Рішення

від 26.12.2024 по справі 946/1016/21

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/1016/21

Провадження № 2/946/296/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді - Баннікової Н.В.,

за участю секретарів судового засідання - Зубенко Л.М., Лупу О.С., Клопот М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїл цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ПАТ «Українська Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, втраченого заробітку, стороннього догляду, побутового обслуговування, -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2021 року ОСОБА_1 в інтересах недієздатної ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , у своїх інтересах та інтересах ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПАТ «Українська Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі - СК), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, втраченого заробітку, стороннього догляду, побутового обслуговування (далі - ДТП).

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 19.01.2019 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю водія - відповідача ОСОБА_6 , яка керуючи технічно справним автомобілем Nissan, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автошляху Т1607, з боку с. Стара Некрасівка у напрямку с. Кислиця, у порушення ПДР, здійснила наїзд на подорожнє дерево, внаслідок чого обидва пасажири, які знаходились у салоні її автомобіля отримали травми різного ступеня тяжкості. Пасажир ОСОБА_3 отримав закриту травму лівої руки у вигляді вивиху обох кісток передпліччя в області ліктьового суглоба з переломами суглобового відростка ліктьової і головки променевої кісток, осколкового внутрішньосуглобового перелому променевої кістки у нижній її третині, а також забитої рани ліктьового суглоба, які є тілесним ушкодженням середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я. Пасажир ОСОБА_7 отримала відкриту черепно-мозкову травму у формі забою головного мозку і внутрішньочерепного крововиливу з наявністю множинних переломів кісток мозкового і лицевого черепа, а також двох забитих ран у лобно-скроневих областях. Ступінь тяжкості отриманих ушкоджень відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.09.2019 року ОСОБА_6 визнано винною за ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керування транспортним засобом строком на два роки і на підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 від відбування призначеного судом основного покарання звільнена з випробувальним строком на два роки. ОСОБА_7 перебуває у тяжкому стані і продовжує жити завдяки піклуванню своїх близьких. Внаслідок дорожньо-транспортної події 19.01.2019 року, винною у якій є ОСОБА_6 , було перекреслено все її життя - суттєво, а відносно її дітей - невідворотно, змінено життя її близьких. ОСОБА_7 не встає з ліжка, не говорить, не може самостійно ні їсти, ні відправляти природні потреби і повністю залежить від стороннього догляду. За отриманими тяжкими травмами голови ОСОБА_7 було встановлено діагноз - тяжка поєднана краніо-торакальна травма (ВЧМТ. Забій - компресія головного мозку. Множинні перелами склепіння та основи черепа. Оперована субдуральна гематома головного мозку з права. Забій легень. Аспіраційна двостороння пневмонія. Також ОСОБА_7 була встановлена група інвалідності - перша «А». Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.09.2020 року ОСОБА_7 була визнана недієздатною і ОСОБА_1 призначена її опікуном. За період лікування та реабілітації ОСОБА_7 її рідними були витрачені значні кошти, які наразі, підтверджуються незначною кількістю збережених документів. Сукупно розмір матеріальних збитків, завданих через каліцтво ОСОБА_7 (витрати на ліки, речі для догляду (памперси), медичні обстеження, проведення операції, медичні препарати, реабілітаційні дії, витрати з оренди на житло у м. Одеса на час стаціонарного лікування останньої), склав 277 271,90 грн., проте, квитанції у підтвердження витраченої суми, збережені частково. За витрати на сторонній догляд та побутове обслуговування ОСОБА_7 за період з 19.01.2019 по 31.01.021 р. позивачі просили стягнути в сумах 55 651,11 грн. та 27 825,55 грн. відповідно. У стягнення розміру втраченого ОСОБА_7 заробітку (доходу) за періоди: з 19.01.2019 р. по 31.01.2019 р. просили - 2233, 30, з 01.02.2019 р. - 31.01.2021 р. -113 900,74 грн., і щомісячно на строк інвалідності - по 4652,81 грн. А, загалом, окрім щомісячних виплат, грошова сума, що підлягає стягненню, складає - 474 649,30 грн. (277 271,90 + 113 900,74 + 55 651,11 + 27825,55).

Зазначили, що трагедія, яка сталась 19.01.2019 року, дуже похитнула родину. Мати - ОСОБА_1 , стала доглядальницею та фактично прикута до ліжка доньки. Батько - ОСОБА_2 перебуває у пригніченому стані та переживає моральні страждання з приводу каліцтва своєї доньки, руйнування її родини, чоловік фактично втратив шлюбні відносини, перебуває у пригніченому стані, за професією - зварювальник, заробляє з пошкодженням лівої руки, доньки переживають душевну травму та страждання, які вони відчувають від того, що не можуть спілкуватись із матір`ю, бачать її лежачою, не відчувають її ласку та материнську любов. Одній з них, - ОСОБА_4 на день події не виповнилось двох рочків, і вона фактично зростає без матері. З урахуванням тривалості негативних наслідків, істотності вимушених змін у способі життя, часу і глибини душевних страждань, у відшкодування моральної шкоди, розмір якої визначено матір`ю, яка є і опікуном ОСОБА_1 , просили стягнути - 200 000,00 грн., чоловіком ОСОБА_7 - ОСОБА_9 - 100 000,00 грн., донькою ОСОБА_5 - 200 000,00 грн.

У реанімаційному відділенні ОСОБА_6 добровільно надала грошову допомогу ОСОБА_1 в сумі 12 000 грн., але після цього її зв`язок із рідними ОСОБА_7 було припинено.

За заявою ОСОБА_1 страховиком ПрАТ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було здійснено страхове відшкодування у розмірі 200 000,00 грн. Таким чином, у відшкодування розміру матеріальної шкоди, завданої каліцтвом внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, вважають, слід стягнути - 262 649,30 грн. (474 649,30-200 000,00-12 000,00), яку має сплатити відповідач ОСОБА_6 , як різницю вказаних вище сум.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 12.02.2021 року про справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

18.06.2021 року від імені позивачів до суду була подана заява, відповідно до якій останні зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 , тому вони просять залучити правонаступників померлої в якості позивачів та доповнили позовні вимоги новими: про стягнення витрат на поховання в розмірі - 8451,00 грн., у відшкодування шкоди у разі смерті потерпілого на непрацездатних дочок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь батька - ОСОБА_3 , щомісячно - по 2000 грн. до досягнення ними повноліття, витратами на лікування, операцію та реабілітацію в сумі 3 679, 40 грн., що не увійшли до первинної суми (277 271,90 грн.) та уточнили (збільшили) розмір позовних вимог: виходячи з глибоких людських моральних страждань, які заподіяні злочином, які неможливо ні поправити, ні змінити у житті близьких людей у відшкодування моральної шкоди просили суд стягнути - на користь матері - 500 000 грн., на користь батька - 300 000 грн., чоловіка - 300 000 грн., доньки Ксенії - 500 000 грн.; втрачений середній заробіток за період з 19.01.2019 р. по 21.03.2021 р. став - 121 911, 00 грн., сторонній догляд - 60 750,73 грн. та побутове обслуговування -30 374,61 грн. за вказаний вище період. А разом з вирахуванням 12 000 грн., сплачених відповідачем, та 200 000 грн. - виплачених СК, просять стягнути - 281 987, 64 грн. (а.с.88-93).

20.08.2021 р. провадження по справі було зупинено до залучення правонаступників померлої.

31.01.2022 р. ухвалою суду провадження по справі було відновлено.

09.02.2022 р. ухвалою суду витребувано копію спадкової справи.

23.03.2023 р. представник відповідача - адвокат Волкогонов О.К. подав до суду відзив на позовну заяву, яким просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву зазначив, що відсутні докази наявності причинно-наслідкового зв`язку смерті потерпілої ОСОБА_7 з ДТП і одержаним каліцтвом, а смерть наступила більш чім через два роки. Крім того, спадкоємці не можуть спадкувати суми та інші соціальні виплати, які не були нараховані спадкодавцю за його життя, а тому у задоволенні вимог про стягнення суми 281 987, 64 грн. має бути відмовлено. Вважає неналежним та не достатнім доказ у підтвердження витрат на поховання в сумі 8 451 грн., оскільки наданий позивачами чек № 184 від 06.04.2021 р. не містить переліку наданих послуг і придбаних товарів із зазначенням їх вартості, що унеможливлює перевірку розумності з точки зору їх розміру, кількості і необхідності їх здійснення тощо. Крім того, зазначив, що позивачами не повідомлено, чи звертались вони до СК з заявою про виплату такої суми. Вважає, що за умови доведеності позивачами причинно-наслідкового зв`язку смерті потерпілої ОСОБА_7 з вказаним ДТП, а також за умови не відшкодування зазначеної компенсації страховиком, а також за умови доведення факту знаходження н/л дітей саме на утримання померлої ОСОБА_7 , а не її чоловіка - позивача ОСОБА_3 , відповідач частково міг би погодитись з вимогами в частині, проте, в іншому розмірі. Так, позивачі просять стягувати щомісячно на утримання дітей по 2 000 грн., проте, виходить з розміру мінімальної заробітної плати з 6000 грн., а не належних 4 652,81 грн., яка є середньомісячним заробітком померлої. Тобто, саме з моменту прийняття судом рішення про відшкодування шкоди, завданої смертю, особа має право на його збільшення у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, але таке рішення суду ще не приймалось. До того ж, для правильного визначення розміру відшкодування такої шкоди необхідно визначити коло працездатних осіб, які перебували на утриманні ОСОБА_7 , але не мають право на відшкодування шкоди, наприклад чоловік померлої або батьки. Позивачі таких осіб не приводять, а без цього проведення розрахунку розміру відшкодування шляхом поділу на саму потерпілу та двох дітей є передчасним і неправомірним. Крім того, вважає, що вказані правовідносини мають врегульовуватись нормами п. 27.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які є спеціальною нормою і підлягають застосуванню. Крім того, позивачами не зазначено, хто з батьків був годувальником дітей, чи працював батько і який дохід мав тощо. Вважає, що є незрозумілим, чому сума у відшкодування моральної шкоди матері є більшою за суму у відшкодування моральної шкоди чоловікові. Також вважає, що оскільки за життя сума у відшкодування моральної шкоди потерпілій призначена не була, спадкоємці вимоги про відшкодування моральної шкоди також не спадкують. До того ж, вважає, що позивачі мали звернутись з вимогою до Страховика в порядку п.27.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою визначено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Проте, позивачі не зазначили, чи звертались останні до СК з такими вимогами, чи отримали та в якому розмірі.

Ухвалами від 23.03.2023 р. судом залучено правонаступників в якості позивачів по справі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , в інтересах якої діє батько - ОСОБА_3 та призначено справу у судове засідання.

17.05.2024 р. представником позивачів до суду було подано копію довідки про причину смерті ОСОБА_7 , яка відповідно до норм верховенства права була судом прийнята та залучена до матеріалів справи.

Та, відповідно до письмової заяви представника відповідача, ухвалою суду від 19.11.2024 р. витребувано від СК інформацію, із наданням відповідних матеріалів, про здійснені платежі за ДТП, що мала місце 19.01.2019 р.

Позивачі, їх представник, представник відповідача та представник ПАТ «Українська Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог частково, виходячи з наступного.

Так, статтєю 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідно до вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.09.2019 року 19.01.2019 біля 18:00 години в Ізмаїльському районі Одеської області водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «Nissan», номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі Т1607 з боку с. Стара Некрасівка в напрямку с. Кислиця, в порушення вимог Правил дорожнього руху, а саме: п.2.3-6, згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним із дорозі; п. 10.1, згідно з яким перед початком руху, перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.12.1, згідно з яким при виборі в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не вибрала належну швидкість, що забезпечує безпеку дорожнього руху, в результаті чого на ділянці автодороги, не впоралась з керуванням автомобіля при об`їзді дорожньої нерівності і виїхала за межі проїжджої частини дороги вліво на ліве узбіччя, де на відстані 19 км. до с. Кислиця по ходу руху транспортного засобу скоїла наїзд на придорожнє дерево. Урезультаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) пасажиру ОСОБА_3 було спричинено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому кісток руки, яке згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості (термін загоєння понад 21 дня) розладу здоров`я та пасажирці ОСОБА_7 спричинено тілесне ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток черепа з забоєм головного мозку та внутрішньочерепним крововиливом, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Відповідача ОСОБА_6 визнано винною за ч.2 ст.286 КК України і призначено їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 від відбуття призначеного основного покарання звільнено з випробувальним терміном на два роки. Судове рішення набрало чинності 28.10.2019 р.

З виписного епікризу № 248, виданого КНП Ізмаїльської міської ради «Ізмаїльська міська центральна лікарня», вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходилась у відділенні реанімації та інтенсивної терапії з 19.01.2019 року по 14.02.2019 року. Хвора була доставлена до Ізмаїльської міської центральної лікарні з місця аварії (ДТП) у край важкому стані. Госпіталізована до відділення реанімації та інтенсивної терапії. 22.01.2019 року ОСОБА_7 була проведена операція трахеостомія. 23.01.2019 року була проведена операція: декомпресійна трепанація у правій лобно-скроневої області, видалення субдуральної гематоми, видалення мозкового детритаю. 11.02.2019 року висновок КТ головного мозку: картина залишкових змін після перенесеної ЧМТ та оперативного втручання. 23.01.2019 року висновок КТ органів грудної клітини: ознаки двосторонньої посттравматичної полісегментарної пневмонії у стадії розв`язки. Діагноз: тяжка поєднана краніо-торакальна травма (ВЧМТ. Забій - компресія головного мозку. Множинні перелами склепіння та основи черепа. Оперована субдуральна шематома головного мозку з права. Забій легень. Лікування, зокрема: гекатон, АКК, трисоль, сорбилакт, маннит, цитохром, дицинон, вит. С, антибиотикотерапія, фурасемид, аспаркам, кейвел, супрастин, викасол, аналгін, омепрозол тощо. Для подальшого лікування переведена до 1 міської клінічної лікарні м. Одеси для подальшого лікування та реабілітації (а.с.34).

Відповідно до виписки Центру первинної медико-санітарної допомоги Одеської міської ради № 0315.99 із медичної картки амбулаторного хворого від 25.02.2020 року, ОСОБА_7 отримала травму внаслідок ДТП 19.01.2019 року. Проходила лікування в Ізмаїльській центральній районній лікарні з 19.01.2019 року по 14.02.2019 року. За наполяганням родичів переведена для подальшого лікування до НХО Міська клінічна лікарня № 1 м. Одеси з 14.02.2019 року по 18.03.2019 року стаціонарного лікування у Міській клінічній лікарні № 1 м. Одеси(а.с.36).

Як вбачається з довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії № 240639, виданої 11.05.2019 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено інвалідність першої «А» групи за загальним захворюванням та потребує стороннього догляду (а.с.38).

13.02.2020 року, відповідно до Виписного епикризу № 2001, ОСОБА_7 проведено вторинну краніоплатику титанової пластини у лобно-скроневу область справа (а.с.37).

Зокрема, відповідно до висновку експерта № 75 від 15.03.2019 року, у ОСОБА_7 була виявлена відкрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку і внутрішньочерепного крововиливу з наявністю множинних переломів кісток мозкового і лицевого черепа, а також двох забитих ран у лобно-скроневих областях (а.с.29-30 зворот).

Крім цього, згідно висновку експерта № 86 від 26.03.2019 року, у ОСОБА_3 була виявлена закрита травма лівої руки у вигляді вивиху обох кісток передпліччя в області ліктьового суглоба з переламами суглобовинного відростка ліктьової і головки променевої кісток осколкового внутрішньосуглобового перелому променевої кістки у нижній її третини (типовому місці), а також забитої рани ліктьового суглоба (а.с.27-28 зворот).

Відповідно до виписки з амбулаторної картки ОСОБА_7 з 19.03.2019 року по 29.11.2019 року, ОСОБА_7 були призначені лікувально-реабілітаційні масажі: у липні - 10 сеансів, у серпні - 12 сеансів, у вересні - 15 сеансів, у жовтні - 15 сеансів, у листопаді - 15 сеансів (а.с.39-40 зворот).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.09.2020 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано недієздатною та ОСОБА_1 призначено опікуном над недієздатною ОСОБА_7 (а.с.42-43).

Згідно з Договорами № 3 від 15.02.2019 року, № 10 від 16.07.2019 року, № 15 від 17 січня 2020 року, № 17 від 18.03.2020 року про співпрацю з надання соціально-побутової реабілітаційної допомоги, вартість організації реабілітації в домашніх умовах пацієнта ОСОБА_7 склала 45 600,00 грн., 10 000,00 грн., 30 000,00 грн. та 54 600,00 грн. відповідно, що підтверджується Актами наданих послуг (а.с.66-73).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 24.03.2021 року, виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 484 (а.с.98).

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Утконосівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області 04.11.1985 року, ОСОБА_1 є матір`ю померлої ОСОБА_7 (а.с.25).

ОСОБА_3 , згідно свідоцтву про шлюб серії НОМЕР_5 , виданому виконкомом Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, актовий запис № 09, був чоловіком померлої ОСОБА_7 (а.с.26).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є доньками покійної ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим виконкомом Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 07.10.2008 року, актовий запис № 20 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 , виданим Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 07.07.2017 року, актовий запис № 696 (а.с.23-27).

23.09.2021 року до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Гіренко М.М. звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На момент смерті, ОСОБА_7 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з нею, ОСОБА_7 , за вказаною адресою були зареєстровані чоловік ОСОБА_3 та діти ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Станом на дату настання ДТП, згідно полісу № АМ/6453318 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальність водія ОСОБА_6 була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 200 000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 100 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч.5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV) метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону №1961-IV).

Згідно з статтею 6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (ч.1 ст. 21 Закону №1961-IV) .

Відповідно до статті 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, є шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Стаття 27 Закону №1961-IV до поняття «шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого», включає, зокрема, моральну шкоду, витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника.

Страхове відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди (пункт 27.1).

За пунктом 27.3 статті 27 Закону №1961-IV страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Пунктом 27.5 ст. 27 Закону №1961-IV передбачено, що загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Відповідно до ст. 27.2. Закону №1961-IV страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентованої виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, і встановлених законом на день настання страхового випадку.

У відповідності до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)».

За ч.1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Частиною першою статті 1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів (ч.ч. 2-3 ст. 1200 ЦК України).

Згідно з розрахунком страхового відшкодування за полісом ЦВ від 22.10.2018 року, 05.11.2020 року ОСОБА_1 , при житті ОСОБА_7 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № ЗР113891 від 05.11.2020 року. Розрахунок страхового відшкодування по справі № 190000268698 складається з: 41 388,77 грн. - витрати на лікування; 150 228,00 грн. - стійка втрата працездатності; 9 580,84 грн. - відшкодування моральної шкоди.

Судом встановлено, смерть ОСОБА_7 настала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди більш ніж протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди, проте є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується довідкою № 160 від 23.03.2021 р. про причину смерті (до форми № 106/о), що подана до суду 17.05.2024 р.

Таким чином, неправомірними діями ОСОБА_6 , пов`язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу) була завдана майнова шкода, яка знаходиться в безпосередньому причинно-слідчому зв`язку зі вказаними діями відповідача ОСОБА_6 .

Отже, страхове відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, не настає. Разом з тим, відшкодування має нести особа, яка керувала джерелом підвищеної небезпеки, - відповідач ОСОБА_6 .

Враховуючи, що мінімальний розмір заробітної плати станом на 01.01.2021 р. становив 6 000 грн., з урахуванням частки, що мала припадати на померлу, на користь батька - ОСОБА_9 на утримання дочок ОСОБА_5 та ОСОБА_4 щомісячно, відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, підлягає стягненню по 2 000 грн. (6000 грн./3) до досягнення ними повноліття.

Разом з тим, при визначенні розміру грошових коштів, що підлягають у відшкодування завданої матеріальної шкоди, суд виходить із доведеності її позивачами, зокрема, шляхом надання відповідних доказів.

Так, підлягає задоволенню вимога щодо стягнення на користь повнолітніх позивачів про стягнення витрат на поховання в сумі 8 451 грн., що підтверджуються квитанцією (товарним чеком) № 184 (а.с.99). При цьому, суд не бере до уваги заперечення представника відповідача з приводу, що квитанція не містить в собі перелік наданих послуг, оскільки гранічного розміру вказана сума не перевищує у даній місцевості, перелік наданих послуг і придбаних товарів сумніву у суду не викликає.

Сума витрат на лікування, операції (оренда житла в місті Одеса), медичну реабілітацію (масаж, оренда реабілітаційного обладнання) за період з 19.01.2019 р. по 21.03.2021 р. представником позивача зазначено в загальному розмірі 280 951,30 грн.

Так, з урахуванням вищезазначених проведених операцій, лікування, реабілітації та підтвердження витрат на їх проведення, з урахуванням виплачених СК 41 388,77 грн. витрат на лікування та 12 000 грн. добровільно наданих відповідачем, та підтверджених квитанціями про сплату, з відповідача підлягає стягненню 207 928,63 грн. (261 317,40 - 41 388,77 - 12 000) ( а.с.44 - 75, 96-97).

Відповідно до ч. 1ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Виходячи з підп. «б» п.19 Постанови Пленуму № 6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо в потерпілого у зв`язку з ушкодженням здоров`я є

потреба у додаткових витратах на медичну та соціальну допомогу, що

підтверджується із зазначенням їх тривалості висновком МСЕК, вони

компенсуються Фондом, додаткові витрати потерпілих, на яких дія цього

Закону не поширюється (потреба в них та їх тривалість мають

підтверджуватися висновком судово-медичної експертизи), підлягають

стягненню з особи, відповідальної за шкоду, на підставі ст. 455 ЦК (ст.1195 ЦК 2004 року). При вирішенні таких вимог судам належить виходити з того, що: розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим установлюється залежно від характеру цього догляду (який при ушкодженні здоров`я у зв`язку з виконанням трудових обов`язків

визначається МСЕК, а в інших випадках - судово-медичною

експертизою) і не може бути меншим (на місяць) від: мінімальної

заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний

медичний догляд (масаж, уколи тощо); її половини - на постійний

сторонній догляд; чверті - на побутове обслуговування (прибирання,

прання білизни тощо). Для інвалідів І групи, якою була визнана ОСОБА_7 , висновок МСЕК чи судово-медичної експертизи про потребу в звичайному сторонньому догляді або в побутовому обслуговуванні не вимагається. Якщо

потерпілий потребує допомоги кількох видів, йому відшкодовуються

витрати на кожен із них незалежно від того, ким вона здійснюється.

Так, позивачами здійснено розрахунок сум на сторонній догляд та побутове обслуговування за період з 19.01.2019 р. по 21.03.2021 р., виходячи з мінімальної заробітної плати (0,5 % - на сторонній догляд та 0,25% - на побутове обслуговування), яка складала 4 173 грн. - в період з 19.01.2019 р. по 31.12.2019 р., 4 723 грн. - з 01.01.2020 р. по 31.08.2020 р., 5 000 грн. - з 01.09.2020 р. по 31.12.2020 р. та 6 000 грн. - з 01.01.2021 р. - по 21.03.2021 р. (а.с.5, 50), з якими суд погоджується, окрім нарахування сум за 2019 рік. А саме: сторонній догляд - 2086,50=1/2; 2086,50/31=67,30 грн. - за 1 день стороннього догляду; 1х13=874,98 - за січень, 2086,50 х11=22951,50; 22951,50+874,98=23 826,48 грн., в той час, як представником нараховано 23 759,11 грн.; побутове обслуговування - 1043,25=0,25 (1/4); 1043,25 грн./31=33,65 - за 1 день;33,65х13=437,49 - за січень; 1043,25х11=11 475.75 грн., в той час, як представником позивача нараховано 11 879,55 грн.

Разом з тим, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України), суд не може виходити за межі заявлених вимог, тому з відповідача підлягають стягненню суми за січень 2019 р.23 759,11 грн. - на сторонній догляд та 11 979, 55 грн. - побутове обслуговування, а загалом: 60 750,73 грн. - на сторонній догляд та 30 374,61 грн. - побутове обслуговування.

Відповідно до Довідки про доходи № 16 від 04.02.2020 року, виданої КНП Ізмаїльської міської ради «Міська центральна лікарня», ОСОБА_7 працювала у КУ «Ізмаїльський центр первинної медико-санітарної допомоги» медичною сестрою та її дохід за період з 01.01.2018 року по 31.10.2018 року склав 48 044,86 грн. (а.с.75).

Крім цього, згідно до Довідки про доходи № 3 від 01.02.2020 року, дохід ОСОБА_7 за період з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року склав 7 788,87 грн. (а.с.76).

Так, представник позивачів просив суд стягнути з відповідача втрачений заробіток в сумі 121 911 грн.

Разом з тим, як вбачається з листа-повідомлення СК, грошові кошти, як стійку втрату працездатності (ст.1197 ЦК України) в сумі 150 228 грн. страховою компанією вже виплачено.

Отже, вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Усього у відшкодування матеріальної шкоди, завданої каліцтвом внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та витрат на поховання, сторонній догляд та побутове обслуговування - складає 307 504, 97 грн. (207 928,63 + 60 750,73 + 30374,61 + 8451).

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Так, за приписами статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має приймати до уваги стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, його близьких, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Так, суд повністю погоджується з твердженнями позивачів про те, що трагедієя, яка сталася 19.01.2019 р., а потім і смерть ОСОБА_7 , дуже похитнуло їх відносно планів, сподівань, організації життя, хід життя родини був повністю порушений тощо.

З огляду на встановлені обставини суд вважає доведеним, що винні неправомірні дії відповідача ОСОБА_6 спричинили позивачам великі душевні страждання, зумовлені викликанням істотних змін у звичному способі їх життя, вирушенням бачити стан здоров`я своєї близької людини, отриманих нею травм, її неспроможністю взаємодії з ними, важкістю стану, довгого лікування і передчасної смерті, хвилюваннями і моральними стражданнями через вказане, погіршенням фінансового стану тощо. Крім того, факт загибелі дочки, жінки, матері є безумовним с свідченням глибини та тривалості моральних страждань позивачів, оскільки людина, її життя і здоров`я, честі і гідність, недоторканість і безпека є найвищою соціальною цінністю. Разом з тим, суд приймає до уваги, що дії відповідача були ненавмисними.

На підставі чого, приходить до висновку щодо відшкодування моральної шкоди в сумах: по 125 000,00 грн. - на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та 115 419, 00 грн. - ОСОБА_1 , з урахуванням сплачених СК 9 580,84 грн.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави відповідно до норм ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст, 23, 455, 1166, 1167, 1168, 1187, 1194, 1195, 1200, 1202 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 77, 81, 80, 89, 95, 141, 259, 265-268, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який діє і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Приватне акціонерне товариство «Українська Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, втраченого заробітку, стороннього догляду, побутового обслуговування, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_9 , виданий Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області 25.07.2012 року), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_11 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (РНОКПП НОМЕР_12 ), у відшкодування матеріальної шкоди, завданої каліцтвом внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та витрати на поховання, сторонній догляд та побутове обслуговування - 307 504, 97 ( триста сім тисяч п`ятсот чотири гривні дев`яносто сім копійок ) грн.

Стягнути із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_9 , виданий Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області 25.07.2012 року), на користь на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_11 ), який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно, у відшкодування шкоди, завданої смертю ОСОБА_7 , по 2 000,00 (дві тисячі) гривень, до досягнення ОСОБА_5 повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Стягнути із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_9 , виданий Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області 25.07.2012 року), на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_11 ), який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щомісячно, у відшкодування шкоди, завданої смертю ОСОБА_7 , по 2 000,00 (дві тисячі) гривень, до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Стягнути із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_9 , виданий Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області 25.07.2012 року), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_10 ) у відшкодування моральної шкоди - 120 419,16 грн. ( сто двадцять тисяч чотириста дев`ятнадцять гривень шістнадцять копійок) грн.

Стягнути із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_9 , виданий Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області 25.07.2012 року), на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_11 ) у відшкодування моральної шкоди - 130 000,00 грн. (сто тридцять тисяч гривень) грн.

Стягнути із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_9 , виданий Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області 25.07.2012 року), на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в особі її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_11 ) у відшкодування моральної шкоди - 130 000,00 грн. (сто тридцять тисяч гривень) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_9 , виданий Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області 25.07.2012 року), на користь держави судовий збір в сумі 3 983,04 (три тисячі дев`ятсот вісімдесят три гривні чотири копійки) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: Н.В.Баннікова