Рішення

від 16.04.2025 по справі 240/288/25

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/288/25

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Житомирської обласної ради про застосування заходів реагування,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Центрально-західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці з позовом, в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради у вигляді зупинення:

- виконання зварювальних та газополум`яних робіт за адресою: м.Житомир, вул.Покровська, буд.98-В;

- експлуатації обладнання, що працює під тиском (балони з медичним киснем 291 одиниця) за адресою: м.Житомир, вул.Покровська, буд.98-В;

- виконання робіт підвищеної небезпеки працівниками і посадовими особами підприємства, що не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.10.2024 на території комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради стався нещасний випадок із смертельним наслідком із робітником ОСОБА_1 .Позивач провів позапланову перевірку у грудні 2024 року, виявивши порушення, зокрема відсутність навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівниками, виконання зварювальних і газополум`яних робіт без відповідних декларацій, а також експлуатацію 291 балона з медичним киснем без дозволу. 16.12.2024 був складений акт перевірки та виданий припис про усунення порушень, але вони залишилися невиконаними. Позивач просить суд зупинити виконання зазначених робіт і експлуатацію обладнання за адресою вул.Покровська, 98-В у м.Житомир до усунення порушень, стверджуючи, що це створює загрозу життю та здоров`ю працівників.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити, оскільки не отримав жодного документа, який би підтверджував зв`язок смерті ОСОБА_1 07.11.2025 з діяльністю підприємства, і станом на 29.01.2025 такого акту спеціального розслідування від позивача не було надано. Відповідач заперечує законність позапланової перевірки, стверджуючи, що вона була проведена без належних підстав, оскільки відсутні докази, які б пов`язували нещасний випадок із діяльністю підприємства. Також відповідач наголошує, що балони з медичним киснем є частиною медичного обладнання швидких допомог, і їхня експлуатація без дозволу не підпадає під вимоги, передбачені для робіт підвищеної небезпеки.

У відповіді на відзив Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці вказало, що перевірка 02.12.2024 була проведена на підставі повідомлення про нещасний випадок, результати перевірки зафіксовані в акті від 16.12.2024 з приписом про усунення порушень. Підкреслив, що виявлені порушення, такі як відсутність навчання працівників і неправильна експлуатація обладнання, створюють загрозу для життя і здоров`я, і їх не було усунуто. Наполягає, що заходи реагування необхідні для забезпечення безпеки, і посилається на те, що суб`єкт господарювання не може ігнорувати вимоги законодавства навіть під час воєнного стану.

У запереченні на відповідь на відзив комунальне некомерційне підприємство «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради, стверджує, що використання балонів з медичним киснем не потребує спеціального дозволу, оскільки вони застосовуються для медичних цілей, а не для робіт підвищеної небезпеки. Відповідач вказав, що заборона їхньої експлуатації паралізує роботу 135 карет швидкої допомоги та унеможливить надання медичної допомоги. Позивач не пояснив, як саме має бути реалізована заборона, і його вимоги є необґрунтованими та завдадуть значної шкоди.

У додаткових поясненнях у справі позивач знову наголосив, що перевірка була законною і проводилася на підставі події нещасного випадку 28.10.2024 з урахуванням вимог воєнного стану. Вказав, що акт перевірки від 16.12.2024 та припис залишилися без реагування, а порушення, такі як відсутність інструктажів і декларацій, досі не усунуті. Позивач стверджує, що заходи реагування є необхідними для захисту життя і здоров`я працівників.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

28.10.2024 на території комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради (далі КНП «ЦЕМД та МК» ЖОР) за адресою: м.Житомир, вул.Покровська, 98-В стався нещасний випадок із смертельним наслідком з робітником з комплексного обслуговування й ремонту будинків ремонтно-будівельної бригади господарсько-технічного відділу ОСОБА_1 .

07.11.2024 ОСОБА_1 помер у комунальному підприємстві «Лікарня №2 ім.В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради.

11.11.2024 Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (далі Міжрегіональне управління) видало наказ №247/ЦЗ про проведення спеціального розслідування нещасного випадку.

29.11.2024 Міжрегіональне управління видало наказ №364/ЦЗ-ЗК, а 002.12.2024 направлення №ЦЗ/1/10424-24 на проведня позапланової перевірки дотримання вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки у КНП «ЦЕМД та МК» ЖОР.

У грудні 2024 року було проведено позапланову перевірку, під час якої виявлено низку порушень, зокрема: відсутність дозволу на експлуатацію балонів з медичним киснем, невідповідність комісії з перевірки знань з охорони праці, допуск до робіт працівників без належного інструктажу та інші.

16.12.2024 посадовими особами позивача складено Акт перевірки №ЦЗ/ЖТ/24305/059 та видано припис №ЦЗ/ЖТ/24305/059/П/ОП про усунення виявлених порушень.

В Акті перевірки №ЦЗ/ЖТ/24305/059 зафіксовано низку порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки. Зокрема, виявлено, що комісія підприємства з перевірки знань з питань охорони праці не пройшла відповідне навчання, працівники та посадові особи не завершили обов`язкове навчання з охорони праці, зварювальні та газополум`яні роботи проводилися без декларації відповідності матеріально-технічної бази, а експлуатація балонів з медичним киснем здійснювалася без дозволу. Крім того, встановлено відсутність первинного та повторного інструктажів для працівників господарсько-технічного відділу, а також непроведення необхідних вимірювань електричних параметрів.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 4, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про охорону праці" державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює, зокрема центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

За статтею 39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право: безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції; одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення; видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки; забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих; притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці; надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали відповідним органам для притягнення цих осіб до відповідальності згідно з законом.

Відповідно до пп.52 п.4 Положення Держпраці відповідно до покладених на неї завдань зупиняє, припиняє, обмежує експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об`єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов`язаних із користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі відповідного розпорядчого документа у передбачених законодавством випадках, а також анулює видані дозволи і ліцензії до усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю працівників.

Відповідно до пп.12 п.6 Положення Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право звертатися у передбачених законом випадках до суду.

У своїй діяльності Держпраці керується, зокрема, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Одним з основних принципів державного нагляду (контролю) є принцип пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності (ч.1 ст.3 вказаного Закону).

Згідно з частинами 6 та 7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Вирішуючи питання наявності підстав для вжиття відповідних заходів, про які просить заявник, суд зважає на те, що в силу правил статті 39 Закону України "Про охорону праці" передумовою заборони, зупинення, припинення, обмеження експлуатації підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуску та експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт є створення суб`єктом господарювання загрози життю.

Пунктом 2.26 Положення №96 передбачено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об`єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об`єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Це відповідає, зокрема, принципу державного нагляду (контролю), закріпленому статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідно до якого такий нагляд здійснюється виходячи із пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини.

Отже, підставою для застосування відповідних заходів реагування є порушення суб`єктом господарювання законодавства про охорону праці, яке створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків.

Позивачем під час перевірки комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради встановлено цілий ряд порушень, зокрема:

- постійно діюча комісія з перевірки знань з питань охорони праці у складі голови комісії: Волкова Т.О. та членів комісії: Гриньова В.О., Сабадаш Л.М., Воєвода В.О. яка затверджена наказом №59 від 12.02.2024не пройшла перевірку знань з питань охорони праці створеною наказом Держпраці (порушення вимог ст.18 Закону України №2694 «Про охорону праці», п.5.2. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»);

- посадові особи та працівники підприємства не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці у порядку установленому Типовим положенням а саме, які проходили перевірку знань з питань охорони праці комісією підприємства (порушення вимог ст.18 Закону України №2694 «Про охорону праці», п.3.16 розділу 3 НПАОП 000-4.12-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»).

- на підприємстві виконання робіт підвищеної небезпеки проводиться без складання та надання Держпраці декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, а саме: (зварювальні та газополум`яні роботи) група Б, пункт 19 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 (порушення вимог ст.21 Закону України №2694 «Про охорону праці»);

- підприємство експлуатує обладнання, що працює під тиском (балони з медичним киснем - 291 одиниця) з відсутністю дозволу на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, отриманого від Держпраці (група А, пункт 5 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107, порушення вимог ст.21 Закону України №2694 «Про охорону праці);

- до роботи допущені працівники, яким не проведено первинний інструктаж з питань охорони праці (порушення вимог ст.13 Закону України №2694 «Про охорону праці», п.3.16 розділу 3, п.6.4 розділу 6 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»);

- до роботи допущені працівники, яким не проведено повторний інструктаж на робочому місці у встановлені терміни, визначені нормативно правовими актами з охорони праці (порушення вимог ст.13 Закону України №2694 «Про охорону праці», п.3.16 розділу 3, п.6.5. розділу 6 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»);

- відсутні чергові протоколи вимірів (опору розтікання на основних заземлювачах, ізоляції, перехідних опорів, повного опору петлі фаза-нуль, порушення вимог ст.13 Закону України №2694 «Про охорону праці», п.1.3.1, п.7.6.36. НПАОП 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів);

- інші порушення, які не стосуються предмету розгляду цієї справи.

Акт перевірки отримано 16.12.2024 та підписано без зауважень виконувачем обов`язків директора КНП «ЦЕМД та МК» ЖОР.В акті зазначено, що зауваження та пояснення до акту за наявності правових підстав будуть надані упродовж 10 днів з дати отримання акту в письмовому вигляді.

Станом на момент розгляду цієї справи судом відсутні будь-які докази подання відповідачем зауважень чи заперечень на цей акт перевірки.

Позивачем видано припис про усунення виявлених порушень від 16.12.2024 №ЦЗ/ЖТ/24305/П/ОП, в якому зобов`язано вжити заходів щодо всіх зазначених в акті перевірки порушень.

Суд зауважує, що відповідач не оскаржив ні акт перевірки, ні припис про усунення виявлених порушень, тобто фактично погодився з викладеними в них відомостями.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - Порядок №1107).

Згідно з п.6 Порядку №1107 Дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається: роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3; виробникові або постачальникові машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - виробник або постачальник) - на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3. У разі коли дозвіл на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки отримано виробником або постачальником до прийняття зобов`язань щодо їх постачання, роботодавець може застосовувати зазначені машини, механізми, устатковання на підставі засвідченої в установленому законодавством порядку копії дозволу, одержаної від такого виробника або постачальника.

Пунктом третім та сімнадцятим додатку 3 Порядку №1107 встановлено, що до переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зокрема, входять: технологічне устатковання, лінійні частини та їх елементи систем газопостачання природним і зрідженим газом суб`єктів господарювання та населених пунктів, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 100 кВт; посудини, що працюють під тиском понад 0,05 МПа.

Відповідачем не отримано дозволу Управління Держпраці на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки (балони з медичним киснем), що є порушенням п.6 Порядку №1107 п.3, п.17 додатку 3 до Порядку №1107.

Відповідно до Переліку видів робіт підвищеної небезпеки (додаток 2) до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки" від 26.10.2011 №1107 технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (п.2 додатку 2) застосування шкідливих небезпечних речовин 1, 2 і 3 класу небезпеки (п.3 додатку 2); зберігання балонів із стисненим, зрідженим, вибухонебезпечним газом (п.11 додатку 2); зварювальні, газополум`яні роботи (п.23 додатку 2); роботи із збереження та переробки зерна (п.25 додатку 2) є роботами підвищеної небезпеки.

Згідно з частиною третьою статті 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Станом на дату розгляду справи відсутні докази отримання відповідачем дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Суд зазначає, що укладення відповідачем договорів №20 від 16.01.2025 щодо технічного огляду балонів та №43 від 31.01.2025 з ТОВ "НВК "Профосвіта" щодо надання інформаційно-технічних послуг щодо отримання длозвільних документів на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки свідчить про вжиття певних заходів щодо усунення порушень.

Однак сама по собі наявність відповідного договору не спростовує наявність виявлених порушень та не свідчить про їх усунення.

Таким чином, на момент судового розгляду порушення вказані порушення залишаються не усунутими, про що свідчать також документи по суті справи, подані відповідачем у межах розгляду цієї справи.

Суд погоджується із доводами позивача та вказує, що наявність хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є самостійною підставою для застосування заходів реагування.

З приводу доводів відповідача щодо неправомірності проведення перевірки суд звертає увагу, що об`єкт відвідування, який вважає порушеним порядок проведення позапланової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Матеріалами справи підтверджується, що КНП «ЦЕМД та МК» ЖОР було допущено посадових осіб позивача до перевірки, надані документи на перевірку, за результатом якої складено акт від 16.12.2024 №ЦЗ/ЖТ/24305/059.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) №1-10/2004, поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно - смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст.

За приписами п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 визначено, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

Враховуючи те, що відповідач допустив інспекторів праці до проведення перевірки, не створював перешкод у її проведенні, за її наслідками складений відповідний акт перевірки, виданий припис про усунення порушень, слід дійти висновку, що наказ щодо проведення перевірки є реалізованим та вичерпав свою дію, тобто є юридичним фактом, що відбувся в минулому та призвів до виникнення певних правових наслідків.

Верховний Суд у постанові від 17.08.2021 у справі №200/3185/19-а погодився із висновками суду першої та апеляційної інстанції, що суб`єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави призначення інспекційного відвідування, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такого інспекційного відвідування. Якщо ж допуск до інспекційного відвідування відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства про працю, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.

Обставини справи, що би свідчили про недопуск КНП «ЦЕМД та МК» ЖОР посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки відсутні і відповідних доказів матеріали справи не містять.

У постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 (справа №804/1113/16), від 24.05.2019 (справа №826/16221/15), від 03.10.2019 (справа №820/850/16), від 16.10.2019 (справа №820/11291/15), від 22.11.2019 (справа №815/4392/15) тощо.

При цьому судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України.

Ураховуючи подібність правового регулювання правовідносин в частині прийняття наказу про проведення перевірки органами Держпраці та податковими органами, а також необхідність визначення наслідків допуску суб`єктами господарювання посадових осіб контролюючих органів до проведення перевірки, суд вважає можливим поширити відповідну правову позицію і на спірні у цій справі правовідносини.

Щодо тверджень відповідача про відсутність доказів, якими підтверджено, що смерть ОСОБА_1 настала внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради, суд звертає увагу на таке.

Верховний Суд у постанові від 24.08.2023 у справі №620/18817/21 вказав, що питання взаємозв`язку смерті працівника та діяльності підприємства безпосередньо не вирішується під час проведення позапланових перевірок, так як норми Закону №877-V зобов`язують контролюючий орган насамперед перевірити причини в сукупності, за яких такий випадок стався та вжити відповідних заходів, спрямованих на запобігання таких подій по підприємству у майбутньому. Враховуючи зазначене, настання смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку (у тому числі внаслідок військових (бойових) дій, від загального захворювання, самогубства тощо) є однією з підстав для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), та не стосується конкретного працівника, а суб`єкта господарювання (як роботодавця) загалом.

Крім того, Верховний Суд у цій справі дійшов висновку, що проведення спеціального розслідування відповідно до приписів Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету України від 17.04.2019 №337, жодним чином не впливає на обов`язок контролюючого органу організовувати окрему позапланову перевірку з підстав, передбачених статтею 6 Закону №877-V, та не обмежує в часі проведення такого заходу.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Факт неусунення відповідачем у повному обсязі порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. підтверджується сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), а тому позовні вимоги Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на відсутність судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул.Шевченка, буд.18-а, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10008, ЄДРПОУ 44791105) до комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Житомирської обласної ради (вул.Покровська, буд.98В, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10031, ЄДРПОУ 38500095) про застосування заходів реагування задовольнити повністю.

Вжити заходи реагування у сфері державного нагляду до комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради у вигляді зупинення:

- виконання зварювальних та газополум`яних робіт за адресою: м.Житомир, вул.Покровська, буд.98В;

- експлуатації обладнання, що працює під тиском (балони з медичним киснем 291 одиниця) за адресою: м.Житомир, вул.Покровська, буд.98В;

- виконання робіт підвищеної небезпеки працівниками і посадовими особами підприємства, що не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

Заходи реагування вжити до усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 16.12.2024 №ЦЗ/ЖТ/24305/059.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 16 квітня 2025 р.

16.04.25