Ухвала від 17.04.2025 по справі 509/1587/25

Справа № 509/1587/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Козирський Є.С., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Заліпаєва Ю.В. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Обслуговуючогокооперативу «АРТ ВІЛЛЬ», про розірвання договору та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2025 року представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд розірвати персональний меморандум асоційованого члена кооперативу №АВ-20-06/0006а, укладений 28 грудня 2020 року між Обслуговуючим кооперативом «АРТ ВІЛЛЬ» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частинах пайовий, вступний та цільовий внески у розмірі 846016,00 гривень; Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частина пеню (3% загальної вартості замовлення) у розмірі 59704,77 гривень; Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частинах моральну шкоду (5% загальної вартості замовлення) у розмірі 99507,95 гривень; Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частинах понесені судові витрати.

16 квітня 2025 року представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд: накласти арешт на грошові кошти Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» (ЄДРПОУ 39803569, юридична адреса: 67806, Одеська область, Одеський район, смт. Авангард, вул. Спрейса Василя, буд.1, приміщення В01) у межах суми позовних вимог 1055222,00 грн., до прийняття рішення у справі, а саме: рахунок НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ «Приватбанк» (65036, м. Одеса, вул. Щорса, 125/1), МФО банку отримувача: 328704; інші рахунки, що можуть бути виявлені в процесі примусового виконання ухвали суду.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначив, від відповідача отримано відзив, у якому останні заперечують проти позовних вимог у повному обсязі. Проте позивач виконала всі зобов`язання згідно договору, а відповідач на момент подання позову до суду будинок навіть не збудував, також кооператив розпочав вимагати сплати залишкових внесків, погрожуючи розірванням договору в односторонньому порядку з утриманням 7% від сплачених коштів, що є неправомірним. Вжиття заходів забезпечення позову є необхідним та обґрунтованим, оскільки воно спрямоване на захист прав позивачів та гарантування реального виконання судового рішення в майбутньому.

Суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1291 Конституції Українивизначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення ст. ст.18,153 ЦПКпоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Відповідно дост. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Так, відповідно до ч. 1 таст. 151 ЦПК Українизаява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5)ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно дост. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно ч. 1 та 6ст. 154 ЦПК Українисуд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Позивачем заявлено вимогу до відповідача щодо стягнення з відповідача на користь позивачів в рівних частинах пайовий, вступний та цільовий внески у розмірі 846016,00 гривень; в рівних частина пеню (3% загальної вартості замовлення) у розмірі 59704,77 гривень; в рівних частинах моральну шкоду (5% загальної вартості замовлення) у розмірі 99507,95 гривень.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Згідно роз`яснень, даних у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову, у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, за яких наявні підстави для такого забезпечення, як арешту на рахунки відповідача.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд враховує відсутність обґрунтувань які б стали підставою для вжиття заявленого забезпечення.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Таким чином, проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з його предметом, виходячи із принципу співмірності, із відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, беручи до уваги, що накладення арешту на рахунки відповідача є заходом, який призводить до суворих обмежень для власника рахунків у їх користуванні, та вказані дії можуть призвести до порушень конституційних прав відповідача у справі на користування належних коштів, суд доходить висновку про відмову в задоволенні даної заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149-153,354 ЦПК України, п.4постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р.«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розглядізаяв про забезпечення позову»суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Заліпаєва Ю.В. про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 15-денний строк з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.

Суддя Є.С. Козирський