Ухвала

від 09.04.2025 по справі 495/2318/25

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

Справа № 495/2318/25

Номер провадження 2-н/495/255/2025

09 квітня 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НАШ ДОМ КОМФОРТ» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у сумі 61228 грн 71 коп.,

встановив:

04.04.2025 рокуТовариство з обмеженою відповідальністю «НАШ ДОМ КОМФОРТ» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у сумі 61228 грн 71 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом.

Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).

Відповідно до ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст.32 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України вимоги, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред`являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі №910/10647/18вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.

Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.

Матеріали справи свідчать про те, що заявленою вимогою у даній справі є стягнення заборгованостіза житлово-комунальні послуги які надавалися за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

З огляду на вказане та керуючись наведеними нормами ЦПК України, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, оскільки заяву подано з порушенням правил підсудності.

Керуючись статтями 165, 167, 186 ЦПК України, суддя

постановив:

відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НАШ ДОМ КОМФОРТ» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у сумі 61228 грн 71 коп.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, після усунення її недоліків.

Ухвала може бути оскаржена у п`ятнадцятиденний строк шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Суддя С.В. Гелла