Рішення

від 17.04.2025 по справі 280/765/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року Справа № 280/765/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )

до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ),

Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70401, Запорізька область, Запорізький район, с. Миколай-Поле, вул. Центральна, буд. 46-А; код ЄДРПОУ 02006722)

Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про визнання протиправним та скасування висновку військово-лікарської комісії, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі відповідач 2, КНП «Клініка «Сімейний лікар»), Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (далі відповідач 3, ВЧ НОМЕР_2 ) в якій позивач просить суд:

- визнати недійсним та скасувати висновок військово-лікарської комісії КНП «Клініка «Сімейний лікар», оформлену Довідкою від 13.12.2024 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якою визнаний Здоровим та Придатним до військової служби;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 та СПв частині: призову під час мобілізації та направлення до військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на проходження ВЛК; включення ОСОБА_1 , 04.02.1982, до поіменного списку ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.12.2024 р.

- визнати протиправним і скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13.12.2024 р. - про зарахування до списків частини солдата ОСОБА_1 .

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Харьковим В.О., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 31.01.2025 серія АР №1192597 та представником позивача ОСОБА_2 , яка діє на підставі договору від 23.01.2025 №214.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачами в супереч вимог чинного законодавства України вжито заходів щодо призову позивача на військову службу по мобілізації. Так, представник позивача зазначає, що після затримання, позивача в примусовому порядку було доставлено до КНП «Клініка «Сімейний лікар» для встановлення придатності до військової служби. Під час проходження огляду військово-лікарською комісією (далі також ВЛК) лікарями не були дослідженні захворювання позивача, а скарги та симптоми були проігноровані, у зв`язку з чим висновок ВЛК має бути визнано протиправним та скасовано. З урахуванням викладеного, вважає, що дії і рішення відповідачів суперечать принципу верховенства права та не узгоджуються з чинним законодавством. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 05.02.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.02.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано докази по справі.

14.02.2025 відповідач 2 подав витребувані докази та відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» є постійно діючою позаштатною ВЛК, яка діє при КНП «Клініка «Сімейний лікар». За змістом пунктів 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджено Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 (далі - Положення № 402) медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов`язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров`я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК. 13.12.2024 ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар», за направленням №2/2024 від 13.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 , була проведена військово-лікарська експертиза гр. ОСОБА_1 . За результатами проходження ВЛК у гр. ОСОБА_1 були встановлені діагнози: гіпертонічна хвороба І ст., ступ. 2. Дисциркуляторна енцефалопатія І ст., виражений вестибуло-атакичний синдром, та на підставі ст.39В 41В гр.ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ Б гр. Дод.3 до Наказу МО України №402 від 14.08.2008р. (зі змінами) гр. ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби. Таким чином, при прийнятті рішення ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» щодо придатності позивача до військової служби були враховані наявні в нього захворювання та діагнози і у відповідності до ст.ст. 39В, 41 В, графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ Б додатку 3 до Наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 р.(зі змінами), було обґрунтовано прийнято рішення "Придатний до військової служби". Відповідач 2 зазначає, що за результатами медичного обстеження військовозобов`язаних з урахуванням встановлених діагнозів та наданих військовозобов`язаними медичних документів члени комісії приймають рішення щодо придатності або непридатності осіб, які пройшли ВЛК про що робиться запис про результати проведеного ВЛК в Книзі протоколів засідань військово-лікарської комісії військовозобов`язаних осіб рядового та сержантського складу. Підтвердженням проходження гр. ОСОБА_1 ВЛК є направлення на проходження ВЛК, довідка №7034 від 13.12.2024 та запис в Книзі Протоколів засідань ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар». Відповідач 2 також зазначає, що в реєстрах на паперових носіях, всі записи стосовно проходження позивачем медичного огляду зроблено вчасно, але з технічних причин, перебоями в електропостачанні, тимчасовою відсутністю доступу до мережі Інтернет, електронні дані про проходження медогляду гр. ОСОБА_1 внесені з запізненням в ЕСОЗ. У зв`язку з зазначеним, записи щодо проходження ВЛК у лікарів з`явилися з запізненням. Крім того, відповідач 2 вважає, що позивачем був порушений порядок оскарження постанови ВЛК, оскільки згідно із нормами Положення № 402, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК. Оскарженню у судовому порядку, за приписами п. 2.4.10. розділу І Положення № 402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК. Беручи до уваги ті обставини, що перевірка рішень позаштатних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали, отже, позивачем не був дотриманий порядок, визначений Положенням № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду. Просить у задоволенні позову відмовити.

26.02.2025 представник позивача подав відповідь на відзив відповідача 2, в якій зазначив, що позивач не надає оцінку професійним діям конкретних лікарів - членів ВЛК, а оскаржує процедуру проходження ВЛК, оскільки зазначена процедура тривала 15-20 хвилин, скарги на стан здоров`я лікарі ігнорували, також Комісія лікарів навмисно не прийняла до уваги фактичні захворювання та скарги позивача та не дали можливість надати наявні медичні документи, які підтверджують наявні захворювання та діагнози позивача. По факту огляд вузькими спеціалістами не проводився, що підтверджується виписками з Helsi за 13.12.2024 року. Будь яка інша інформація щодо проходження позивачем інших лікарів в застосунку Helsi за 13.12.2024 відсутня. Водночас, згідно запису в Helsi за 02.01.2025 - 03.01.2025 позивач начебто проходив інших вузьких спеціалістів, що не відповідає дійсності так як позивач в період з 02.01.2025 - 03.01.2025 вже знаходився на військовій службі у ВЧ НОМЕР_2 . Отже, представник позивача, вважає, що відзив відповідача 2 є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

27.02.2025 представник КНП «Клініка «Сімейний лікар» подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що твердження представника позивача про «навмисні дії лікарів щодо неврахування захворювань» є абсолютно безпідставним та непрофесійним. Зазначена оцінка представника позивача здійснена на підставі власних уявлень та міркувань, не підтверджується та не обґрунтовується жодними нормативно-правовими актами, медичною або судовою практикою.

28.02.2025 представник відповідача 1 подав витребувані докази та відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що 13.12.2024 ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення облікових даних та отримання направлення на проходження ВЛК. За результатами проходження ВЛК в КНП «Клініка «Сімейний лікар» позивач визнаний придатним до проходження військової служби під час мобілізації. На стан здоров`я під час проходження ВЛК позивач не скаржився, відповідні документи не надавав. Також ОСОБА_1 було надано для ознайомлення картку обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного, де в графі «Підпис обстежуваного» ОСОБА_1 відмовився ставити свій підпис, про що було складено акт за участі свідків. Встановивши, що у ОСОБА_1 відсутні підстави для відстрочки від призиву на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII), останній був внесений до поіменного списку від 14.12.2024, призваний на військову службу під час мобілізації та направлений до ВЧ НОМЕР_2 для проходження військової служби. Отже, під час здійснення заходів по мобілізації посадовими особами відповідача 1 відносно військовозобов`язаного ОСОБА_1 незаконні дії не вчинялись. Просить у задоволенні позову відмовити.

05.03.2025 представник відповідача 3 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що визнання протиправними дій чи рішень начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , які стосуються мобілізації позивача, не відновить порушених прав позивача, оскільки наслідком такого способу захисту прав не може бути звільнення останнього з військової служби. Правовідносин між позивачем та ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язані з мобілізацією позивача, завершилися прийняттям наказу про призов по мобілізації та направлення позивача з 13.12.2024 у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_2 . Таким чином, направлення позивача у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_2 свідчить про реалізацію такого наказу та виникнення нових правовідносин між позивачем та ВЧ НОМЕР_2 , які стосуються не мобілізації, а проходження військової служби. Вказує, що організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Водночас, зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець. Позивача зараховано до списків особового складу ВЧ НОМЕР_2 наказом №370 від 14.12.2024, який є виконаним з моменту зарахування позивача до списків особового складу військової частини. Водночас, матеріали адміністративної справи не містять доказів звернення позивача до командування ВЧ НОМЕР_2 із рапортом про звільнення з військової служби. Доказів протилежного сторони суду не надали. Також позивачем не доведено перед судом обставин наявності у нього підстав для звільнення з військової служби, передбачених пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII). З аналізу вказаного вище правового регулювання слід дійти висновку, що скасування наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14.12.2024 про зарахування позивача до списків особового складу частини та початку виконання обов`язків, який вичерпав свою дію фактом виконання з моменту вступу позивача на військову службу за призовом, не може мати правових наслідків у вигляді звільнення позивача з військової служби. Після набуття позивачем статусу військовослужбовця Збройних Сил України правовідносини щодо проходження військової служби можуть бути припинені лише шляхом звільнення з військової служби, підстави та порядок якого визначені Законом №2232-XII та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (надалі Положення №1153). За таких обставин, можна прийти до висновку про відсутність протиправної бездіяльності/дій ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо призову під час мобілізації позивача, видання наказу про призов військовозобов`язаних на військову службу під час проведення загальної мобілізації в частині призову позивача та направлення його для проходження військової служби за призовом під час проведення загальної мобілізації до ВЧ НОМЕР_2 . Також можна дійти висновку про відсутність доказів щодо протиправності наказу командира ВЧ НОМЕР_2 про зарахування позивача до списків особового складу ВЧ НОМЕР_2 , а тому такий не підлягає скасуванню. Просить у задоволенні позову відмовити.

06.03.2025 представник позивача подав письмові пояснення на заперечення відповідача 2, яких зазначив, що представник КНП «Клініка «Сімейний лікар» в запереченнях посилається на "технічні причини", а саме: перебої в електропостачанні, тимчасову відсутність доступу до мережі Інтернет. При цьому не надає ніяких доказів (графіків відключення електроенергії за 12.12.2024-13.12.2024 року за адресою місцезнаходження лікарні, номер черги, тощо). Міркування та власні уявлення відповідача 2, не підтверджені будь якими доказами, роздруківками, суд не повинен приймати до уваги. Данні про медичний огляд з`явилися в системі через 22 дні, тобто 04.01.2025 року, коли позивач вже знаходився в учбовій частині. Вважає, що ВЛК належним чином не проводилась, як слідство Довідка (висновок) ВЛК щодо придатності / непридатності підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 06.03.2025 у задоволенні заяви представника позивача про призначення розгляду справи у порядку загального позовного провадження відмовлено.

Ухвалою суду від 06.03.2025 визнано поважними причини пропуску строку подання відзиву на позовну заяву ВЧ НОМЕР_2 та поновлено такий строк.

07.03.2025 представник позивача подав відповідь на відзив відповідача 1, в якій зазначив, що позивач неодноразово пояснював працівникам ІНФОРМАЦІЯ_5 , що існують підстави для надання відстрочки (у позивача є мати, яка потребує постійного стороннього догляду, проходить медичні обстеження для визначення групи інвалідності). Інші члени сім`ї, які б могли здійснювати догляд за матір`ю ОСОБА_1 відсутні. Документи на відстрочку в процесі оформлення. Отже, представник позивача вважає, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_5 усвідомлено діяли незаконно, оскільки були обізнані з тим, що позивач взагалі не відноситься і не може відноситися до переліку військовозобов`язаних осіб, стосовно яких відповідач 1 має право здійснювати будь-які примусові дії. Таким чином, з огляду на індивідуальні життєві обставини позивача вважає, що доцільний висновок про реалізацію відносно нього положень ст. 26 Закону № 2232-XII. Додатково повідомив, що позивач через представника надавав рапорт на звільнення до ВЧ НОМЕР_2 . Вважає, що доводи відповідача 1 є безпідставними, так як правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

13.12.2024 ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

13.12.2024 позивачу було проведено медичний огляд ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар», де встановлено, що позивач придатний до військової служби, що підтверджується довідкою №9211 від 13.12.2024.

За результатами проходження ВЛК у ОСОБА_1 були встановлені діагнози: гіпертонічна хвороба І ст., ступ. 2. Дисциркуляторна енцефалопатія І ст., виражений вестибуло-атакични й синдром, та на підставі ст.39В 41В гр.ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ Б гр. Дод.3 до Наказу МО України №402 від 14.08.2008 (зі змінами).

У зв`язку з відмовою позивача від ознайомлення з результатами ВЛК, ІНФОРМАЦІЯ_2 складено акт №9 від 13.12.2024.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (про призов та поставку військовозобов`язаних під час мобілізації) від 14.12.2024 №494 солдата ОСОБА_3 , призвано та поставлено під час мобілізації до ВЧ НОМЕР_2 , яка наказом №370 від 14.12.2024 зарахувала позивача на військову службу.

Позивач, не погодившись з правомірністю процедури призову на військову службу під час мобілізації, вернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, оголошено та постановлено провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався (Указом від 17 травня 2022 року № 342/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2264-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 574/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2501-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 758/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2739-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 59/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2916-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 255/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3058-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 452/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3276-IX, Указом від 6 листопада 2023 року № 735/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3430-IX, Указом від 5 лютого 2024 року № 50/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3565-IX, Указом від 6 травня 2024 року № 272/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3685-IX, Указом від 23 липня 2024 року № 470/2024, затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3892-1X, та Указом від 28 жовтня 2024 року № 741/2024, затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4025-IX, Указом від 14 січня 2025 року №27/2025, затвердженим Законом України № 4221-IX від 15.01.2025), та тривав на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно із положеннями ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.12.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон № 2232-XII.

Частинами 1-3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст. 2 Закону №2232-ХІІ, проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 37 Закону №2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України підлягають, крім іншого, військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом таЗаконом України"Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленомупорядкуна період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Згідно з абз.4 ч.1 ст. 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною 2 ст. 4 Закону №3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно абз.1 ч.1 ст. 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Частина 5 ст. 22 Закону № 3543-XII передбачає, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно ч.7 ст.23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402), з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи.

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 розділу ІІ Положення №402 визначено, що на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов`язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.

Відповідно до пункту 2.4.5 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз`яснення з питань військово-лікарської експертизи; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

В той же час, приписами підпунктів 2.3.5 та 2.4.10 розділу І Положення №402 визначено, що постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

При цьому, відповідно до вимог абзацу 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України має право Центральна військово лікарська комісія.

Також згідно підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402 приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК має право ВЛК регіону. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» є постійно діючою позаштатною військово-лікарською комісією, яка підпорядковується ВЛК регіону, отже оскарження постанов ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» в судовому порядку з урахуванням Положення № 402 не передбачено.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постановах від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, від 09 грудня 2020 року у справі №814/2722/16, від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16, відповідно до якого надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду. Виключно до компетенції ВЛК належить повноваження надавати оцінку стану здоров`я позивача та, відповідно, вирішувати питання про придатність останнього для проходження військової служби, тому адміністративний суд позбавлений можливості підміняти інших суб`єктів владних повноважень.

Крім того, суд враховує, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку військово-лікарської комісії щодо визнання позивача придатним до військової служби, позивач мав право звернутись до ЦВЛК для перегляду відповідного висновку, яка відповідно до абз.15 підп.2.3.4 п.2.3 глави 2 розділу I Положення №402 повноважна розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Втім, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до ЦВЛК з питання перегляду висновку відповідача щодо придатності позивача до військової служби, оформленого довідкою № 9211 від 13.12.2024.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд не встановив на підставі належних та допустимих доказів допущення з боку відповідача 2 порушень вимог чинного законодавства, які б стосувалися процедури проведення медичного огляду позивача на предмет його придатності до військової служби за станом здоров`я під час дії правового режиму воєнного стану та оформлення його результатів, суд дійшов висновку, що спірна постанова, оформлена Довідкою №9211 від 13.12.2024, а також дії відповідача 2 в межах предмета спору, є правомірними, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

При цьому, посилання позивача на те, що результати його обстеження під час ВЛК були внесені до електронної системи із запізненням, не можуть мати визначального впливу на вищенаведені висновки суду, оскільки не є свідченням неправильності висновку ВЛК про придатність позивача до військової служби.

Також, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154, тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (Порядок №560).

Пунктом 3 Порядку №560 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Відповідно до п.25 Порядку №560 громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Відповідно до п. 81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

У разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Отже, сама по собі подія призову позивача на військову службу під час мобілізації в особливий період в ІНФОРМАЦІЯ_7 , який перебував на загальному обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_8 , не може бути підставою для визнання наказу в частині призиву та направлення позивача для проходження військової служби протиправним, оскільки вищенаведені положення чинного законодавства прямо передбачають можливість призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку із постановленням на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов, перед призовом на військову службу беруться.

Таким чином, суд дійшов висновку, що здійснення призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 не за місцем перебування на військовому обліку, та постановлення на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_7 узгоджується з вимогами чинного законодавства, а відповідні посилання у позовній заяві є помилковими.

Аргументи позивача про наявність у нього підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період судом відхиляються, оскільки на їх підтвердження не надано належних та допустимих доказів, зокрема, не надано доказів того, що позивач станом на момент його призову звертався в установленому чинним законодавством порядку з метою реалізації відповідного права.

Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 р № 280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 р. за № 1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція 280).

Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу XII Інструкції № 280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів від мобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.

Пунктом 14 Розділу II Інструкції № 280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Організація обліку та призову громадян в особливий період, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини.

Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Отже, суд приходить до висновку, що видаючи наказ про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу ВЧ НОМЕР_2 , командир військової частини діяв правомірно.

Належними та допустимими доказами не підтверджено, що на момент вчинення відповідачами дій та прийняття рішень щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації на особливий період, позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації згідно законодавчо встановлених підстав.

При цьому, як на час винесення оскаржуваного наказу, так і під час розгляду зазначеної справи, позивач не надав доказів того, що мав підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та/або є військовозобов`язаним, який заброньований на період мобілізації та на воєнний час.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23 наголошено на тому, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

З огляду на вказане, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки доводи позивача про протиправність призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та спірних наказів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволені позову.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), Комунального некомерційного підприємства Клініка Сімейний лікар Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70401, Запорізька область, Запорізький район, с. Миколай-Поле, вул. Центральна, буд. 46-А; код ЄДРПОУ 02006722), Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування висновку військово-лікарської комісії, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 17.04.2025.

Суддя М.О. Семененко