Рішення від 16.04.2025 по справі 320/30419/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2025 року № 320/30419/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

у червні 2024 року до Київського окружного адміністративного суду з позовом звернулося Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (Управління, УСЗН, Управління соціального захисту населення, УСЗН Білоцерківської міської ради) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Просили скасувати постанову про накладення штрафу від 07.06.2024 у виконавчому провадженні №68628562 у розмірі 10200, 00 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2024 позовну заяву залишено без руху із наданням часу для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 16.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог вказали, що підставою прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлення факту невиконання судового рішення без поважних причин. Також звернули увагу, що державний виконавець проігнорував і скасування судом постанови про накладення штрафу у сумі 5100 грн. у цьому виконавчому провадженні. Наголосили, що дії Управління у межах спірних відносин здійснювалися відповідно до законодавчого врегулювання щодо визначення механізму використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Забезпечення виконання рішень суду», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України щодо затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду №902. Зазначили, що виплата коштів на виконання рішення стягувачем поставлена у залежність від отримання бюджетних коштів від Мінсоцполітики України.

Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Вказали, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин; у залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Наголосили, що законом чітко визначено дії, які повинен проводити державний виконавець, інших повноважень йому не надано; а в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості щодо повного та фактичного виконання рішення суду. Підкреслювали, що процесуальні документи прийняті державним виконавцем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповіді на відзив Управління соціального захисту населення просили задовольнити позов. Звернули увагу, що постанову про накладення штрафу державним виконавцем може бути винесено лише після перевірки виконання такого рішення та у разі невиконання боржником рішення без поважних причин; також вказали, що державним виконавцем у оскаржуваній постанові не надано обґрунтування про визнання або невизнання причин невиконання рішення суду неповажними.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 у справі № 320/4077/21, яке набрало законної сили 17.08.2021, адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум.

14.12.2021 Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 320/4077/21.

Постановою державного виконавця від 15.02.2022 відкрито виконавче провадження №68628562 з примусового виконання вказаного виконавчого документа (т.1 а.с.15-16, 181).

15.02.2022 винесено постанови про стягнення виконавчого збору і витрат виконавчого провадження з боржника (а.с.183, 185).

03.08.2022 Управлінням складені письмові пояснення №02-30/129 (зареєстровані відповідачем за вх. № 8360 від 09.08.2022 т.1 а.с.17-20,186-194) стосовно виконання відповідного судового рішення, із зазначенням про донарахування ОСОБА_1 9464 грн. грошової допомоги до 5 травня; а також про подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації звітності щодо потреби у бюджетних асигнуваннях для забезпечення грошових зобов`язань на виконання рішень судів із додатком, де перераховано громадян, на користь яких винесені рішення; ОСОБА_1 у списку під номером 69. Також Управління повідомлено про визначений Урядом порядок виконання рішень судів у цій категорії справ.

Так, на виконання рішення суду позивачем проведено нарахування недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, з урахуванням 3640, 00 грн. раніше виплаченої суми, донарахована сума допомоги складає 9464, 00 грн., що підтверджується довідкою про перерахунок разової грошової допомоги до 5 травня згідно з рішенням суду на користь ОСОБА_1 від 13.09.2021 № 946 (т.1 а.с.190).

26.07.2021 нарахована недоплачена ОСОБА_1 грошова допомога до 5 травня за 2020 рік зареєстрована як кредиторська заборгованість у Білоцерківському управлінні Державної казначейської служби України Київської області, фінансове зобов`язання №128 (а.с.191).

Із урахуванням положень пунктів 7, 8 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 № 902 (Порядок № 902), позивачем сформовано реєстр стягувачів, на користь яких винесено рішення суду, які набрали законної сили та чиї вимоги мають бути задоволені за кодом програмної класифікації видатків 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» (т.1 а.с.194).

10.09.2021 надано відповідь стягувачу (т.1 а.с.193).

07.10.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 68628562 винесено постанову про накладення штрафу за невиконання судового рішення у розмірі 5100, 00 грн. Пунктом 2 резолютивної частини вказаної постанови зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (т.1 а.с.22-23).

04.01.2023 винесено вимогу виконавця стосовно повідомлення про виконання відповідного рішення (т.1 а.с.213).

УСЗН на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області 13.01.2023 (отримані 18.01.2023) направлені письмові пояснення із додатками, у тому числі зверненнями у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2022 року, січні 2023 року стосовно виділення бюджетних асигнувань для забезпечення виконання рішень суду (т.1 а.с.214-252).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №320/11763/22 позов УСЗН Білоцерківської міської ради задоволено повністю; скасовано постанову про накладення штрафу головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огібеніна Л.І. від 07.10.2022 у виконавчому провадженні ВП № 68628562.

Таке рішення суду набрало законної сили 11.08.2023.

13.01.2024 позивач направив письмові пояснення на вимогу державного виконавця; вказав, що боржник бере бюджетні зобов`язання та проводить платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисом; а зарахування відповідної допомоги на рахунок стягувача відбувається після отримання грошових коштів від Міністерства соціальної політики України відповідно до визначеної пріоритетності та черговості виконання рішень згідно Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженого постановою Кабміну Міністрів України №902 від 26.08.2021 (т.1 а.с.40-45).

06.03.2024 винесено ще одну вимогу державного виконавця щодо повідомлення про виконання відповідного рішення (т.1 а.с.46).

15.03.2024 позивач засобами поштового зв`язку направив письмові пояснення №2153 від 13.03.2024 на вимогу (т.1 а.с.47-53).

07.06.2024 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Бялим М.Г. на позивача накладено штраф у розмірі 10200 грн. за невиконання рішення суду на підставі виконавчого листа 320/4077/21, виданого 14.12.2021 (т.1 а.с.55-56, т.2 а.с.55-56). У постанові зазначено, що станом на 07.06.2024 інформацію про виконання рішення суду в повному обсязі боржником не надано.

Тут же вказано, що листом від 13.03.2024 №2153 боржник повідомив про нарахування коштів на виконання рішення суду у розмірі 3906 грн., які будуть виплачені за наявності бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Разом із тим, такі твердження помилкові, оскільки Управління повідомляло у названому листі, що 3906 грн. сплачені ним самостійно, а нараховано стягувачу ще 9464 грн. грошової допомоги до 5 травня і направлено запити для отримання бюджетних асигнувань для виплати такої саме суми.

Також 07.06.2024 державним виконавцем направлено повідомлення про вчинення посадовими особами Управління соціального захисту населення кримінального правопорушення Білоцерківському районному управлінню поліції ГУ НП в Київській області (т.2 а.с.56).

18.06.2024 позивач подав відповідачу письмове пояснення на повідомлення державного виконавця (т.2 а.с.57-60).

Із матеріалів справи, вбачається, що УСЗН 08.11.2023 зверталося до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про потребу в бюджетних асигнуваннях для забезпечення грошових зобов`язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувача за бюджетною програмою за КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду», станом на 01.01.2023, у переліку до якого зазначено і ОСОБА_1 за номером 36 (т.1 а.с.58-60).

Такі самі звернення складалися 04.12.2023 станом на 01.12.2023, 04.01.2024 станом на 01.01.2024, 01.02.2024 станом на 01.02.2024, 05.03.2024 станом на 01.03.2024, 02.04.2024 станом на 01.04.2024, 06.05.2024 станом на 01.05.2024 (т.1 а.с.64-81).

У вересні 2021 року, як вже зазначалося, УСЗН направило і ОСОБА_1 письмові пояснення, де вказали, що на виконання рішення суду йому нарахована недоплачена грошова допомога до 5 травня та зареєстрована як кредиторська заборгованість в Білоцерківському управлінні Державної казначейської служби України Київської області 26.07.2021, фінансове зобов`язання №128; повідомили, що після надходження коштів на рахунок Управління виплата буде здійснена відповідно до Порядку №920 протягом трьох робочих днів на його рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку (т.1 а.с.193).

Також судом встановлено, що 28.06.2024, на підставі платіжної інструкції №2355 від 18.06.2024, позивач перерахував грошові кошти на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 у справі № 320/4077/21 (т.2 а.с.101-104).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 2 цього ж Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За правилами статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону №1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

За положеннями частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (частина друга статті 18 Закону №1404-VІІІ).

За нормами пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За правилами частини четвертої статті 19 Закону №1404-VІІІ сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

За змістом частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Як закріплено у частині першій статті 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У відповідності до частини другої цієї ж статті у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою «Забезпечення виконання рішень суду» для забезпечення виконання рішень суду, прийнятих національними судами, в тому числі про відшкодування моральної шкоди, судових витрат, а також сплати виконавчих витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження», визначений Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України №902 від 26.08.2021 (Порядок №902).

Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем зазначеної бюджетної програми є Міністерство соціальної політики України.

Таким Порядком не допускається спрямування бюджетних коштів на здійснення видатків, які не пов`язані із забезпеченням виконання грошових зобов`язань щодо виплат ветеранам війни разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», інших соціальних виплат, суми судового збору, виконавчого збору, витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження», боржниками у виконанні яких визначені Мінсоцполітики, Нацсоцслужбу, регіональні органи соціального захисту населення, районні органи соціального захисту населення, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат.

Згідно з пунктами 7, 8, 9 Порядку №902 черговість виконання рішень визначається боржником за датою їх надходження до боржника, в межах однієї дати - за датою набрання рішенням законної сили, якщо рішення, які виконуються за датою набрання ними законної сили, прийнято стосовно декількох позивачів, - за прізвищами в алфавітному порядку.

Боржник формує окремі списки за черговістю виконання рішень відповідно до пріоритетності спрямування коштів, визначеної пунктом 5 нього Порядку (далі - списки).

Розподіл бюджетних коштів між боржниками здійснюється Мінсоцполітики з дотриманням пріоритетності напрямів пропорційно потребі в забезпеченні виконання рішень на підставі інформації, наданої Мінсоцполітики Нацсоцслужбою та регіональними органами соціального захисту населення за встановленою Мінсоцполітики формою.

Регіональні органи соціального захисту населення розподіляють бюджетні кошти між районними органами соціального захисту населення та центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат з дотриманням пріоритетності їх спрямування пропорційно потребі в забезпеченні виконання рішень на підставі інформації, сформованої відповідно до черговості.

Нацсоцслужба розподіляє бюджетні кошти між територіальними органами з дотриманням пріоритетності їх спрямування пропорційно потребі за списками, сформованими на підставі рішень.

За нормами пункту 10 Порядку №902 боржник перераховує кошти стягувачу відповідно до визначених пріоритетності та черговості виконання рішень (списків). Під час визначення потреби в бюджетних коштах для забезпечення виконання рішень на наступний місяць обов`язково враховується залишок непогашених грошових зобов`язань за рішеннями під час формування боржником окремих списків на наступний місяць.

Боржник бере бюджетні зобов`язання та проводить платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисом.

За правилами статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

На підставі аналізу наведених правових норм і з`ясованих у справі обставин, суд приходить до наступних висновків.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. При цьому визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатись об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Подібний правовий висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №360/940/20.

Судом з`ясовано, що позивач одразу після набранням відповідним рішенням законної сили нарахував недоплачену суму грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у сумі 9464 грн., зареєстрував її як кредиторську заборгованість і щомісячно повідомляв Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про потребу в бюджетних асигнуваннях для виконання грошових зобов`язань за рішеннями судів тощо.

Також суд погоджується із доводами Управління про те, що взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства; а своєчасна невиплата коштів мала місце через відсутність фінансового забезпечення. При цьому, позивач повідомляв державного виконавця про причини неперерахування коштів та дії Управління, вчинені з метою виконання відповідного рішення суду.

Суд звертає увагу і на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили (рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №320/11763/22), було встановлено, що невиконання рішення у виконавчому провадженні №68628562 Управлінням, через що на УСЗН накладався штраф у 5100 грн., мало місце з поважних причин.

За наведеного, суд враховує твердження позивача про те, що невиконання ним судового рішення в частині виплати нарахованих стягувачу грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат. Так само суд зважає і на те, що у оскаржуваній постанові не надано оцінку причинам невиконання судового рішення своєчасно; неправильно вказано нараховану суму на виконання рішення про виплату недоплаченої частини до помоги до 5 травня, замість неї зазначено суму, яку позивач сплатив стягувачу добровільно, до рішення суду.

Крім того, як вже зазначалося, з`ясовано, що Управління одразу здійснило нарахування відповідної недоплаченої суми допомоги, включило до загальної потреби в коштах для виплати на виконання рішень судів і зареєструвало як кредиторську заборгованість; а також весь час зверталося із запитами про надання бюджетних асигнувань з метою виконання рішень судів, про що повідомлявся державний виконавець.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Із урахуванням викладеного у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно із платіжної інструкції від 17.06.2024 №2351, позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028 грн. Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3028 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради - задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення штрафу державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07.06.2024 у розмірі 10200, 00 грн. у виконавчому провадженні №68628562.

Стягнути на користь Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (код ЄДРПОУ: 03193643; місцезнаходження: 09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 2) судовий збір у розмірі 3028, 00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ: 43315602; місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Скрипка І.М.