Рішення

від 16.04.2025 по справі 640/1408/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 квітня 2025 року Справа № 640/1408/21 ЗП/280/56/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді АртоузО.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд - ВС» (02140, м. Київ, а/с 58; 03087, м. Київ вул. Єреванська, буд. 14а, ЄДРПОУ 32845885) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011), третя особа Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, ЄДРПОУ 43005393) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуд-ВС» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач) третя особа Державна податкова служба України про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просить суд:

визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.08.2020 № 0005923207;

стягнути на користь ТОВ «Новобуд-ВС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві витрати по оплаті судового збору в сумі 7500 грн. 00 коп.

Позовну заяву мотивовано тим, що відповідачем у період з 24.06.2020 по 04.07.2022 проведена фактична перевірка позивача за результатами якої встановлено порушення вимог ч. 8 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Заперечення позивача відповідачем були відхилені. За результатами перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.08.2020 № 0005923207, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 500000 грн. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним і таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду та просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2021 відкрито провадження у адміністративній справі.

25 лютого 2021 року відповідач у справі надав відзив на позовну заяву з якому заперечує проти задоволення позову. Перевіркою встановлено придбання позивачем нафтопродуктів у період з 01.04.2020 по 03.07.2020 без подальшої реалізації. Ліцензію ж на право зберігання пального позивачем отримано 25.05.2020 (термін дії 25.05.2020 до 25.05.2025). Позивач не мав можливості у день придбання палива вмістити весь обсяг в техніку, яка використовувалася ним в господарській діяльності. Таким чином перевіркою встановлено зберігання позивачем палива без наявності ліцензії на право зберігання пального чим порушено вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 09.03.2021, позивач наголошує на тому, що відповідачем не спростовано жодного аргументу по суті позову.

21 лютого 2022 року відповідачем до суду надано додаткові пояснення які за своїм змістом містять цитування відповідачем положень Податкового кодексу України.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду»(далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехіднихЗакону № 2825-IXз дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний судміста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинностіЗаконом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1,289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

На виконання положень п. 2 розділу ІІПрикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва справу надіслано до Київського окружного адміністративного суду.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, Київським окружним адміністративним судом передано справу до Запорізькому окружному адміністративному суду.

Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 11.02.2025.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання. Також, вказаною ухвалою суду запропоновано сторонам надати додаткові пояснення щодо предмету спору.

27 березня 2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач вважає, що в задоволення позову слід відмовити з підстав аналогічних, наведеним у відзиві, наданому суду 25.02.2021.

11 квітня 2025 року представником позивача надано суду відповідь на відзив на позовну заяву. Позивач наполягає на тому, що у спірний період підприємство не було зобов`язане мати ліцензію на зберігання пального.

Третя особа правом на надання пояснень не скористалася.

Ухвалою суду від 15.04.2025 замінено первісного відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (ЄДРПОУ ЄДРПОУ 43141267) на належного відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ 44116011).

Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуд - ВС» (ЄДРПОУ 32845885) зареєстроване, як юридична особа 25.02.2004, дата запису: 23.12.2005, номер запису: 10731200000007910.

Відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач здійснює наступні види економічної діяльності за КВЕД: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 42.11 Будівництво доріг і автострад.

Місцезнаходження суб`єкта господарювання відповідно до документів про державну реєстрацію: Україна, 03087, місто Київ, вул. Єреванська, будинок 14-А

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі наказу від 19.06.2020 № 4440 на проведення фактичної перевірки ТОВ «Новобуд - ВС» та направлень від 22.06.2019 № 3251/26-15-32-07, № 3252/26-15-32-07, № 3253/26-15-32-07 проведена фактична перевірка суб`єкта господарської діяльності ТОВ «Новобуд - ВС» за адресою: м. Київ. вул. Тепловозна, буд. 9/А.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт перевірки від 06.07.2020 № 1618/26-15-32-07/32845885 згідно якого перевіркою встановлено порушення вимог ч. 8 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР. Перевіркою встановлено придбання позивачем нафтопродуктів у період з 01.04.2020 по 03.07.2020 без подальшої реалізації. Ліцензію на право зберігання пального ТОВ «Новобуд - ВС» отримано 25.05.2020 (термін дії 25.05.2020 до 25.05.2025).

Позивач скористався своїм правом та 29.11.2020 надав до ГУ ДПС у м. Києві заперечення на акт перевірки від 06.07.2020 № 1618/26-15-32-07/32845885.

Листом ГУ ДПС у м. Києві від 12.08.2020 № 112226/10/26-15-32-07-19 позивачу повідомлено, що за результатами розгляду заперечень вирішено висновки акта від 06.07.2020 № 1618/26-15-32-07/32845885 залишити без змін, а заперечення залишити без задоволення.

На підставі акта перевірки від 06.07.2020 № 1618/26-15-32-07/32845885 ГУ ДПС у м. Києві 14.08.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005923207 про застосування до ТОВ «Новобуд - ВС» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 500 000 грн.

09 вересня 2020 року ТОВ «Новобуд - ВС» подано скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0005923207.

Рішенням Державної податкової служби України від 22.12.2020 № 35956/6/99-00-06-02-06-06 податкове повідомлення-рішення № 0005923207 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення № 0005923207 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановленіПодатковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту61.1 статті 61 ПК Україниподатковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК Українивизначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 пункту75.1 статті 75 ПК Українивстановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Підпунктом75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК Українивизначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки наведений встатті 80 ПК України.

Відповідно до пунктів80.1,80.2 статті 80вказаногокодексу, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема такої підстави: - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт80.2.5пункту80.2 ПК України).

Відповідно до п.85.2 ст. 85 ПК Україниплатник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п.85.4 ст. 85 ПК Українипри проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Пунктом85.8 ст. 85 ПК Українивизначено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до пункту86.5 статті 86 ПК Україниакт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначенихстаттею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481/95-ВР, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до абз. 63ст. 1 Закону №481/95-ВР, Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального містить відомості про: місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (адреса).

За змістомстатті 15 Закону №481/95-ВР, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Крім цього, згідно зЗаконом № 481/95-ВР, для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або і ниті документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

З вказаних вище положень законодавства випливає висновок, що отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен для стаціонарних цистерн/ємностей.

Зазначене вбачається як з визначення термінів «місце зберігання пального», «зберігання пального», так і з переліку документів, які слід надати для отримання ліцензії на право зберігання пального, адже надати такий перелік документів для пересувних ємностей та транспортних засобів неможливо, оскільки останні не є нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території).

Відповідно до підпункту14.1.6. пункту 14.1. статті 14 ПК Україниакцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Відповідно до п.п.14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК Українирозпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу;

Згідно з п.230.1 ст. 230 ПК Україниакцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

23 листопада 2018 рокуЗаконом України №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»внесено зміни доЗакону №481/95-ВР, якими, зокрема, запроваджено отримання ліцензії на право зберігання пального.

Разом з тим, відповідно дост. 1 Закону №481/95-ВР:

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Згідно зістаттею 15 Закону №481/95-ВРдля отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального;

документ, що підтверджує акредитацію випробувальної лабораторії з визначення показників якості пального, виданий уповноваженим органом, та договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

технологічна документація (стандарти, регламенти, технологічні інструкції), що стосується виробництва та зберігання пального;

технічні умови щодо виробництва пального заданої якості, які повинні відповідати вимогам технічних регламентів та національним стандартам з якості пального.

З вказаних вище положень законодавства випливає висновок, що отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен для стаціонарних цистерн/ємностей.

Зазначене вбачається, як з визначення термінів «місце зберігання пального», «зберігання пального», так і з переліку документів, які слід надати для отримання ліцензії на право зберігання пального, адже надати такий перелік документів для пересувних ємностей та транспортних засобів неможливо, оскільки останні не є нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території).

Такий висновок відповідає роз`ясненню ДФС України від 15.08.2019 №3814/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, в якому зазначено, що у розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», суб`єкту господарювання необхідно отримувати ліцензію для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях.

Таким чином, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом зберігання пального є акцизним складом.

Водночас, наведеною вище нормою закону визначено, що не є акцизним складом, зокрема,

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

Верховний Суд у постановах від 31.05.2022 у справі №540/4291/20, на яку послався суд першої інстанції, від 29.06.2022 у справі №200/11016/20-а, від 21.09.2022 у справі № 140/16490/20, від 12.01.2023 у справі № 420/11102/21 застосував норми статей15,17 Закону №481/95-ВРу подібних правовідносинах у системному зв`язку із нормами підпунктів14.1.6,14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україниі дійшов до висновку, що зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального має ознаки, які згідно з нормами підпунктів14.1.6,14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Українивстановлені як виключення з визначення «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Таким чином, для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії.

З урахуванням зазначеного, під час проведення фактичної перевірки фахівцями контролюючого органу має бути встановлено безпосереднє місце зберігання суб`єктом господарювання пального. Не встановлення наявності таких місць зберігання пального чи то акцизних складів, не може тягнути за собою відповідальність у вигляді застосування штрафу.

Аналогічна позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом й у постанові від 26.09.2023 у справі №280/5895/21.

Так,згідно акту перевірки від 06.07.2020 № 1618/26-15-32-07/32845885 відповідачем встановлено, що у відповідності до картки рахунку 203 станом на 01.04.2020 року вхідне сальдо за дебетом рахунку 203 становить 10 450.72 грн. - 638,017 літрів.

Згідно картки рахунку 203 за квітень 2020 року ТОВ «НОВОБУД-ВС» оприбутковано по дебету рахунку 203 дизельне паливо у кількості 2 585,0 літрів згідно прибуткової накладної від 08.04.2020 №183, постачальник - 'ГОВ «Компанія ПНП». код 36386596 на підставі договору від 07.11.2018 №57-МО.

Згідно прибуткової накладної від 23.04.2020 року №205 оприбутковано за дебетом рахунку 203 дизельне паливо у кількості 2 585,0 літрів.

Також, згідно прибуткової накладної від 27.04.2020 №НЕТ025 за дебетом рахунку 203 оприбутковано дизельне паливо у кількості 2 000,0 літрів.

Згідно прибуткової накладної від 28.04.2020 №1381 за дебетом рахунку 203 оприбутковано дизельне паливо у кількості 600,0 літрів.

Згідно Акту списання від 30.04.2020 №Н-00000058 списано дизельне паливо в загальній кількості 336 літрів на бульдозер САТ 050 - 6407 АА.

Згідно Акту списання від 30.04.2020 №Н-00000059 списано дизельне паливо в загальній кількості 386,397 літрів на DООSАN 210W-V - 56198АА.

Згідно Акту списання від 30.04.2020 №H-00000060 списано дизельне паливо в загальній кількості 869,403 літрів на DООSАN 210W-V - 56198АА.

Згідно Акту списання від 30.04.2020 №Н-00000061 списано дизельне паливо в загальній кількості 478,95 літрів на екскаватор JСВ 3 СХ - 51927АА.

Згідно Акту списання від 30.04.2020 №Н-00000062 списано дизельне паливо в загальній кількості 566,500 літрів на екскаватор JСВ 3 СХ - 51927АА.

Згідно Акту списання від 30.04.2020 № Н-00000063 списано дизельне паливо в загальній кількості 494,4 літрів на екскаватор JСВ 3 СХ 10367КС.

Згідно Акту списання від 30.04.2020 №Н-00000064 списано дизельне паливо в загальній кількості 87,55 літрів на екскаватор JСВ 3 СХ - 10367КС

Згідно Акту списання від 30.04.2020 №Н-00000065 списано дизельне паливо в загальній кількості 1003,2 літрів на екскаватор навантажувач САТ428Е - 48088АА.

Згідно Акту списання від 30.04.2020 №Н-00000066 списано дизельне паливо в загальній кількості 658,350 літрів на екскаватор навантажувач САТ428Е - 48088АА.

Згідно Акту списання від 30.04.2020 №Н-00000067 списано дизельне паливо в загальній кількості 73,150 літрів на екскаватор навантажувач САТ428Е - 48088АА.

Згідно Акту списання від 30.04.2020 №Н-00000068 списано дизельне паливо з загальній кількості 357,5 літрів на екскаватор навантажувач SSL-450Р - 11781КС.

Згідно Акту списання від 30.04.2020 №Н-00000069 списано дизельне паливо в загальній кількості 390,0 літрів на RENAULT MASTER - НОМЕР_1 .

Згідно Акту списання від 30.04.2020 №Н-00000070 списано дизельне паливо в загальній кількості 232 літрів на RENAULT Kangoo - НОМЕР_2 .

Згідно Акту списання від 30.04.2020 №К-00000071 списано дизельне паливо в загальній кількості 136 літрів на загальну суму 2440,98 грн. на FAW 3252 - НОМЕР_3 .

Згідно Акту списання від 30.04.2020 №Н-00000072 списано дизельне паливо в загальній кількості 244 літрів на Камаз-65115 - НОМЕР_4 .

Згідно Акту списання від 30.04.2020 №Н-00000073 списано дизельне паливо в загальній кількості 412 літрів на Камаз-65115 - НОМЕР_4 .

Згідно Акту списання від 30.04.2020 №Н-00000074 списано дизельне паливо в загальній кількості 138 літрів на Самоскид SHAANXI - АА0811 ЕР.

Згідно Акту списання від 30.04.2020 № Н-00000075 списано дизельне паливо в загальній кількості 472 літрів на загальну суму 9 833.33 грн. на Самоскид SHAANXI - НОМЕР_5 .

У відповідності до картки рахунку 203 сальдо по дебету рахунку 203 станом на 30.04.2020 становить 948,017 літрів дизельного палива.

Згідно прибуткової накладної від 08.05.2020 №226 оприбутковано за дебетом рахунку 203 дизельне паливо у кількості 4 350.0 літрів.

Згідно прибуткової накладної від 08.05.2020 №226/1 оприбутковано за дебетом рахунку 203 дизельне паливо у кількості 2 585,0 літрів.

Загальна кількість дизельного палива становить - 6 935,0 літрів, що також підтверджується акцизною накладною №18 від 18.05.2020.

Зазначене паливо списано згідно наступних актів списання:

від 29.05.2020 №Н-00000112 списано дизельне паливо в загальній кількості 370,383 літрів на екскаватор JСВ 3 СХ - 51927АА.

від 29.05.2020 №Н-00000113 списано дизельне паливо в загальній кількості 1 143,3 літрів на екскаватор JСВ 3 СХ 10367КС.

від 29.05.2020 №Н-00000114 списано дизельне паливо в загальній кількості 1 577,95 літрів на екскаватор навантажувач САТ428Е - 48088АА.

від 29.05.2020 №Н-00000115 списано дизельне паливо в загальній кількості 702,0 літрів на Самоскид SHAANXI - АА0811 ЕР.

від 29.05.2020 №Н-00000116 списано дизельне паливо в запільній кількості 648,0 літрів на Камаз-65115 - НОМЕР_4 .

від 29.05.2020 №Н-00000117 списано дизельне паливо в загальній кількості 302,0 літрів на Камаз-65115 - НОМЕР_6 .

від 29.05.2020 №Н-00000118 списано дизельне паливо в загальній кількості 703,4 літрів на FAW 3252 - АА2657НН.

від 29.05.2020 №Н-0С000119 списано дизельне паливо в загальній кількості 370,0 літрів на FAW 3252 - НОМЕР_7 .

від 29.05.2020 №Н-00000120 списано дизельне паливо в загальній кількості 448,0 літрів на Бульдозер САТ D5G - 64074АА.

від 29.05.2020 №Н-00000121 списано дизельне паливо в загальній кількості 743,017 літрів на Навантажувач SSL-11781КС.

Крім того, перевіркою встановлено, що згідно картки рахунку 203 залишок пального (дизельного палива) станом на 01.05.2020 становить 948,017 літрів, яке списано згідно акту списання від 29.05.2020 №Н-00000111на екскаватор JСВ 3 СХ - 51927АА.

Згідно наданої до перевірки довідки про об`єми баків автомобілів та спецтехніки зазначено, що екскаватор JСВ 3 СХ - 51927АА має бак ємністю - 160 літрів.

Таким чином, ТОВ «Новобуд - ВС» не мало можливості тримати залишок дизельного палива у кількості 948,017 літрів у баках екскаватора JСВ 3 СХ - 51927АА до моменту використання/списання.

Згідно прибуткової накладної від 14.05.2020 №РН-0000233 оприбутковано за дебетом рахунку 203 дизельне паливо у кількості 2 375,0 літрів, постачальник.

Згідно прибуткової накладної від 18.05.2020 №1575 оприбутковано за дебетом рахунку 203 дизельне паливо у кількості 500,0 літрів.

Зазначене паливо списано згідно наступних актів списання:

від 29.05.2020 №Н-00000120 списано дизельне паливо в загальній кількості 290,483 літрів на Навантажувач SSL - 11781КС.

від 29.05.2020 №Н-00000120 списано дизельне паливо в загальній кількості 2 088,017 літрів на DООSАN 210W-V - 56198ЛА.

Згідно наданої ТОВ «НОВОЕУД-ЕС» до перевірки довідки про об`єми баків автомобілів та спецтехніки становлять - 3 160 літрів

Таким чином, ТОВ «Новобуд - ВС» не мало можливості у день придбання дизельного палива (08.05.2020) вмістити 6 935,0 літрів дизельного палива в техніку, яка використовується ТОВ «НОВОВУД-ВС» в господарській діяльності.

Враховуючи вище викладене, перевіркою встановлено придбання нафтопродуктів за період з 01.04.2020 по 03.07.2020 без подальшої реалізації та/або відпуску та/або відвантаження.

Відповідно до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Новобуд - ВС» було отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за № 26510414202000251 від 25.05.2020 з терміном дії з 25.05.2020 до 25.05.2025 (об`єм літрів - 30750).

Тобто, у межах цього спору висновки відповідача про порушення позивачем вимогЗакону №481/95-ВР ґрунтуються на аналізі прибуткових накладних, відомостей з Єдиного реєстру акцизних накладних, згідно яких підприємство здійснювало придбання дизельного палива у відповідних об`ємах, наявності у ТОВ «Новобуд - ВС» резервуару для зберігання нафтопродуктів.

При цьому, згідно з твердженнями позивача, придбане ним дизельне паливо літрів було використане для здійснення власної господарської діяльності. Позивач не мав та не має стаціонарних ємностей для зберігання пального про, що свідчать матеріали перевірки.

Докази протилежного відповідачем до суду не надано.

Необхідно відзначити, що отримання ТОВ «Новобуд - ВС» пального відповідно до наведених прибуткових накладних не є доказом того, що товариство фактично зберігало отримане пальне в певних ємкостях, а не використало його у власній господарській діяльності.

Доводи податкового органу про те, що у підприємства є ємність для пального, а тому позивач у цій ємності зберігав пальне, сприймаються судом критично, оскільки відповідачем фактично не перевірявся ані факт зберігання пального в ємності, ані факт наявності взагалі у позивача такої ємності та перебування її на балансі підприємства.

Фактично такі твердження є лише припущеннями відповідача, яке не підтверджено відповідними доказами.

Отже, відповідачем не доведено перед судом, що паливно-мастильні матеріали, які придбаваються позивачем для здійснення господарської діяльності зберігалися чи зберігаються у спеціальних визначених законом місцях для зберігання пального, що вони не було використані виключно для заправки наявних у позивача автотранспортних машин.

Водночас, зберігання залишків пального в паливних баках транспортних засобів (які є в наявності у товариства) не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального у розумінні вимогЗакону №481/95-ВР.

Таким чином, з урахуванням вимог статті 15Закону № 481та положень підпункту14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України, суд вважає, що товариство не повинно було отримувати ліцензію на право зберігання пального, якщо таке пальне було завантажене у паливні баки транспортних засобів, які, в свою чергу, були використані в межах здійснення господарської діяльності.

Окрім того, з вказаних вище положень законодавства випливає висновок про те, що отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних цистерн/ємностей, проте виключно в разі, якщо протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії).

Зазначене вбачається як з визначення «місце зберігання пального», «зберігання пального», так і з переліку документів, які слід надати для отримання ліцензії на право зберігання пального, адже надати такий перелік документів для пересувних ємностей та транспортних засобів (паливних баків автотранспортних засобів) неможливо, оскільки останні не є нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до певного місця (території).

Також, згідно з офіційно встановленою міжнародною градацією мір, об`ємів та ваги, 1 літр об`єму речовини дорівнює 0,001 м.куб. Таким чином, 1 м.куб об`єму дорівнює 1000 літрів.

Акт перевірки не містить жодних доказів та контролюючим органом не встановлено і не доведено, що ТОВ «Новобуд - ВС» протягом 2020 року придбавало пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів, або що придбане пальне використовувалось не для потреб власного споживання, а з метою і перепродажу, або, що придбане пальне зберігалось у відповідній ємності, в яку воно було розвантажене.

Отже, акт перевірки не містить відомостей, а відповідачем в ході проведенняперевірки не встановлювався факт наявності будь-яких залишків пального у ємностях ТОВ «Новобуд - ВС» станом на дату придбання пального.

Відповідач у свою чергу під час фіксування в акті перевірки порушення вимогЗакону №481/95-ВРз боку ТОВ «Новобуд - ВС» обмежився лише описом факту придбання позивачем у квітня травні 2020 року дизельного палива, не встановивши при цьому факт його зберігання позивачем, місця зберігання, наявні на час перевірки залишки та порядок використання. В ході проведення перевірки працівниками податкового органу не було досліджено (проведення вимірів, тощо) ймовірних ємностей товариства, на яких умовно могло зберігатись пальне, не було також перевірено залишки пального на момент перевірки.

Так,наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (далі - Порядок), відповідно до п.4 розділу II якого акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 5 Порядку).

Суть фактичної перевірки у спірних правовідносинах полягає у безпосередньому встановленні працівниками контролюючого органу зберігання суб`єктом господарювання пального у місці, на яке такий суб`єкт не отримав відповідної ліцензії.

В той же час, окрім твердження про придбання, отримання та зберігання ТОВ «Новобуд - ВС» дизельного палива літрів в пункті розвантаження (адреса місця зберігання), на яке не було отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), в акті перевірки відсутнє роз`яснення, чи зберігалось таке пальне у приміщенні (складі), чи на відкритому повітрі та яким чином таке пальне зберігалось, в яких ємностях, тарах, обладнанні, тощо.

Таким чином, акт перевірки від 06.07.2020 № 1618/26-15-32-07/32845885 не відповідає вимогам систематизованого, чіткого, об`єктивного та повного викладу фактів виявлених порушень законодавства.

При цьому наведені в акті перевірки від 06.07.2020 № 1618/26-15-32-07/32845885 видаткові накладні лише свідчать про факт придбання ТОВ «Новобуд - ВС» пального та не підтверджують місце його зберігання.

Відповідно до п.109.1 ст. 109 Податкового кодексу України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього)! контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Leias v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», випливає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, оскільки не запроваджено чіткого порядку отримання ліцензії у разі знаходження пального в паливних баках транспортних засобів, що сприяло б юридичній визначеності у правовідносинах, які стосуються майнових інтересів суб`єктів господарювання, то негативні наслідки у вигляді штрафу не можуть покладатися на платника податків, внаслідок чого висновки про порушення ТОВ «Новобуд - ВС» статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» є протиправним та підлягають скасуванню.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Враховуючи викладене, з урахуванням вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та положень підпункту14.1.6. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, позивач не повинен був отримувати ліцензію на право зберігання пального, якщо таке пальне було завантажене у паливні баки транспортних засобів, для власних потреб.

Отже, висновки акту перевірки від 06.07.2020 № 1618/26-15-32-07/32845885 не підтверджуються належними доказами, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.08.2020 № 0005923207 є протиправним та підлягає скасуванню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

За приписамистатті 249 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС Українипідтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС Україниобов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 7500 грн.

Враховуючи викладене і задоволення позовних вимог, суд доходить висновку, що судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд - ВС» (02140, м. Київ, а/с 58; 03087, м. Київ вул. Єреванська, буд. 14а, ЄДРПОУ 32845885) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011), третя особа Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, ЄДРПОУ 43005393) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.08.2020 № 0005923207.

Стягнути на користь ТОВ «Новобуд-ВС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві витрати по оплаті судового збору в сумі 7500 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 16 квітня 2025 року.

СуддяО.О. Артоуз