доводи своєї апеляційної скарги обґрунтовує тим, що твердження суду першої інстанції про недоведеність імовірного утруднення виконання судового рішення у даній справі є помилковими. Зазначає, на підтвердження вказаних обставин позивачем було надано докази, проте суд не оцінив їх належним чином.

Так, вважає, сторона позивача діяла в межах процесуальних вимог, надавши суду належні докази, які обґрунтовують необхідність застосування заходів забезпечення позову.

Наголошує, предметом позову, з яким позивач звернувся до суду є стягнення грошових коштів, а саме: 1 048 538, 41 грн - основної суми та нарахованої пені у сумі 50 675 861, 36 грн, тоді як позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача лише в межах розміру основного боргу, що внесені за договором.

Тому, зазначає, наведені види забезпечення позову у даному випадку є співмірними до вимог, на забезпечення яких вони вживаються, а виконання судового рішення в цій справі безпосередньо залежить від того чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

Апелянт не погоджується із твердженням суду першої інстанції з-приводу того, що накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках банківських установ, які відкрито ТОВ «ФК «Гарант Капітал» може спричинити Товариству перешкоди у здійсненні ним своєї господарської діяльності, оскільки судом не враховано, що обов`язок доведення негативного впливу заходів забезпечення на господарську діяльність покладається на відповідача, а не на позивача. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у справі № 905/446/22.

04 березня 2025 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від представника ТОВ «ФК «Гарант Капітал» - Колеснікової Ю.Е., відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Заперечуючи проти доводів, викладених у апеляційній скарзі зазначає, що Товариство є фінансовою компанією, яка здійснює управління майном для фінансування об`єктів будівництва. Відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 25 листопада 2020 року замінено управителя ФФБ виду А «Патріотика» на ТОВ «ФК «Гарант Капітал».

Управитель, який не є банківською установою, відкриває в обраному ним банку на своє ім`я окремий поточний рахунок, який є рахунком фонду, що використовується, в тому числі, для зберігання оперативного резерву, сформованого за рахунок залучених в управління коштів.

Вказує, облік коштів, внесених довірителем до Фонду фінансування будівництва, а також облік коштів, спрямованих управителем з даного фонду на фінансування будівництва, управитель здійснює відокремлена від іншого майна управителя, а також інших Фондів фінансування будівництва.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 11 ЗУ «Про фінансово-кредитні механізми управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» управитель Фонду фінансування будівництва при здійсненні управління таким фондом не несе відповідальності власним майном за виплату коштів довірителю Фонду фінансування будівництва в разі відмови від участі у вищевказаному фонді виду А, якщо управитель дотримався встановлених правил Фонду фінансування будівництва процедури щодо забезпечення можливості отримання довірителем коштів з ФФБ на вимогу довірителя.

Пунктом 3.10 Правил Фонду фінансування будівництва виду А «Патріотика», затверджених рішенням Правління ПАТ АКБ «Аркада» від 29 травня 2017 року управитель при здійсненні управління Фондом фінансування будівництва не несе відповідальності власним майном за виплату коштів довірителям фонду.

Рахунки ФФБ мають цільове призначення - фінансування будівництва, виплата коштів довірителям фонду, в тому числі за рішенням суду.

Так, наголошує, грошові кошти по Фонду фінансування будівництва виду А «Патріотика» відповідач отримав лише 9 березня 2023 року.

Разом з тим, матеріали справи не містять, а заявником не надано належних доказів на підтвердження «привласнення» коштів Товариством та не зазначено, на які інші цілі вони витрачаються управителем.

Звертає увагу суду, апелянт просить накласти арешт на всі грошові кошти відповідача, що є не співмірним із заявленими позовними вимогами, та призведе до унеможливлення функціонування відповідачем як управителем Фонду фінансування будівництва, що порушить права інших довірителів ФФБ.

При апеляційному розгляді справи представник апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «ФК «Гарант Капітал» - Колеснікова Ю.Е. заперечила щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просила залишити її без задоволення, оскільки доводи, на які посилається апелянт не спростовують обставин, які були встановлені судом при розглядізаяви про забезпечення позову та висновків, викладених в ухвалі суду. Вважає, що ухвалу суду постановлено з дотриманням норм матеріального права та з дотримання норм процесуального законодавства, відтак просила залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача у справі, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи заявлене клопотання та відмовляючи у його задоволенні суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, щопосилання представника позивача про імовірне утруднення виконання можливого судового рішення ухваленого на користь позивача у справі є необґрунтованим/недоведеним та базуються лише на припущеннях, адже позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про дійсний фінансовий стан відповідача, а також доказів, якими б підтверджувалась реальна загроза неможливості виконання судового рішення в зв`язку з відсутністю у відповідача грошових коштів; доводи заявника ґрунтуються виключно на його припущеннях щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача та не доведені доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову не зазначені обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду щодо розірвання договору та стягнення грошових коштів, у випадку задоволення судом зазначених вимог, належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставини надано не було.

Крім того, суд першої інстанції вважає, що заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти в сумі 1 048 538,41 грн, що знаходяться на рахунках в банківських установах, які відкрито Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал», може спричинити Товариству перешкоди у здійсненні ним своєї господарської діяльності.

Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволення заяви про забезпечення позову не відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 21 серпня 2018 року між ПАТ «АКБ «Аркада» та ОСОБА_1 укладено договір про участь у Фонді фінансування будівництва №86994 (а.с. 139-147, т.1), відповідно до умов якого управитель приймає від довірителя кошти в управління та відповідно до правил фонду і цього договору перераховує частину таких коштів для фінансування будівництва, решта коштів (оперативний резерв) залишається в управління управителя.

Об`єктом будівництва за цим договором є житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 6. договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 21 серпня 2018 року за довірителем закріплюється об`єкт інвестування, а саме квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер об`єкту інвестування 48.

21 серпня 2018 року ОСОБА_1 сплатила на користь АТ «АКБ «Аркада» грошові кошти у розмірі 1 048 538, 41 грн та отримала свідоцтво про участь у ФФБ виду А «Патріотика» № НОМЕР_1 за програмою ТОВ «Будеволюція» (а.с. 131-132, т.1).

Станом на дату подання позову об`єкт інвестування позивачу не передано, відтак, вбачається із матеріалів даної справи, остання звернулася до суду із позовом до ТОВ «ФК «Гарант Капітал» про розірвання договору та стягнення коштів, предметом якого є зокрема стягнення з відповідача коштів, які були передані позивачкою до Фонду фінансування будівництва з метою отримання у власність квартири в об`єкті будівництва.

Крім того із письмових доказів наданих заявником до клопотання про забезпечення позову вбачається, що відповідач на протязі травня - вересня 2023 року уклав в судовому порядку 18 мирових угод районних судах міста із одним із довірителем участі у Фонді фінансування будівництва управителем якого є відповідач у справі та погодився в добровільному порядку повернути внесенні грошові кошти, що свідчить про часткове повернення грошових коштів із рахунку на якому обліковуються кошти учасників ФФБ (а.с. 53 -105 т.2).

Крім того представник відповідача у справі заперечуючи проти заявленого представником позивача клопотання про забезпечення позову обґрунтовував дані заперечення стабільним фінансовим становищем ТОВ, та на підтвердження вказаних обставин посилався на Звіт незалежного аудитора щодо фінансової звітності ТОВ «ФК «Гарант капітал», проведеного ПП АФ «Професіонал» 30 квітня 2024 року.

Разом із тим із довідки наданої Головою комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України О.Царенко слідує « Зазначаючи про наявність коштів на кореспондентських рахунках ФФБ аудитори не враховують, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 63 Закону України «Ппро платіжні послуги» кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається банком в іншому банку для виконання міжбанківських платіжних операцій. Крім того дані пояснення аудиторів суперечать інформації, зазначеній у довідці АТ «КРИСТАЛБАНК» про залишки на поточних рахунках ФФБ та наявним у аудиторському файлі випискам з поточного рахунку, відкритого в АТ «Кристалбанк» для ФФБ.

Проте, аудиторська документація не міститьуадиторських доказів щодо отримання прямих банківських підтверджень на коррахунках в інших банках. Крім цього, аудитрорська документація не містить прямих банківських підтверджень щодо іншої інформації, доречної для стосунків із банками. Зокрема, у банківських запитах відсутніц питання щодо іншої можливої інформації, яка може бути доречна для розуміння стосунків клієнта з аудиту із банками, як наприклад: наявності або відсутності залишків на декпозитних та кредитних рахунках ( налання кредитної лінії, овердрафту); щодо наявності або відсутності застави, налданих або отриманих гарантій, будь-яких інших обмеженьвикористання коштів на рахунках в банках.

Таким чином, у фінансовій звітності Управителя в статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» Балансу станом на 31 грудня 2023 року відображдені відсотки, нараховані банком на залищшок грошових коштів, що зберігаються на поточних рахїунках ФФБ, та станом на 31.12.2023 залишилися на рахунках ФФБ виду А «ЕВПМКА» та «ПАТРІОТИКА»,Ю у той час як на поточних рахунках Управителя вони не рахуються, що підтверджено прямим зовнішнім підтвердженням від банку АТ «Кристалбанк». (а.с.23,24 т.1).

Крім того перевіряючи вище вказаний Звіт САД в частині щодо формування та підтримання оперативного резерву сформованого за рахунок залучених в управління коштів Голова комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України ОСОБА_3 зазначила: « Згідно до ст. 17 Закону №978 управитель зобов`язаний сформувати оперативний резерв для виплати довірителям коштів ФФБ, а також для перерозподілу отриманих в управління коштів між об`єктами будівництва внаслідок здійснення довірителями операції зміни об`єкта інвестування. …

Фактично у Звіті незалежного аудитора відсутня інформація про розмір створеного Управителем оперативного резерву, при цьому, у розділі «Звіт щодо вимог інших законодавчих та нормативних актів» аудитор стверджує, що «Товариство ще в 2022 році відкрило окремі рахунки в ЛТ «Кристалбанк», які були призначені для формування оперативного резерву, який сформовано за рахунок залучених в управління коштів. Оперативний резерв, що був сформований за рахунок залучених коштів, сплачених за період, коли управителем був АТ «КБ «Аркада», станом на 31.12.2023 був передано ТОВ «ФК «Гарант Капітал» на окремі рахунки в AT «Кристалбанк», кредитний рейтинг якого відповідає інвестиційному рівню за Національною рейтинговою шкалою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 року Ns 665». Отже, у звіті аудитора не висловлена думка щодо правильності Формування та підтримання оперативного резерву, сформованого за рахунок залучених в управління коштів .

Робоча документація САД не містить доказів здійснення ним процедур щодо вивчення питання, шо пов`язане з формуванням та поповненням Управителем оперативного резерву за рахунок коштів довірителів ФФБ протягом трьох робочих днів після їх надходження. САД не задокументовано розуміння питання, якщо у разі проведення управителем виплат довірителям ФФБ з оперативного резерву , у який термін управитель має поповнити цей оперативний резерв та за рахунок яких коштів. САД не задокументовано причини щодо яких не поновлено оперативний резерв протягом встановленого законодавством терміну.

Відповідно, САД не зроблено у робочих документах висновку щодо дотримання ТОВ «ФК« Гарант Капітал» вимог законодавчих і нормативних актів під час формування та підтримання оперативного резерву по кожному з ФФБ». (а.с. 18-34 т.1)

Вище вказані обставини ставлять під сумнів достовірність викладених в аудиторському звіті даних в тому числі і щодо фінансової спроможності відповідача виконати майбутнє рішення суду в частині повернення позивачу грошових коштів на час його виконання.

Таким чином, судом апеляційної інстанції установлено, що між сторонами дійсно існує спір щодо стягнення коштів з відповідача, які були передані позивачкою до Фонду фінансування будівництва з метою отримання у власність квартири в об`єкті будівництва, тому вимоги про забезпечення позову є співмірними з заявленими позовними вимогами.

Разом з тим, колегія вважає, що позивачем було надано належне та переконливе обґрунтування існування реального ризику відсутності коштів на рахунках управителя Фонду фінансування будівництва на час виконання рішення суду та існування ризику втрати коштів довірителя.

При цьому доводи апелянта щодо накладення арешту на рахунок відповідача в іноземній валюті, що міститься на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, суд оцінює критично, оскільки розрахунок між позивачем та відповідачем здійснювався у гривневому еквіваленті, що підтверджується матеріалами справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, доводи представника відповідача про те, що позивач просить накласти арешт на всі грошові кошти ТОВ «ФК «Гарант Капітал», що є не співмірним із заявленими позовними вимогами, та призведе до унеможливлення функціонування відповідачем як управителем Фонду фінансування будівництва, тому порушить права інших довірителів ФФБ не відповідає дійсності, оскільки позивач просить накласти арешт в межах суми, які були передані нею до Фонду фінансування будівництва з метою отримання у власність квартири в об`єкті будівництва, а саме 1 048 538, 41 грн. Зазначена сума внесених ОСОБА_1 грошових коштів підтверджується наявним у матеріалах справи Свідоцтвом про участь ОСОБА_1 у ФФБ виду А «Патріотика» № НОМЕР_1 (а.с. 131, т.1).

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим доказам, судом порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення яким заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Маринушкіна Арсена Григоровича про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти ТОВ «ФК «Гарант Капітал» (юр. адр. м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 9А, код ЄДРПОУ 42093595), що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать товариству в межах суми позовних вимог 1048538,41 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 17 квітня 2025 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді : Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагеєв